Mariana Shevchenko TEACHING ENGLISH WITH AUTHENTIC VIDEOS: PEDAGOGICAL BENEFITS, CHALLENGES, LEGAL CONSIDERATIONS

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 104-112.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-14

Мар’яна Шевченко,
викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 1,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
просп. Берестейський, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5881-0263

НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕО: ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕВАГИ, ВИКЛИКИ І ПРАВОВІ АСПЕКТИ

АНОТАЦІЯ:

Сучасне глобальне співробітництво потребує висококваліфікованих інженерів, зокрема у галузі електричної та екологічної інженерії, які здатні ефективно спілкуватися професійною англійською мовою. Зростання цієї потреби зумовлює істотні зміни у викладанні іноземної мови в технічних університетах. Зокрема, методика викладання англійської мови професійного спрямування (АМПС) активно розвивається та оновлюється відповідно до реальних потреб усної професійної комунікації сучасних фахівців.У статті розглядається актуальність використання автентичних англомовних відео як ефективних навчальних матеріалів у закладах вищої освіти. Метою дослідження є аналіз педагогічних переваг, викликів і правових аспектів, пов’язаних із використанням автентичних англомовних відео на заняттях з англійської мови професійного спрямування студентів інженерно-енергетичних спеціальностей.Методологічно дослідження ґрунтується на якісному підході та включає комплексний тематичний і аналітичний огляд наукових публікацій, присвячених автентичним матеріалам, мультимодальному навчанню й методиці навчання АМПС, а також вивчення офіційних джерел із указівками щодо авторського права. Основні результати демонструють, що автентичне англомовне відео, яке є оригінальним, неадаптованим медіаконтентом, створеним для носіїв мови, істотно підвищує ефективність навчання іноземної мови відповідно до Когнітивної теорії мультимедійного навчання Річарда Маєра, сприяючи подвійній кодизації та формуванню інтегрованих ментальних моделей. Такі відео сприяють формуванню навичок і покращенню вмінь усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності, розширенню загальновживаної й технічної лексики, розвитку комунікативної компетентності та впевненості під час усного англомовного спілкування, а також формуванню міжкультурної обізнаності й розвитку соціолінгвістичних і паралінгвістичних навичок. Окрім того, автентичні відео виявляються ефективними в підвищенні мотивації студентів і покращенні їх залученості до навчального процесу, водночас знижуючи рівень тривожності. Проте існують і певні труднощі, зокрема потенційна складність контенту для неносіїв англійської мови, тривалість підготовки матеріалів для використання у навчанні АМПС, необхідність балансу між освітньою цінністю й розважальністю, наявність бар’єрів у студентів, методичні прогалини, а також правові обмеження. Вимоги щодо збереження авторського права відповідно до принципів “fair use” (США) та “fair dealing” (Велика Британія та ін.) є надзвичайно важливими, тому існує необхідність чіткого дотримання нормативних критеріїв.Це дослідження пропонує комплексний аналіз для ефективного та правомірного впровадження автентичних англомовних відео у навчання англійської мови професійного спрямування, що здатне значно покращити освітній досвід на заняттях з англійської мови професійного спрямування майбутніх інженерів-енергетиків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

навчання, англійська мова, освітній процес, автентичне відео, фільм, мультимедійне навчання, студент-інженер, технічний університет, авторське право

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Alhazmi K. The effect of multimedia on vocabulary learning and retention. World Journal of English Language. 2024. Vol. 14, No. 6. P. 390–399. DOI: https://doi.org/10.5430/ wjel.v14n6p390
  2. Baharudin S. N., Zulkiflei K., Yunus M. M. Using multimedia to promote students’ learning and understanding of English literature in secondary school. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2019. Vol. 9, No. 2. P. 106–114. DOI: https://doi.org/ 10.6007/IJARBSS/V9-I2/5525
  3. Bajrami L., Ismaili M. The role of video materials in EFL classrooms. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2016. Vol. 232. P. 502–506. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.sbspro.2016.10.068
  4. Gilmore A. Authentic materials and authenticity in foreign language learning. Language Teaching. 2007. Vol. 40, No. 2. P. 97–118. DOI: https://doi.org/10.1017/ S0261444807004144
  5. Hwang W.-Y., Manabe K., Huang T.-H. Collaborative guessing game for EFL learning with kinesthetic recognition. Thinking Skills and Creativity. 2023. Vol. 48, 101297. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101297
  6. Intellectual Property Office (UK). Exceptions to copyright: Education and teaching. GOV.UK. URL: https://www.gov.uk/guidance/exceptions-to-copyright (accessed: 30 June 2025)
  7. Labinska B., Matiichuk K., Morarash H. Enhancing learners’ communicative skills through audio-visual means. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2020. Vol. 12, No. 2. P. 220–236. DOI: https://doi.org/ 10.18662/rrem/12.2/275
  8. Mayer R. E. The past, present, and future of the Cognitive Theory of Multimedia Learning. Educational Psychology Review. 2024. Vol. 36. P. 1–25. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10648-023-09842-1
  9. Noetel M., Griffith S., Delaney O. et al. Video improves learning in higher education: A systematic review. Review of Educational Research. 2021. Vol. 91, No. 2. P. 204–236. DOI: https://doi.org/10.3102/0034654321990713
  10. Omar F. R., Razı Ö. Impact of instruction based on movie and TV series clips on EFL learners’ pragmatic competence: Speech acts in focus. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2022.974757
  11. Pavithra K., Gandhimathi S. N. S. A systematic review of empirical studies incorporating English movies as pedagogic aids in English language classroom. Frontiers in Education. 2024. Vol. 9. P. 1–15. DOI: https://doi.org/ 10.3389/feduc.2024.1383977
  12. Polat M., Erişti B. The effects of authentic video materials on foreign language listening skill development and listening anxiety at different levels of English. International Journal of Contemporary Educational Research. 2019. Vol. 6, No. 1. P. 135–154. DOI: https://doi.org/10.33200/ijcer.567863
  13. Rohollahzadeh Ebadi M. Technology-mediated teaching vocabulary: exploring EFL learners’ depth and breadth of lexical knowledge. Computer Assisted Language Learning. 2023. P. 1–25. DOI: https://doi.org/10.1080/09588 221.2023.2271530
  14. Saienko N., Shevchenko M. Authentic videos in teaching English to engineering students at universities. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research. 2020. Vol. 19, No. 8. P. 350–370. DOI: https://doi.org/ 10.26803/ijlter.19.8.19
  15. Shevchenko M. V. Communicative approach to teaching English at technical universities. Advanced Education. 2015. No. 3. P. 101–107. DOI: https://doi.org/ 10.20535/2410-8286.44302
  16. Shevchenko M. V. The role of authentic videos in teaching English at technical universities. Advanced Education. 2015. No. 4. P. 66–70. DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.57306
  17. Shevchenko M. V. Multimedia as an ESP teaching aid at technical universities. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. Vol. 4, No. 12. P. 4–8. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4984.2017.100042
  18. Shevchenko M. Analysis of the influence of authentic English videos on technical students’ memorization and subsequent recall of the English lexis. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. Vol. VI (65), No. 155. P. 49–53. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-PP2018-155VI65-11
  19. Shevchenko M. Analysis of authentic videos as study-enhancing aids in English for Specific Purposes lessons at technical universities. Молодий вчений. 2019. Vol. 3, No. 67. P. 66–70. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-66
  20. Shevchenko M. Study of authentic videos as stress-limiting aids in ESP and EFL lessons. Інноваційна педагогіка. 2019. Vol. 11. P. 51–55. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/11/part_3/13.pdf
  21. Sukrutrit P. Upgrading English public speaking skills in Thai EFL students through imitating TED Talks videos. LEARN Journal: Language Education and Acquisition Research Network. 2025. Vol. 18, No. 1. P. 673–699. DOI: https://doi.org/10.70730/NNOL4216
  22. Teng M. F. The effectiveness of multimedia input on vocabulary learning and retention. Innovation in Language Learning and Teaching. 2022. Vol. 17, No. 3. P. 738–754. DOI: https://doi.org/10.1080/17501229.2022.2131791
  23. Torregrosa Benavent G., Sánchez-Reyes Peñamaría S. Use of authentic materials in the ESP classroom. Encuentro. 2011. Vol. 20. P. 89–94. URL: https://erevistas.publicaciones.uah.es/ojs/index.php/encuentro/issue/view/154/94
  24. Wang S., Lee C. I. Multimedia gloss presentation: Learners’ preference and the effects on EFL vocabulary learning and reading comprehension. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 11. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.602520
  25. Weyers J. The effect of authentic video on communicative competence. The Modern Language Journal. 1999. Vol. 83, No. 3. P. 339–349. DOI: https://doi.org/10.1111/0026-7902.00026
  26. Widiati S. W. Video-based cultural literacy to support intercultural competence in Japanese language classes. Chi’e: Journal of Japanese Learning and Teaching. 2023. Vol. 11, No. 1. P. 58–66. DOI: https://doi.org/10.15294/chie.v11i1.65334
  27. Yawiloeng R. Second language vocabulary learning from viewing video in an EFL classroom. English Language Teaching. 2020. Vol. 13, No. 7. P. 76–87. DOI: https://doi.org/10.5539/elt.v13n7p76
  28. Zabitgil Gülseren Ö., Araz S. Impact of using authentic videos on foreign language vocabulary learning. RumeliDE Dil ve Edebiyat Araştırmaları Dergisi. 2024. No. Ö14. P. 1179–1198. DOI: https://doi.org/10.29000/rumelide.1455170

Юрій Русін СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ ГЕЙМІФІКОВАНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 99-103.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-13

Юрій Русін,
аспірант кафедри педагогіки і методики початкового навчання,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4587-8189

СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ ГЕЙМІФІКОВАНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формувати в молодших школярів уміння мирно врегульовувати конфлікти в умовах підвищеного соціально-емоційного напруження, спричиненого воєнними подіями в Україні. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та апробації синергетичної моделі гейміфікованого соціально-емоційного навчання, що поєднує ігрові цифрові технології, емоційно-рефлексивні практики та педагогічну медіацію. Методологія дослідження ґрунтувалася на системному, порівняльно-історичному та моделювальному підходах; емпіричний компонент реалізовано як формувальний експеримент у трьох школах м. Києва за участю 96 учнів 2–3-х класів. Застосовано авторську шкалу для вимірювання конфліктної компетентності й опитувальник для оцінювання компетент- ностей; статистичний аналіз здійснено за допомогою t-тесту, критерію Манна – Уїтні та коефіцієнта d-Коена.Результати показали достовірне зниження частоти конфліктних інцидентів на 33 % (χ² = 6,12; p < 0,05), приріст емоційної регуляції – на 14 % (U = 402,5; p < 0,05) та збільшення середнього балу когнітивного розуміння конфлікту з 2,8 до 3,7 (d = 0,54). Інтегральний ефект програми становив d = 0,69, що відповідає середній величині. Отримані дані підтверджують ефективність запропонованої моделі та її потенціал для масштабування у змішаному форматі навчання за умови підготовки вчителів і стабільної ІКТ-інфраструктури.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

гейміфіковане соціально-емоційне навчання, інтерактивні технології, конфліктна компетентність, початкова школа, педагогічна медіація, QR-квест, емоційна регуляція

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Бондаренко Д. Використання QR-технологій в умовах дистанційного та змішаного навчання. Наука і освіта. 2023. № 1. С. 11–16. DOI: https://doi.org/ 10.24195/2414-4665-2023-1-2
  2. Булгакова О., Савченкова М. Психологічні можливості підтримки дітей, які перенесли травматичний досвід. Наука і освіта. 2022. № 4. С. 24–28. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-5
  3. Запорожченко Т., Горбик А. Особливості кооперативного навчання молодших школярів. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 80. Т. 1. С. 287–294. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-1-43
  4. Козубська С. В., Мукан Н. В. Організація інтерактивного навчання іноземної мови в закладах загальної середньої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2024. № 97. С. 45–52. DOI: https://doi.org/10.32782/1992-5786.2 024.97.3
  5. Коцун Л. О., Дмитроца О. Р., Коцун Б. Б. Адаптація здобувачів факультету біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки до навчання в умовах воєнного стану. Природнича освіта та наука. 2024. № 5. С. 19–23. DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-5.04
  6. Саннікова О. Емоційне здоров’я і конгруентність: проблеми детермінації. Наука і освіта. 2024. № 1. С. 68–74. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-11
  7. Скоромна М. В., Набокова Т. В. Застосування арт- технологій для розвитку емоційного інтелекту молодших школярів в умовах Нової української школи. Педагогічні науки: теорія та практика. 2023. № 4. С. 124–129. DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-4-18
  8. Фрумкіна А. Формування флексивного мов- лення під час інтегрованого навчання молодших школярів засобами англійської мови. Вища освіта України. 2024. № 4. С. 60–67. DOI: https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.4(95).08
  9. Asmara B., Rulyansah A. Play to Resolve: Educational Games as a Pathway to Conflict Resolution for Early Learners. AL-ISHLAH: Jurnal Pendidikan. 2024, 16 (3). URL: https://journal.staihubbulwathan.id/index.php/alishlah/article/view/5528/2520
  10. Carcelén-Fraile M. d. C. Active gamification in the emotional well-being and social skills of primary education students. Education Sciences. 2025. 15 (2). 212. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci15020212
  11. Vinokur E., Yomtovian A., Shalev Marom M., Itzchakov G., Baron L. Social-based learning and leadership in school: conflict management training for holistic, relational conflict resolution, Frontiers in Social Psychology. 2024. 2. 1412968. DOI: https://doi.org/10.3389/frsps.2024.1412968
  12. CASEL. What is social and emotional learning? 2023, URL: https://101.ocde.us/what-is-social-and-emotional-learning/

Юлія Рібцун, Оксана Гришутіна ОСОБЛИВОСТІ СФОРМОВАНОСТІ МОРФОЛОГІЧНО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК У ШЕСТИКЛАСНИКІВ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 93-98.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-12

Юлія Рібцун,
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,
старший науковий співробітник відділу логопедії,
Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України,
вул. М. Берлинського, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2672-3704

Оксана Гришутіна,
спеціаліст вищої категорії, старший учитель,
вчитель української мови та літератури,
Спеціальна школа у смт Мізоч Рівненської обласної ради,
вул. Б. Хмельницького, 35, смт Мізоч, Рівненський район, Рівненська обл., Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-0086-5704

ОСОБЛИВОСТІ СФОРМОВАНОСТІ МОРФОЛОГІЧНО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК У ШЕСТИКЛАСНИКІВ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

АНОТАЦІЯ:

Усі процеси пізнавальної і творчої діяльності людини супроводжуються мовою, без неї неможливе існування самого суспільства. Саме тому так необхідними є вчасне виявлення та ефективне подолання функціонально- та навчально-мовленнєвих труднощів у дітей, починаючи з раннього віку. Найчастіше зазначені труднощі коригуються у дошкільному віці, проте якщо у дітей наявні тяжкі порушення мовлення (ТПМ), вони можуть долатися упродовж усього шкільного чи навіть дорослого життя.Поряд з існуванням значної кількості наукових розвідок стосовно логопедичної діагностики та корекції мовленнєвих розладів у дітей молодшого шкільного віку практично відсутні аналогічні дослідження стосовно учнів підліткового віку. З огляду на це, нами виділено та охарактеризовано шість показників психофізичного та психосоціального розвитку школярів молодшого підліткового віку з тяжкими порушеннями мовлення, зокрема: біологічні, соціальні умови психічного розвитку, комунікативно-соціальне становлення, новоутворення особистості, психомовленнєва та навчальна діяльність.У шкільній практиці для кращого вивчення української мови знання подаються окремими блоками, дещо абстраго- вано, але разом із тим практично, адже учні вивчають звуковий бік мови – фонетику, словниковий склад – лексикологію, а також зміну лексем, їх будову, сполучення в реченні, тобто граматику. Саме остання має велике загальноосвітнє та виховне значення, адже допомагає опанувати закономірності використання мови, зрозуміти закони мислення.Чи не найскладнішим розділом навчальних програм з української мови для дітей з особливими мовленнєвими потребами є словотвір, що зв’язує граматику з лексикою, визначає взаємозв’язки між словами. Метою статті є аналіз навичок усвідомленого засвоєння граматичного складника рідної (української) мови учнями шостих класів із тяжкими порушеннями мовлення.Нами проаналізовано наявні у шестикласників із ТПМ труднощі з восьми тем:1) будова слова, значущі частини слова, основа, їхні функції;2) морфемний словник;3) словотворення, морфологічні способи словотворення;4) звукові зміни у процесі формо- та словотворення, їх відображення на письмі;5) явища омонімії, антонімії, паронімії у системі словотвірних засобів; правопис префіксів, суфіксів;6) творення форм ступенів порівняння прикметників і прислівників; відносних і присвійних прикметників;7) неморфологічні способи словотвору, складні слова;8) явище складених слів; абревіація, скорочення.У статті репрезентовано кількісні та якісні результати дослідження аналізу сформованості морфологічно-граматичних навичок у здобувачів загальної середньої освіти з тяжкими порушеннями мовлення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психічні процеси, психічні стани, психічні властивості, особистість, психічний розвиток, вікові особливості, соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, комунікація, соціальний вплив

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Мельніченко Т. В. Формування фонологічного компоненту мовлення в учнів 5–6-х класів із тяжкими мовленнєвими розладами : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.03. Київ, 2017. 22 с.
  2. Модельна навчальна програма «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти / І. П. Старагіна та ін. URL: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/movno-literaturna-osvitnia-haluz/intehrovani-kursy/
  3. Пригода З. С. Корекція дизорфографій в учнів 5–6 класів із тяжкими порушеннями мовлення : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.03. Київ, 2014. 19 с.
  4. Кондратенко В., Ломоносов В. Комплексний підхід до подолання заїкання у підлітків : навчальний посібник. Київ : КНТ, 2014. 272 с.
  5. Рібцун Ю. В. Алгоритмізація роботи з учнями з особливими мовленнєвими потребами на уроках української мови. Scientific Collection “InterConf+”. № 49 (217) : with the Proceedings of the 10th International Scientific and Practical Conference “Theory and Practice of Science: Key Aspects” (September 19–20, 2024; Rome, Italy) / comp. by LLC SPC “InterConf”. Rome : Dana, 2024. Р. 99–116. URL: https://lib.iitta.gov.ua/742472
  6. Рібцун Ю. В. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1–4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із тяжкими порушеннями мовлення. Київ : Цибульська В. О., 2024. 198 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/743608/
  7. Рібцун Ю. В. Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток : навчально-методичний посібник. Львів : Світ, 2020. 264 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730353/
  8. Clark J., Klecanaker J.S. Therapeutic strategies for language disorder children: the impact of visual imagery on verbal encoding in vocabulary instruction. Communication Disorders Quarterly, 2016. 14 (2), 129–145.
  9. Kaplia O., Ribtsun Y. Barbashova I., Chobaniuk M., Ptashchenko O. Development of Ukrainian education in the conditions of military incursion. Multidisciplinary Science Journal. 2024. Volume 6. Issue 10. Р. 1–6. URL: https://lib.iitta.gov.ua/740752 (Scopus).
  10. Marchuk, O., Holiiad, I., Boiko, V., Ribtsun, Y., Bogdan, Z., & Lukashenko, K. (2024). Holistic Education: the Unity of the Intellectual and Emotional Sphere. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 16 (2), 666–677. URL: https://lib.iitta.gov.ua/741224 (Web of Science).
  11. Paul R., Norbury C., Gosse C. From infancy through adolescence: Listening, Speaking, Reading, Writing and Communicating (5th ed.). 2018. Elsevier.
  12. Ribtsun Y., Bielova O., Korolenko V., Bolotnykova T., Govorun O., Myttseva O. Personality Development in the Paradigm of Current Neuropedagogy. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. Volume 14, Issue 4, December 2023. Р. 388–403. URL: https://lib.iitta.gov.ua/738458 (Web of Science).
  13. Startling J. et al. Supporting secondary school students with language impairment. ACQuiring Knowledge in Speech, Language and Hearing. 2011. (13) 1, Рp. 26–30.
  14. Ukrainetz T. A. Sketch and speak: An expository intervention using note-taking and oral practice for children with language-related learning disabilities. Language, Speech, and Hearing Services in Schools, 2019. 50, Рp. 53–70.

Людмила Ніколенко РОЛЬ СПЕЦІАЛЬНОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ У ФОРМУВАННІ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 87-92.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-11

Людмила Ніколенко,
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри педагогіки, дошкільної та спеціальної освіти,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
просп. Науки, 72, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8708-3117

РОЛЬ СПЕЦІАЛЬНОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ У ФОРМУВАННІ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Стаття стосується проблеми створення інклюзивного освітнього простору в закладах вищої освіти (ЗВО). Наголошено, що низка перешкод реалізації рівних прав і можливостей для осіб з ООП у вищій школі є спільною для ЗВО різних країн. Зважаючи на зростання кількості досліджень у сфері інклюзії у вищій освіті та вимоги до підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, проблематика системної організації супроводу і підтримки осіб з ООП у закладах вищої освіти стає пріоритетною для наукового та прикладного інтересу. Метою статті є визначення ролі спеціального структурного підрозділу у системі формування інклюзивного освітнього простору у ЗВО. Для досягнення поставленої мети розглянуто функціональні обов’язки і напрями діяльності подібних підрозділів у національних та закордонних закладах вищої освіти, окреслено межі компетенцій таких центрів та узагальнено підходи до координування інклюзивної підтримки здобувачів з ООП. У дослідженні застосовано комплекс методів, характерних для гуманітарних і соціальних наук: порівняльний аналіз, систематизація, узагальнення і прогнозування.Аналіз науково методичних джерел та нормативно правових документів дав змогу структурувати інформацію про функції центрів інклюзивного супроводу в різних країнах. Зіставлення моделей діяльності спеціальних підрозділів із супроводу інклюзивного навчання у ЗВО дало змогу виявити спільні кластери підтримки: інклюзивна політика, залучення громади, навчання персоналу та ресурсне забезпечення.Результати дослідження показують, що спеціальний підрозділ виконує консолідуючу роль, об’єднуючи зусилля ЗВО і зовнішніх стейкхолдерів у забезпеченні індивідуальних та групових форм супроводу здобувачів з ООП. Його основними завданнями є: інформаційно консультативна діяльність; організація підготовки й підвищення кваліфікації викладачів і волонтерів; розроблення та моніторинг індивідуальних навчальних планів; оцінювання потреб здобувачів і ресурсів ЗВО; координація технічної, соціальної й юридичної підтримки; участь у формуванні політики та методичних матеріалів.Отже, у статті доведено, що ефективність інклюзивного освітнього простору у ЗВО значною мірою залежить від чіткого функціонування спеціального підрозділу супроводу осіб з ООП. Його діяльність має бути нормативно унормована, технологічно забезпечена та інтегрована в управлінську систему вищого навчального закладу для досягнення рівності освітніх можливостей і підвищення якості професійної підготовки здобувачів з ООП.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інклюзія, інклюзивна освіта, здобувач вищої освіти з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивний освітній простір, супровід осіб з особливими освітніми потребами

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Бут Т. Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл : посібник / пер. з англ. Київ : Плеяди. 2015. 190 с. URL: https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=1044
  2. Кабінет Міністрів України. Постанова № 635 від 10 липня 2019 р. «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти». Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-organizaciyi-inklyuzivnogo-navchannya-u-zakladah-vishchoyi-osviti-i100719
  3. Ніколенко Л. Інклюзивний освітній простір у закладі вищої освіти : монографія. Дніпро : Грані, 2024. URL: https://grani-print.dp.ua/index.php/home/2220243
  4. Ніколенко Л. Практика організації інклюзивного навчання в європейських закладах вищої освіти (приклад Чехії та Словаччини). Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2025. № 1 (26). С. 138–152. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v1i26.282
  5. Тверезовська Н., Тарнавська Т. Осмислення поняття «система» в різних галузях наукових знань. Освітній вимір. 2012. Вип. 35. С. 320–331. URL: https://www.researchgate.net/publication/352271293_Osmislenna_ponatta_sistema_v_riznih_galuzah_naukovih_znan
  6. Baltaru R. D. The rise of agentic inclusion in the UK universities: Maintaining reputation through (formal) diversification. Studies in Higher Education. 2022. Vol. 47, No. 1. P. 229–242. DOI: https://doi.org/10.1080/03075079.2 020.17390.
  7. Das M.B., Fisiy C.F., Kyte R. Inclusion Matters: The Foundation for Shared Prosperity. Washington, DC: World Bank, 2013. 273 p. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/114561468154469371/pdf/Inclusion-matters-the-foundation-for-shared-prosperity.pdf
  8. Filippou K., Emmanuel O., Bengs A. Inclusive policies and practices in higher education: A systematic literature review. Review of Education. 2025. URL: https://doi.org/10.1002/rev3.70034
  9. Katz H. T., Acquah E. O. The role of schools in providing educational opportunity: An integrative review. Review of Education. 2021. Vol. 9, Issue 3. DOI: https://bera-journals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/rev3.3307
  10. Klein V., Silonova V., Hladush V. Actual problems of educational integration students in the Slovak Republic. Актуальні питання корекційної освіти. Педагогічні науки. 2019. Вип. 13. С. 48–61. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/275581721.pdf
  11. Koutsouris G., Stentiford L., Norwich B. A critical exploration of inclusion policies of elite UK universities. British Educational Research Journal. 2022. Vol. 48. P. 878–895. DOI: https://doi.org/10.1002/berj.3799
  12. Lister K., Pearson V. K., Collins T. D., Davies G. J. Evaluating inclusion in distance learning: A survey of university staff attitudes, practices and training needs. Innovation: The European Journal of Social Science Research. 2021. Vol. 34. No. 3. P. 321–339. DOI: https://doi.org/10.1080/13511610.2020.182804.
  13. Loreman T. Seven pillars of support for inclusive education: Moving from “Why?” to “How?”. International Journal of Whole Schooling. 2007. Vol. 3. P. 22–38. URL: https://www.researchgate.net/publication/236029238_Seven_pillars_of_support_for_inclusive_education_Moving_from_Why_to_How
  14. Moriña A., Biagiotti G. Inclusion at university, transition to employment and employability of graduates with disabilities: A systematic review. International Journal of Educational Development. 2022. Vol. 93. Article 102647. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0738059322000979
  15. Tomlinson M. A sociology of special and inclusive education: Insights from the UK, US, Germany and Finland. In: Kopfer A., Powell J., Zahnd R. (Eds.). International handbook of inclusive education: Global, national and local perspectives. Opladen: Verlag Barbara Budrich, 2021. P. 59–74. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctv1f70kvj.6

Кирило Кривошей ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ У СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 79-86.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-10

Кирило Кривошей,
магістр психології, аспірант кафедри освітніх наук,
цифрового навчання та академічного підприємництва,
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9163-9891

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ У СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

У статті здійснено ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз поняття «педагогічні умови» як складової частини наукового знання в галузі вищої освіти. Поняття розглянуто в міждисциплінарному контексті: філософському, педагогічному та соціокультурному. Уточнено дефініції термінів «умова» та «педагогічні умови», систематизовано підходи до їх класифікації, виокремлено основні рівні, функції, структурні компоненти та типології, що представлені у вітчизняній педагогічній думці. Особливу увагу приділено трактуванню педагогічних умов як комплексу спеціально організованих зовнішніх і внутрішніх чинників, що сприяють реалізації цілей навчання, виховання й розвитку особистості здобувача вищої освіти. На основі аналізу наукових джерел окреслено суттєві ознаки педагогічних умов: ціле- спрямованість, системність, функціональність, взаємозалежність суб’єктивних і об’єктивних чинників.Показано, що педагогічні умови можуть виступати не лише як фонові обставини, а й як активні інструменти трансформації освітнього процесу відповідно до сучасних викликів і потреб суспільства. Установлено, що ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від гармонійного поєднання матеріально-технічних, організаційно-педагогічних, психолого-педагогічних та соціально-культурних умов, які створюють сприятливе освітнє середовище для розвитку компетентної, креативної й самостійної особистості. У статті обґрунтовано, що розуміння педагогічних умов як цілісного науково-методичного конструкту дає змогу педагогам свідомо формувати стратегії підвищення якості вищої освіти. Результати дослідження мають наукову та практичну цінність для викладачів, менеджерів освіти та дослідників педагогіки вищої школи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

педагогічні умови, вища освіта, освітнє середовище, освітній процес

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доп.). Київ ; Ірпінь : Перун, 2009. 1736 с.
  2. Гора Н. В. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх товарознавців. Молодий вчений. 2018. № 6 (1). С. 134–137.
  3. Гусак О. Г. Педагогічні умови розвитку інтересу до професійної діяльності в студентів ВНЗ. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. 2012. Вип. 26. С. 521–524.
  4. Дворнікова Н. Педагогічні умови модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2009. 20 с.
  5. Дубич К. В. Особистісно орієнтоване виховання студентів в умовах соціокультурного середовища вищого навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Рівне, 2007. 267 с.
  6. Костюшко Ю. О. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до міжособистісної взаємодії в ситуації конфлікту : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Житомир, 2005. 263 с.
  7. Костюченко К. Є. Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення у майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Кіровоград, 2011.
  8. Касярум К. В. Формування комунікативної компетенції магістрантів педагогічних спеціальностей у процесі фахової підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Черкаси, 2011.
  9. Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови» : практичний посібник. 3-є вид. Львів, 2022.
  10. Литвин А. В., Мацейко О. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 4. С. 43–63.
  11. Манько В. М. Дидактичні умови формування у студентів професійно-пізнавального інтересу до спеціальних дисциплін. Соціалізація особистості. 2000. Вип. 2. С. 153–161.
  12. Назола О. В. Педагогічні умови підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2005. 20 с.
  13. Підласий І. П. Практична педагогіка, або Три технології : інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. Київ : Слово, 2004. 616 с.
  14. Прокопенко І. А. Формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2008. 226 с.
  15. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності : навчальний посібник. Київ : Вища школа, 2004. 335 с.
  16. Словник-довідник із професійної педагогіки / за ред. А. В. Семенової. Одеса : Пальміра, 2006. 220 с.
  17. Стасюк В. Д. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі «школа – вищий заклад освіти» : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2003. 280 с.
  18. Тверезовська Н., Філіппова Л. Сутність та зміст поняття «педагогічні умови». Нова педагогічна думка. 2009. № 3. С. 90–92.
  19. Фіцула М. М. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2006. 560 с.
  20. Хриков Є. М. Педагогічні умови в структурі наукового знання. Шлях освіти. 2011. № 2(60). С. 11–15.
  21. Шмоніна Т. А., Глухов І. Г. Сучасні підходи до розуміння поняття «педагогічні умови». Педагогічні науки. 2011. № 1 (59). С. 65–69.
         

       
   
   
         

 

©2025 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.