2019-2-doc

Олена Стеченко. Біологічна та біоорганічна хімія в навчальних планах підготовки лікарів

// Наука і освіта. – 2019. – №2. – 5-12.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-2-1

Олена Стеченко
кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри біоорганічної та біологічної хімії,
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Бульвар Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0001-7899-0153
Researcher ID D-4382-2018

БІОЛОГІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ В НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНАХ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ

АНОТАЦІЯ:

Після приєднання України в 2005 році до Європейського освітньо-наукового середовища питання академічної мобільності стало все більше привертати до себе увагу фахівців. Забезпечення перезарахування кредитів та результатів навчання студентів за методологією Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) є доволі проблематичним і нині, якщо ми говоримо про підготовку майбутніх лікарів. Складнощі пов'язані з різницею в системах вищої освіти в країнах Європейської співдружності та Україні як за ступенями, очікуваними результатами, так і за механізмами регуляції з боку держави. Тому особливої ваги набуває пошук можливостей поступового вирівнювання змісту освіти між різними гравцями на ринку освітніх послуг Європи. Окрім того, перехід вищої медичної освіти на підготовку магістрів медицини та впровадження нового навчального плану Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України створили підґрунтя для розбіжностей з попереднім навчальним планом підготовки спеціалістів за спеціальністю «Лікувальна справа». Внаслідок зазначеного академічна мобільність та застосування трансферу кредитів ЄКТС навіть в межах нашої країни є ускладненими як при переведенні з одного закладу вищої освіти (ЗВО) до іншого, так і при розгляді питань поновлення, виходу з академічних відпусток тощо. Порівняння обсягів викладання дисциплін для студентів однакових (або співставних) медичних спеціальностей в різних країнах дозволяє окреслити можливі траєкторії гармонізації зусиль щодо подальшої розбудови спільного освітнього середовища. Не менш важливим є аналіз змін в розподілі навчальних годин з дисциплін, які відбулись за останні десятиліття в навчальних планах підготовки лікарів в Україні. Наскільки відображають такі зміни тенденцію підвищення вимог з боку суспільства до якості підготовки фахівців? В статті детально висвітлено результати порівняльного аналізу навчальних планів підготовки лікарів у закладах вищої освіти України та деяких країн Європи з точки зору кількості кредитів, аудиторних годин та годин самостійної роботи студентів (СРС) з біологічної та біоорганічної хімії - однієї з ключових медико-біологічних дисциплін. Співставлення обсягів навчального навантаження з біологічної хімії закладів вищої освіти України та за її межами надає додаткові підстави для прогнозування можливості перезарахування кредитів у контексті академічної мобільності студентів-медиків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

навчальні плани, навчальні програми, біологічна та біоорганічна хімія, додипломна підготовка лікарів.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кліщ Г. Форми організації навчання у медичних університетах Австрії / Г. Кліщ // Медична освіта. – 2014. – №4. – С. 56-59.
2. Нахаєва Я. М. Дефінитивний аналіз дослідження педагогічної проблеми підготовки майбутніх лікарів / Я. М. Нахаєва // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». – 2013. – №28. – С. 113-115.
3. Саварин Т. В. Розвиток вищої освіти Греції (на прикладі Університету ім. Аристотеля в м. Салоніках) / Т. В. Саварин, Ю. Ю. Яриш, О. В. Денефіль // Медична освіта. – 2018. – №4. – С. 191-195.
4. Стеченко О. В. Євроінтеграційні зміни у вищій медичній та фармацевтичній освіті: найближчі перспективи / О. В. Стеченко // Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». – 2015. – № 1/33. – С. 202-211.
5. Фальфушинська Г.І. Порівняльна характеристика навчальних планів блоку базових хімічних дисци
плін підготовки фахівців за спеціальностями «Фармація» та «Лікувальна справа» у медичних ВНЗ країн – асоційованих партнерів ЕРАЗМУС / Г. І. Фальфушинська, Л. М. Іванець, Г. Я. Загричук // Медична освіта. – 2015. – №4. – С. 60-63.
6. Хоменко К. П. Порівняльний аналіз підготовки лікарів у Польщі та Україні / К. П. Хоменко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2015. – №8 (52). – С. 226-233.
7. Barrow M. Strategies for planning and designing medical curricula and clinical teaching / M. Barrow, J. McKimm, D. D. Samarasekera // South-East Asian Journal of Medical Education. – 2010, – №1 (4), – Р. 2-8.
8. Zavlin D. A comparison of medical education in Germany and the United States: from applying to medical school to the beginnings of residency / D. Zavlin, K. Jubbal, J. Noé, B. Gansbacher // GMS German Medical Science. – 2017. – Vol. 15. – P. 1-12.

Павел Самсонов. Современные проблемы дистанционного обучения в системе высшего образования России

// Наука і освіта. – 2019. – №2. – 13-16.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-2-2

Павел Самсонов,
профессор Колледжа Образования, Университет Луизианы (Лафайет),
Университетский проспект, 104, Лафайетт, Луизиана, США

СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ РОССИИ

АНОТАЦІЯ:

В статье на основе глубокого анализа и обобщения различных данных об особенностях дистанционного обучения системы высшего образования России выделены три взаимосвязанные проблемы, которые прямо или опосредованно имплементируются в данных процесс. Во-первых, это культурно-психологическая проблема. Вовторых, методическая, в-третьих, административно-организационная. Исходя из обобщения имеющихся данных в работе раскрываются некоторые аспекты решения этих проблем. Основной акцент делается на выборе дисциплин, которые больше всего востребованы, например, английский и другие. При этом, указывается на высокую активность энтузиастов, специалистов, которые разрабатывают онлайн-курсы. Вводятся понятия гибридов таких курсов, поскольку используются в их разработке разные программные продукты. Отмечается недостаточность финансово-ресурсной поддержки в создании онлайн-курсов, а также время реализации. Данная статья не претендует на всеобъемлющее раскрытие проблемы, она лишь дает некие первичные фрагментарные сведения, которые могут послужить началу более углубленного исследования заявленной темы.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

дистанционное образование, цифровые технологии, педагогические стандарты, онлайнкурс, гибридные курсы.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Daletskaya T. (2008). Open and Distance Education in Russia: Thoughts About Russian Distance Education from the American Perspective, Educational Technology, 48 (6), 27-29.
2. Frolova N. (2015). Challenges of eLearning Implementation in Russian Education. Journal of Social Sciences and Humanities, 1(1), 1-5.
3. Gerashchenko I. & Gerashchenko N. (2017). Issues of Distance Education: Methodological Aspect ISSN 2308-8079, Studia Humanitatis, (2). www.st-hum.ru
4. Ozernikova T. & Gainullina O. (2011). Development of University Faculty Motivation Based on Balanced Score Card. Retrieved May 20 2019 from https://cyberleninka.ru/article/v/razvitie-stimulirovaniya-truda-professorsko-prepodavatelskogo-sostava-vuzov-na-osnove-sistemy-sbalansirovannyh-pokazateley.
5. Richard R. (2017). College Resistance to Change among Veteran Teachers: Providing Voice for More Effective Engagement NCPEA. International Journal of Educational Leadership Preparation, 12 (1).
6. Safiullin L., Fatkhiev A., Saipullaev U., Bagautdinova N. (2014). Problems and Decision in the Field of Distance Education. Procedia - Social and Behavioral Sciences,15, 111-117.
7. Vaganova O., Kamenez N., Vinnikova I., Vovk E., Smirnova Z., Maseleno A. (2018). Possibilities of information technologies to increase quality of educational services in Russia. International Journal of Engineering & Technology, 7 (4), 4096-4102.
8. Von Ossietzky Z. & О., Kourotchkina O. (2012). The Development of Distance Education in the Russian Federation and the Former Soviet Union. The international Review of Research in Distance and Open Learning,13, (3)
9. Yachina N. (2015). The Problems of University Education in Russia Procedia - Social and Behavioral Sciences, 191 (2), 2541-2545.
10. Ассоциация «Национальная платформа открытого образования». (2018). Институт образования, Национальный исследовательский университет “Высшая школа экономики” Методические рекомендации о включении онлайн-курсов в учебные планы. Retrieved May 20 2019 from https://openedu.ru/media/Методические_рекомендации_о_включении_онла йн-курсов_в_учебные_планы.pdf
11. Солдаткин В. (2018). Административные препятствия развития электронного обучения в России. Некоммерческое партнерство «Открытый университет». Москва Cloud of Science. 5 (2). Retrieved June 21, 2019 from https://cyberleninka.ru/article/v/administrativnye-prepyatstviya-razvitiya-elektronnogo-obucheniyav-rossii
12. Энциклопедия. История. (2019). Заочное обучение. Retrieved May 20, 2019, from https://w.histrf.ru/articles/article/show/zaochnoie_obuchieniie

Марта Володимирівна Кондратюк. Впровадження елементів проектного навчання в українські магістерські програми для перекладачів

// Наука і освіта. – 2019. – №2. – 17-21.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-2-3

Марта Володимирівна Кондратюк,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу,
Донецький національний університет імені Василя Стуса, вул. 600-річчя, 21, Вінниця, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНСЬКІ МАГІСТЕРСЬКІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто актуальність впровадження проектного навчання (ПН) в українських програмах перекладу та зазначено деякі напрямки впровадження проектного навчання з точки зору компетенції перекладача, визначеної Європейською рамкою компетенцій для магістерських програм перекладу. У статті міститься короткий огляд теорії проектного навчання Джона Дьюї і запропоновано шляхи включення елементів ПН до університетських програм перекладу, розглянуто шляхи як європейські вимоги до магістра з перекладу можуть бути використані в українському контексті.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

проектне навчання, Джон Дьюї, компетенції перекладача, методика навчання, орієнтована на студента, софт навички, європейські вимоги до компетенцій випускників магістерських програм підготовки перекладачів.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Baer, B. S. & Koby, S. (2003). “Introduction:
Translation Pedagogy: The Other Theory”. Beyond the Ivory Tower, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
2. Bandura, A. (2006). Toward a Psychology of human agency. Perspectives on Psychological Science, 1 (2), 164-180.
3. Billet, S. (2011). Knowing in Practice: Reconceptualizing translation expertise. Learning and Instruction, 11 (6), 431-452.
4. Dewey, J. (1938). Experience and Education. New York, Simon & Schuster.
5. Doherty, S. (2016). The Impact of Translation Technologies on the Process and Product of Translation. International Journal of Communication, 10, 947-969.
6. Kolb, A. & Kolb, D. (2005). Learning styles and learning spaces: Enhancing experiential learning in higher education. Academy of Management Learning & Education, 4 (2), 193-212.
7. European Master’s in Translation. Retrieved from: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/emt_competence_ fwk_2017_en_web.pdf
8. González Davies, M. (2004). Multiple Voices in the Translation Classroom. Amsterdam: John Benjamins.
9. Plaza-Lara, C. (2016). The Competence Paradigm in Education applied to the Multicomponent Models of Translator Competences. Journal of Translator Education and Translation Studies, (1)2, pp. 4-19.
10. Pym, An. (2011). What Technology does to Translation? The International Journal for Translation & Interpreting, 3, 1. Retrieved from http://www.transint.org/index.php/transint%20%20%20%20%20%20%20 %20%20%20%20/article/viewFile/121/81
11. Risku, H. (2002). Situatedness in Translation Studies. Cognitive Systems Research, 3, 523-533.

Анатолій Чустрак, Петро Тодоров, Крістіан Кобусь. Статокінетична стійкість та інші фізичні якості спортсменів початківців

// Наука і освіта. – 2019. – №2. – 22-28.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-2-4

Анатолій Чустрак,
кандидат педагогічних наук, доцент, приват-професор,
доцент кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Петро Тодоров,
доцент, заслужений працівник фізичної культури та спорту України,
доцент кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Крістіан Кобусь,
магістрант кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса. Україна

СТАТОКІНЕТИЧНА СТІЙКІСТЬ ТА ІНШІ ФІЗИЧНІ ЯКОСТІ СПОРТСМЕНІВ ПОЧАТКІВЦІВ

АНОТАЦІЯ:

В статті розглядаються емпіричні дослідження впливу підвищення статокінетичної стійкості на інші фізичні якості спортсменів 6-7 років групи початкової підготовки. Актуальність роботи визначається значним омолодженням багатьох видів спорту та необхідністю підвищення статокінетичної стійкості саме в молодшому шкільному віці, який являється сенситивним для підвищення цієї важливої якості де формуються основні статичні, динамічні і просторово-часові параметри рухів дітей. Для визначення статокінетичної стійкості використовували показники статичної та динамічної рівноваги після дозованих вестибулярних подразнень та як вони впливають на гнучкість, спритність, швидкість, силову та статичну витривалість і швидкісно-силові якості дітей; Хоча до педагогічного експерименту статокінетична стійкість та майже всі інші фізичні якості були на низькому рівні, після шестимісячного експерименту достовірно покращились всі фізичні якості спортсменів, як у дівчат так і в хлопців. Всі починаючі спортсмени продемонстрували добрі та відмінні результати, як статокінетичної стійкості, так і інших фізичних якостей за виключенням швидкісно силових якостей у хлопців, де виявились середні (задовільні) оцінки, згідно державних нормативів. Важливо також, що спортсмени, які систематично відвідували тренування перестали хворіти простудними захворюваннями. Результати дослідження можуть бути корисними для тренерів спортсменів груп початкової підготовки та вчителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

починаючі спортсмени 6-7 років, статокінетична стійкість, фізичні якості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Афонін В. М. Спеціальна (вестибулярна) підготовка військовослужбовців / В. М. Афонін // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХДАДМ, 2011. - No 2. – С. 7-9.
2. Воропай С. М. Вплив занять спеціального акробатичного спрямування на рівень прояву стійкості вестибулярного аналізатора юних бійців - багатоборців 6-8 років / С. М. Воропай, О. М. Бур’яноватий // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2014. – No 11. – С. 13-16.
3. Нейродинамічні функції та статокінетична стійкість кваліфікованих кікбоксерів / [Г. В. Коробейніков, О. В. Жирнов, Л. Г. Коробейнікова, Д. С. та ін.] // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім.Т. Г. Шевченка . - 2018. No154. Т1. - С. 90 - 94.
4. Чертихина Н. А. Комплексное развитие вестибулярной устойчивости в художественной гимнастике на этапе начальной подготовки: автореф. дис. канд.
пед. наук: 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки» / Н. А. Чертихина. – Волгоград, 2013. – 24 с.
5. Чустрак А. П. Теорія та методика спортивної підготовки. Навчальний посібник для студентів інституту фізичної культури / А. П. Чустрак, І.В. Тодорова. - ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса. – 2011. – 76 с.
6. Чустрак А. П. Статокінетична стійкість школярів. Монографія / А. П.Чустрак. – ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, Одеса. - 2015. – 126 с., присвячена 200річчю Університету Ушинського.
7. Чустрак А. П. Тренування статичної та динамічної рівноваги школярів. // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Педагогічні науки. №1 (108) / А. П. Чустрак, М. М. Шерстюк, М. В. Літвінов. – Одеса. – 2016.- С. 80 – 84.
8. Чустрак А. П. Формирование статокинетической устойчивости школьников // Научный журнал «Novation» № 6 / А. П. Чустрак, Т. К. Павленко, М. В. Литвинов. – Варна. - 2016. - С.33-39.
9. Чустрак А. П., Динаміка розвитку фізичних якостей підлітків // Znanstvena misel journal №8 / А. П. Чустрак, О. О. Погорелова, О. С. Марунчак. - Slovenska cesta 8, 1000 Liubliana, Slovenia. – 2017. – P. 66 – 69.
10. Abdelghaffar H., Elshazly M. Cochlear implants in children with vestibular hypofunction. // Egyptian Journal of Ear, Nose, Throat and Allied Sciences. 2011, vol. 12 (1), pp. 49-52.
11. Gioacchini F. M., Alicandri-Ciufelli M., Kaleci S., Magliulo G., Re M. Prevalence and diagnosis of vestibular disorders in children: A review // International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2014, vol.78 (5), pp. 718-724.
12. Moiseenko E. K. Determination of the functional status of vestibular apparatus at children aged 5-6 years old // Physical education of students. 2012, vol. 2, pp. 70 - 73.
13. Myer G., Ford K., McLean S., Hewett T. The effects of plyometric versus dynamic stabilization and balance training on lower extremity biomechanics. //The American Journal of Sports Medicine, 2006, vol. 34(3), pp. 445-455.
14. Syshko D. V. The various reactions of sportsmen are received of vestibule load // Physical education of students. 2009, vol. 1, pp. 70 - 72.

Леся Передерко. Самооцінка емоційного стану та рівень тривоги у студента медичного спрямування

// Наука і освіта. – 2019. – №2. – 28-33.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-2-5

Леся Передерко,
кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології і медичної генетики,
Івано-Франківський національний медичний університет, вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна

САМООЦІНКА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ТА РІВЕНЬ ТРИВОГИ У СТУДЕНТА МЕДИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

АНОТАЦІЯ:

Екологічне середовище, в яке входить і психологічна сфера, є одним із ключових факторів у вивченні соціально-професійної зрілості сучасного студента. Тому метою даного дослідження став моніторинг самооцінки емоційного стану і рівня тривоги студента медичного спрямування. Було застосовано методики «Самооцінка емоційних станів» А. Уессмана і Д. Рікса, шкалу тривоги Г. Тейлора (з модифікацією В. Норакідзе), теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Встановлено коефіцієнт детермінації, який свідчить, що використана модель придатна для практичного застосування оскільки результативна властивість пояснюється впливом факторної ознаки. Висока самооцінка емоційного стану сформована під впливом зовнішніх чинників супроводжувалася певним рівнем тривоги. Дослідження вказує на емпіричний зв'язок між самооцінкою емоційного стану, рівнем тривоги і впливом соціальних факторів. Виявлені результати можуть стати основою для подальших досліджень даного психологічного кола.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самооцінка, емоційний стан, рівень тривоги, студент.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Cacioppo, J. T & Gardner, W. L (1999). Emotion. Annual Review of Psychology, p. 191.
2. Schacter, D. L., Gilbert, D. T., Wegner, D. M., & Hood, B. M. (2011). Psychology (European ed.). Basingstoke: Palgrave Macmillan. p. 373-381
3. Melmed, S., Polonsky, K., Larsen, P, Kronenberg, H. (2011). Textbook of Endocrinology (11th ed.). Saunders. P. 478–479.
4. Karelin, A. (2007). Great encyclopedia of psychological tests (Moscow: Exmo ed.). P. 39-40.
5. Medic, V. A., Tokmachev, M. S., Fishman, B. B. (2000) Statistics in medicine and biology (Moscow: Medicine ed). 412 p.
6. Dolgova, V. I. (2017). Investigation of self-assessment of emotional states of students with various level of emotional intelligence in the period of examination session. Journal The Vector of Science of TSU. Series: Pedagogy, psychology. No. 3 (30). P. 54-59.
7. Timothy, A., Judge and Joyce E. Bono. (2001). Relationship of Core Self-Evaluations Traits – SelfEsteem, Generalized Self-Efficacy, Locus of Control, and Emotional Stability – With Job Satisfaction and Job Performance: a Meta-Analysis. Journal of Applied Psychology. Vol. 86, No. 1. P. 80-92.
8. Dahlin, M., Joneborg, N., Runeson, B. (2007). Perfomance-based self-esteem and burnout in a cross-sectional study of medical students. Journal Medical Teacher. Volume 29. P. 43-48.
9. Reda Abouserie. (1994). Sources and Levels of Stress in Relation to Locus of Control and Self Esteem in University Students. Educational Psychology. Volume 14. Issue 3. P. 323-330.
10. Mary, E. Pritchard, Gregory, S. Wilson. (2003). Using emotional and Social Factors to Predict Student Success. Journal of College Student Development, Volume 44, Number 1, January/February. P. 18-28.
11. Bernice, Andrews & John, M. Wilding. (2004). The relation of depression and anxiety to life‐stress and achievement in students. British Journal of Psychology. Volume 95, Issue4. November. p. 509-521.