2024-2-doc

Ірина Хоменко, Ольга Головатенко, Інна Дудник ВПЛИВ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У СІЛЬСЬКІЙ МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 47-53.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-7

Ірина Хоменко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
б-р Т. Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна,
ORCID ID: https:// orcid.org/ 0000-0002-1330-3604

Ольга Головатенко,
викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
б-р Т. Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна,
ORCID ID: https:// orcid.org/ 0009-0009-5301-8718

Інна Дудник,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри спортивних дисциплін,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
б-р Т. Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна,
ORCID ID: https:// orcid.org/ 0000-0003-3150-8387

ВПЛИВ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У СІЛЬСЬКІЙ МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розкрито особливості позакласної роботи в сільській малокомплектній школі та проаналізовано її вплив на фізичний розвиток учнів. Проаналізовано специфіку та функції позаурочної роботи з фізичного виховання учнівської молоді в сільській малокомплектній школі. На основі порівняльного аналізу оцінено особливості фізичного розвитку сільських школярів, що займаються у секції загальної фізичної підготовки під час позакласної роботи. У роботі використано методи антропометричних досліджень, методи визначення функціональних показників, математичний аналіз отриманих даних. Реакція серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження з кросу, і показники проби Мартіне з подальшим розрахунком індексу Руф’є показали, що діти, які займаються у групі ЗФП у позаурочний час, мають кращу витривалість і пристосованість до дозованого фізичного навантаження (Р<0,05). Оцінка фізичної підготовленості дітей експериментальної групи виявила достовірні відмінності у показниках бігу на 1 000 м, бігу на 30 м, човникового бігу 4х9 м на рівні (Р<0,05). У стрибках у довжину з місця спостерігалася деяка рівність в обох групах (Р>0,05). Загалом проведене дослідження особливостей позакласної роботи з фізичної культури свідчить про значні потенційні можливості цього напряму навчально-виховного процесу для оптимального забезпечення умов фізичного розвитку учнів у сільській малокомплектній школі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фізкультурно-оздоровчі заходи, позаурочні форми заняття, школярі.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Асташова О.М., Лимонченко А.С., Сафонова М.С. Підвищення ефективності розвитку фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка. Теоретичні та методичні аспекти фізичного виховання учнівської молоді. 2010. № 17. C. 79–83.

2. Базильчук Л. Суть і специфіка позакласної роботи в сучасній школі. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2017. Вип. 57. С. 289–298.

3. Бєлікова Н., Подубінська С. Сучасний стан організації позакласної роботи з фізичної культури. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2019. № 14. С. 15–19.

4. Борисенко А. Особливості фізичного виховання в сільській малокомплектній школі. Фізичне виховання в школі. 1998. № 3. С. 8–14.

5. Винник Н.М., Онопрієнко О.М. Методи визначення морфофункціонального розвитку студентської молоді : методичні рекомендації. Черкаси, 2015. 76 с.

6. Грицюк С. Особливості позакласної роботи з молодшими школярами, спрямованої на їх фізичний розвиток. Науковий вісник МДПУ. Серія «Педагогіка». 2015. № 2(15). С. 208–212.

7. Набок М. Проблеми сільської школи та управління нею в процесі реформування освіти в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання. Київ : Атіка, 2015. С. 208–222.

8. Отравенко О.В., Полтавський А.П. Організація і методика оздоровчої та спортивно-масової роботи : навчально-методичний посібник. Луганськ : ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. 287 с.

9. Пахальчук Н.О. Організація фізичного виховання молодших школярів у сільській школі. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 2(20). С. 303–310.

10. Сопотницький Р.С. Позаурочні заняття як засіб формування здоров’я особистості учнівської молоді. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Інноваційні підходи до фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді» / за заг. ред. А.В. Огнистого, К.М. Огнистої. Тернопіль : ТАЙП, 2022. С. 162–166.

Катерина Суятинова ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ СІМ’Ї ТА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 41-46.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-6

Катерина Суятинова,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри дошкільної і спеціальної освіти,
Криворізький державний педагогічний університет,
пр. Університетський, 54, м. Кривий Ріг, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0263-4800

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ СІМ’Ї ТА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядається питання актуальності виховання дітей та молоді у цифровому просторі, зумовленої низкою вагомих чинників, які роблять цю сферу пріоритетною для суспільства. По-перше, зростання ролі цифрового простору у становленні особистості неможливо переоцінити. Сучасні діти та молодь із раннього віку оточені цифровими технологіями, які глибоко впливають на їх навчання, спілкування, дозвілля та світогляд. Їхнє життя дедалі більше проходить онлайн, тому формування в них цифрових навичок, медіаграмотності та критичного мислення стає не просто важливим, а й життєво необхідним завданням. По-друге, соціально-економічні та технологічні зміни, які стрімко відбуваються в Україні, кидають виклик традиційним методам виховання. Традиційні форми та засоби навчання, які передбачають використання лише паперових носіїв інформації, уже не можуть задовольнити освітні потреби дітей і початкових класів, і дошкільного віку. По-третє, військова агресія росії проти України суттєво вплинула на життя дітей та молоді, додавши нових викликів та загроз. Їх доступ до інформації, спілкування та освіти став частково обмеженим, що потребує додаткових зусиль із боку дорослих для забезпечення їхньої безпеки та психологічного комфорту в онлайн-середовищі. Формування цифрової компетентності – це спільна відповідальність дорослих та дітей. Завдяки активній участі дорослих діти можуть здобути необхідні навички та знання, щоб безпечно та відповідально використовувати цифрові технології для власного розвитку та успішного життя в сучасному суспільстві.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

цифровий простір, цифрова компетентність, освітній процес, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне суспільство, партнерська взаємодія, педагогічна взаємодія, дошкільний вік, початкова школа.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / наук. кер. Т.О. Піроженко ; авт. кол-в: О.М. Байєр та ін. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/ Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf (дата звернення: 20.05.2024).

2. Виховання дітей та молоді у цифровому просторі : посібник / К.О. Журба та ін. Київ, 2022. 124 с.

3. Грудинін Б.О. Педагогічна взаємодія: вимоги в контексті особистісно орієнтованої освітньої парадигми. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 5. С. 245–255. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ pednauk_2014_5_31 (дата звернення: 29.05.2024).

4. Ковальчук В.А. Педагогіка партнерства у професійній діяльності вчителя : навчальний посібник. Житомир : ЖДУ, 2023. 100 с.

5. Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі / V. Kremen та ін. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. 2022. Т. 4. № 2. С. 1–30. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4206.

6. Кочерга О. Психофізіологічний аспект народження партнерства. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2019. № 2. С. 4–12.

7. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 26.05.2024).

8. Суятинова К.Є. Педагогічна взаємодія у вихованні дітей дошкільного віку. Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю), 20–21 квітня 2023 р. Івано-Франківськ, 2023. С. 54–57. URL: https://www.kspu.edu/FileDownload. ashx/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D 0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1% 80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20 %D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1% 80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20 2023.pdf?id=e35a784d-5c69-4863-9401-10fa4a3e1463 (дата звернення: 30.05.2024).

9. Суятинова К.Є. Формування цифрової компетентності дітей дошкільного віку. Інноваційна педагогіка. 2022. № 44. Т. 2. С. 148–151. URL: http://www. innovpedagogy.od.ua/archives/2022/44/part_2/30.pdf (дата звернення: 25.05.2024).

10. «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році» : Інструкт.-метод. рек. від 30.07.2020 № 1/9-411. URL: https://osvita.ua/doc/ files/news/753/75395/5f2402c174135147155911.pdf (дата звернення: 26.05.2024).

Михайло Подоляк ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ «ПЕРЕВЕРНУТОГО КЛАСУ» В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 33-40.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-5

Михайло Подоляк,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
української та іноземних мов імені Якима Яреми,
Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1482-488X
ResearcherID: J-1773-2017
Scopus Author ID: 57465191600
Web of Science ResearcherID: AAH-9055-2020

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ «ПЕРЕВЕРНУТОГО КЛАСУ» В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Навчальний процес в університеті ХХІ століття передбачає широке використання сучасних освітніх та інформаційно-комп'ютерних технологій. Виклики та проблеми, які виникають на сучасному етапі життя суспільства зумовлюють пришвидшений перехід на використання таких технологій. Коронавірусна епідемія, вторгнення росії в Україну змушують викладачів університетів частіше використовувати дистанційну та змішану форми навчання. «Перевернутий клас» є однією з видів змішаної форми навчання, яка передбачає використання у навчальному процесі принципів інформаційно-комп'ютерних технологій та змішаного навчання. Дослідженням «перевернутого класу» займалися багато вчених, здебільшого іноземних, у меншій мірі українських. Це зумовлено тим, що в Україні цей метод організації навчального процесу є досить новим. До дослідників «перевернутого класу» відносимо: Н. Білоусова та Т. Гордієнко, Н. Приходькіна, А. Альджарах, М. Томас, С. Ахмад, Г. Джонсон, Ґ. Чекінато, Г. Лі, А. Волес та інші. Основним принципом «перевернутого класу» є самостійне навчання та опанування студентами матеріалу вдома, переглядаючи відеолекції та читаючи навчальні матеріали; у класі, під час очного навчання з викладачем, учні та студенти виконують практичні вправи, лабораторні заняття, шукають спільно з викладачем відповіді на незрозумілі запитання. Мета нашого дослідження полягає в експериментальній перевірці сприйняття студентами методу «перевернутого класу» при вивченні іноземної мови за фаховим спрямуванням. Результати опитування продемонстрували зацікавленість та підвищення мотивації студентів навчатися при використанні методу «перевернутого класу». Цей метод є ефективним при вивченні іноземної мови студентами закладів вищої освіти (ЗВО). Метод «перевернутого класу» рекомендуємо використовувати з іншими навчальними методиками (кооперативне навчання, метод проектів та кейсів, CLIL) для підвищення його ефективності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

навчання іноземної мови, «перевернутий клас», змішане навчання, дистанційне навчання, мовленнєвий акт.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Білоусова Н., Гордієнко Т. Застосування технології перевернутого навчання в роботі загальноосвітнього навчального закладу. Молодий вчений, 2019. № 5.2 (69.2). с. 102–105.

2. Добровольська Н. Технологія перевернутого навчання у вищій школі в умовах карантину. Humanities science current issues, 2020. Вип. 1. c. 198–202. https://doi. org/10.24919/2308-4863.1/32.214501.

3. Приходькіна Н. Використання технології «переверненого навчання» у професійній діяльності викладачів вищої школи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота», 2014. Вип. 30. С. 141–144.

4. Al-Naabi I. Is it Worth Flipping? The Impact of Flipped Classroom on EFL Students' Grammar. English Language Teaching, 2020. 13. 6. p. 64–75. https://doi.org/10.5539/elt. v13n6p64.

5. Aljaraideh Y. Students’ perception of flipped classroom: A case study for private universities in Jordan. Journal of Technology and Science Education, 2019. 9(3). P. 368–377. https://doi.org/10.3926/jotse648.

6. Aljarrah A., Thomas M., Shehab M. Investigating temporal access in a flipped classroom: procrastination persists. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 2018. Vol. 15:1. P. 1–18. https://doi. org/10.1186/s41239-017-0083-9.

7. AlJaser A. Effectiveness of using flipped classroom strategy in academic achievement and self-efficacy among education students of Princess Nourah Bint Abdulrahman University. Canadian Center of Science and Education, 2017. 10(14). P. 67–77.

8. Attaran M., Zainuddin Z. Malaysian students’ perceptions of flipped classroom: a case study. Innovations in Education and Teaching International, 2015. 53. 6. P. 660–670. http://dx.doi.org/10.1080/14703297.2015.1102079.

9. Başal A. The Implementation of a Flipped Classroom in Foreign Language Teaching. Turkish Online Journal of Distance Education, 2015. 16. 4. P. 28–37. https://doi. org/10.17718/tojde.72185.

10. Birová L. Flipped classroom and its use in teaching English as a foreign language. Publicaciones, 2019. 49(5). P. 93–112. https://doi.org/10.30827/publicaciones.v49i5.15114.

11. Cecchinato G. Flipped classroom: innovare la scuola con le tecnologie digitali. TD Tecnologie Didattiche, 2014. 22 (1). p. 11–20.

12. Christopher J. R., Lynley D. P. Advances in medical education and practice: student perceptions of the flipped classroom, Advances in Medical Education and Practice, 2017. 10. P. 63–73, https://doi.org/10.2147/AMEP.S109037.

13. Du Y. Discussion on Flipped Classroom Teaching Mode in College English Teaching. English Language Teaching, 2018. 11. p. 92–97. http://doi.org/10.5539/elt. v11n11p92.

14. Harris B., Harris J., Reed L., Zelihic M. Flipped classroom: Another tool for your pedagogy tool box. Developments in Business Simulation and Experiential Learning, 2016. 1(43). P. 325–333.

15. Heredia Ponce H., Romero O., Romero C. Language Teaching through the Flipped Classroom: A Systematic Review. Educ. Sci., 2022. 12. p. 675–689. https://doi. org/10.3390/educsci12100675.

16. Farrah M., Qawasmeh A. English Students' Attitudes Towards Using Flipped Classrooms in Language Learning at Hebron University. Research in English Language Pedagogy, 2018. 6(2). P. 275–294.

17. Lee G., Wallace A. Flipped Learning in the English as a Foreign Language Classroom: Outcomes and Perceptions. TESOL Quarterly, 2017. 52. 1. p. 62–84. https://doi. org/10.1002/tesq.372.

18. Ngo H., Yunus M. Flipped Classroom in English Language Teaching and Learning: A Systematic Literature Review. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 2021. 11(3). p. 185–196. http://dx.doi.org/10.6007/IJARBSS/v11-i3/8622.

19. Phoeun M., Sengsri S. The Effect of a Flipped Classroom with Communicative Language Teaching Approach on Undergraduate Students’ English Speaking Ability. International Journal of Instruction, 2021. 14(3). p. 1025–1042. https://doi.org/10.29333/iji.2021.14360a.

20. Vitta J., Al-Hoorie A. The flipped classroom in second language learning: A meta-analysis. Language Teaching Research, 2023. 27. p. 1268–1292. https://doi. org/10.1177/1362168820981403.

21. Zakareya S. The Flipped Classroom Model to Develop Egyptian EFL Students’ Listening Comprehension. English Language Teaching, 2016. 9. 9. P. 166–178. http://dx.doi. org/10.5539/elt.v9n9p166.

22. Zhang F. Quality-Improving Strategies of College English Teaching Based on Microlesson and Flipped Classroom. English Language Teaching, 2017. 10. 5. P. 243–249. http://doi.org/10.5539/elt.v10n5p243.

Наталія Мордовцева, Дмитро Ужченко КОМУНІКАТИВНО-КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 27-32.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-4

Наталія Мордовцева,
кандидатка педагогічних наук, доцентка,
доцентка кафедри початкової освіти
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Віктора Новікова, 2, м. Лубни, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1827-9404

Дмитро Ужченко,
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри початкової освіти
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Віктора Новікова, 2, м. Лубни, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4619-1223

КОМУНІКАТИВНО-КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто ключові положення стосовно комунікативно-компетентнісного підходу у підготовці студентів першого (бакалаврського) рівня психолого-педагогічних спеціальностей, також надано акцент комунікативній складовій на заняттях гуманітарного циклу. Указано, що знаковою рисою комунікативної компетентності майбутніх фахівців психолого-педагогічних спеціальностей є те, що пріоритетом є не самі теоретичні знання, а вміння здобувачів освіти застосувати їх на практиці в подальшій професійній діяльності у процесі пошуку рішень проблем у різноманітних ситуаціях (використання знань в дії). Нові пріоритети сьогодення вимагають спрямовувати підготовку майбутнього фахівця на формування умінь оперувати власними знаннями, управляти фаховою інформацією, активно і професійно діяти, швидко приймати рішення в нетипових професійних ситуаціях, тобто на формування компетентностей, і, перш за все, комунікативної компетентності, як ключової компетентності майбутнього фахівця з вищою освітою. Автори підкреслюють, що важливою умовою здійснення комунікативно-компетентнісного підходу на заняттях гуманітарного циклу для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня психолого-педагогічних спеціальностей є поглиблене вивчення поняття комунікація, комуніканти, текстова діяльність, мовленнєва діяльність, сфера комунікації, дискурс, жанри педагогічної комунікації тощо. Реалізація комунікативно-компетентнісного підходу буде ефективною завдяки використанню на заняттях активних, діяльнісних, комунікативно орієнтованих методів та прийомів, комунікативних вправ і завдань, моделюючи різнотипні навчальні комунікативні ситуації, застосуванню проблемних завдань, мовних ігор, рольових ігор, проєктів, диспутів, мозкових штурмів тощо.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

компетентність, комунікативна компетентність, майбутні вчителі, майбутні психологи, професійна діяльність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Калашнік Н.В. Формувааня міжкультурної комунікативної компетентності у іноземних студентів у вищих медичних навчальних закладах України : [текст] дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 теорія та методика виховання / Н.В. Калашнік, м. Умань, 2015 р. 335 с.

2. Лупак Н. М. Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів мистецтва: засади інтермедіальної технології : монографія / Н. М. Лупак. Тернопіль: Підручники і посібники. 2020. 452 c.

3. Мамчур Л., Кучеренко І. Компетентнісна спрямованість – пріоритетний напрям мовної освіти XXI століття. Філологічний часопис. 2015. Вип. 1. С. 168–175.

4. Мамчур Л.І. Лінгводидактичні підходи до формування комунікативної компетентності учнів основної школи. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». Том 1(59). 2011. С. 124-128. URL: file:///C:/Users/Asus/Downloads/3766- %D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20 % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 2 % D 0 % B 0 % D 1 % 8 2 % D 1 % 8 2%D1%96-6493-1-10-20190508.pdf

5. Мамчур Л.І. Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи: автореферат дисертації на здобуття наукового ступ. д. пед.н.: 13.00.02. теорія та методика навчання (українська мова) / Л. І. Мамчур, Херсон, 2012. 44 с.

6. Словник-довідник з української лінгводидактики : навч. посіб./ Кол. авторів за ред. М. І. Пентилюк. К. : Ленвіт. 2015. 320 с.

7. Наукова комунікація як складник фахової діяльності : практикум / уклад. Л. І. Прокопенко. Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович. 2021. 99 с.

8. Хома Т. В. Комунікативна компетентність, її складові. Науковий вісник Мукачівського державного університету : Серія «Педагогіка та психологія». Випуск 1 (7). 2018. С. 203–206.

9. Mordovtseva N., Slobodian O., Hryhorieva I., Uzhchenko I., Tsalapova O., & Makarenko, I. Сommunication Culture as a Key Professional Skill. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2023. № 15(3). Рр. 55–71. https://doi.org/10.18662/rrem/15.3/753

10. Green, T., Hoffmann, M., Donovan, L., & Phuntsog, N. (2017). Cultural communication characteristics and student connectedness in an online environment. Perceptions and Preferences of Online Graduate Students, 32 (2), 1–29. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1163688.pdf.

Abdülkadir Kabadayı CULTURAL BRIDGES, DEMOCRATIC VALUES: A CROSS-CULTURAL STUDY ON TURKISH AND SYRIAN STUDENTS' DEMOCRATIC COMMITMENT FOR SUSTAINABLE EDUCATION

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 19-26.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-3

Abdülkadir Kabadayı,
доктор філософії (кандидат педагогічних наук),
професор, доктор педагогічного факультету,
кафедра базової освіти, Університет Неджметтіна Ербакана,
Мерам Кампюсу, Мерам Єнійол, 42090, Мерам Єнійол,
Конья, Туреччина
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4114-5890

КУЛЬТУРНІ МІСТИ, ДЕМОКРАТИЧНІ ЦІННОСТІ: МІЖКУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТУРЕЦЬКИХ ТА СИРІЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ДЛЯ СТАЛОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Вивчаючи рівні прихильності демократичним принципам у різних культурних контекстах, робота досліджує, як культурне походження впливає на ставлення до демократії. Дослідження прагне побудувати культурні мости та сприяти сталий освіті шляхом глибшого розуміння демократичних принципів серед турецьких і сирійських студентів. Це дослідження має на меті виявити демократичні цінності турецьких і сирійських учнів середньої школи відповідно до різних змінних. Дослідження проводилося з учнями середньої школи, які навчаються в різних школах провінції Шанлиурфа. Усього в дослідженні взяли участь 62 учні, 32 турецьких і 30 сирійських, які відвідують 7-й клас. У цьому дослідженні була використана модель опитування, одна з кількісних моделей дослідження. Шкала базових демократичних цінностей, що складається з 4 підвимірів і 34 позицій, була використана як інструмент збору даних. Щоб перевірити значущість даних відповідно до змінних, t-критерії та односторонній дисперсійний аналіз (ANOVA) використовували в незалежних групах. Значимість досліджувалася на рівні 0,05 (p<0,05). У результаті дослідження було виявлено, що якщо володіння демократичними цінностями турецьких і сирійських студентів показало суттєву різницю за національністю, то суттєвої різниці за статтю та рівнем освіти батьків не було.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

демократичні цінності, культура, сирійський, турецький, іммігрант, стійкість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Akan, Y. (2021). An Analysis of the Impact of the Values Education Class Over the University Students’ Levels of Acquisition of Moral Maturity and Human Values. International Journal of Psychology and Educational Studies, 8(2), 38–50. https://doi.org/10.52380/ ijpes.2021.8.2.294

2. Akbaş, O. (2008). Değer eğitimi akımlarına genel bir bakış. Değerler Eğitimi Dergisi, 6(16), 9–27.

3. Aydın, M. Z., & Akyol Gürler, Ş. (2012). Okulda değerler eğitimi. Ankara: Nobel Yayın Dağıtım.

4. Bacanlı, H. (2006). Duyuşsal Davranış Eğitimi. (3. basım). Ankara: Nobel Yayın Dağıtım.

5. Başyiğit, E & Aydınlı, B (2021) Examination of Values Education Studies in Pre-School Period in Turkey: Last 10 years, Social Scientific Centered Issues Journal, 3(1):30–48 6. Bolat, Y. (2011). Gazi üniversitesi meslek yüksekokulu öğrencilerinin sosyal değerlere bakışları. (Yüksek Lisans Tezi). Gazi Üniversitesi, Ankara. Bolat, Y. (2016). Sosyal değerleri ve değerler eğitimini anlamak. Akademik Sosyal Araştırmalar Dergisi. 29, 322–348.

7. Büyüköztürk, Ş., Çakmak, E.K., Akgün, Ö.E., Karadeniz, Ş. ve Demirel, F. (2012). Bilimsel Araştırma Yöntemleri. Ankara: Pegem Akademi.

8. Demirci, Z. (2019). Okul öncesi öğrencilerinin değer algıları ile annelerinin aile ilişkilerine dair görüşleri üzerine nitel bir araştırma. Yayınlanmamış Yüksek Lisans Tezi. İstanbul Sabahattin Zaim Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü, İstanbul.

9. Erdem, A.R. (2003). Üniversite kültüründe önemli bir unsur: Değerler. Değerler Eğitimi Dergisi, 1(4), 55–72.

10. Gökçe, F. (2005). Devlet ve Eğitim (3. Baskı). Ankara: Tek Ağaç

11. Kabadayı, A. (2021) The Values Education of Children: A Comparative Study on Swiss and Turkish Animated Children's TV Series, St. Theresa Journal of Humanities and Social Sciences, Vol. 7 No. 2 (2021):

12. Karakütük, K. (2001). Demokratik ve laik eğitim. Anı Yayıncılık.

13. Kılıç, Z. (2017). Yaratıcı dramaya dayalı etkinliklerin 60–66 aylık çocuklara değer kazandırılmasında etkisi. Yayımlanmamış yüksek lisans tezi. Recep Tayyip Erdoğan Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü, Rize.

14. Kıncal, R.Y., & Işık, H. (2003). Demokratik eğitim ve demokratik değerler. Eğitim Araştırmaları, 3(11), 54–58.

15. Kozikoğlu, İ. (2018). Okul öncesi öğretmenlerinin değerler eğitimine ilişkin tutum ve görüşlerinin incelenmesi. Uluslararası Türkçe Edebiyat Kültür Eğitim Dergisi,7(4), 2698–2720.

16. Ling, L., Burman, E., & Cooper, M. (1998). Values in the Australian study. In J. Stephenson, L. Ling, E. Burman, & M. Cooper (Eds.), Values in Education (pp. 35–61). London Routledge.

17. Öztürk, Ü. & Buldur, A. (2022). Examination of Children's Picture Books in Terms of their Values: The Example of Baby and Children's Library of Tokat, E-International Journal of Educational Research, 13(6), 14–27. DOI: https://doi.org/10.19160/e-ijer.1146157

18. Simon, S.B., Leland, W.H., & Kirschenbaum, H. (1972). Values clarification a handbook of practical strategies for teachers and students. New York: Hart Publishing

19. Şimşek, A. (2012). Araştırma Modelleri (Ed.) Sosyal bilimlerde araştırma modelleri (s. 80–106). Eskişehir: Anadolu Üniversitesi Yayınları.

20. Tabachnick, B.G., & Fidell, L.S. (2013). Using multivariate statistics (Sixth edition). United States: PearsonEducation.

21. Toomey, R. ve Lovat, T. (2009). Values education, quality teaching, and service learning: the harmony of a new pedagogy. Beliefs and Values, 1(2), 220–229.

22. Uygun, S. ve Engin, G. (2014). Temel demokratik değerler ölçeği: Bir ölçek geliştirme çalışması. Turkish studies, 9/5 Spring 2014, 2021–2031.

23. Yenen, E.T. & Ulucan, P. (2021) Values Education Practices in Preschool: The Case of Turkey and the United States, Participatory Educational Research (PER) Vol. 8(4), pp. 385–408.

24. Yeşil, R., & Aydın, D. (2007). Demokratik değerlerin eğitiminde yöntem ve zamanlama. Türkiye Sosyal Araştırmalar Dergisi, 11(2), 65–84.

25. Yeşilyurt, E., & Kurt, İ. (2012). Değerleri Kazandırmasındaki Etkililik Açısından Resmi Ve Örtük Program İle Okul Dışı Etmenlerin Öğrenci Görüşleri Doğrultusunda Değerlendirilmesi. Electronic Turkish Studies, 7(4).

26. Yüksel, İ., Bağcı, Ş., & Vatansever, E. (2013). İlköğretim Son Sınıf Öğrencilerinin Demokratik Değerlere Sahip Olma Düzeylerinin Belirlenmesi. Adıyaman üniversitesi sosyal bilimler enstitüsü dergisi, 2013(12).