// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 40-46.

Світлана Федоренко,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник
лабораторії морального, громадянського та міжкультурного виховання,
Інститут проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України,
вул. М. Берлінського 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8517-9975

Катерина Журба,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання,
Інститут проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України,
вул. М. Берлінського 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3854-4033

Олена Шепелєва,
cтарший викладач
кафедри англійської мови гуманітарного спрямування № 3,
факультет лінгвістики,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський просп. 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4260-0840

ЦІННІСНО-ІНТЕГРАТИВНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ІНІЦІАТИВИ

У статті зроблено спробу осмислення потенціалу міжнародних освітніх ініціатив щодо формування глобальної компетентності школярів. Мета статті полягає у висвітленні основних напрямів міжнародних освітніх ініціатив щодо формування глобальної компетентності учнівської молоді. Реалізація мети передбачала вирішення таких завдань: проаналізувати, осмислити й узагальнити науково-педагогічні джерела щодо наявних міжнародних освітніх ініціатив у площині формування глобальної компетентності учнівської молоді; схарактеризувати ціннісно-інтегративну специфіку розробленого різними міжнародними організаціями навчально-методичного забезпечення, спрямованого на формування глобальної компетентності учнівської молоді. Методи дослідження. Під час наукового пошуку застосовано комплекс загальнонаукових методів: аналіз, синтез, індукція, дедукція та узагальнення. Висвітлення теоретичних положень та формулювання висновків здійснено на основі вивчення та систематизації першоджерел з теми дослідження. Результати дослідження. Зазначено, що в XXI столітті учні не тільки повинні знати про глобальні проблеми, а і володіти вміннями, необхідними для забезпечення індивідуального та колективного благополуччя. Глобальний характер освіти сьогодення у навчальних програмах, розроблених за підтримки різних міжнародних організацій, насамперед визначається виходом за межі дисциплін, тобто характеризується зростаючою міждисциплінарною інтеграцією. При цьому ціннісний складник, а саме духовно- моральний розвиток як цільовий орієнтир сучасної освіти, відіграє важливу роль у формуванні глобальної компетентності школярів. Підсумовано, що у сучасному світі, який швидко змінюється, все більше і більше міжнародних освітніх ініціатив спрямовані на розвиток глобальної компетентності учнівської молоді. Різкі відмінності між «місцевим», «національним» і «глобальним» контекстами стираються перед лицем нових інституцій і технологій, які виходять за межі сучасних національних держав. Тому сьогодні міжнародні освітні ініціативи, запроваджені такими фундаціями, як-от Міжнародний бакалаврат, Організація економічного співробітництва та розвитку та багатьма іншими, створюють навчальні програми та промотують глобальну залученість, що забезпечує учнівську молодь кращим розумінням мови та культури, заохочує її досліджувати глобальні та місцеві проблеми, а також вирішувати найбільші виклики людства в класі та за його межами. Наголошено, що така глобальна освіта поширює освітні стандарти та практики щодо філософії та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток обізнаності, перспектив і зобов’язань, необхідних для глобальної взаємодії, що в цілому сприяє ефективному формуванню глобальної компетентності учнівської молоді.

глобальна компетентність, глобальна освіта, глобальна залученість, навчальна програма, міждисципліна інтеграція, цінності, навчальні досягнення учнів, учнівська молодь, міжнародні освітні ініціативи.

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 32-39.

Леся Серман,
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри іноземних мов
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка 57, м. Івано-Франківськ, Україна
ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання
Національного університету фізичного виховання і спорту України»
вул. Гетьмана Мазепи 142-а, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7840-701X

Інна Сулейманова,
викладачка циклової комісії іноземних мов
ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання
Національного університету фізичного виховання і спорту України»
вул. Гетьмана Мазепи 142-а, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4661-7562

Олександра Медейчук,
старша викладачка кафедри філології та перекладу
ЗВО “Університет Короля Данила”,
вул. Євгена Коновальця 35, м .Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2228-54300

Тарас Серман,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри фізичного виховання
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка 57, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7836-3085

ІНТЕГРАЦІЯ ЧАТ-БОТУ GPT В ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглянуто інтеграцію чат-боту GPT в процес вивчення англійської мови. Проаналізовано особливості використання чат-боту GPT: переваги, недоліки та необхідність збалансованого підходу. Обумовлено необхідність уважного аналізу перед впровадженням чат-боту GPT у навчальних закладах та постійного навчання для забезпечення його ефективного використання. Окреслено основні переваги чат-боту для освіти. GPT чат, платформа для групових текстових повідомлень, може покращити мотивацію та залученість студентів завдяки співпраці та спілкуванню в режимі реального часу. Він також допомагає розвивати навички цифрової комунікації. GPT чат може покращити вивчення англійської мови, удосконалюючи навички, зменшуючи мовні бар’єри та забезпечуючи персоналізований навчальний процес. Він також може зробити навчання цікавим та економічно ефективним. GPT чат підтримує різноманітні стилі навчання та відстежує прогрес студентів. Гнучкість і універсальність чату дозволяють користуватися ним з різних пристроїв, що робить його ідеальним для дистанційного навчання. Розглянуто негативний аспект чату GPT, який генерує унікальні тексти і допомагає в дослідженнях, але може зменшувати соціальну взаємодію, викликати технічні проблеми, призводити до непорозумінь, не мати структури, пропонувати обмежену підтримку і практичний досвід, перевантажувати цифрові пристрої, погіршувати навчальну атмосферу, створювати технологічну залежність і обмежувати час зворотного зв’язку. Проведені дослідження привели до висновку, що кожна платформа має свої переваги та недоліки, і для оптимального навчання важливо чітко визначити завдання. Процес навчання повинен надавати пріоритет освітньому аспекту, навчаючи студентів, що штучний інтелект вимагає безперервного навчання, щоб залишатися конкурентоспроможним. Чат GPT може полегшити співпрацю між викладачами та студентами, підкреслюючи важливість штучного інтелекту в освіті.

чат GPT, інструмент спілкування, Open AI, цифрова комунікація, навчальна атмосфера.

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 27-31.

Анна Коваленко,
асистент кафедри психології та здоров’я людини,
Білоцерківський національний аграрний університет,
Площа Соборна, 8/1, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-5114-7591

ВПЛИВ РЕГУЛЯРНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

фізичне навантаження, рухова активність, психофізичний стан, емоційний стан, здобувачі освіти.

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 22-26.

Ірина Княжева,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8395-6902

Лі Ліньї,
аспірантка кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/ 0009-0008-4571-867X

АКМЕОЛОГІЧНИЙ І РЕФЛЕСИВНИЙ ПІДХОДИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНЕ
ПІДГРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Сучасна освіта постійно вдосконалюється, а разом з нею змінюються й вимоги до педагогічної підготовки. У контексті професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей особливою вагомістю наділяються акмеологічний і рефлексивний підходи, які стають методологічним підґрунтям їхньої професійної підготовки. Акмеологічний підхід в освіті базується на врахуванні індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їхнього потенціалу та готовності до самовдосконалення. У процесі підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей цей підхід дозволяє виявляти й розвивати таланти та творчі здібності кожного, допомагає студентам зрозуміти їхню власну потребу у вдосконаленні, сприяє розвитку самореалізації та самостійності, надає їм можливості самостійно визначити свої цілі та шляхи досягнення успіху в майбутній педагогічній діяльності. Рефлексивний підхід фокусує на постійному самовдосконаленні, аналізі власних дій, особистого і професійного зростання, набуття життєвих і професійно значущих компетентностей. Важливим елементом професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей є здатність критично оцінювати власну мистецько-педагогічну практику, шукати шляхи вдосконалення й адаптувати свої методики навчання до потреб сучасного мистецького середовища. Рефлексивний підхід створює умови для збагачення професійного досвіду майбутніх учителів, виявлення сильних і слабких аспектів своєї роботи, а також виробленню особистісної стратегії подальшого розвитку. Поєднання акмеологічного та рефлексивного підходів у професійній підготовці майбутніх учителів мистецьких спеціальностей відкриває широкі можливості для їхнього успішного особистісного розвитку і професійного зростання. Урахування індивідуальних потреб кожного здобувача освіти, постійна рефлексія над власною діяльністю та пошук шляхів самовдосконалення дозволяють підготувати компетентних, висококваліфікованих і творчих учителів, здатних ефективно впроваджувати свої знання й уміння в практику мистецької освіти.

професійна підготовка, майбутні вчителі, мистецькі спеціальності, методологічне підґрунтя, акмеологічний підхід, рефлексивний підхід, мистецьке середовище, мистецька освіта, здобувачі освіти, компетентність.