2024-1-doc

Руфіна Добровольська ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ПОНЯТТЯ «МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ» В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ КРАЇН ЄВРОПИ ТА США

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 17-21.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-3

Руфіна Добровольська,
доктор філософії (PhD), старший викладач кафедри вокально-хорової підготовки,
теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1414-8861

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ПОНЯТТЯ «МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ» В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ КРАЇН ЄВРОПИ ТА США

АНОТАЦІЯ:

Ця стаття досліджує феноменологію поняття музичної терапії в контексті сучасного наукового дискурсу країн Європи та США. Сьогодні науковці різних галузей (лікарі, соціологи, психологи, педагоги) в усьому світі, покликаючись на переконливі статистичні дані, відзначають тенденцію до погіршення стану здоров’я дітей і молоді. Україна тут не є виключенням, відтак актуальним завданням вищої освіти в державі в умовах її модернізації, є збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я. Одним із плідних напрямів роботи у цьому аспекті вважають стимуляцію та оздоровлення організму засобами музикотерапії. Проблема впровадження здоров’язберігаючих технологій у зміст масової педагогічної практики стала предметом наукових розвідок низки дослідників. Але історичні і теоретико-методологічні аспекти використання музикотерапії як засобу оздоровлення і профілактики захворювань школярів ще не знайшли достатнього обґрунтування і аналізу. Автор аналізує ключові аспекти та тенденції розвитку цієї дисципліни, висвітлюючи її вплив на сучасне суспільство та науку. Дослідження базується на огляді літератури та аналізі висновків провідних дослідників у галузі музичної терапії. Результати статті дозволять глибше зрозуміти сутність музичної терапії в контексті сучасних наукових дебатів та практики в Європі та США. Дослідження концентрується на сучасних підходах до музичної терапії, її впливі на пацієнтів та результативності заходів. Результати виявлених тенденцій можуть внести вагомий внесок у подальший розвиток музичної терапії як ефективного методу лікування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

музична терапія, феноменологія, здоров’язбережувальні технології, вища освіта, Європа та США.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. American Music Therapy Association & Certification Board for Music Therapists (2014). Legislative language template. [working document]. Copy in possession of authors. Retrieved from: https://www.musictherapy.org/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].

2. American Music Therapy Association (2014). Therapeutic music services at-a-glance: An overview of music therapy and therapeutic music. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/assets/1/7/ TxMusicServicesAtAGlance_14.pdf (Last accessed: 09.01.2023) [in English].

3. American Music Therapy Association (2013). AMTA standards of clinical practice. Retrieved from: http:// www.musictherapy.org/about/standards/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].

4. American Music Therapy Association (2013). Bylaws. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/members/ bylaws/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].

5. American Music Therapy Association (2013). Code of ethics. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/about/ ethics/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].

6. Bion, W.R. (1962). Learning from Experience. London: Heinemann Medical Books [in English].

7. Bruscia Kenneth, E. (1988). A Survey of Treatment Procedures in improvisational Music Therapy. Psychology of Music. Vol. 16, P.10–24 [in English].

8. De Backer, J. (2008). Music and psychosis: A research report detailing the transition from sensorial play to musical form by psychotic patients. Nordic Journal of Music Therapy. Vol. 17, №2. P. 89–104 [in English].

9. Freud, S., & Brill, A. (2012). The basic writings of Sigmund Freud. Modern library, 973 p. [in English].

10. Klein, M. (1948). The development of a child In: Contributions to Psycho-Analysis 1921-1945. London, Hogarth Press [in English].

11. Richard, M. (1974). Graham The Education of the Music Therapist. College Music Symposium. Vol. 14 pp. 50–59 [in English].

12. Strobel, W., & Huppmann, G. (1997). Musiktherapie: Grundlagen, Formen, Möglichkeite. Hogrefe, Verlag für Psychologie [in German].

13. Vonderlin, E., Nöcker-Ribaupierre, M., & Wilken, M. (2010). Unterstützende Behandlungsangebote in der Neonatologie: Neonatologische Abteilungen in Deutschland. Monatszeitschrift für Kinderheilkunde. Vol. 158, №1. P. 42–47 [in German].

14. Winnicott, D.W. (1971). Playing and Reality. London: Tavistock Publications [in English]. 15. Winnicott, D.W., & Spitz, E.H. (1985). (Еd.), Art and Psyche. New Heaven: Yale University Press. P. 22–34 [in English].

Інна Богданова ОСОБИСТОСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК ВИНЯТКОВА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 13-16.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-2

Інна Богданова,
доктор педагогічних наук, професор кафедри
педагогічних технологій початкової освіти
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5754-3653

ОСОБИСТОСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК ВИНЯТКОВА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ:
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

АНОТАЦІЯ:

Педагогічна свідомість громадян причетних до системи освіти, в період, який розпочався ще у 2013 році з подій майдану й дотепер, коли триває кривава війна на теренах України, змінилась кардинально. У педагогічної спільноти змінився погляд на: роль вчителя в системі освіти; зміст освіти; організацію та управляння освітнім процесом; розвиток особистості, її формування, становлення, удосконалення тощо. Водночас відбулося усвідомлення значущості спільних духовних цінностей, розвитку яких треба надавати перевагу в освітньому процесі будь-яких навчально-виховних закладів, бо творення суспільної реальності його учасниками має саме таке підґрунтя. Недарма в концепції Нової української школи (НУШ) започатковано новий зміст освіти, заснований на формуванні ключових компетентностей, потрібних особистості для успішної самореалізації в суспільстві, важливим складником якого є партнерство загалом і педагогічне зокрема. Представниками понад 50 країн світу причетних до системи освіти, в основу партнерства закладено формування спільних цінностей, які визнані пріоритетними. Серед них слід відзначити: любов, доброта, мудрість, справедливість, вміння пробачати, віра, критичне й креативне мислення, співпраця, вдячність, поцінування краси, гумор тощо. Провідником означених цінностей та багатьох інших на тлі трансформаційних процесів, що відбуваються у світі загалом, виявляється постать вчителя. Роль сучасного вчителя виняткова, бо його індивідуальна особистісна позиція слугує прикладом у прояві ціннісних орієнтацій, в організації міжособових стосунків та міжособової взаємодії в освітньому процесі, у пристосуванні до надскладних умов життя, у соціальній перцепції, що дозволяє адекватно розуміти інших людей, події, процеси тощо. Таким чином, під впливом соціального оточення і власного самоконструювання проявляється соціально-психологічна обізнаність сучасного вчителя. Вона є багатомірною здатністю особистості вчителя як виняткової індивідуальності, що проявляє самосвідомість у вигляді: самопізнання, самооцінки, самоконтролю, самоаналізу, самоспостереження, самопочуття, саморегуляції, самовідчуття та характеризується специфічним чуттям, проблемним баченням, тонким розумінням, творчим уявленням, чіткою пронизливістю, практичною мудрістю.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціально-психологічна обізнаність вчителя, виняткова індивідуальність, багатомірна здатність, суб’єкт- суб’єктна взаємодія.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Психологія педагогічної взаємодії: інтегративний підхід: монографія / В.Л. Зливков, О.В. Завгородня, С.О. Лукомська та ін.; за ред. В.Л. Зливкова, С.О. Лукомської. К.; 2019. 259 с.

2. Основи соціальної психології: підручник для закладів вищої освіти / П.П. Горностай, М.М. Слюсаревський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін.; за ред. М.М. Слюсаревського. Київ: Талком, 2018. 580 с.

Олена Бєлова ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 7-12.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-1

Олена Бєлова,
доктор педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри логопедії та спеціальних методик,
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
вул. Огієнка, 61, м. Кам’янець-Подільський, Україна,
ORCID http://orcid.org/ 0000-0001-6162-4106
Scopus Author ID: 57217044658
Researcher ID: AAG-8468-2021

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ

АНОТАЦІЯ:

У науковій публікації представлено теоретичний та експериментально-порівняльний аналіз з розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Мета дослідження: вивчення динаміки з розвитку мовленнєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією після навчально-розвиткового впливу. Методами дослідження є: теоретичний – аналіз наукових джерел щодо вирішення проблемного питання; емпіричний − використання діагностичних (бесіда, спостереження, метод завдань (навчальні, ігрові, дослідницькі під час яких у дітей з порушеннями мовлення вивчають говоріння та аудіювання), метод аналізу, порівняння), формувальних (ігровий, словесний, вправи тощо) та варіативно-статистичних (кількісний та якісний) методів. Результати дослідження. Навчально-розвиткова робота з формування мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення відбувалась на пропедевтично-ґрунтовному, варіативно-послідовному, мовленнєво-активному етапах. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження констатувального та формувального експериментів показав позитивні зміни щодо розвитку мовленнєвої діяльності в дітей з логопатологією. Обґрунтована навчально-розвиткова робота спрямована на формування мовленнєвої діяльності, дозволила підвисити високий рівень, розвинувши в дітей мовленнєві компетентності. Зокрема вміння розпочинати та підтримувати бесіду, логічно та конструктивно висловлювати власну думку, використовувати мовні знання та вміння під час співпраці із однолітками в умовах гри та з дорослими в процесі навчання. Визначені дані вказували на достатню сформованість у респондентів вмінь розуміти мовлення своїх однолітків та дорослих. Також спостережено від’ємне відхилення середнього та низького рівня, що підтверджує динаміку зростання показників мовленнєвої діяльності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

мовленнєва діяльність, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, говоріння, аудіювання, діти старшого дошкільного віку, порушений мовленнєвий розвиток, логопатологія.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бєлова О. Б. Концептуальні підходи до оцінки мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Науковий часопис. Корекційна педагогіка. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. Вип. 86. С.29 – 34. URL: http://chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/86/6. pdf.

2. Калмикова Л. О. Формування у дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої діяльності: діагностико- розвивальний комплекс. Київ : Видавничий дім «Слово», 2016. 384 с.

3. Aras C.Y., Aslan D. The effects of «I can problem solve program» on children's perspective taking abilities. International Journal of Evaluation and Research in Education. 2018. 7 (2). Р. 109–117.

4. Bielova О. The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. SPECIAL EDUCATION. 2021. 1(42). Р.137–189. URL: https://www.journals.vu.lt/special-education/article/ view/25427

5. Bielova O, Konopliasta S. Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool children with logopathology. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023a. 27(5), 386–395. https://doi.org/10.15561/26649837.2 023.0505

6. Bielova O., Konopliasta S. Functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with logopathology. CHILD`S HEALTH. 2023b. 18(6). Р.410–416. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.6.2023.1627.

7. Bielova О. Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development. PSYCHOLINGUISTICS. 2023. 34(1). Р. 50-84. URL: https:// psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1329.

8. Kalmykova L., Kharchenko N., Kyuchukov H., Mysan I. The Influence of Speech and Language Competency of Preschoolers on the Success of Further L1 Acquisition and Speech Development at School: Results of a Comparative Psycholinguistic Analysis. Preschool Education: Global Trends. 2022. 2. Р. 7−37. https://doi.org/10.31470/2786-7 03X-2022-2-7-37.

9. Kelley L. Solution stories: A narrative study of how teachers support children's problem solving. Early Childhood Education Journal. 2018. 46 (3). Р. 313–322.

10. Maric M., Sakac M. Metacognition in preschool children-indicators, developmental and socio-educational differences. Ceskoslovenska Psychologie. 2020. 64 (1). P. 1–17. 11. O'Reilly C., Devitt A., Hayes N. Critical thinking in the preschool classroom – A systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. 2022. V.46. URL: https://www. sciencedirect.com/science/article/pii/S1871187122001134.

12. Paul R., Elder L. The miniature guide to critical thinking concepts and tools. Rowman & Littlefield. USA. 2020. 1−21р.

13. Renee De Assis. Promoting imagination in preschool classrooms. Texas Child Care quarterly. 2019. V. 42 (4). Р. 1–6.

14. Turan E., Kobaş M., Göksun T. Spatial language and mental transformation in preschoolers: Does relational reasoning matter? Cognitive Development. 2021. V. 57. DOI: 10.1016/j.cogdev.2020.100980

15. Verga L., Kotz S. A., Spatial attention underpins social word learning in the right fronto-parietal network. NeuroImage. 2019. V. 195. Р.165−173.

16. Xu, Y., Aubele, J., Vigil, V., Bustamante, A. S., Kim, Y.-S., & Warschauer, M. Dialogue with a conversational agent promotes children’s story comprehension via enhancing engagement. Child Development. 2022. 93, e149 – e 167. https://doi.org/10.1111/c d e v.1370 8