2024-1-doc

Наталія Гуцуляк, Оксана Чуйко, Віра Дуб СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 47-52.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-8

Наталія Гуцуляк,
доктор філософії з економіки, старший викладач,
Донецький національний університет імені Василя Стуса,
вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6349-9473

Оксана Чуйко,
кандидат психологічних наук, доцент,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0760-3598

Віра Дуб,
кандидат психологічних наук, доцент
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,
вул. І. Франка, 24, м. Дрогобич, Україна
ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-5621-3134

СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Сучасний динамічний світ ставить перед організаціями складні виклики, серед яких стрес в робочому середовищі виступає як значний фактор, що впливає на продуктивність праці та ефективність управління людськими ресурсами. Дослідження, представлене в цій статті, зосереджено на аналізі впливу стресу на робочу ефективність та виявленні стратегій та методів стрес-менеджменту, які можуть бути впроваджені в сучасних організаціях для підвищення їх конкурентоспроможності та продуктивності. Стрес протрактовано як багатовимірний феномен, що охоплює різноманітні аспекти взаємодії між індивідом та його робочим середовищем, включаючи як негативні (дистрес), так і позитивні (еустрес) впливи. Мета статті – здійснити аналіз впливу стресу на продуктивність праці та ефективність управління людськими ресурсами й виявити потенційно ефективні стратегії стрес-менеджменту в сучасних організаціях. Методи. Значне місце у статті приділено обговоренню сучасних підходів до стрес-менеджменту, які базуються на фундаментальних дослідженнях та практичному досвіді вчених та практиків. Наголошено увагу на необхідності інтеграції стратегій стрес-менеджменту в загальну систему управління персоналом, виходячи з концепції, що ефективне управління стресом сприяє не лише здоров’ю та добробуту працівників, але й загальній ефективності організації. Результати. Особлива увага приділяється аналізу соціально-економічних та психологічних аспектів стресу в контексті глобалізації, змін у технологіях та організаційній культурі, що вимагає від організацій адаптації їх стратегій управління до швидко змінних умов. Розглядаються методи оцінки та аналізу стресових факторів на робочому місці, а також стратегії мінімізації негативних наслідків стресу, включаючи розробку програм зниження стресу, тренінги з розвитку стресостійкості, заходи щодо покращення робочого середовища та підвищення рівня професійної підготовки та мотивації персоналу. Висновки. Важливим є також розуміння того, що стрес може виступати не лише як ризик, але й як потенціал для розвитку, стимулюючи зростання мотивації та інноваційність. Наголошено на тому, що успішне управління стресом в організаціях є ключовим фактором забезпечення високої продуктивності, задоволеності роботою та здоров’я співробітників.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

стрес, стрес-менеджмент, продуктивність праці, управління, людські ресурси, методи, психологія управління, психологія стресу.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Галайда Т.О., Теницька Н.Б., Чорногорська Н.В. Управління плинністю персоналу торговельних підприємств в Україні із застосуванням методів стрес- менеджменту. Modern Economics. 2019. № 14. С. 53–59.

2. Гончар М.Ф., Білик Ю.В. Особливості управління у стресових ситуаціях. Стрес-менеджмент на підприємстві. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27. № 2. С. 94–97.

3. Зінченко А.Г. Твоє майбутнє у сфері торгівлі. Київ : Юстон, 2018. 44 с.

4. Мащак С.О. Професійне вигорання особистості як соціально-психологічна проблема. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія: психологічна. 2012. Вип. 2 (1). С. 444–452.

5. Мекшун Л. Вплив стрес-менеджменту на працездатність людини й управління персоналом в умовах війни. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 2 (34), С. 77–87.

6. Наугольник Л.Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

7. Нікітін Ю.О. Рукас-Пасічник В.Г. Сучасні моделі та механізми мотивації персоналу українських підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 4. С. 238–246. 8. Подольчак Н.Ю., Дорош І.М. Особливості мотивування конструктивного вирішення професійних стресів на підприємствах. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3717 (дата звернення: 08.01.2024 р.).

9. Ivanytska S., Ivanytska І. Galayda Т., Tenytska N. Stress Management and its Application in Problems Solution for Managers Professional Burnout at Machine-building Companies in Ukraine. International Journal of Engineering & Technology. 2018. Vol. 7 (4.8). P. 831–836.

10. Srivastava, R. Salespeople Stress and How Should They Cope With It To Avoid the Burnout. Socio Economic Challenges. 2018. № 3 (2). Р. 59–65.

11. Tran, C. T. H., Tran, H. T. M., Nguyen, H. T. N., Mach, D.N., Phan, H. S. P., Mujtaba, B. G. Stress Management in the Modern Workplace and the Role of Human Resource Professionals. Business Ethics and Leadership. 2020. № 4(2). Р. 26-40. https://doi.org/10.21272/bel.4(2).26-40.2020.

12. Zinn I., Hofmeister H. The gender order in action: Consistent evidence from two distinct workplace settings. J. Gend. Stud. 2022. № 31. Р. 941–955.

Світлана Федоренко, Катерина Журба, Олена Шепелєва ЦІННІСНО-ІНТЕГРАТИВНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ІНІЦІАТИВИ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 40-46.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-7

Світлана Федоренко,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник
лабораторії морального, громадянського та міжкультурного виховання,
Інститут проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України,
вул. М. Берлінського 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8517-9975

Катерина Журба,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання,
Інститут проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України,
вул. М. Берлінського 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3854-4033

Олена Шепелєва,
cтарший викладач
кафедри англійської мови гуманітарного спрямування № 3,
факультет лінгвістики,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський просп. 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4260-0840

ЦІННІСНО-ІНТЕГРАТИВНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ІНІЦІАТИВИ

АНОТАЦІЯ:

У статті зроблено спробу осмислення потенціалу міжнародних освітніх ініціатив щодо формування глобальної компетентності школярів. Мета статті полягає у висвітленні основних напрямів міжнародних освітніх ініціатив щодо формування глобальної компетентності учнівської молоді. Реалізація мети передбачала вирішення таких завдань: проаналізувати, осмислити й узагальнити науково-педагогічні джерела щодо наявних міжнародних освітніх ініціатив у площині формування глобальної компетентності учнівської молоді; схарактеризувати ціннісно-інтегративну специфіку розробленого різними міжнародними організаціями навчально-методичного забезпечення, спрямованого на формування глобальної компетентності учнівської молоді. Методи дослідження. Під час наукового пошуку застосовано комплекс загальнонаукових методів: аналіз, синтез, індукція, дедукція та узагальнення. Висвітлення теоретичних положень та формулювання висновків здійснено на основі вивчення та систематизації першоджерел з теми дослідження. Результати дослідження. Зазначено, що в XXI столітті учні не тільки повинні знати про глобальні проблеми, а і володіти вміннями, необхідними для забезпечення індивідуального та колективного благополуччя. Глобальний характер освіти сьогодення у навчальних програмах, розроблених за підтримки різних міжнародних організацій, насамперед визначається виходом за межі дисциплін, тобто характеризується зростаючою міждисциплінарною інтеграцією. При цьому ціннісний складник, а саме духовно- моральний розвиток як цільовий орієнтир сучасної освіти, відіграє важливу роль у формуванні глобальної компетентності школярів. Підсумовано, що у сучасному світі, який швидко змінюється, все більше і більше міжнародних освітніх ініціатив спрямовані на розвиток глобальної компетентності учнівської молоді. Різкі відмінності між «місцевим», «національним» і «глобальним» контекстами стираються перед лицем нових інституцій і технологій, які виходять за межі сучасних національних держав. Тому сьогодні міжнародні освітні ініціативи, запроваджені такими фундаціями, як-от Міжнародний бакалаврат, Організація економічного співробітництва та розвитку та багатьма іншими, створюють навчальні програми та промотують глобальну залученість, що забезпечує учнівську молодь кращим розумінням мови та культури, заохочує її досліджувати глобальні та місцеві проблеми, а також вирішувати найбільші виклики людства в класі та за його межами. Наголошено, що така глобальна освіта поширює освітні стандарти та практики щодо філософії та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток обізнаності, перспектив і зобов’язань, необхідних для глобальної взаємодії, що в цілому сприяє ефективному формуванню глобальної компетентності учнівської молоді.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

глобальна компетентність, глобальна освіта, глобальна залученість, навчальна програма, міждисципліна інтеграція, цінності, навчальні досягнення учнів, учнівська молодь, міжнародні освітні ініціативи.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Федоренко С. В. Теорія і методика формування гуманітарної культури студентів вищих навчальних закладів США. Дисертація на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. Київ, 2017. 551 с.

2. Bennett M. Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles, & practices. Boston, MA: Intercultural Press, 2013. 228 p.

3. Boix Mansilla V. How to be a global thinker. Educational Leadership. 2016. Vol. 74, № 4. Р. 10–16.

4. Chandir H. Student responses on the survey of global competence in PISA 2018. Discourse Studies in the Cultural Politics of Education. 2022. Vol. 43, № 4. Р. 526–542.

5. Deardorff D. K. Implementing Intercultural Competence Assessment. The SAGE Handbook of Intercultural Competence / D. K. Deardorff (ed.). Sage: Thousand Oaks, CA, 2009. Р. 477–491.

6. Gándara F., Reeves A., Schmenner D. Global mindedness in International Baccalaureate schools. Bethesda, MD, USA: International. Baccalaureate, 2021. 101 p. URL: https://www.ibo.org/globalassets/new-structure/research/ pdfs/global-mindedness-final-report.pdf

7. Hacking E., Blackmore C., Bullock K., Bunnell T., Donnelly M., Martin S. The international mindedness journey: school practices for developing and assessing international mindedness across the IB continuum. University of Bath, 2016. 233 р.

8. International Baccalaureate. What is an IB education? International Baccalaureate Organisation Publishing, 2017. URL: https://www.ibo.org/globalassets/digital-toolkit/ brochures/corporate-brochure-en.pdf

9. Merryfield M., Augustine T., Choi M. Teacher thinking on developing informed and engaged students for a globally connected world: report on the study. The Hague: International Baccalaureate, 2012. 21 р.

10. Maurett M.e-T. Techniques d’Education Pour La Paix. Existent-elles? Réponse a une d’Unesco. École Internationale de Genève, 1948. URL: https://issuu.com/feig/ docs/techniques_d_education_pour_la_paix_mt_maurette

11. OECD. Preparing our youth for an inclusive and sustainable world: The OECD PISA global competence framework. OECD Publishing, 2018. 63 р. URL: www.oecd. org/pisa/Handbook-PISA-2018-Global-Competence.pdf

12. OECD. PISA 2018 Results (Volume I): What Students Know and Can Do. Paris: PISA,OECD Publishing, 2019. DOI: https://doi.org/10.1787/5f07c754-en

13. Shanker A., Hinton C., Cheung L. Developing Students Global Competence: An International Research Study. Research Schools International and Round Sqaure, 2019. 76 p. URL: https://www.roundsquare.org/wpcontent/ uploads/2019/11/RS-RSI-Global-Competence- Report_13-11-19.pdf

14. Thompson L. Unpacking a model of global citizenship and intercultural understanding for our sustainability and well-being.Council of International Schools, 2021. URL: https://www.cois.org/about-cis/ perspectives-blog /blogpost/~board/perspectives-blog/post/ unpacking-a-model-of-global-citizenship-andinterculturalunderstanding- for-our-sustainability-and-well-being

Леся Серман, Інна Сулейманова, Олександра Медейчук, Тарас Серман ІНТЕГРАЦІЯ ЧАТ-БОТУ GPT В ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 32-39.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-6

Леся Серман,
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри іноземних мов
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка 57, м. Івано-Франківськ, Україна
ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання
Національного університету фізичного виховання і спорту України»
вул. Гетьмана Мазепи 142-а, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7840-701X

Інна Сулейманова,
викладачка циклової комісії іноземних мов
ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання
Національного університету фізичного виховання і спорту України»
вул. Гетьмана Мазепи 142-а, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4661-7562

Олександра Медейчук,
старша викладачка кафедри філології та перекладу
ЗВО “Університет Короля Данила”,
вул. Євгена Коновальця 35, м .Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2228-54300

Тарас Серман,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри фізичного виховання
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка 57, м. Івано-Франківськ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7836-3085

ІНТЕГРАЦІЯ ЧАТ-БОТУ GPT В ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто інтеграцію чат-боту GPT в процес вивчення англійської мови. Проаналізовано особливості використання чат-боту GPT: переваги, недоліки та необхідність збалансованого підходу. Обумовлено необхідність уважного аналізу перед впровадженням чат-боту GPT у навчальних закладах та постійного навчання для забезпечення його ефективного використання. Окреслено основні переваги чат-боту для освіти. GPT чат, платформа для групових текстових повідомлень, може покращити мотивацію та залученість студентів завдяки співпраці та спілкуванню в режимі реального часу. Він також допомагає розвивати навички цифрової комунікації. GPT чат може покращити вивчення англійської мови, удосконалюючи навички, зменшуючи мовні бар’єри та забезпечуючи персоналізований навчальний процес. Він також може зробити навчання цікавим та економічно ефективним. GPT чат підтримує різноманітні стилі навчання та відстежує прогрес студентів. Гнучкість і універсальність чату дозволяють користуватися ним з різних пристроїв, що робить його ідеальним для дистанційного навчання. Розглянуто негативний аспект чату GPT, який генерує унікальні тексти і допомагає в дослідженнях, але може зменшувати соціальну взаємодію, викликати технічні проблеми, призводити до непорозумінь, не мати структури, пропонувати обмежену підтримку і практичний досвід, перевантажувати цифрові пристрої, погіршувати навчальну атмосферу, створювати технологічну залежність і обмежувати час зворотного зв’язку. Проведені дослідження привели до висновку, що кожна платформа має свої переваги та недоліки, і для оптимального навчання важливо чітко визначити завдання. Процес навчання повинен надавати пріоритет освітньому аспекту, навчаючи студентів, що штучний інтелект вимагає безперервного навчання, щоб залишатися конкурентоспроможним. Чат GPT може полегшити співпрацю між викладачами та студентами, підкреслюючи важливість штучного інтелекту в освіті.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

чат GPT, інструмент спілкування, Open AI, цифрова комунікація, навчальна атмосфера.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Акоп’янц Н. М. Використання Chat GPT в процесі вивчення англійської мови: переваги та можливості. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 2023. № 1. C. 69–72. https://doi.org/10.20998/2 227-6890.2023.1.13 (дата звернення: 26.01.2024).

2. Коваль О. Зробіть ChatGPT своїм асистентом: як учителю використовувати штучний інтелект для уроків. Освіторія Медіа. URL: https://osvitoria. media/experience/zrobit-chatgpt-svoyim-asystentomyak- uchytelyu-vykorystovuvaty-shtuchnyj-intelekt-dlyaurokiv/ (дата звернення: 22.02.2024).

3. Коваль О. Що таке ChatGPT та як він змінить освіту?. Освіторія Медіа. URL: https://osvitoria.media/ experience/kontrolnu-napyshe-shtuchnyj-intelekt-shhotake- chatgpt-ta-yak-vin-zminyt-osvitu/ (дата звернення: 21.02.2024).

4. Мельник А. Використання чат-боту Сhat GPT у практичній мовній підготовці майбутніх викладачів англійської мови. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. https://doi. org/10.58407/visnik.232117 (дата звернення: 28.01.2024).

5. Покотило П. Використання Chat GPT в якості додатку для дистанційного вивчення англійської мови. Освітологічний дискурс. 2023. № 3 (42). https://doi. org/10.28925/2312-5829.2023.36 (дата звернення: 26.01.2024).

6. Титова М. Чат-бот GPT для вивчення англійської. Englishprime. URL: https://englishprime.ua/uk/chatbot- gpt/ (дата звернення: 07.02.2024).

7. Як учителю використовувати штучний інтелект для уроків. Альтернативна освіта в Україні. URL: https://osvitanova.com.ua/posts/5906-yak-uchyteliuvykorystovuvaty- shtuchnyi-intelekt-dlia-urokiv (дата звернення: 25.02.2024).

8. Gatto J. How To Use ChatGPT for Language Learning. LinkedIn. URL: https://www.linkedin.com/pulse/ how-use-chatgpt-language-learning-joe-gatto (date of access: 19.02.2024).

9. OpenAI. Chat GPT. URL: https://chat.openai.com/ (date of access: 26.01.2024). 10. V. Evans, J. Dooley, A.Wheeler. Fitness Training. United Kingdom : Express Publishing, 2015. 120 с.

Анна Коваленко ВПЛИВ РЕГУЛЯРНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 27-31.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-5

Анна Коваленко,
асистент кафедри психології та здоров’я людини,
Білоцерківський національний аграрний університет,
Площа Соборна, 8/1, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-5114-7591

ВПЛИВ РЕГУЛЯРНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Збереження психічного здоров’я молоді є вкрай важливим завданням сучасного суспільства. Пошук ефективних засобів емоційної підтримки студентства залишається актуальним. У статті проаналізовано вплив систематичних фізичних вправ на емоційний стан здобувачів освіти. Тривале перебування вдома внаслідок дистанційного навчання призвело до значного зниження рівня рухової активності серед студентства. Сидячий спосіб життя та брак фізичних навантажень негативно позначаються на стані здоров'я, добробуті та якості життя молоді, спричиняючи додатковий стрес і загрожуючи не лише фізичному, але й психічному благополуччю. На основі огляду наукової літератури висвітлено позитивний вплив регулярних тренувань на психоемоційне здоров’я – поліпшення настрою, зменшення проявів стресу і депресії, підвищення самооцінки. Зокрема, фізичні навантаження сприяють виробленню гормонів радості – ендорфінів, що покращує емоційний стан. Доведено, що рівень рухової активності позитивно корелює з самопочуттям, активністю і настроєм студентів. Фізична активність покращує когнітивні функції, зокрема підвищує когнітивну продуктивність, пам’ять і когнітивну гнучкість. Заняття спортом також може покращити психологічний стан студентів, забезпечуючи позитивний настрій, зменшуючи симптоми депресії, покращуючи самооцінку та розвиваючи соціальні навички. Крім того, заняття спортом можуть допомогти регулювати емоції та забезпечити здобувачам освіти психологічний комфорт і самодисципліну. Отже, регулярні заняття спортом можуть слугувати ефективним засобом профілактики емоційного вигорання та підтримки психологічного здоров’я здобувачів освіти. Раціональна організація рухової активності студентів здобувачів освіти, регулярне застосування засобів фізичного виховання у різних формах занять є запорукою запобігання погіршення їх фізичного стану, працездатності та профілактики хвороб.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фізичне навантаження, рухова активність, психофізичний стан, емоційний стан, здобувачі освіти.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Арефьєва Л.П., Плющакова О.В., Ганчева В.І., Гончаренко В.І. Вплив занять спортивними іграми на психофізичний стан студентів. Науковий часопис. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. 2021. Випуск 11 (143) 21. С. 26–29.

2. Бєлікова Н.О., Колесник С.В., Рудик О.П. Рухова активність студентів у перід карантину з приводу COVID- 19. Матеріали Міжнародної науково-практична конференція «Фізична культура і спорт в освітньому просторі: інновації та перспективи розвитку»), Польша 5-6 марта 2021 р. С.32–36.

3. Демідова О., Гида С. Вплив секційних занять з футболу на адаптаційні можливості серцево-судинної системи організму студентів. Спортивний вісник Придніпров'я. 2019. №4. С.23–31.

4. Козуб О. Вплив регулярних занять спортом на психологічний стан студентів. Психологічний вісник. 2020. Вип. 6(45). С. 88–93.

5. Конова Л.А. Психологічна корекція постстресового стану студентів засобами фізичного виховання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2009. Випуск 6. С. 80–83.

6. Лисенко Л. Вплив занять спортом на психологічний стан студентів з різним рівнем фізичної активності. Фізична культура, спорт та здоров'я нації. 2019. Вип. 2(59). С. 89–95.

7. Москаленко Н., Пічурін В., Гвоздак А. Психофізична підготовка здобувачів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання. Спортивний вісник Придніпров’я. 2018. №2. С. 81–86.

8. Москаленко Н.В., Корж Н.Л., Єлісєєва Д.С. Організація самостійних занять з фізичного виховання учнівської та студентської молоді : монографія. Дніпро: Інновація, 2017. 200 с.

9. Павлось Р., Куспиш О., Незгода С., Гавриленко М. Дидактичний потенціал занять фізичного виховання у забезпеченні фізичної активності студентів ЗВО на карантині. Гірська школа Українських Карпат. 2021. (24). С. 95–99.

10. Перекопський С. Вплив рухової активності на емоційний стан студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Випуск № 3 (57). С. 246–253.

11. Петренко О. Вплив фізичної активності на емоційний стан студентів. Науковий вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. Серія: Педагогіка та психологія. 2019. Вип. 42(1). С. 169–175.

12. Пічурін В.В. Психологічна і психофізична підготовка як фактор зниження особистісної тривожності у студентів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2015. № 3. С. 46–52.

13. Стадник В. Педагогічні основи психологічного забезпечення процесу фізичного виховання здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Інноватика у вихованні. 2022. Випуск 16. С. 132–139.

14. Stepanova I., Kovtun A., Afanasev S., Kosheleva O., Demidova O. The impact of physical education means on psycho-emotional state of the student affected by the antiterrorist operation, joined forces operation. Sports Bulletin of the Dnieper Region. 2022. № 2. P.118–126.

Ірина Княжева, Лі Ліньї АКМЕОЛОГІЧНИЙ І РЕФЛЕСИВНИЙ ПІДХОДИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 22-26.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-4

Ірина Княжева,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8395-6902

Лі Ліньї,
аспірантка кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/ 0009-0008-4571-867X

АКМЕОЛОГІЧНИЙ І РЕФЛЕСИВНИЙ ПІДХОДИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНЕ
ПІДГРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

АНОТАЦІЯ:

Сучасна освіта постійно вдосконалюється, а разом з нею змінюються й вимоги до педагогічної підготовки. У контексті професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей особливою вагомістю наділяються акмеологічний і рефлексивний підходи, які стають методологічним підґрунтям їхньої професійної підготовки. Акмеологічний підхід в освіті базується на врахуванні індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їхнього потенціалу та готовності до самовдосконалення. У процесі підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей цей підхід дозволяє виявляти й розвивати таланти та творчі здібності кожного, допомагає студентам зрозуміти їхню власну потребу у вдосконаленні, сприяє розвитку самореалізації та самостійності, надає їм можливості самостійно визначити свої цілі та шляхи досягнення успіху в майбутній педагогічній діяльності. Рефлексивний підхід фокусує на постійному самовдосконаленні, аналізі власних дій, особистого і професійного зростання, набуття життєвих і професійно значущих компетентностей. Важливим елементом професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей є здатність критично оцінювати власну мистецько-педагогічну практику, шукати шляхи вдосконалення й адаптувати свої методики навчання до потреб сучасного мистецького середовища. Рефлексивний підхід створює умови для збагачення професійного досвіду майбутніх учителів, виявлення сильних і слабких аспектів своєї роботи, а також виробленню особистісної стратегії подальшого розвитку. Поєднання акмеологічного та рефлексивного підходів у професійній підготовці майбутніх учителів мистецьких спеціальностей відкриває широкі можливості для їхнього успішного особистісного розвитку і професійного зростання. Урахування індивідуальних потреб кожного здобувача освіти, постійна рефлексія над власною діяльністю та пошук шляхів самовдосконалення дозволяють підготувати компетентних, висококваліфікованих і творчих учителів, здатних ефективно впроваджувати свої знання й уміння в практику мистецької освіти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна підготовка, майбутні вчителі, мистецькі спеціальності, методологічне підґрунтя, акмеологічний підхід, рефлексивний підхід, мистецьке середовище, мистецька освіта, здобувачі освіти, компетентність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дубасенюк О. А. Акмеологічні засади неперервної професійної підготовки майбутніх педагогів. Теорія та методика професійно-педагогічної підготовки освітянських кадрів: акмеологічні аспекти: монографія. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. С. 59–122.

2. Калаур С. М., Олексюк Н. С. Доцільність використання акмеологічного підходу для самореалізації майбутнього фахівця. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». Ніжин. 2012. № 4. С.83–86.

3. Княжева І. А. Педагогічна рефлексія як чинник професійного становлення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. № 2 (65), травень 2019. С. 135–139.

4. Литвиненко С. А., Ямницький В. М. Формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів. Наука і освіта. 2014. № 10. С. 115−119.

5. Мирошник О. Г. Концепції педагогічної рефлексії у психологічних дослідженнях. Психологія і особистість. 2016. № 2 (10). Ч. 1. С. 189−199.

6. Рудницька О. П. Методологія мистецької освіти. Мистецька освіта в Україні: теорія і практика; заг. ред. О.В.Михайличенко, редактор Г. Ю. Ніколаї. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. С. 4–39.

7. Сидорчук Н. Г. Акмеологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2022. Вип. 3 (110). С. 200–214.

8. Федоров В. Д. Психолінгвістичний ракурс поняття акмеології. Акмеологія в Україні: теорія і практика. 2010. № 1. С. 27–39. 9. Herzog W. Reflexive Praktika in der Lehrerinnenund Lehrerbildung [Електронний ресурс]. 2015. Режим доступу: https://www.bzl-online.ch/archivdownload/artikel/ BZL_1995_3_253- 273.pdf