2018-3-doc

Larysa Zhuravlova, Bogdan Pietrulewicz, Anna Pazdyka. Work Pollution in Health Care and Education Sector From Spain and Poland.

// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 76-84.

DOI:

Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри теоретичної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
Богдан Петрулевич,
доктор хабілітований, професор,
кафедра методології психологічних досліджень,
Університет ім. Казимира Великого, Польща
Університет Лаваля, Канада,
Анна Паздика,
магістр психології, аспірант,
Університет Ровіра і Вірхілій,
Державний університет Таррагони, Іспанія,

«ЗАБРУДНЕННЯ» РОБОЧОГО КЛІМАТУ У СФЕРАХ
МЕДИЦИНИ ТА ОСВІТИ В ІСПАНІЇ ТА ПОЛЬЩІ

АНОТАЦІЯ:

Мета дослідження полягає у вивченні робочого середовища з тим, щоб запропонувати метод оцінки соціально-психологічного навантаження, пов’язаного з роботою з людьми, і, в остаточному підсумку, мінімізувати його негативні наслідки для створення гарного психологічного клімату на робочому місці. Було використано три шкали: Опитувальник негативних дій, Шкала загальної оцінки особистості, а також Шкала психологічного клімату на роботі. Дослідження проводились у двох країнах: Іспанії та Польщі. Вибірку склав 91 працівник: 39 – з Іспанії, 52 – з Польщі, переважно жінки (69,2% - в Іспанії та 90,4% - у Польщі). Учасниками були працівни- ки громадських організацій: лікарні, школи, університети та бібліотеки. Вік респондентів становив 50 років і більше, адже вони представляють групу підвищеного ризику моббінгу. Результати проведеного дослідження показали, що організаційний клімат можна розглядати як «джерело бойових дій» (моббінг). Серед характеристик «постраждалих» було виявлено зниження емоційної стійкості та сумлінності. Було виявлено деякі культурні відмінності між іспанською та польською вибірками. Психосоціальне перенавантаження у польській вибірці було спровоковано людьми, а в іспанській – самою роботою. Польська версія Шкали психологічного клімату на роботі (зворотний переклад) показала себе як надійний та дієвий засіб дослідження. Сумнівна валідність була зафіксована для 4 з 5 факторів польської версії (зворотний переклад) Шкали загальної оцінки особистості. У статті запропоновано деякі рекомендації щодо покращання робочого клімату та зниження соціально-психологічного навантаження у професійній сфері «людина – людина».

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

робочий клімат, особистість, організаційний клімат, міжкультурне дослідження.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Almodovar Molina, A., Galiana Blanco, M. L., Hervás Rivero, P. & Pinilla García, F. J. (2011). VII Encuesta nacional de condiciones de trabajo. Madrid: Instituto Nacional de Seguridad e Higiene en el Trabajo. Retrieved from http://www.insht.es/portal/site/Insht/menuitem.1f1a3bc79ab34 c578c2e8884060961ca/?vgnextoid=100b47975dcd8310VgnV CM1000008130110aRCRD&vgnextchannel=25d44a7f8a651 110VgnVCM100000dc0ca8c0RCRD
2. Baillien, E., Rodríguez Muñoz, A., de Witte, H., Notelaers, G. & Moreno Jímenez, B. (2011). The DemandControl model and target’s reports of bullying at work: A test within Spanish and Belgian blue-collar workers. European Journal of Work and Organizational Psychology, 20 (2), 157- 177.
3. Bowling, N. A. & Beehr, T. A. (2006). Workplace harassment from the victim’s perspective: A theoretical model and meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 91 (5), 998-1012.
4. Carretero Domínguez, N., Gil-Monte, P. R. & Luciano Devis, J. V. (2011). Antecedentes y consecuencias del acoso psicológico en el trabajo. Psicothema, 23 (4). 617-623.
5. Durniat, K. (2010). Prospołeczne mechanizmy zarządzania organizacją jako bufor zachowań mobbingowych. Współczesne Zarządzanie, 1, 94-107.
6. Einarsen, S. (2000). Harassment and bullying at work: A review of the Scandinavian approach. Aggression and Violent Behavior, 5(4), 379-401.
7. Einarsen, S., Hoel, H. & Notelaers, G. (2009). Measuring exposure to bullying and harassment at work: Validity, factor structure and psychometric properties of the Negative Acts Questionnaire-Revised. Work & Stress: An international Journal of Work, Health & Organizations, 23 (1), 24-44.
8. Einarsen, S., Hoel, H., Zapf, D. & Cooper, C. L. (2005). Workplace bullying: individual pathology or organizational culture? In V. Bowie, B. S., Fisher, & C. L. Cooper (Eds.), Workplace violence: Issues, trends, strategies (1st ed., pp.229-248). Devon: Willan Publishing.
9. Einarsen, S., Hoel, H., Zapf, D. & Cooper, C. L. (2011). The concept of bullying and harassment at work: The European tradition. In S. Einarsen, H. Hoel, D. Zapf & C. L. Cooper (Eds.), Bullying and harassment in the workplace: Developments in theory, research and practice (2nd ed., pp. 3- 40). Boca Raton: CRC Press, Taylor & Francis Group.
10. Einarsen, S. & Nielsen, M. B. (2012). Outcomes of exposure to workplace bullying: A meta-analytic review. Work & Stress: An international Journal of Work, Health & Organizations, 26 (4). 309-332.
11. García Izquierdo, M., Meseguer, M., Soler, M. I. & Sáez, M. C. (2014). Avances en el estudio del acoso psicológico en el trabajo. Papeles del Psicólogo, 35 (2), 83-90.
12. Glasø, L., Matthiesen, S. B., Nielsen, L. B. & Einarsen, S. (2007). Do targets of workplace bullying portray a general victim personality profile? Scandinavian Journal of Psychology, 48, 313-319. 13. Kłos, B. (2011). Dyskryminacja ze względu na wiek osób starszych w na polskim rynku pracy. Studia BAS, 2 (26), 183-210.
14. Lance, C. E., Butts, M. M. & Michels, L. C. (2006). The sources to four commonly reported cutoff criteria: What did they really say? Organizational Research Methods, 9 (2), 202-220.
15. Leka, S. & Jain, A. (2013). Relacje interpersonalne w miejscu pracy. In S., Leka & A. Jain. Zagrożenia psychospołeczne w środowisku pracy i ich wpływ na zdrowie (K. Orlak, Trans., pp. 58-61). Warszawa: Stowarzyszenie Zdrowia Praca. (Original work published in 2010).
16. Leymann, H. (1996). The content and development of mobbing at work. European Journal of Work and Organizational Psychology, 5 (2), 165-184.
17. Lind, K., Glasø, L., Pallesen, S. & Einarsen, S. (2009). Personality profiles among targets and nontargets of workplace bullying. European Psychologist, 14 (3), 231-237.
18. McCrae, R. R., Kurtz, J. E., Yamagata, S. & Terracciano, A. (2011). Internal consistency, retest reliability, and their implications for personality scale validity. Personality and Social Psychology Review, 15 (1), 28-50.
19. Meseguer de Pedro, M., Soler Sánchez, M. I., Sáez Navarro, M. C. & García Izquierdo, M. (2007). Incidencia, componentes y origen del mobbing en el trabajo en el sector hortofrutícola. Anales de Psicología, 23 (1). 92-100.
20. Moreno Jiménez, B., Rodríguez Muñoz, A., Garrosa Hernández, E. & Morante Benadero, M. E (2005). Antecedentes organizacionales del acoso psicológico en el trabajo: un estudio exploratorio. Psicothema, 17 (4), 627-632.
21. Nielsen, M. B., Matthiesen, S. B. & Einarsen, S. (2010). The impact of methodological moderators on prevalence rates of workplace bullying: A meta-analysis. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 83 (4), 955- 979.
22. Omyła-Rudzka, M. (2014). Szykany w miejscu pracy. Komunikat z Badań CBOS, 109/2014. Retrieved from http://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2014/K_109_14.PDF
23. Ozolins, U. (2009). Back translation as a means of giving translators a voice. Interpreting & Translation, 1 (2), 1- 13.
24. Paradis, R., Demers, M., Dion, E., Tivendell, J. & Pietrulewicz, B. (2014). Interpersonal pollution in organizations: exploring ethical leadership and the dark side of organizations. Polish Journal of Social Science, 9 (1), 7-26.
25. Rodríguez Carvajal, R., Moreno Jiménez, B., Rodríguez Muñoz, A., Garrosa Hernández, E. & Morante Benadero, M. E. (2005). Diferencias de género en el acoso psicológico en el trabajo: Un estudio en población española. Psicologia em Estudo, 10 (1), 3-10.
26. Sánchez Meca, J., Meseguer de Pedro, M., Soler Sánchez, M. I., García Izquierdo, M. & Sáez Navarro, M. C. (2007). Los factores psicosociales de riesgo en el trabajo como predictores del mobbing. Psicothema, 19 (2), 225-230.
27. Topa Cantisano, G., Depolo, M. & Morales Domínguez, J. F. (2007). Acoso laboral: meta–análisis y modelo integrador de sus antecedentes y consecuencias. Psicothema, 19 (1), 88-94.
28. Tous Pallarès, J. (2009). Análisis del comportamiento absentista en el sector hotelero. Oviedo: Septem.
29. Tous Pallarès, J. (2011). Aspectes psicosocials de la qualitat de vida laboral en el sector hoteler. Tarragona: Servei de Publicacions URV.
30. Tous Pallarès, J., Mayor Sánchez, C., Espinosa Díaz, I. M. & Bonasa Jiménez, M. P. (2011). Escala Clima Psicosocial en el Trabajo: Desarrollo y validación. Anuario de Psicologia, 41 (1). 49-63. 31. Tous Pallarès, J., Vigil Colet, A., Camps, E. & Lorenzo Seva, U. (2013). Development and validation of the Overall Personality Assessment Scale (OPERAS). Psicothema, 25 (1), 100-106.
32. Van de Vliert, E., Einarsen, S. & Nielsen, M. (2013). Are national levels of employee harassment cultural covariations of climato-economic conditions? Work & Stress, 27 (1), 106-122.
33. Warszewska-Makuch, M. (2005). Mobbing w pracy – przyczyny i konsekwencje. Bezpieczeństwo Pracy, 3, 5-7.
34. Warszewska-Makuch, M. (2007). Polska adaptacja kwestionariusza NAQ do pomiaru mobbingu. Bezpieczeństwo Pracy, 12, 16-19.
35. Warszewska-Makuch, M. (2008). Zjawisko mobbingu wśród nauczycieli. Bezpieczeństwo Pracy, 5, 6-9.
36. Zdziebło, K. & Kozłowska, E. (2010). Mobbing w środowisku pracy pielęgniarek. Problemy Pielęgniarstwa, 18 (2), 212-219.

Валерій Сокуренко, Дмитро Швець, Володимир Уваров. Прогностична компетентність правоохоронців у контексті їхньої готовності до інноваційної діяльності.

// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 85-91.

DOI:

Валерій Сокуренко,
доктор юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України, ректор,
Дмитро Швець,
кандидат педагогічних наук, перший проректор,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
проспект. Л. Ландау 27, м. Харків, Україна,
Володимир Уваров,
доктор юридичних наук, професор кафедри кримінально-правових дисциплін,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,
проспект Гагаріна, 26, м. Дніпро́ , Україна

ПРОГНОСТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПРАВООХОРОНЦІВ
У КОНТЕКСТІ ЇХНЬОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Важливою рисою сучасного розвитку нашої держави є його спрямованість на впровадження різного роду інновацій практично в усіх сферах суспільного життя. В цьому контексті особливого значення набуває підвищення інноваційної активності у професійній підготовці майбутніх поліцейських, а саме можливість формування та розвиток інноваційного потенціалу особистості, інноваційної активності майбутніх фахівців. Одним із важливих компонентів ймовірної успішності готовності до змін стає механізм, заснований на прогностичній діяльності майбутніх правоохоронців. Метою запропонованого дослідження є визначення особливостей функціонування прогностичної компетентності курсантів у контексті готовності до інноваційної діяльності. В якості психодіагностичного інструментарію було застосовано опитувальник «Психологічна готовність до інноваційної діяльності» (В. Є. Клочко, О. М. Краснорядцева) та тест антиципаційної спроможності (прогностичної компетентності), запропонований В. Д. Менделевичем. Вибірку склали 104 курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження свідчать про відмінності у проявах прогностичної компетентності у курсантів із різним рівнем готовності до інноваційної діяльності. Разом з цим, емпірично доведено, що антиціпаційна спроможність виступає своєрідним психологічним ресурсом – модератором, механізми функціонування якого опосередковують (фасілітують або піддають інгібіції) функціонування феномену готовності до інноваційної діяльності у майбутніх працівників поліції. Отримані результати актуалізують розробку та впровадження рекомендацій з формування прогностичної компетенції у курсантів на грунті розвитку здібностей точно і правильно розуміти дії і наміри оточуючих людей, передбачати їхні вчинки, планувати та прогнозувати власну діяльність та розвивати здатність висувати альтернативні версії розвитку можливих подій.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

компетенція, прогностична компетентність, антиципаційна спроможність, готовність до змін, інноваційна діяльність, інноваційний потенціал, курсанти, поліцейські.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Євдокімова О. О. Толерантність до невизначеності як ресурс саморегуляції особистості працівників поліції / О. О. Євдокімова, І. В. Ламаш // Підготовка охоронців правопорядку в Харкові (1917–2017 рр.): зб. наук. ст. і тез доп. на наук.-практ. конф. до 100-річчя підготовки охоронців правопорядку в Харкові (м. Харків, 25 листоп. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2017. – С.112 – 114.
2. Клочко В.Е. Особенности операционализации понятия «инновационный потенциал личности» / В.Е. Клочко, О. М.Краснорядцева // Вестник Томского государственного университета. – 2010. – № 339. – С. 151–155.
3. Клочко В.Е. Инновационный потенциал личности: системно-антропологический контекст / В.Е. Клочко, Э.В. Галажинский // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – №. 325. – С. 146-151.
4. Краснорядцева О.М. Диагностические возможности опросника «Психологическая готовность к инновационной деятельности» / О.М. Краснорядцева, Д.Ю. Баланев, Э.А. Щеглова // Сибирский психологический журнал. – 2011. – Вып. 40. – С. 164 – 175.
5. Менделевич В. Д. Тест антиципационной состоятельности (прогностической компетентности) – экспериментально - психологическая методика для оценки готовности к невротическим расстройствам / В. Д. Менделевич // Социально-клиническая психиатрия. – 2002. – №2. – С. 35–40.
6. Психологический словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1990. – 494 с.
7. Регуш Л. А. Психология прогнозирования: способность, ее развитие и диагностика / Л. А. Регуш. – К., 1997. – 88 с.
8. Шулаков А.В Формирование прогностической компетенции у курсантов военных образовательных организаций высшего образования в процессе профессиональной подготовки: автореф. дис. канд. пед. наук: спец.13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / А. В. Шулаков. – СПб., Санкт-Петербургский военный институт внутренних войск, 2016. – 23 с.
9. Brewster J. A. Education and training guidelines for the specialty of police and public safety psychology / J. A. Brewster, M.L. Stoloff, D.M. Corey, L. W. Greene, H. M. Gupton, J. E. Roland // Training and Education in Professional Psychology. – 2016. – Vol. 10, №. 3. – P. 171-178.
10. Campion J. Policing New Risks in Modern European History/ J. Campion. – Basingstoke: Palgrave Pivot, 2015. – 128 p.
11. Caveney N. The material preconditions for engagement in the police: A case study of UK police culture and engagement in times of radical change: doctor’s thesis: «Business Administration» / Caveney Nicolas. – Portsmouth, University of Portsmouth, 2015. – 193 р.
12. Darroch S. Intelligence-led policing: a comparative analysis of community context influencing innovation uptake / S. Darroch, L. Mazerolle // Policing and Society. – 2015. – Vol. 25, №. 1. – P. 3-37.
13. Davis R. D. Personality change: metatheories and alternatives / R. D. Davis, T. Millon // Can personality change?: eds. by T. F. Heatherton, G. L. Weinberger. – Washington: American Psychological Association, 1994. – P. 85-119.
14. Ford D. H. Developmental system theory : an integrative approach / D. H. Ford, R. M. Learner. – Newsbury Park, CA: Sage. – 1992. – 413 p.
15. Kratcoski P. C., Edelbacher M. (ed.). Collaborative Policing: Police, Academics, Professionals, and Communities Working Together for Education, Training, and Program Implementation / P. C. Kratcoski, M. Edelbacher. – New York: CRC Press, 2015. – 322 р.
16. O’Neill W. G. Police Reform in Post-Conflict Societies: what we know and what we still need to know / W. G. O’Neill. – New York: International Peace Academy, 2005. – 15 p.

Олена Дзюбенко. Гендерні відмінності в уявленнях про сімейне життя у студентів із повних та розлучених родин.

// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 92-98.

DOI:

Олена Дзюбенко,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова 9, м. Київ, Україна

ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ В УЯВЛЕННЯХ ПРО СІМЕЙНЕ
ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ІЗ ПОВНИХ ТА РОЗЛУЧЕНИХ РОДИН

АНОТАЦІЯ:

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні перебуває у процесі динамічних перетворень, що справляє вагомий вплив на всі сфери життя її громадян. Соціальні умови ускладнюють сімейне життя українців, призводять до формування у них нових уявлень та цінностей. В останні роки збільшилась кількість розлучень, знизились показники народжуваності. Молоді люди шлюбного віку не поспішають вступати у сімейне життя. Зазначені проблеми є актуальними та потребують практичного вирішення. Це сприяло здійсненню теоретико-емпіричного дослідження, результати якого подані у представленій статті, з метою висвітлення такого мало вивченого аспекту проблеми як гендерні відмінності в уявленнях про сімейне життя у студентів із повних та розлучених сімей. На основі застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження був визначений несприятливий вплив розлучення батьків на особистість дитини як майбутнього сім’янина. Більшість досліджуваних хлопців і дівчат, чиї батьки розлучилися, у порівнянні з тими, хто виховується обома батьками, мають несформовані уявлення та установки щодо сімейного життя. Варто відзначити, що найбільшою мірою спостерігається домінування легковажного ставлення до шлюбу в юнаків із розлучених сімей. Вони мають завищені очікування до майбутньої дружини, віддають перевагу виконанню нею більшості зобов’язань, наголошують на необхідності подружньої автономії, легковажно ставляться до формування сімейного бюджету, мають несформовані уявлення про майбутнє батьківство. Дівчата з розлучених сімей, у порівняні з хлопцями, мають більш гнучкі уявлення про рольову структуру сім’ї, вони орієнтовані на обов’язок, спільну діяльність сімейної пари, а до батьківства ставляться більш усвідомлено. Отже, молоді люди, які виховувалися у розлученій сім’ї, потребують корекції їхніх шлюбно-сімейних уявлень, а особливо це необхідно юнакам.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

розлучення, уявлення про сімейне життя, установки, цінності, юнацький вік, гендерні відмінності.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Войцях Т.В. Інноваційні методики діагностичної роботи з сім’єю: спецкурс / Т. В. Войцях. – Чер- каси: ОІПОПП, 2012. – 68 с.
2. Ганкевич О.В. Вплив дозвілля на задоволеність подружнім життям / О. В. Генкевич // «Наука і освіта». – 2014. - № 14. – С. 89-93.
3. Крупник І.Р. Батьківська модель родини в аспекті її впливу на формування уявлень про майбутнє сімейне життя / І. Р. Крупник // Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». – 2013. – № 3. – С. 212.
4. Мазурик І.О. Ґендерні особливості рольових очікувань молоді стосовно майбутнього партнера у шлюбі молоді [Електронний ресурс] / І. О. Мазурик // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної освіти. – 2013. – 1(11). – Режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp11/1/Mazur ik.pdf
5. Самотаєва Е.О. Уявлення молоді про сімейне життя в ракурсі проблеми підготовки до шлюбу / Е. О. Самотаєва // Гуманітарний вісник. – 2012. – № 25. – С. 449–453.
6. Сидоренко А.В. Структурні компоненти психологічної готовності молоді до сімейних стосунків / А. В. Сидоренко // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2013. – № 1(30). – С. 343–349.
7. Чхаідзе А.О. Взаємозв’язок особистісної зрілості з мотивацією створення шлюбу / А.О. Чхаідзе // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2013. – № 3(32). – С. 298–302.
8. Berlin G. The Effects of Marriage and Divorce on Families and Children [Electronic resource] / G. Berlin // MDRC. – 2004. - № 13. – Р. 2-11. Mode of access: https://www.mdrc.org/publication/effects-marriage-anddivorce-families-and-children.
9. Rostowska Т. Małżeństwo a funkcjonowanie rodziny / Т. Rostowska, М. Spryszyńska // Roczniki Pedagogiczne. – 2014. - № 3. – Р. 29-51.