Світлана Ситнік ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ
// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 81-88.
Світлана Ситнік,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5875-919X
ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ
АНОТАЦІЯ:
У статті представлені результати емпіричного особистісних детермінантів емоційного вигорання педагогів. Емоційне вигорання розуміється як стан виснаження, який охоплює фізичні, емоційні та психологічні прояви у відповідь на перевантаження роботою, стрес, дисбаланс між роботою та особистим життям, неефективне керівництво. У дослідженні доведено, що особливостями особистості які детермінують емоційне вигорання педагогів, є тенденція до неврівноваженого та напруженого реагування на складні обставини, яка посилюється нетовариськістю, підозрілістю, тривожності та погано сформованими вміннями управляти своїми емоціями. Натомість, розвиток соціальних та емоційних навичок, а також професійна самореалізація сприяє успішному управлінню емоційним вигоранням у педагогічній діяльності. В доказ наведено такі аргументи: а) кореляція емоційного вигорання з емоційною нестабільністю, інтровертованістю, депресивністю, дратівливістю, недостатньою емпатією, невмінням регулювати власні емоції, недооцінкою власних психологічних ресурсів та неефективним їх використанням; б) відмінними рисами педагогів з високим рівнем емоційного вигорання є низька самооцінка, слабка комунікабельність, нормативність поведінки, підозрілість, тривожність, емоційна незрілість, нереалізованість у професії та ін.; в) основними комплексами особистісних характеристик, які посилюють емоційне вигорання, є висока емоційна напруга при поганій емоційній регуляції, емоційно-соціальна дисгармонія та недостатня професійно-особистісна самореалізація.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
напруження, резистенція, виснаження, емоційна зрілість, психологічна ресурсність.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
Світлана Симоненко, Олена Грек, Олена Костюніна ОПАНУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ В УМОВАХ БОЙОВОГО СТРЕСУ
// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 75-80.
Світлана Симоненко,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5491-6637
Олена Грек,
кандидат психологічних наук, доцент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7925-0939
Олена Костюніна,
асистент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9693-8455
ОПАНУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ В УМОВАХ БОЙОВОГО СТРЕСУ
АНОТАЦІЯ:
опанувальна поведінка, життєстійкість, бойовий стрес, психологічна готовність, індивідуальні стратегії, прийняття ризику, військовослужбовці.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
Ольга Саннікова ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я І КОНГРУЕНТНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ
// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 68-74.
Ольга Саннікова,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної та диференціальної психології,
Заслужений діяч науки і техніки України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
Фонтанська дор., 4, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3961-2103,
Researcher ID: I-5139-2018
ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я І КОНГРУЕНТНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ
АНОТАЦІЯ:
Актуальність проблеми. Статтю присвячено важливій проблемі сучасної психологічної науки – емоційному здоров’ю як показнику психологічного здоров’я та особливостям його детермінації. Мета статті: проаналізувати основні підходи до психологічної детермінації емоційного здоров’я людини. Презентовано результати теоретичного вивчення емоційного здоров’я як актуального стану психологічного балансу між особистістю і навколишнім середовищем у різних ситуаціях життєдіяльності, так і стійкої схильності особистості (ресурсу) до переживання емоційного (суб’єктивного) благополуччя, до відчуття стабільного конструктивного саморозвитку та функціонування. Обговорюється психологічний зміст поняття емоційного здоров'я, котрий в літературі розкривається через почуття суб'єктивного, психологічного благополуччя, через переживання задоволеності якістю життя, відчутті щастя, що реалізується через суб'єктивну і об'єктивну успішність особистості в процесі життєдіяльності. Метод: системний аналіз детермінаційних процесів. Наведено класичні положення системного аналізу детермінаційних процесів, котрі свідчать про множину та нелінійність співвідношень детермінантів, кожна з яких певним чином впливає на структуру, прояви, динаміку емоційного здоров’я. Розглянуто вплив актуальних, мінливих, транзитних емоційних станів і стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності (емоційності як властивості особистості) на прояви емоційного здоров’я. Показано, що корисність емоційності задля збереження емоційного й психічного здоров’я залежить не стільки від знаку домінуючих емоцій й їх модальності, скільки від їх змістовної наповненості, цінностей, мотивації, тобто, від особистісної спрямованості (змістово-особистісний рівень континуально-ієрархічної структури особистості). Розкрито зміст поняття «конгруентність» як важливої детермінанти емоційного здоров’я, як властивості особистості, що забезпечує ступінь відповідності-невідповідності змісту внутрішніх емоційних переживань (усвідомлення, розуміння) зовнішньому вербальному або невербальному їх виразу; ступінь відповідності внутрішнього емоційно-регулятивного потенціалу особистості результатам здійсненого контролю за емоціями та їх регуляцією; ступінь відповідності суб’єктивного переживання особистістю психологічного благополуччя (душевного комфорту) об’єктивній успішності життєдіяльності тощо. Міра корисності конгруентності для терапевтичного процесу залежить не стільки від форм і рівнів, скільки від її спрямованості і змістовної наповненості. Відмічено, що індивідуальні прояви конгруентності визначаються якісно-кількісним поєднанням її компонентів. Результати. Проведено теоретичне співставлення змісту показників емоційного здоров’я й конгруентності-інконгруентності, що дозволило припустити можливість детермінаційної ролі конгруентності стосовно компонентів емоційного здоров’я. Це припущення вимагає емпіричного вивчення провідних характеристик емоційного здоров’я (показників суб’єктивного благополуччя, життєстійкості тощо) у співвідношенні з конгруентність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
психологічне здоров’я, психічне здоров’я, емоційне здоров’я, критерії, детермінація, емоції, емоційність, конгруентність, інконгруентність, структура, особистість.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
Анатолій Массанов ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ ОСОБИСТОСТІ
// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 63-67.
Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941
ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ ОСОБИСТОСТІ
АНОТАЦІЯ:
У статті аналізується проблема дослідження психологічних бар’єрів особистості, яка займає центральне місце у вирішенні ряду питань, пов’язаних із формуванням особистості та її професійним і особистісним розвитком. Результати аналізу психологічних бар’єрів дозволяють пояснити багато явищ психічного життя людини. Проте на сучасному етапі питання щодо природи психологічних бар’єрів особистості потребує подальшого уточнення як у теоретичному, так і в практичному плані. Зокрема, не існує остаточного розуміння того, до якого психічного явища можна віднести психологічні бар’єри особистості. Метою нашого дослідження є виокремлення на теоретичному рівні змісту психологічних бар’єрів та їх специфіки у порівнянні з іншими психічними явищами, що впливають на хід діяльності особистості. Для досягнення цієї мети та виконання поставлених завдань були використані наступні методи: аналіз літератури, синтез та узагальнення, логічний аналіз, концептуальний аналіз. Теоретичний аналіз проблеми дослідження підтвердив, що психологічні бар’єри переважно проявляються у зв’язку з чотирма проявами психічного життя особистості: наявність негативних рис характеру, диспозицій та установок, що перешкоджають відповідній діяльності; несприятливий психічний стан суб’єкта діяльності для певної активності; стереотипи поведінки та мислення, які стають недоцільними у новій ситуації; обмеження морального та ідеологічного характеру. За результатами дослідження було виявлено наступне: психологічні бар’єри представляють собою психічний стан, що перешкоджає особистості виконувати бажану дію чи діяльність; формування психологічного бар’єру ґрунтується на взаємодії мотиваційних, емоційних, когнітивних та вольових регуляторів поведінки; властивості особистості не можуть стати психологічними бар’єрами, але можуть впливати на їх виникнення; схильність особистості до формування у себе психологічних бар’єрів залежить від таких її характеристик, як підвищена тривожність, наявність різних комплексів, а також таких рис характеру, як нерішучість, невпевненість, сором’язливість, низька самооцінка та інші.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
психологічні бар’єри, особистість, психічні стани, емоції, мотивація, воля, тривожність, самооцінка, психологічна стійкість.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
Лариса Журавльова ОСОБИСТІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ
// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 53-62.
Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук, професор,
Поліський національний університет,
Бульвар Старий, 7, м. Житомир, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4020-7279
ОСОБИСТІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ
АНОТАЦІЯ:
Актуальність проблеми. Оскільки емпатія є базовою метанавичкою фахівців соціономічних професій і, загалом, умовою існування людської цивілізації, то вивчення особливостей розвитку цього феномену у фахівців допомагаючих професій є вкрай важливим для здійснення спрямованих психологічних інтервенцій. Мета дослідження полягала у вивченні темпорального аспекту розвитку емпатії та її особистісних корелятів у майбутніх фахівців соціономічних професій. Ми припустили, що глобалізаційні процеси, технологічний розвиток, зокрема віртуалізація соціальних та міжособистісних взаємин, поглиблення ситуацій невизначеності детермінують негативну динаміку еволюційного розвитку емпатії особистості. Методи дослідження: тест на визначення рівня розвитку емпатії для підлітків та юнаків Л. П. Журавльової, самоактуалізаційний тест Ю. Є. Альошиної, Л. Я. Гозмана, М. В. Кроз (САТ), тест упевненості в собі В. Г. Ромека, тест-опитувальник дослідження рівня асертивності (модифікований В. Каппоні, Т. Новак), опитувальник К. Томаса «Визначення способів регулювання конфліктів» (стратегічні форми поведінки в конфліктній ситуації), методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса в адаптації Л. П. Журавльової та М. К. Романової з метою діагностики екологічної (екоцентричної) спрямованості. Результати. Отримані результати підтвердили гіпотезу щодо негативної еволюційної динаміки емпатії людини. Знаходження емпіричних особистісних корелятів емпатії майбутніх фахівців соціономічного спрямування є умовою актуалізації та формування фахових компетентностей, зокрема soft skills. Психокомплекс емпатійних детермінант soft skills майбутніх фахівців соціономічних професій репрезентується системою особистісних корелятів інтегральної емпатії та співчуття (її когнітивно-емоційна форма). Складовими психокомплексу є емпатія, контактність, пізнавальні потреби, креативність, асертивність, екоцентрична спрямованість. Володіння такими метанавичками дозволить останнім створювати фасилітативні простори для професійних психологічної допомоги та супроводу потерпілих внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
інтегральна емпатія, форми емпатії, самоактуалізація, асертивність, екологічна спрямованість, емпатійна міжособистісна взаємодія, м’які навички (soft skills), фахові компетенції.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
