2017-1-doc

Lisovenko A. F. Envy and Perfectionism: the Interrelationship of the Concepts.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 67-71.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-11

Анна Федорівна Лісовенко,
аспірант кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ЗАЗДРІСНІСТЬ ТА ПЕРФЕКЦІОНІЗМ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ

АНОТАЦІЯ:

Соціально-культурні цінності сучасного суспільства, наприклад, культ матеріального успіху і економіки споживацтва, культ багатих і відомих, культ сили і влади, конкурентність та індивідуалізм, об’єднуючись у макросоціальні фактори, відіграють суттєву роль у розвиткові феномену перфекціонізму та заздрощів. У світі телебачення, реклами, глянцевих журналів, інтернету з’являється безліч стимулів до соціального порівняння. Постійне споглядання ідеалізованого чужого життя (яскравого, багатого, насиченого на вигляд) породжує у спостерігачів заздрість та певне невдоволення собою, як наслідок – порівняння себе з об’єктом ідеалізації. Отже, у статті розглядаються результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей перфекціонізму особистостей, схильних до заздрощів різного ступеню. Метою статті є виклад результатів дослідження співвідношення показників схильності до заздрощів та перфекціонізму особистостей. Заздрісність ми розглядаємо як усталену властивість особистості, спричинену частим порівнянням себе з іншими не на свою користь, що характеризується суб’єктивним відчуттям зниження самоцінності та виявляється пристрасним бажанням заволодіти перевагами об’єкту порівняння. Перфекціонізм розглядається як прагнення бути досконалим, бездоганним у всьому. Для діагностики заздрісності використовувалися спеціально створені тест-опитувальник «Диференціальна діагностика схильності особистості до заздрощів» (ДІЗА) та опитувальник «Соціальні настанови особистості відносно заздрощів» О. П. Саннікової, А. Ф. Лісовенко. Задля діагностики перфекціонізму було застосовано методику «Багатовимірна шкала перфекціонізму» П. Хьюїтта і Р. Флетта. У резульатті дослідження було отримано значимі кореляційні взаємозв’язки додатного знаку між показниками заздрісності та перфекціонізму. Розглянуто та проаналізовано профілі показників перфекціонізму в групах досліджуваних з максимальними та мінімальними значеннями загального показника заздрощів. Емпірично доведено та теоретично обґрунтовано, що заздрісним особистостям властивий невротичний, соціально орієнтований та приписаний перфекціонізм, подібний до соціальної настанови, надмірне прагнення до недосяжного, а часом навіть хибного ідеалу. Такі особистості переконані в тому, що інші люди висувають до них надзвичайно високі та нереалістичні очікування і стандарти, відповідати яким дуже важко чи неможливо, але необхідно, щоб заслужити схвалення і прийняття, уникнути негативної оцінки. Їх більше турбує не сам результат певної справи, а прийняття, схвалення, захоплення, самоствердження, які вони можуть отримати, успішно справляючись з роботою або досягаючи в чомусь досконалості. Вони є залежними від зовнішніх оцінок та стандартів і часто розчаровуються у досягнутому.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

заздрість, заздрісність, перфекціонізм, властивість особистості, особистість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. А. с. Науково-методичний твір «Комплекс психодіагностичних методик дослідження заздрощів особистості: «Методика «Соціальні настанови особистості відносно заздрощів»; «Процедура «Шкала самооцінки показників заздрісності»; «Тест-методика «Диференціальна діагностика схильності особистості до заздрощів (ДІЗА)» / О. П. Саннікова, А. Ф. Лісовенко. – № 67445; заяв. 29.06.2016; реєстрац. 26.08.2016. – 96 с.
2. Грачѐва И.И. Адаптация методики «Многомерная шкала перфекционизма» П. Хьюитта и Г. Флетта / И.И. Грачѐва // Психологический журнал. – 2006. Том 27, №6. – С. 74-89.
3. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / Ольга Павловна Санникова. – Одесса: Хорс, 1995. – 364 с.
4. Ясная В. А., Ениколопов С. Н. Перфекционизм: история изучения и современное состояние проблемы / В. А. Ясная, С. Н. Ениколопов // Вопросы психологии. 2007. № 4
5. Hamachek D. E. Psychodynamics of normal and neurotic perfectionism / D. E. Hamachek // Psychology. – 1978. – V. 15. – P. 27-33.

Яланська С. П., Атаманчук Н. М. Психологія формування толерантного середовища в умовах нової української школи.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 71-75.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-12

Світлана Павлівна Яланська,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри загальної, вікової та практичної психології,
Ніна Михайлівна Атаманчук,
кандидат психологічних наук, доцент
кафедри загальної, вікової та практичної психології,
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна

ПСИХОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО
СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена актуальній проблемі психології формування толерантного освітнього середовища. На сьогодні об’єднання суспільства можливе лише на засадах толерантності, що базується на принципах миру, милосердя, взаєморозуміння та взаємодопомоги. Тож розвиток толерантної особистості має здійснюватися в освітніх закладах різних рівнів. Мета статті полягає у розкритті психолого-педагогічних і тренінгових засобів створення толерантного освітнього середовища, визначенні основних шляхів його формування в новій українській школі. Під толерантністю особистості ми розуміємо доброзичливе та терпиме ставлення до оточуючих і навколишніх подій, що не порушують прав людини й не завдають шкоди навколишньому середовищу. Визначено, що структура толерантності особистості базується на основних структурних компонентах: когнітивному (знання про об'єкти і ситуації життєдіяльності, що є результатом набуття індивідуального досвіду); емоційному (емоційні стани, які передують виникненню поведінкового компоненту, сприяючи систематизації знань і появі певної поведінки); поведінковому (призводить до актуалізації елементарних фіксованих установок, ціннісних орієнтацій та етнічних цінностей). За результатами теоретичних (теоретичний аналіз, синтез, індукція, абстрагування, порівняння, узагальнення, систематизація) та емпіричних (анкетування, бесіда) методів дослідження розроблено програму розвитку толерантності, що спрямована на створення толерантного середовища, партнерської взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу, мотивацію до творчої самореалізації, доброзичливого, терпимого ставлення до оточуючих; розвиток позитивного мислення; розкриття здібностей і можливостей особистості в освітньому середовищі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

толерантність, толерантне середовище, нова українська школа, учнівська молодь, студентська молодь, психолого-педагогічні засоби, тренінгові засоби.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Джанобилова М. К. Толерантность в воспитании подрастающего поколения / М. К. Джанобилова // Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання: зб. тез доп. міжнар. наук. практ. конф., присвяч. памяті проф. С.П. Бочарової (30 березня 2017 р., м. Харків, Україна) / МВС України, Харків. нац. у-т внутр. справ ; Ін-т психології ім. Г.С. Костюка Нац. акад. пед. наук України ; Консультат. Місія Європейського Союзу в Україні. – Харків : ХНУВС, 2017. – С.93-96.
2. Концепція «Нова українська школа» http://mon.gov.ua. 202016/12/05/konczepcziya.pdf. Електронний ресурс. 3. Хомяков М. Б. Толерантность – парадоксальная ценность / М. Б. Хомяков // Журнал социологии и социальной антропологии. – СПб, 2003. – С. 98-112.
4. Яланська С. П. Психологічні аспекти розвитку толерантності особистості в освітньому середовищі / С. П. Яланська // Психологія особистості. – Івано- Франківськ, 2016. – № 1 (7). – С. 100-109.
5. Kapustian I., Yalanska S., Nikolashina T. Tolerance, Volunteerism and Leadership : textbook / Inga Kapustian, Svitlana Yalanska, Tetiana Nikolashina et.al. – Poltava : Publishing House «Simon», 2016. – 50 p.