Олена Косьянова, Анастасія Андреадакі РОЛЬ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ У ФОРМУВАННІ АДАПТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 30-36.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-4

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9532-9981

Анастасія Андреадакі,
здобувачка ступеня бакалавра кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

РОЛЬ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ У ФОРМУВАННІ АДАПТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено аналізу ролі акцентуацій характеру у формуванні адаптивних копінг-стратегій в умовах стресових ситуацій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня стресу в сучасному суспільстві та необхідністю пошуку чинників успішної психологічної адаптації. Метою роботи було визначити вплив різних типів акцентуацій характеру на вибір стратегій подолання стресу. Для досягнення мети реалізовано теоретичний аналіз проблеми та проведено емпіричне дослідження за участі 43 дорослих (81 % жінок, вік – 18–45 років). Використано методику діагностики акцентуацій характеру за К. Леонгардом – Х. Шмішеком, «Копінг-поведінка» С. Нормана, «Аналіз життєвого стресу» (Life Events Scale) Т. Холмса і Р. Раге. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про статистично значущий взаємозв’язок між типами акцентуацій і схильністю до певних копінг-стратегій. Зокрема, встановлено, що гіпертимний тип акцентуації корелює з частим використанням проблемно-орієнтованого (адаптивного) копінгу, тоді як тривожний, циклотимний та деякі інші емоційно-нестабільні типи акцентуацій пов’язані з переважанням емоційно-орієнтованих та уникальних стратегій. Виявлено також, що високий рівень життєвого стресу характерний для осіб із вираженим соціальним залученням (гіпертимність) та емоційною реактивністю. Наукова новизна роботи полягає у поєднанні вітчизняного і зарубіжного підходів до проблеми та емпіричній перевірці гіпотези про вплив акцентуацій характеру на копінг у дорослої вибірки. Практична значущість полягає у сформульованих рекомендаціях щодо підвищення стресостійкості: на основі результатів розроблено психокорекційну програму з розвитку адаптивних стратегій для осіб із різними типами акцентуацій. Отримані результати можуть бути використані у роботі практичних психологів, зокрема для індивідуалізації програм профілактики та подолання стресу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

акцентуації характеру, копінг-стратегії, стрес, адаптація, психологічна стійкість, особистість

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Канцур Г. М. Зв’язок акцентуацій характеру з вибором копінг-стратегій у студентів старших курсів : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня бакалавра спеціальності «Психологія бізнесу». Київ, 2023. 47 с.
  2. Михайлова О. В., Папуча М. В. Взаємозв’язок рис характеру і копінг-поведінки в підлітковому віці. Advanced Education. 2018. № 9. С. 127–132. DOI: https://doi.org/10.20535/2410–8286.148185
  3. Міщиха Л. П., Кобилянська Н. М. Особливості копінг-стратегій та їх взаємозв’язку з акцентуацією характеру в юнацькому віці. Психологічні виміри суспільства. 2023. № 4. DOI: https://doi.org/10.32782/2709–3093/2023.4/06
  4. Станібулла С. О. Особливості копінг-стратегій у осіб із різними типами акцентуацій характеру. Insight: психологічні виміри суспільства. 2020. № 3. С. 85–89. URL: https://journals.oa.edu.ua/Psychology/article/view/2972
  5. Freire C., Ferradás M. M., Regueiro B., Rodríguez S., Valle A., Núñez J. C. Coping Strategies and Self–Efficacy in University Students: A Person – Centered Approach Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. Article 841. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00841
  6. Kim S. Y., Kim J., Kim S. W. et al. Associations of temperament and character with coping strategies in young adults: The role of resilience. Psychiatry Investigation. 2015. Vol. 12. No. 3. P. 307–316. DOI: https://doi.org/10.4306/pi.2015.12.3.307
  7. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 456 p.
  8. Leonhard K. Akzentuierte Persönlichkeiten. Berlin: VEB Verlag Volk und Gesundheit, 1968. 328 p.
  9. Norman W. Five major factors of personality. Journal of Personality Research. 1967. Vol. 12. No. 3. P. 245–258.
  10. Selye H. The Stress of Life. New York: McGraw–Hill, 1956. 324 p.
  11. Takács R., Takács S., Kárász J.T., Horváth Z., Oláh A. Exploring Coping Strategies of Different Generations of Students Starting University. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 12. Article 742435. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.742435

Лариса Журавльова, Василь Пронтенко, Юрій Бобай СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 19-29.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-3

Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук,
професор, професор кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4020-7279

Василь Пронтенко,
кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент,
начальник кафедри спеціальної фізичної підготовки та виживання,
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова,
просп. Миру, 22, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2454-6190

Юрій Бобай, 
магістр ОПП «Практична психологія» кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на студентську молодь, що поєднується з високими темпами соціальних змін, невизначеністю соціально-економічної ситуації в умовах війни в Україні та поширеністю шкідливих звичок. У цей період життя формується система цінностей і поведінкових стратегій, які визначатимуть ставлення до власного здоров’я у зрілому віці. Дослідження психологічних чинників здорового способу життя є необхідним для розроблення цілеспрямованих профілактичних та психоедкаційних програм, здатних підвищити рівень усвідомленості й відповідальності молоді за збереження власного психофізичного благополуччя. Мета дослідження – виявити соціально-психологічні чинники, що впливають на формування здорового способу життя в юнацькому віці. Ми припустили, що психологічні чинники, зокрема інтернальний локус контролю, високий рівень позитивного ментального здоров’я та стабільність психічного здоров’я, позитивно корелюють із показниками фізичного здоров’я та поведінковими аспектами здорового способу життя студентської молоді. Методи дослідження: опитувальник оцінки психофізичного здоров’я особистості О. І. Міхеєнка, опитувальник складників та спрямованості психічного здоров’я особистості (К. А. Волстон, Б. С. Волстон, Р. Девелліс в адаптації Л. М. Карамушки та ін.), «Шкала позитивного ментального здоров’я» (Лукат та ін. в адаптації Л. М. Карамушки та ін.), опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» К. Кіза в україномовній адаптації Е. Л. Носенко, А. Г. Четверик-Бурчак із метою діагностики структурних компонентів психічного здоров’я та загального показника благополуччя особистості.Результати. Дослідження стану здоров’я сучасної молоді свідчать про наявність доволі високого рівня фізичного здоров’я у більшості сучасних юнаків та дівчат. Найвищі показники стосуються постави, силової витривалості, психоемоційної активності та стану імунітету. Досліджено зв’язки між фізичними показниками, психоемоційною активністю, ментальним і психічним здоров’ям та локусом контролю. Результати засвідчили, що інтернальний локус контролю, фізична активність, відсутність хронічних захворювань та емоційна стабільність тісно пов’язані з ментальним і психічним благополуччям. Виявлено гендерні відмінності у структурах цих зв’язків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

здоров’я, юнацький вік, спосіб життя, локус контролю здоров’я, ментальне здоров’я, емоційна активність, стабільність психічного здоров’я

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Журавльова Л. П. Емпатійні детермінанти психологічного здоров’я. Наука і освіта. 2010. № 3. С. 36–39. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/3_2010/10.pdf
  2. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. М. Карамушка та ін. Київ, 2023.
  3. Карасєвич С. А., Карасєвич М. П. Психологічне здоров’я та самоконтроль особистості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2024. № 4. С. 47–52.
  4. Максимова К. В. Антропологічний підхід до вивчення понять «здоров’я» та «здоровий спосіб життя» з позиції педагогічної аксіології у процесі формування фітнес-культури студентів. Інноваційна педагогіка. 2018. № 3. С. 136–139.
  5. Міхеєнко О. І. Комплексна методика оцінки рівня здоров’я організму людини. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 6. С. 93–100.
  6. Міхеєнко О. І. Підготовка майбутніх фахівців зі здоров’я людини до застосування здоров’язміцнювальних технологій: теоретико-методичні аспекти. Суми : Університетська книга, 2015. 316 с.
  7. Носенко Е. Л., Четверик-Бурчак А. Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». 2014. Вип. 20. С. 89–97. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis64.exe?2S21P03=FILA%3D&2S21STR=vdupp_2014_22_20_14&C21COM=S&I21DBN =LINK&P21DBN=UJRN&S21CNR=20&S21FMT=ASP_meta&S21REF=10&S21STN=1&Z21ID=
  8. Приймак А. Ю. Феномен здорового способу життя студентів: структура, критерії, показники та рівні. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», серія «Психологія», серія «Медицина». 2024. Т. 4. № 38. С. 571–579.
  9. Руденок А. І., Войчишин О. О. Психологічні чинники та умови формування здоров’язбережувальної поведінки сучасної молоді. Наукові записки. Серія «Психологія». 2024. Т. 1. № 3. С. 132–138. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-18
  10. Antonovsky A. The salutogenic model as a theory to guide health promotion. Health Promotion International. 1996. Vol. 11, No. 1. P. 11–18. DOI: https://doi.org/10.1093/heapro/11.1.11
  11. Engel G.L. The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science. 1977. Vol. 196, No. 4286. P. 129–136. DOI: https://doi.org/10.1126/science.847460
  12. Huber M., Knottnerus J. A., Green L., van der Horst H., Jadad A. R., Kromhout D., ... Smid H. How should we define health? BMJ. 2011. Vol. 343. Р. 4163. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.d4163
  13. Kashdan T. B., Rottenberg J. Psychological flexibility as a fundamental aspect of health. Clinical Psychology Review. 2010. Vol. 30, No. 7. P. 865–878. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.03.001
  14. Keyes C. L. M. Mental illness and/or mental health? Investigating axioms of the complete state model of health. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 2005. Vol. 73, No. 3. P. 539–548. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-006X.73.3.539
  15. Marmot M., Wilkinson R. (eds.). Social determinants of health. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2005.
  16. Morelli M., Cattelino E., Rosati F., Baiocco R., Andreassi S., Chirumbolo A. Development and validation of a measure for academic locus of control. Frontiers in Education. 2023. Vol. 8. Article 1268550. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1268550
  17. Prilleltensky I. Promoting well-being: Time for a paradigm shift in health and human services. Scandinavian Journal of Public Health. 2005. Vol. 33, No. 66 suppl. P. 53–60. DOI: https://doi.org/10.1080/14034950510033381
  18. Ross D. A., Hinton R., Melles-Brewer M., Engel D., Zeck W., Fagan L., ... Banerjee A. Adolescent well-being: A definition and conceptual framework. Journal of Adolescent Health. 2020. Vol. 67, No. 4. P. 472–476. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.06.042
  19. Steptoe A., Deaton A., Stone A. A. Subjective wellbeing, health, and ageing. The Lancet. 2015. Vol. 385, No. 9968. P. 640–648. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)61489-0
  20. World Health Organization. Improving the mental and brain health of children and adolescents [Internet]. Geneva : WHO, 2023. URL: https://www.who.int/activities/improving-the-mental-and-brain-health-of-children-and-adolescents
  21. World Health Organization. Guidelines on mental health promotive and preventive interventions for adolescents [Internet]. Geneva : WHO, 2020. 120 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/guidelines-on-mental-health-promotive-and-preventive-interventions-for-adolescents
  22. Zhuravlova L., Chebykin O. The development of empathy: Phenomenology, structure and human nature. Abingdon, Oxon ; New York : Routledge, 2021. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003145370
  23. Zhuravlova L., Bedny I., Luchkiv V., Pomytkina L., Grechukha I., Muzhanova N. Assertiveness in the system of behavioral strategies of the modern youth. In: Ayaz H. (ed.). Neuroergonomics and cognitive engineering. Vol. 42. AHFE International, 2022. P. 35–42. DOI: https://doi.org/10.54941/ahfe1001816
  24. Zhuravlova L. P., Pomytkina L. V., Lytvynchuk A I., Mozharovska T. V. Psychological security in the digital classroom. CTE Workshop Proceedings [Online]. 2025. Vol. 12. P. 442–455. DOI: https://doi.org/10.55056/cte.918

Ольга Артемова РОЛЬ ТЕМПЕРАМЕНТУ В ПОБУДОВІ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 13-18.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-2

Ольга Артемова,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри загальної психології, психодіагностики та психотерапії,
Рівненський державний гуманітарний університет,
вул. Степана Бандери, 12, м. Рівне, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0187-3298

РОЛЬ ТЕМПЕРАМЕНТУ В ПОБУДОВІ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розкрито роль темпераменту в побудові міжособистісних стосунків, що є важливим складником соціального функціонування людини. Проаналізовано класичну типологію темпераментів: сангвінічний, холеричний, флегматичний та меланхолічний із погляду їхнього впливу на поведінку індивіда у процесі соціальної взаємодії. Розглянуто, як представники кожного типу темпераменту реагують на стресові ситуації, вибудовують комунікацію, долають конфлікти та адаптуються до нових умов. Зокрема, наголошено, що сангвініки легко встановлюють соціальні контакти, є комунікабельними та емоційно стабільними, тоді як холерики хоча й проявляють ініціативу, можуть бути імпульсивними та конфліктними. Флегматики завдяки врівноваженості демонструють стабільність у стосунках, однак їм може бракувати гнучкості. Меланхоліки ж схильні до замкнутості, глибоких переживань, але часто виявляють емпатійність і чутливість до інших. Акцентовано, що усвідомлення індивідом власних темпераментних рис, а також вивчення й прийняття особливостей інших людей сприяють кращому взаєморозумінню, формуванню емпатії, толерантності та довірливих стосунків.Важливе місце відведено питанню урахування темпераменту в різних сферах життя: у міжособистісному спілкуванні, професійній діяльності, освітньому середовищі. Зроблено висновок, що гармонізація міжособистісних стосунків значною мірою залежить від психологічної обізнаності людини про типи темпераменту, здатності до саморефлексії та емоційного самоконтролю. Таким чином, розвиток емоційної культури та комунікативної компетентності є важливою умовою ефективної соціальної взаємодії.Окрім того, звернено увагу на значення темпераменту у формуванні командної взаємодії та групової динаміки.У процесі колективної діяльності, особливо в умовах професійного або навчального середовища, поєднання різних типів темпераменту може як покращувати ефективність групи, так і спричиняти труднощі у спілкуванні. Наприклад, холерики здатні виступати лідерами, мобілізувати колектив на досягнення цілей, проте їхня різкість іноді викликає напруження. Сангвініки підтримують позитивний емоційний клімат, флегматики – стабільність і послідовність у діях, а меланхоліки вносять у колектив глибину аналізу й чутливість до потреб інших. Саме завдяки усвідомленню психологічної сумісності типів темпераменту можливо досягти більш ефективної командної співпраці, уникати конфліктів та формувати сприятливу атмосферу взаємоповаги й підтримки. Це особливо актуально у сучасних умовах, коли вимоги до соціальних навичок, емоційного інтелекту та здатності до конструктивної взаємодії зростають у всіх сферах життя.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

темперамент, міжособистісні стосунки, типи темпераменту, комунікація, соціальна взаємодія, конфлікт, адаптація

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Бондаренко В. О. Темперамент як чинник адаптації особистості в умовах соціальної взаємодії. Психологічні перспективи. 2021. № 37. С. 102–110.
  2. Галян І. М. Психодіагностика: навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2011. 464 с.
  3. Гончарова Л. Ю. Типи темпераменту та їхня роль у професійній діяльності. Одеса : Педагогічна наука, 2020. С. 150–167.
  4. Зелінська Т. М., Михайлова І. М. Практикум із загальної психології : навчальний посібник. Київ : Каравела, 2009. С. 103–106.
  5. Іванова Т. В. Психологія особистості: теорії та практики. Київ : Освіта України, 2015. С. 120–135.
  6. Іванова М. І., Петренко С. Г. Темперамент як основа комунікативної компетентності: психологічний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 4 (5). С. 134–139.
  7. Копець Л. В. Психологія особистості. Київ : Києво-Могилянська академія, 2007. 335 с.
  8. Кочубейник О. М. Темперамент і професійні орієнтації майбутніх психологів. Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського. Серія «Психологічні науки». 2013. № 2 (13). С. 48–52.
  9. Лемак М. В., Петрище В. Ю. Психологу для роботи. Діагностичні методики. Ужгород, 2012. 616 с.
  10. Матійків І. М. Основи тренерської майстерності : навчально-методичний посібник. Львів : Манускрипт, 2012. 392 с.
  11. Мельник Ю. П. Особливості діагностики типів темпераменту в сучасній психології. Актуальні проблеми психології. 2021. № 16 (2). С. 145–151.
  12. Мушкевич М. І. Клінічна психодіагностика : методичні рекомендації. Луцьк : Вежа, 2006. 170 с.
  13. Павелків Р. В. Вікова психологія : підручник. Вид. 2-е, стер. Київ : Кондор, 2015. 234 с.
  14. Петренко В. О. Темперамент і його вплив на про- фесійну діяльність. Харків : Академія. 2018. С. 65–80.
  15. Татенко В. О. Суб’єктна психодіагностика: критеріальна модель. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. 2002. Т. IV. Ч. 6. С. 109.
  16. Чала Ю. М., Шахрайчук А. М. Психодіагностика : навчальний посібник. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 246 с.
  17. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків : Прапор, 2007. 640 с.
  18. Rothbart M. K., Bates J. E. “Temperament”. In W. Damon, R. M. Lerner (Eds.). Handbook of Child Psychology (6th ed., Vol. 3, pp. 99–166). 2006. John Wiley and Sons.
  19. Mykhaylyshyn U. Theoretical and methodological approaches to motivational sphere of drug addicts. Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference “Science and Practice: Implementation to Modern Society”. Manchester, Great Britain: Peal Press Ltd., 2020. Р. 236–240.
  20. Shiner R., DeYoung C. G. The Structure of Temperament and Personality Traits: A Developmental Perspective. Current Opinion in Psychology, 41, 2021. 8–13.
  21. Strelau J. Temperament as a Regulator of Behavior: After Fifty Years of Research. Eliot Werner Publications. 2008.
  22. Strelau J., Zawadzki B. Temperament: Theory, Research, and Application. Springer. 2020.
  23. Zawadzki B., Strelau J. Temperamental and Personality Predictors of Job Performance. Personality and Individual Differences. 2019. 142. P. 88–93.

 

Вікторія Абдуллаєва ЛАТЕНТНІ ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 7-12.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-1

Вікторія Абдуллаєва,
аспірант кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-3202-2247

ЛАТЕНТНІ ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті висвітлено результати факторного аналізу психологічних властивостей українських біженців із метою виявлення прихованих структурних компонент поміж індивідуально-психологічних параметрів. Ідентифіковано та описано ключові фактори психологічного та фізичного стану біженців. Установлено п’ять провідних факторів: емоційна адаптивність, життєва свідомість та цілеспрямованість, гнучкість у невизначеності, соціальна впевненість та автономність поведінки. Проаналізовано вплив позитивних та від’ємних полюсів психологічного стану у кожному факторі. Виокремлено спектр найбільш вагомих індивідуально-психологічних параметрів, що зумовлюють психоемоційний та фізичний стан самопочуття українських біженців: емоційна комфортність, інтернальність, самоприйняття, свідомість життя, особистісне зростання, ставлення до невизначених ситуацій, ставлення до складних ситуацій, прийняття невизначеності, урівноваженість. Визначення провідних факторів поміж параметрів забезпечує структурований підхід до розуміння характерологічного портрету українських біженців та їхніх психологічних потреб. Виділення факторів надало глибше розуміння аспектів соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб з України, указуючи на те, що систематичні інтервенції повинні спрямовуватися на поліпшення емоційної регуляції, сприяння особистісній усвідомленості, постановку життєвих цілей, підвищення гнучкості та поведінкової варіативності в умовах невизначеності, покращення самоприйняття та соціальної упевненості, розвиток самостійного мислення у ході прийняття рішень у різних, особливо стресових, обставинах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

українські біженці, адаптація, емоційна врівноваженість, екзистенційна свідомість, соціальна впевненість, автономність, тривожність, самовладання

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Григор’єва С., Сутула О., Козлова О. Соціальні практики соціальної адаптації біженців та внутрішньо переміщених осіб в Україні. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2023. № 17. С. 96–120.
  2. Гуляєва А. С. Соціально-психологічні особливості системи переконань особистості в кризових умовах. Київ, 2023. 226 с.
  3. Левін Р., Яценко Г. Сприйняття життєвих цінностей українцями та іншими європейцями в контексті інтеграції українських біженців у ЄС. Економіка України. 2022. № 10 (731). С. 51–60. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.10.051
  4. Максименко Ю. Б., Морозова-Йоханнессен О. В. Психологічні особливості особистісних змін переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Норвегії). Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 5 (69). С. 90–97.
  5. Мушта О. П. Комплексне дослідження соціальних проблем вимушених мігрантів в Україні. Київ : Київський інститут соціальних та політичних досліджень, 2022. 140 с.
  6. Danyliuk I., Tokhtamysh O. Characteristics of war stress experienced by Ukrainians. Ukrainian Psychological Journal. 2024. № 1 (21). Р. 23–39. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).2
  7. Dietrich H., Al Ali R., Tagay S., Hebebrand J., Reissner V. Screening for posttraumatic stress disorder in young adult refugees from Syria and Iraq. Comprehensive Psychiatry. 2019. № 90. Р. 73–81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2018.11.001
  8. Figueiredo S., Dierks A., Ferreira R. Mental health screening in refugee communities: Ukrainian refugees and their post-traumatic stress disorder specificities. European Journal of Trauma & Dissociation. 2024. № 8 (1). Р. 100382. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2024.100382
  9. Hodes M. Thinking about young refugees’ mental health following the Russian invasion of Ukraine in 2022. Clinical Child Psychology and Psychiatry. 2022. № 28 (1). Р. 3–14. DOI: https://doi.org/10.1177/13591045221125639
  10. Hyland P., Vallières F., Shevlin M., Karatzias T., Ben-Ezra M., McElroy E., Vang M. L., Lorberg B., Martsenkovskyi D. Psychological consequences of war in Ukraine: assessing changes in mental health among Ukrainian parents. Psychological Medicine. 2023. № 53 (15). Р. 7466–7468. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291723000818
  11. Kaufman K. R., Bhui K., Katona C. Mental health responses in countries hosting refugees from Ukraine. BJPsych Open. 2022. № 8 (3). С. 87. DOI: https://doi.org/10.1192/bjo.2022.55
  12. Khalil D., George Z., Templin T., Jenuwine E., Javanbakht A. Perceived adversity and psychological distress in refugee married couples resettling in the United States. International Journal of Social Psychiatry. 2023. № 69 (5). Р. 1268–1276. DOI: https://doi.org/10.1177/00207640231158977
  13. Kluge H., Habicht J. Ukraine’s mental health crisis could impact generations to come. Here’s how the country is responding. World Economic Forum. 2022. URL: https://www.weforum.org/agenda/2022/10/ukraine-mental-health-crisis-world-mental-health-day/
         

       
   
   
         

 

©2025 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.