// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 5-10.

Сергій Черняк,
кандидат педагогічних наук, доцент, учений секретар,
Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв,
вул. Жилянська, 88, м. Київ, Україна

ПРОГНОЗНИЙ ФОН У СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

Мета статті – здійснити ретроспективний аналіз проблеми розвитку прогнозного фону в системі педагогічної освіти. У первісному суспільстві в якості інструментів розроблення прогнозного фону виступали зірки, кістки, нутрощі тварин тощо. Унормовані прогнозувальні парадигми тих часів заклали основу для подальшого суспільного розвитку. У педагогічних творах далекого минулого розвиток прогнозувальних функцій прогнозного фону спрямований на пізнання людиною самої себе, побудову міцної держави, єдності та природовідповідності світобудови, гармонії як мети виховання. У феодальному суспільстві розвиток прогнозного фону зумовлений домінуванням провідного ідеологічного напряму – церкви. Зміст освіти було пронизано релігією. Корифеї педагогіки нового часу підкреслюють необхідність передбачення як функції прогнозного фону. Основні педагогічні категорії розглядають як дисципліну та засіб інтелектуального виховання. Педагоги ХІХ століття описують власні прогнозувальні концепції з точки зору аналізу принципів педагогіки як науки. Освіту і виховання вважають надбанням усього людства, працю – засобом виховання, педагогічного прогнозування і чинником прогнозного фону. Розвиток прогнозного фону педагогічного прогнозування на рубежі ХІХ – ХХ століть пов’язаний низкою нових концепцій освіти і виховання, що склали теоретичну базу системи освіти в Західній Європі та США. Провідною ознакою нових прогнозувальних педагогічних концепцій стала поглиблена увага до особистості дитини. У другій половині ХХ століття розвиток прогнозного фону педагогічного прогнозування характеризувався суттєвим підвищенням суспільних вимог до наукового обґрунтування всіх компонентів освітньо-виховної діяльності на різних ступенях освіти. Значний інтерес з погляду прогнозного фону педагогічного прогнозування представляє теорія А. Макаренка про колектив.

прогнозування, прогнозний фон, педагогічна освіта, ретроспективний аналіз.

1.Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика / Б. С. Гершунский. – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
2.Історія педагогіки / за ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк. – Житомир: ЖДПУ, 1999. – 336 с.
3.Коляда М. Г. Педагогічне прогнозування: теоретико-методологічний аспект: монографія / М. Г. Коляда, Т. І. Бугайова. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2014. – 268 с.
4.Константинов Н. А. История педагогики: [Учебник] / Н. А. Константинов, Е. Н. Медынский, М. Ф. Шабаева. – М.: Просвещение, 1982. – 447 с.
5.Кравець В. П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва: [Навч. посіб.] / В. Кравець. – Тернопіль: Тернопіль, 1996. – 436 с.
6.Онищук Л. А. Концепція прогнозування розвитку загальної середньої освіти / Л. А. Онищук. – К.: Інститут педагогіки, 2016. – 31 с.
7.Топузов О. М. Педагогічна прогностика: теоретико-методична основа прогнозування розвитку педагогічних наук і педагогічної практики / Олег Топузов // Рідна школа. – 2014. – № 7. – С. 32 – 37.

// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 11-15.

Ніна Новикова,
завідувач кафедри природничо-математичної освіти,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Комунальний заклад Львівської обласної
ради «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
вул. Огієнка 18 а, м. Львів, Україна
ORCID ID 0000-0002-4284-2332

ДО ПИТАННЯ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ШКІЛЬНОЇ
БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ

Проаналізовано освітні зміни в Україні впродовж ХХ – початку ХХІ століття, детерміновані соціальноекономічні реформами, розвитком історико-педагогічної думки, загальної шкільної освіти, здобуттям державою незалежності в 1991 році як передумови розвитку шкільної біології початку ХХІ століття. Розкрито ряд підходів учених до періодизації шкільної біологічної освіти з характерними особливостями її розвитку від початку ХХ століття в Україні як системи. Показано відсутність спільних узгоджених критеріальних вимог дослідників до тривалості періодів і етапів розвитку освіти. У зв’язку з трансформацією стратегічних пріоритетів освіти кінця ХХ - початку ХХІ століття зі знань і умінь школяра на його особистісні якості та формування компетентностей запропоновано модель шкільної біологічної освіти початку ХХІ століття як системного утворення у парадигмальному, структурному і функціональному аспектах. Охарактеризовано структуру кожного з аспектів та його компонентів і складових.

періодизація, шкільна біологічна освіта, історіографічні дослідження, модель біологічної освіти; парадигмальний, структурний, функціональний аспекти.

1.Гупан Н. М. Розвиток історії педагогіки в Україні (історіографічний аспект) : дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. М. Гупан; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2001. - 496 с.
2.Курило В. С. Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у ХХ столітті / В. С. Курило. – Луганськ : ЛДПУ, 2000. – 460 с.
3.Первое всесоюзное совещание по истории естествознания // Естествознание в школе. – 1947. - № 4. - С. 85–86.
4.Сухомлинська О. В. Періодизація педагогічної думки в Україні: кроки до нового виміру / О. В. Сухомлинська // збірник наукових праць до 10- річчя АПН України. – Частина 1. – Харків: ОВС, 2002. – С. 37-54.

// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 16-24.

Ольга Передерій,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти,
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти»
Дніпропетровської обласної ради,
вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро, Україна
olga.dnepr.1502@ gmail.com

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК
ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

У статті описано основні підходи до розуміння сутності поняття «креативне мислення» у вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах. Аналізуються підстави виникнення і структурні компоненти креативності, фактори впливу, взаємозв’язок креативності з інтелектом й іншими здібностями людини. Досліджуються основні умови, навчальні технології, форми, методи, засоби, педагогічні системи розвитку креативного мислення старшокласників.

 креативне мислення, старшокласники, педагогічні системи, вальфдорська педагогіка, проблемне навчання, метод проектів, інформаційно-комунікативні технології (ІКТ), ігрові методи навчання, дебати.

1. Антонова О. Е. Сутність поняття креативності: проблеми та пошуки / О. Е. Антонова // Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі / За ред. О. А. Дубасенюк. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І .Франка, 2012. – С. 14–41.
2. Біломеря Т. Г. Формування креативного мислення особистості. Т. Г. Біломеря, М. В.Рудь. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/18416.
3. Вахрущева Т. Ю. Інтерактивні технології навчання як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності / Т. Ю. Вахрущева // Нові технології навчання. – К., 2007. – Вип. 47. – С. 64–69.
4. Ермолаева-Томина Л.Б. Проблемы развития творческих способностей (по материалам зарубежных исследований) // Вопросы психологии. – 1975. – №5. – С. 166-175. 
5. Костренко С. П. Розвиток креативного мислення молодших школярів на уроках української мови та читання через використання інформаційнокомунікативних технологій. [Електронний ресурс] / Костренко С.П. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/ 38177/
6. Локазюк З.Д. Розвиток творчих здібностей та креативного мислення учнів шляхом використання новітніх освітніх технологій [Електронний ресурс] / З.Д. Локазюк. – Режим доступу: .licey17.km.ua/Files/dosvid.doc
7. Лук А. Н. Психология творчества / А. Н. Лук. – М.: Наука, 1978. – 127 с.
8. Матюшкин А. М. Загадки одаренности. Проблемы практической диагностики / А. М. Матюшкин. – М.: Школа-Пресс, 1993. – 127 с.
9. Моляко В.О. Психологічні основи творчості інноваційної діяльності дітей та молоді / В.О. Моляко // Психологічні проблеми навчання, виховання, активності та розвитку особистості: Матеріали звітної наукової сесії інституту психології АПН України (10– 11 лютого 1994 р.). — К.: ІП АПН України, 1995. – С. 147–155.
10. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи». – 2016. – 40 с.
11. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Л. Ординський. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
12. Позняк Т. М. Розвиток креативних здібностей особистості / Т. М. Позняк // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Психологічні науки. - 2013. - Вип. 114. - С. 161-166.
13. Смалько О.А. Розвиток творчого мислення старшокласників на уроках математики з використанням інформаційних технологій навчання: дис.… канд. пед. наук: 13.00.02 / О. А. Смалько. – К., 2003. – 252 с.
14. Степанов С. С. Популярная психологическая энциклопедия / С. С. Степанов. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 672 с.
15. Ткаченко Л. І. Креативність і творчість: сучасний контент / Л. І. Ткаченко // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2014. – № 9-10. – С. 32-35.
16. Чорноус Віра. Креативне мислення у творчих пошуках особистості: літературний огляд / Віра Чорноус // Нова педагогічна думка: науково- методичний журнал. – 2014. – № 1. – С. 38-41.
17. Штейнер Р. Воспитание ребенка с точки зрения духовной науки : пер. с нем. / Р. Штейнер. – М. : Парсифаль, 1993. – 40 с.
18. Штейнер Р. Познание человека и учебный процесс / Р. Штейнер ; пер. [с нем.] Д. Виноградова. – М. : Парсифаль, 1998. – 128 с.
19. Ягоднікова В.В. Кейс-метод (Case study) як форма інтерактивного навчання майбутніх фахівців [Електроний ресурс] / В.В. Ягоднікова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/2549 6.doc.htm.
20. Torrance E. P. The nature of creativity as manifest in hetesting // R. Sternberg, T. Tardif (eds.). The nature of creativity. Cambridge: Cambr. Press, 1988. – P. 43–75.

// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 25-33.

Галина Мегега,
кандидат філософських наук, директор навчально-реабілітаційного центру №6
Дніпропетровської обласної ради,
доцент кафедри публічного управління та права,
Дніпровська академія неперервної освіти,
вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ПЕРЕБУДОВА МИСЛЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ НА ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ
ПРИ ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТОЗДАТНОЇ ОСОБИСТОСТІ

У статті обґрунтовується проблемне поле філософії та практики виконання державного замовлення на надання освітніх послуг у форматі викликів промислової революції та сучасного ринку праці. Аналізується тенденція переходу від STEM- освіти до STEАM-освіти як стратегічне бачення вдосконалення суспільних взаємовідносин. Досліджуються основні складові механізму впровадження в навчальний процес методологічних підходів до формування перебудови філософії мислення, зорієнтованого на інтеграційний європейський вектор.

STEM-освіта, Arts- освіта, методологічні постулати, загальнолюдські та морально-ціннісні орієнтири.

1. Базалук О.О. Світобудова жива і розумна матерія (історико-філософський та природничо-науковий аналіз у світлі нової космологічної концепції) : монографія / О.О. Базалук. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – 412 с.
2. Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2003. – 620 с.
3. Бех І.Д. Державницьке виховання як суспільноосвітній пріоритет /І.Д.Бех//Вибрані наукові праці: у 2т.т.:Т.1/Іван Дмитрович Бех. - Чернівці: Букрек, 2015. – 840 с. – (Серія «Школа майбутнього»).
4. Власюк В.Є. Освіта й економіка: взаємообумовленість стану чи перспектива занепаду? / В.Є.Власюк // Філософія. Культура. Життя. Дніпропетровськ , - 2013. - №39. – С. 157-170.
5. Висоцький О.Ю. Освіта як ефективний засіб пропаганди./ О.Ю.Висоцький // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції: Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку. – 2015.- Дніпропетровськ. – С. 3-6.
6. Гаврилюк В.В. Социальноепронстранствоздоровья и национальнаябезопасность /В.В.Гаврилюк, В.М.Чимаров//БезопасностьЕвразии. – 2002. - №4. – С.186-201.
7. Дзьобань О.П. Глобалізація освіти: до проблеми вітчизняних реалій і перспектив. / О.П.Дзьобань // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції: Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку. – 2015. – Дніпропетровськ. – С. 10-13.
8. Драйден Г., Вос Дж. Революция в обучении. Научить мир учиться по-новому / Г.Драйден, Дж. Вос. – М. :Парвинэ, 2003. – 670 с.
9. Другов А.Б.Государственный маркетинг какважный фактор совершенствованиямеханизмауправлениясоциально-экономическимипроцессами в обществе. / А.Б.Другов // Маркетинг в России и за рубежом. -2005.-№ 4. – С. 101-104.
10.Костенко О.М. Проблеми №1 сучасної цивілізації (в українському контексті) : монографія / О.М. Костенко; НАН України, Ін-т держави і права імені В.М.Корецького. – Черкаси : [б.в.], 2008. – 112 с.
11. Приходько С.М. Роль громадянської освіти у формуванні громадянського суспільства. / С.М.Приходько // Наукова збірка: Розвиток демократії та демократична освіта. – 2003. – К. : Матеріали 2- ої міжнародної наукової конференції Одеса, 2002 р. – С. 73-80.
12. РобінсонКен, АронікаЛу. Ох уже це тестування. /КенРобінсон, ЛуАроніка// вісник ТІМО .- 2016.Харків. –№12.-С.37-46.
13. Романенко М.І. Освіта як об’єкт соціальнофілософського аналізу: монографія / М.І.Романенко. – Дніпропетровськ : Промінь, 1998. – 13.
14. Романенко М.І. STEM I STEAM –освіта. /М.І.Романенко //Джерело.-2015. Дніпропетровськ.- №45-46.С.3.
15.Советский энциклопедический словарь /Гл. ред. А.М. Прохоров; редкол.: А.А. Гусев и др. – 4-е изд. – М.: Сов.энцикл., 1987. – 1600 с.
16.Сорочан Т.М. Розвиток професіоналізму керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти : дис.. …доктора педагогічних наук: 13.00.04/Т.М.Сорочан .- Луганськ, 2005.-472 с.