2024-2-doc

Світлана Тунтуєва, Катерина Дуванська ІДЕНТИФІКАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 91-96.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-12

Світлана Тунтуєва,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри соціальної педагогіки,
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Івана Банка, 3, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3266-0110

Катерина Дуванська,
асистент кафедри соціальної педагогіки,
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Івана Банка, 3, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8482-7854

ІДЕНТИФІКАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК ЗЛОЧИННОСТІ
НЕПОВНОЛІТНІХ

АНОТАЦІЯ:

Аналіз теоретичних підходів та соціальної практики у запобіганні правопорушенням серед неповнолітніх доводить актуальність вектору змін у підходах – від застосування адміністративно-каральних заходів до комплексної соціальної та індивідуальної профілактики як у міжнародній кримінологічній теорії та практиці, так і у вітчизняній. Цей перехід включає широкий спектр економічних, соціокультурних, медико-психологічних, психолого-педагогічних та соціально-правових заходів щодо підтримки неповнолітніх правопорушників та підлітків груп ризику, а також програм соціальної реабілітації та корекції поведінки. Сфера досліджень, яка стосується правопорушень серед неповнолітніх, є надзвичайно важливою, оскільки підлітки віком від 14 до 18 років становлять найбільш соціально уразливу групу. Саме підлітки, які знаходяться під негативним впливом оточення, часто свідомо вчиняють правопорушення, прагнучи, таким чином, затвердити свій соціальний статус серед однолітків. Міжнародний досвід демонструє, що найбільш актуальними в системі профілактичних заходів та програм є такі заходи: якісна підготовка кадрів соціальних працівників, які спеціалізуються на виховній роботі щодо корекції відхилень у поведінці; створення мережі спеціалізованих ресоціалізаційних установ та структур; визнання сім’ї головним інститутом соціалізації дітей та підлітків; розвиток виховально-профілактичної, охоронно-захисної діяльності та профілактики правопорушень серед неповнолітніх; підвищення ролі соціально-педагогічної допомоги в корекції та реабілітації неповнолітніх із відхиленнями у поведінці. Модель системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх має за мету вчасне виявлення потенційних ризикових груп, а також ефективне управління та координацію заходів щодо їх профілактики та реабілітації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

злочинність, неповнолітні, правопорушення, профілактика, ресоціалізація, ювенальна юстиція.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Єдиний звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-osibyaki- vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2.

2. Загранична В.Б., Кулик Л.М. Детермінанти злочинності неповнолітніх. Роль та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави : матеріали ХІІІ міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., м. Одеса, 31 березня 2021 р. С. 253.

3. Граб Т.В. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх: сучасні тенденції. Право і суспільство. 2018. № 6. Ч. 2. С. 173–177.

4. Опацький Р.М. Ювенальна політика в Україні: теорія, правова основа, інституалізація : монографія / за наук. ред. С.М. Алфьорова. Запоріжжя : Дике Поле, 2013. 464 с.

5. Триньова Я.О. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх : навчальний посібник. Київ : Національна академія прокуратури України, 2014.

6. Статистичні дані стосовно динаміки злочинності в Україні за період 2001–2019 років. URL: https://newcriminalcode.org.ua/statistics.

7. Хом’яченко С. Аналіз причин злочинної поведінки неповнолітніх. Права людини в епоху цифрових трансформацій : матеріали ХІІ міжнар. науково-практ. конф., м. Київ, 22 лютого 2022 р. Тернопіль, 2022. С. 353–356.

8. Bennett T., Holloway K. Preventing Crime: What Works for Children, Offenders, Victims and Places. Cullompton: Willan Publishing, 2004. 256 p.

9. Farrington D.P. Understanding and Preventing Youth Crime. Cambridge: Cambridge University Press, 1996. 325 p.

Олексій Чебикін, Мирослав Балашенко ІНДИВІДУАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА СМІХОТЕРАПІЇ ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВʼЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ГАДЖЕТІВ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 80-90.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-11

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

Мирослав Балашенко,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9862-9963

ІНДИВІДУАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА СМІХОТЕРАПІЇ

ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВʼЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ГАДЖЕТІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті на основі теоретичних та емпіричних досліджень представлено побудовану та апробовану цілеспрямовану, індивідуально орієнтовану систему сміхотерапії для поліпшення емоційного здоровʼя військовослужбовців із використанням електронних гаджетів. У роботі показано, що емоційне здоров'я можна розглядати як складний специфічно почуттєвий стан, який відображається у людини в різних за змістом комплексів як складних, так і простих супроводжуючих емоцій від позитивно комфортного до негативно дискомфортного рівнів його характеристик. Описано специфіку його рівнів з урахуванням отоларингологічних захворювань. На основі попередніх досліджень залежно від стану емоційного здоровʼя, виділено кілька груп військовослужбовців, що проходили лікування в госпітальних умовах. Ураховуючи специфіку його прояву та узагальнення існуючих підходів, створено систему сміхотерапії, яка будувалася на основі різних за змістом, спрямованістю та часом її реалізації чисельних відеофрагментів гумористичних сюжетів. Характер таких сюжетів торкався: взаємодії між людьми в повсякденному житті; різних ситуацій у роботі, сімейних відносинах, порівняння осіб з різними умовами проживання; політики, міжкультурних взаємодій людей; реклами, сексуальності. Зміст системи давов змогу комбінувати відповідні відеосюжети для можливості їх демонстрації на електронних гаджетах з урахуванням стану емоційного здоровʼя та особистісних особливостей військовослужбовців в індивідуально-орієнтованій програмі. Остання розрахована на сім днів та за часом близько 10 хвилин у першій експериментальній групі (один відеосеанс на день), у другій групі (два відеосеанси на день). Апробована система сміхотерапії в умовах госпітального лікування дала змогу в експериментальних групах підвищити покращення стану емоційного здоровʼя від негативно дискомфортного до відносно комфортного та до емоційно комфортного стану.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психокорекція, психотерапія, післятравматичний стан, тривожність, самоконтроль, напруженість, психотравмуючий досвід, песимізм, саморегуляція самопочуття, настрій, психологічне вигорання, комфортний та дискомфортний стани.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Балашенко М., Чебикін О. Стан емоційного здоров’я на різних етапах лікування ЛОР-захворювань та психологічні умови його оптимізації. Наука і освіта. 2023. № 1. С. 35–42. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-1-6.

2. Балашенко М.І. Вплив емоційного здоров’я на захворювання ЛОР-органів. Габітус. 2022. № 41. С. 110–113. URL: http://habitus.od.ua/journals/ 2022/41-2022/18.pdf. 3. Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик «The Modifi ed BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 3–4(27). С. 93. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8.

4. Кічук А.В. Особистісні особливості психоемоційного здоровʼя студентів : монографія. Ізмаїл : ІДГУ, 2020. 406 с.

5. Кічук А.В. До характеристики емоційних ознак психологічного здоров’я особистості. Science Progressin European Countries: new concept sand modern solutions. 2018. С. 275–279. URL: http://dspace.puet.edu. ua/bitstream/123456789/8484/3/Science%20progress%20 in%20European%20countries%20231118.pdf#page=275.

6. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій : О-75 методичний посібник. Київ : КНТ, 2023. 168 с. URL: https://jurkniga.ua/contents/osnovi-psikhologichnoidopomogi- viyskovosluzhbovtsyam-v-umovakh-boyovikhdiy. pdf.

7. Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 50(2). С. 65–73. https://doi. org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.

8. Міхєєва Л., Оксютович М., Олійник М. Емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців. Psychology Travelogs. 2023. № (4). С. 6–15. https://doi. org/10.31891/PT-2023-4-1.

9. Олійник О.О., Лозова О.М., Луценко О.В. Подолання травматичних переживань цивільного населення засобами арттерапії. Слобожанський науковий вісник. Серія «Психологія». 2024. № 1. С. 133–139. https://doi. org/10.32782/psyspu/2024.1.23.

10. Сас В.В. Вплив тривалої психотравмуючої ситуації на психофізіологічний стан. In The IV International Scientific and Practical Conference «Science, people and the latest technologies» (p. 117). URL: https://eu-conf.com/ wp-content/uploads/2023/09/SCIENCE-PEOPLE-ANDTHE- LATEST.pdf.

11. Титаренко Т.М. Ландшафти особистісних трансформацій унаслідок травматичного воєнного досвіду. Український психологічний журнал. 2020. № 1(13). С. 209–222.

12. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров'я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. https://doi. org/10.24195/2414-4665-2021-4-3.

13. Чебикін О.Я., Сінєльнікова Т.В. Психологічні основи тренінгових технологій : монографія. Одеса : Лерадрук, 2013. 229 с. URL: dspace.pdpu.edu.ua/ jspui/handle/123456789/1336.

14. Чебикін О., Іванова О. Сміхотерапія та можливості її використання в корекції посттравматичних стресових станів. Наука і освіта. 2022. № 3. С. 76–84. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-13.

15. Chebykin O. Experimental Study of the Emotional Sphere of Children, Adolescents and Early Adulthood in Ukraine (1st ed.). 2023. Routledge. https://doi. org/10.4324/9781003330943 .

16. Fisher Z., Field S., Fitzsimmons D. et al. Group-based positive psychotherapy for people living with acquired brain injury: a protocol for a feasibility study. Pilot Feasibility Stud, 2024, 10, 38 https://doi.org/10.1186/s40814-024-01459-7.

17. Kaya R., Tanrıverdi, D. The effect on mental well-being, life attitude and depression levels of positive psychology program applied to patients diagnosed with depression. Curr Psychol, 2024. 43, 119–131. https://doi. org/10.1007/s12144-023-04244-6.

18. Kryvonis T., Artemova O., Androsovych K., Zaushnikova M., Agapova I., Kutishenko, V. Methodological Tools for Carrying Out Psychological Training. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 2023. 14(1), 59–74. https://doi. org/10.18662/brain/14.1/406.

19. Macqueen S., Collins L., Brookes G., Demjén Z., Semino E., Slade D. (2024). Laughter in hospital emergency departments. Discourse Studies, 2024. 26(3), 358–380. https://doi.org/10.1177/14614456231194845.

20. Moon Hee PhD, RN; Journ, Songjah MSN, RN; Lee, Seonah PhD, RN. Effect of Laughter Therapy on Mood Disturbances, Pain, and Burnout in Terminally Ill Cancer Patients and Family Caregivers. Cancer Nursing, 2024. 47(1). 3–11, 1/2 2024. https://doi.org/10.1097/ NCC.0000000000001162.

21. Popovych I., Prytuliak O., Dushka A., Beregova N., Ihumnova O., Dzhyhun, L. Players of male football teams' resilience: comparative analysis of content parameters. Journal of Physical Education and Sport, 2022, 22(7), 1581–1589. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07199.

22. Popovych I., Semenov O., Skliaruk A., Sotnikova K., Semenova N. Research of the dominant psycho-emotional states of university lecturers during the progression of the COVID-19 pandemic. Amazonia Investiga, 2021. 10(48), 52–62. https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.6.

23. Seligman M.E.P. Authentic happiness: Using the new positive psychology to realize your potential for lasting fulfillment. New York: Free Press. 2002.

Світлана Ситнік, Вікторія Малиш ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ ДЕТЕРМІНАНТ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 73-79.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-10

Світлана Ситнік,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5875-919X

Вікторія Малиш,
старший викладач кафедри практичної психології,
Одеський національний морський університет,
вул. Мечникова, 34, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-6869-4822

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ ДЕТЕРМІНАНТ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлено результати емпіричного дослідження емоційного інтелекту у структурі детермінант професійного самовизначення старшокласників. Йдеться про етап самовизначення людини, який передує конкретному вибору професії і включає усвідомлення власних інтересів, досвід опанування різних професійних сфер та адекватні знання про себе і свої можливості. Більшість сучасних старшокласників має низький рівень емоційного інтелекту, не дуже добре розуміє свої емоції, не має високої потреби у самопізнанні та пізнанні інших, імпульсивна у своїх реакціях і не може ефективно керувати своїми емоціями. І це прямо пов'язано зі слабким інтересом до видів професій, які передбачають спілкування з людьми. Натомість старшокласники з вищим рівнем емоційного інтелекту виявляють більший інтерес до професій, пов'язаних із людьми, природою або художніми образами, більше цікавляться географією, літературою та мистецтвом. Емоційний інтелект впливає на емоційне ставлення старшокласників до вибору професії, пов’язаний із численними детермінантами професійного самовизначення, такими як автономність та самостійність у виборі професії, інформованість про світ професій, уміння планувати професійне життя, емоційне ставлення до ситуації вибору професії, соціальні, моральні, естетичні, утилітарні мотиви вибору майбутньої спеціальності. На професійне самовизначення старшокласників впливають п'ять базових чинників, серед яких важливе місце посідають мотивація, прийняття рішення про напрям професійної діяльності, вибір професійного середовища, урахування соціальних аспектів та впевненість у собі. Емоційний інтелект є важливим компонентом цього процесу, оскільки допомагає краще розуміти та керувати емоціями, які впливають на професійний вибір.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

емоційний інтелект, тип професії, професійне середовище, мотив вибору професії, професійна готовність, властивості особистості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Завязкіна Н.В., Лисенко І.П., Полудень І.В. Роль емоційного інтелекту в професійному самовизначенні підлітків. Габітус. 2021. № 17. С. 77–81. DOI: 10.32843/ 2663-5208.2021.27.12.

2. Мартиненко О.О. Загальні особливості професійного самовизначення сучасних старшокласників. Габітус. 2020. Вип. 16. С. 151–155. DOI: 10.32843/2663- 5208.2020.16.24.

3. Марчик В.І. Професійне самовизначення випускників у різних населених пунктах . Освіта та наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку. Дніпро : ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. С. 80‒81. DOI: 10.31812/123456789/4280.

4. Марчук С.В. Теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту в психології. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2022. № 3. С. 20–23. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2021.3.4.

5. Могиляста С. Розвиток емоційного інтелекту старшокласника: Методика і результати дослідження. European humanities studies: State and Society. 2020. № 2. С. 74–95. DOI: 10.38014/ehs-ss.2020.2.06.

6. Петриченко Л. Професійне самовизначення особистості як психолого-педагогічна проблема. Освіта. Інноватика. Практика. 2023. Т. 11. № 5. С. 52–58. DOI: 10.31110 /2616-650x-vol11i5-008.

7. Сервачак О., Романій С. До проблеми самопізнання та самовизначення студентської молоді. Психологія: реальність і перспективи. 2021. № 17. С. 117–123. DOI: 10.35619/praprv.v1i17.248.

8. Чечко І.І. Професійне самовизначення старшокласників як передумова успішної професійної самореалізації та кар’єрного розвитку. Вчені записки Таврійського національного університету В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2020. № 3. С. 39–45. DOI: 10.32838/2709-3093/2020.3/07.

Валерій Олефір, Валерій Боснюк АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ Е. ДІНЕРА

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 64-72.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-9

Валерій Олефір,
доктор психологічних наук, доцент,
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4482-0150

Валерій Боснюк,
кандидат психологічних наук, доцент,
Національний університет цивільного захисту України,
вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0141-1920

АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ Е. ДІНЕРА

АНОТАЦІЯ:

Шкала задоволеності життям Е. Дінера, незважаючи на визнану теоретичну та практичну цінність серед психологів усього світу, не має в Україні психометрично обґрунтованої версії. Наявні різняться як за формулюванням запитань, так і за кількістю варіантів і текстом відповідей. Тому основна мета роботи полягала в адаптації оригінальної версії шкали задоволеності життям до українськомовного середовища із забезпеченням прийнятних психометричних характеристик. Для цього переклад опитувальника з англійської мови на українську здійснювався двома психологами- білінгвами методом зворотного перекладу, які в подальшому досягли консенсусу щодо кінцевого результату. У дослідженні взяли участь 1 227 осіб (66,0% жінок, 34,0% чоловіків) через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. За результатами конфірматорного факторного аналізу було доведено одновимірну структуру опитувальника, статистичні індекси продемонстрували відмінну ступінь відповідності теоретичної моделі емпіричним даним. Аналіз психометричної надійності показав високий рівень узгодженості тверджень опитувальника. Дискримінантна валідність обґрунтована отриманими статистично значущими очікуваними за напрямом кореляційними зв’язками по відношенню до зовнішніх конструктів позитивного функціонування особистості. Конвергентна валідність також була на задовільному рівні. Окремо доведено вимірювальну скалярну інваріантність шкали за ознаками статі та віку. Порівняння латентних середніх значень за ознакою статі показало, що чоловіки демонструють більшу задоволеність життям, аніж жінки, а відмінностей між групами досліджуваних різного віку не виявлено. Зроблено висновок, що українськомовна адаптована версія шкали задоволеності життям відповідає загальновизнаним психометричним стандартам та рекомендується до застосування в психодіагностичній практиці.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

суб’єктивне благополуччя, психодіагностичний інструмент, психометрична надійність, валідність, інваріантність вимірювань.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Боснюк В.Ф. Суб’єктивне благополуччя як ключовий показник позитивного функціонування особистості. Науковий вісник Ужгородського національного універси- тету. Серія «Психологія». 2023. № 2. С. 5–9. https://doi. org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.1.

2. Горбаль І.С. Соціально-психологічні чинники суб’єктивного благополуччя пенсіонерів : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05. Київ, 2016. 271 с.

3. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. URL: https://core. ac.uk/download/pdf/77241343.pdf.

4. Лукова С.В. Валідизація української версії методики диспозиційного оптимізму (Life orientation test-revised – LOT-R). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2023. № 1. С. 47–54. https://doi.org/10.32999/ ksu2312-3206/2023-1-6.

5. Олефір В.О., Боснюк В.Ф., Малофейкіна К.О. Валідизація і вимірювальна інваріантність української версії шкали позитивних і негативних переживань (SPANE). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2021. № 71. С. 34–42. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2021-71-04.

6. Bao H.-W.-S. Package bruceR: Broadly useful convenient and efficient R functions. R package version 0.8.x. 2023. URL: https://CRAN.R-project.org/package=bruceR.

7. Cerezo M.V., Soria-Reyes L.M., Alarcón R., & Blanca M.J. The Satisfaction with Life Scale in Breast Cancer Patients: Psychometric Properties. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2022. Vol. 22, no. 1. P. 100274. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2021.100274.

8. Chen F.F. Sensitivity of Goodness of Fit Indexes to Lack of Measurement Invariance. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal. 2007. Vol. 14, no. 3. P. 464–504. https://doi.org/10.1080/10705510701301834.

9. Diener E., Inglehart R., Tay L. Theory and Validity of Life Satisfaction Scales. Social Indicators Research. 2012. Vol. 112, no. 3. P. 497–527. https://doi.org/10.1007/ s11205-012-0076-y.

10. Diener E.D., Emmons R.A., Larsen R.J., Griffin S. The satisfaction with life scale. Journal of Personality Assessment. 1985. Vol. 49, no. 1. P. 71–75. https://doi. org/10.1207/s15327752jpa4901_13.

11. Emerson S.D., Guhn M., Gadermann A.M. Measurement invariance of the Satisfaction with Life Scale: reviewing three decades of research. Quality of Life Research. 2017. Vol. 26, no. 9. P. 2251–2264. https://doi.org/10.1007/ s11136-017-1552-2.

12. Flora D.B. Your Coefficient Alpha Is Probably Wrong, but Which Coefficient Omega Is Right? A Tutorial on Using R to Obtain Better Reliability Estimates. Advances in Methods and Practices in Psychological Science. 2020. Vol. 3, no. 4. P. 484–501. https://doi.org/10.1177/2515245920951747.

13. Graham C., Chattopadhyay S. Gender and well-being around the world. International Journal of Happiness and Development. 2013. Vol. 1, no. 2. P. 212–232. https://doi. org/10.1504/ijhd.2013.055648.

14. Hair J., Hult T., Ringle C. & Sarstedt M. A Primer on Partial Least Squares Structural Equation Modeling (PLSSEM). Sage Publications, 2016. 390 p.

15. Hinz A., Conrad I., Schroeter M.L., Glaesmer H., Brähler E., Zenger M., Kocalevent R.-D., & Herzberg P.Y. Psychometric properties of the Satisfaction with Life Scale (SWLS), derived from a large German community sample. Quality of Life Research. 2018. Vol. 27, no. 6. P. 1661–1670. https://doi.org/10.1007/s11136-018-1844-1.

16. Hu L., Bentler P.M. Cutoff criteria for fit indexes in covariance structure analysis: Conventional criteria versus new alternatives. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal. 1999. Vol. 6, no. 1. P. 1–55. https://doi.org/10.1080/10705519909540118.

17. Jayawickreme E., Tsukayama E., Kashdan T.B. Examining the effect of affect on life satisfaction judgments: A within-person perspective. Journal of Research in Personality. 2017. Vol. 68. P. 32–37. https://doi.org/10.1016/j. jrp.2017.04.005.

18. Jebb A.T., Morrison M., Tay L., & Diener E. Subjective Well-Being Around the World: Trends and Predictors Across the Life Span. Psychological Science. 2020. Vol. 31, no. 3. P. 293–305. https://doi.org/10.1177/0956797619898826.

19. Joshanloo M., Jovanović V. The relationship between gender and life satisfaction: analysis across demographic groups and global regions. Archives of Women’s Mental Health. 2019. Vol. 23, no. 3. P. 331–338. https://doi. org/10.1007/s00737-019-00998-w.

20. Kim E.S., Delaney S.W., Tay L., Chen Y., Diener E., Vanderweele T.J. Life Satisfaction and Subsequent Physical, Behavioral, and Psychosocial Health in Older Adults. The Milbank Quarterly. 2021. Vol. 99, no. 1. P. 209–239. https://doi.org/10.1111/1468-0009.12497.

21. Kjell O.N.E., Diener E. Abbreviated Three-Item Versions of the Satisfaction with Life Scale and the Harmony in Life Scale Yield as Strong Psychometric Properties as the Original Scales. Journal of Personality Assessment. 2021. Vol. 103, no. 2. P. 183–194. https://doi.org/10.1080/00 223891.2020.1737093.

22. Kjell O.N.E., Daukantaitė D., Hefferon K., & Sikström S. The Harmony in Life Scale Complements the Satisfaction with Life Scale: Expanding the Conceptualization of the Cognitive Component of Subjective Well-Being. Social Indicators Research. 2016. Vol. 126, no. 2. P. 893–919. https://doi.org/10.1007/s11205-015-0903-z.

23. Margolis S., Schwitzgebel E., Ozer D.J., & Lyubomirsky S.A. New Measure of Life Satisfaction: The Riverside Life Satisfaction Scale. Journal of Personality Assessment. 2019. Vol. 101, no. 6. P. 621–630. https://doi.org /10.1080/00223891.2018.1464457.

24. Martela F., Sheldon K.M. Clarifying the Concept of Well-Being: Psychological Need Satisfaction as the Common Core Connecting Eudaimonic and Subjective Well-Being. Review of General Psychology. 2019. Vol. 23, no. 4. P. 458–474. https://doi.org/10.1177/1089268019880886.

25. Neugarten B.L., Havighurst R.J., & Tobin S.S. The measurement of life satisfaction. Journal of Gerontology. 1961. Vol. 16. P. 134–143. https://doi.org/10.1093/geronj/16.2.134.

26. Pavot W., Diener E. The Satisfaction With Life Scale and the emerging construct of life satisfaction. The Journal of Positive Psychology. 2008. Vol. 3, no. 2. P. 137–152. https://doi.org/10.1080/17439760701756946.

27. Pavot W., Diener E. Review of the Satisfaction With Life Scale. Assessing Well-Being. Dordrecht, 2009. P. 101–117. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2354-4_5.

28. Pavot W., Diener E., Suh E. The Temporal Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment. 1998. Vol. 70, no. 2. P. 340–354. https://doi.org/10.1207/ s15327752jpa7002_11.

29. Rosseel Y. lavaan: An R Package for Structural Equation Modeling. Journal of Statistical Software. 2012. Vol. 48, no. 2. P. 1–36. https://doi.org/10.18637/iss. v048.i02.

30. Røysamb E., Moffitt T.E., Caspi A., Ystrøm E., & Nes R.B. Worldwide Well-Being: Simulated Twins Reveal Genetic and (Hidden) Environmental Influences. Perspectives on Psychological Science. 2023. Vol. 18, no. 6. P. 1562–1574. https://doi.org/10.1177/17456916231178716.

31. Schweizer K. Some Guidelines Concerning the Modeling of Traits and Abilities in Test Construction. European Journal of Psychological Assessment. 2010. Vol. 26, no. 1. P. 1–2. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000001.

32. Tov W. Well-being concepts and components. Handbook of well-being / ed. by E. Diener, S. Oishi, L. Tay. Salt Lake City, 2018. URL: http://nobascholar.com.

Олена Косьянова ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 54-63.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-8

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9532-9981

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються особливості переживання кризи юнацького віку в екстремальних умовах повномасштабного вторгнення в період 2022–2024 рр. Показано суб’єктивний досвід переживання кризи юнацького віку; виявлено особливості глибинних, екзистенційних переживань у свідомості юнака; виявлено значущі компоненти психічної організації; описано чинники, що впливають на прояви кризи юнацького віку. Аналіз теоретичних концептів юнацького періоду життєвого шляху людини (Артюхіна, 2014; Донець, 2015; Кирпенко,2014; Коломієць, 2017; Лепешко, 2016; Степова, 2018; Шейко, 2013) виявив, що саме цей вік, перехідний від дитинства до дорослого, є значущим у створенні головних життєвих орієнтирів. Повна реалізація своїх можливостей неможлива без активної участі, тобто без вираження своєї суб’єктивності. Беручи юнацьку кризу як приклад суб’єктного підходу, дослідження призвело до визначення переживання кризових станів у досліджуваній групі, що пов’язані зі сферою економіки (0,523**), проживання (0,460**), навчання (0,530**), сім’ї (0,509**), війни (0,443**) як провідних сфер. Післятестові бесіди підтвердили, що найбільше занепокоєння у юнаків викликають ситуації, що пов’язані з військовими подіями (хвилювання за безпеку свою та близьких, страх утрати близьких та знайомих на війні, окупація територій проживання та ін.), економікою (хвилювання відносно достатку в родині, зміна економічного стану, ціноутворення та ін.), навчанням (чи зможуть продовжувати, чи буде світло і вистачить часу для виконання робіт своєчасно тощо). Методологічний та емпіричний аналіз дослідження кризи юнацького віку показав, що вона переважно виникає у віковій групі 20–21. Складність дослідження цього періоду пояснюється тим, що на психічні явища впливають екстремальні ситуації. Проведений кореляційний аналіз доводить взаємозв’язок між показником глобальної безпеки (екстремальність) і кризовим профілем особистості (0,615**), а також: песимістичною реакцією (0,718**), реакцією негативного балансу (0,673**), реакцією демобілізації (0,790**), реакцією опозиції (0,611**), реакцією дезорганізації (0,562**). Особливості зв’язку між глобальною безпекою життєдіяльності показали пряму кореляційну залежність від сфери здоров'я (0,487**), війни (0,465**) та особистого життя (0,615**).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

кризи юнацького віку, переживання кризових станів у різних сферах життєдіяльності, глобальна безпека (екстремальність), кризовий профіль особистості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Анпілова Д.В. Задоволення актуальних потреб як фактор психологічної адаптації до стресу в студентів- психологів у період сесії. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». 2015. Вип. 21. С. 3–12.

2. Артюхіна Н.В. Арттерапевтична психодіагностика подолання кризи осіб юнацького віку в умовах соціальних змін. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. 2014. Т. 19. Вип. 1(31). С. 19–28.

3. Донець О.І. Гендерні детермінанти вибору копінг-стратегій у юнацькому віці. Наука і освіта. 2015. № 10. С. 55–61.

4. Кирпенко Т.М. Стресостійкість та проблема її формування у осіб юнацького віку. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2014. № 3. С. 206–212.

5. Коломієць Л.І., Степова А.С. Психологічні особливості самоактуалізації осіб юнацького віку з різним рівнем подолання кризи. Психологічний часопис. 2017. № 3. С. 70–81.

6. Лепешко А.В. Особливості соціальних страхів у юнацькому віці. Актуальні питання сучасної психології. 2016. С. 129–132.

7. Макаренко О. Психологічні аспекти подолання стресу. Соціальна психологія. 2010. № 2. С. 18–27.

8. Михайлець А. Особливості переживання психологічної кризи в осіб юнацького віку. Актуальні проблеми загальної та соціальної психології. 2016. Вип. 3. С. 70–72. 9. Степова А.С. Психологічні особливості подолання кризи осіб юнацького віку. Молодий вчений. 2018. № 9. С. 314–319.

10. Телейко А.Б., Чорней Р.К. Математико-статистичні методи в соціології та психології : навчальний посібник. Київ : МАУП, 2007. 424 с.

11. Чижик К. Оцінка логічного мислення студенток в умовах екзаменаційного стресу. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень. 2012. Т. 1. С. 191–192.

12. Шейко А.О. Чинники психологічної стійкості осіб юнацького віку. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія «Психологічні науки». 2013. Т. 2. Вип. 11. С. 332–336.

13. King T.L., Milner A., Aitken Z., et al. Mental health of adolescents: variations by borderline intellectual functioning and disability. Eur Child Adolesc Psychiatry. 2019. 28. 1231–1240. doi: 10.1007/s00787–019–01278–9.

14. Ricardo Blaug, Amy Kenyon, Rohit Lekhi Stress at Work A report prepared for The Work Foundation’s Principal Partners. The Work Foundation, 2007. URL: www.theworkfoundation.com.