2017-1-doc

Razmjouyi M., Refahi Z., Sohrabi N. Investigation of the Mediating Role of Self-Assertiveness in the Relationship Between Cognitive Emotion Regulation and Marital Adjustment.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 49-54.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-8

Мабуб Размюй,
психологічна служба,Ісламський університет Азад,
Зхале Рефах,
доктор психологічних наук, психологічна служба,
Ісламський університет Азад,
Надер Сораб,
доктор психологічних наук, факультет психології,
Ісламський університет Азад,
філіал Марвдашт, м. Марвдашт, Іран.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОСЕРЕДКОВАНОГО ВПЛИВУ САМОВПЕВНЕНОСТІ
ОСОБИСТОСТІ НА КОГНІТИВНУ ЕМОЦІЙНУ РЕГУЛЯЦІЮ ТА ПОДРУЖНЮ СУМІСНІСТЬ

АНОТАЦІЯ:

Відомо, що на сімейне благополуччя та задоволеність подружнім життям впливають емоції, причому як позитивні, так і негативні. Згідно з деякими дослідженнями, задоволення сімейним життям має зворотну кореляцію з невротичною поведінкою. Окрім цього, доведено, що депресія, тривога та гнів мають негативний ефект на сприйняття подружнього життя як жінками, так і чоловіками. На противагу цьому, вміння спілкуватися належним чином, висока самооцінка чоловіка і жінки позитивно впливають на подружню адаптацію. Було проведено дослідження з метою вивчення ролі самовпевненості у співвідношенні між когнітивною емоційною регуляцією та подружньою сумісністю. В експерименті взяли участь 205 респондентів (165 чоловіків і 38 жінок) віком від 22 до 55 років, яких було відібрано кластерним методом. Для збору інформації використовувалися такі опитувальники: Опитувальник на визначення самовпевненості (Shilton and Broughton, 1993), Опитувальник на визначення когнітивної емоційної регуляції (Garnefski, 2001) та Шкала визначення подружньої сумісності (Spanier, 1976). Результати дослідження підтвердили опосередкований вплив змінної «самовпевненість» на когнітивну емоційну регуляцію та подружнє сумісництво. Когнітивна позитивна і негативна емоційна регуляція через самовпевненість має безпосередній та опосередкований вплив на подружнє сумісництво. За результатами проведеного дослідження запропоновано деякі рекомендації: консультаційним психологічним центрам слід запроваджувати та проводити семінари і тренінги, спрямовані на розвиток впевненості в собі подружніх пар, щоб сприяти налагодженню їхніх стосунків. Крім того, також рекомендується центрам сімейного консультування впроваджувати тренінги з формування позитивної емоційної регуляції для підвищення подружньої сумі- сності пацієнтів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самовпевненість, когнітивна емоційна регуляція, подружня сумісність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Adibnia, Naeimeh. (2012). The mediator role of document styles related to personality traits and marital adjustment in high school teachers. Master’s thesis. Marvdasht Azad University.
2. Banihashemi, Nazanin, Askari, Karim, Yarmohammadian, Ahmad (2011). The impact of emotional intelligence and life skills training on marital adjustment of young couples. Knowledge and research in applied psychology, 2, 128.
3. Hassanshahi, Mahboubeh (2000). Investigation of the relationship between control focus and marital adjustment in practitioner women in the education of the city of Shiraz. Master’s thesis. Faculty of psychology and educational sciences, University of Isfahan.
4. Khanzadeh, Ali, Marefat, Hamideh, Hejazi, Bagher, Jafari Kandovan, Gholamreza (2007). The relationship of emotional intelligence and assertiveness with the oral participation of English language learners. Journal of foreign languages research, 38, 19-41.
5. Darvizeh, Zahra, Kahaki, Fatemeh, (2008). Investigation of the relationship between marital adjustment and psychological well-being. Women studies, 6 (1), 91-104.
6. Samani, Siamak; Sadeghi, Ladan (2010). The adequacy of psychometric indices in cognition and emotion regulation questionnaire. Journal of psychological methods and models, 1, 38-48.
7. Ghafrani, Samarbigom (2012). Investigation of the mediating role of cognitive emotion regulation for variables of interpersonal problems and sleep quality in parents of school students in the city of Shiraz. Master’s thesis. Counselling psychology. Marvdasht Azad University.
8. Fani, Darioush (2009). Investigation of the relationship between cognitive emotion regulation strategies, social skills and aggression in elementary school students in the city of Shiraz. Master’s thesis. University of Shiraz.
9. Kavianpour, Maryam (2012). The effectiveness of emotion-focused consulting group therapy on cognitive emotion regulation of couples in the city of Shiraz. Master’s thesis.
10. Karimi, Ahmad (2007). The impact of individual psychological adjustment on marital adjustment. Journal of Law and Justice, 9.
11. Mollazadeh, Javad (2002). Coping styles and marital adjustment in children of martyrs, Tarbiat Modarres University. Master’s thesis.
12. Mahini, Shahram (2012). Comparison of cognitive emotion regulation strategies and thought-action strategies in the couples demanding divorce and ordinary couples with the moderating role of gender. Quarterly of family psychotherapy, 3, 60-74.
13. Aldao, N. Nolen. Hoeksema, S. (2010). Specificity of cognitive emotion regulation strategies: transdiagnostic examanition. Behavioral Research and Therapy, 48, 974-983.
14. Alloy, L. B. & Riskinnd, J. H. (2006). Cognition vulnerability and emotional disorders. New Jeersy. Lawrence Erlbaum Associats.
15. Calogero, Rachel, M. J. (2009). Potential implications of the objectification of women’s bodies for women’s sexual satisfaction. Body Image, 2, 145-148.
16. Galhardo, Ana Gunha, Matos, M. (2013). The meditor role of emotion regulation process on infertility related stress. CINETCC-fculty of psychology and educational science of the University of Coimbra. DOI: 10880-910.
17. Granefski, N., Kraaij, V. and Spinhoven, P. H. (2001). Negative life events in cognitive emotion regulation and depression. Personality and individual differ 1311-1327.
18. Granefski N., Kraaij, V. (2006). Relationships between cognitive emotion regulation strategies and depressive symptoms and comparative study of five specific samples. Personality and Individual Differences, 40, 1659-1669.
19. Granefski, N., Kraaj, V., Spinhoven, P. H. (2002). GERQ:Manual for the use of cognitive emotion regulation question naïve. Dates Leiderdorp. The Netherlands. 20. Hulbert, D. F., Apt, C., Robehl, S. M. (1993). Key variables to understanding female sexual satisfaction: an examination of women in non-distressed marriage. Journal of sex and marital therapy, 19(2), 156-162.
21. Jerman, F., Linden, M. F., Acremontand, M. & Zermatten, A. (2006). Cognitive emotion regulation Questionnaire. Confirmatory factor analysis and psychometric properties of the French Translation-European. Journal of psychological Assessment, 22, 126-131.
22. Keicoat, G. & Janice, K. (2005). Hostile marital interaction. Archive General psychology, 62, 112-122.
23. Ongen, D. E. (2010). Cognitive emotion regulation in the prediction of depression and submissive behavior. Gender and grade level differences in Turkish adolescents. Procedia and Behavioral sciences, 9, 1516-1523.
24. Oprisan, E. & Cristae, D. (2012). A few variables of influence in the concept of marital satisfaction. Journal of social and Behavioral science, 33, 468-472.
25. Perlman, D. (1987). Further reflection on the present state of Loneliness research. In M. Hoja & R. Сtandall (Eds.). Loneliness: theory research and Applications. Ssn Rafael Select press.
26. Rios, C. X. (2010). The relationship between premarital expectation and marital satisfaction. MA thesis. Department of family and marriage research. Utah state university.
27. Rosen, J. R., Myers, J. E. & Hattie, J. A. (2004). The relationship between marital characteristics. Marital interaction processes and marital satisfaction. Journal of counselling and development, 82, 58-68.
28. Szczygie, D., Buczny, Y. & Bazinskar, C. (2012). Emotion regulation and emotional information processing the moderating effect of emotional awareness. Personality and Individual Difference, 52, 433-437.
29. Trudol, G. (2010). Goldfarb marital and sexual functioning and dysfunctioning depression and anxiety. Sexology, 3,137-142.
30. Vibha, P., Saddichha, S., Khan, N., Akhtar, S. (2013). Quality of life and marital adjustment in remitted psychiatric illness: an exploratory study in a rural setting. Journal of new mental disorders, 201(4), 334-338.
31. Yalcin, B. M. & Karahan T. F. (2007). Effect of a couple communication program on marital adjustment. Journal of the American Board of family Medicine, 20(1), 36-44.
32. Zlomke, K. R. & Hahn, K. S. (2010). Cognitive emotion regulation strategies of gender difference and associations to worry. Personality and Individual Differences, 48(4), 400-413.

Zavatskyi Y. A. Influence of socio-psychological factors on the formation of subjective well-being of a married person.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 5-9.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-1

Юрій Анатолійович Завацький,
кандидат психологічних наук, завідувач кафедри
здоров‟я людини та фізичного виховання,
Східноукраїнський національний університет імені В. Даля,
просп. Центральний, 59А, м. Сєвєродонецьк, Україна

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ
СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ В ШЛЮБІ

АНОТАЦІЯ:

У роботі розглянуто актуальність вивчення проблеми суб‟єктивного благополуччя особистості в шлюбі в умовах трансформаційних змін усіх сфер життя сучасного суспільства. Метою дослідження є аналіз впливу соціально-психологічних чинників на формування суб‟єктивного благополуччя особистості в шлюбі. Основним завданням наукового пошуку є визначення структурних складових суб‟єктивного благополуччя особистості в шлюбі, його функцій і рівнів прояву. Дослідження проводилося на основі анкетування, психодіагностичних методик вивчення задоволеності шлюбом, самореалізації особистості в сім‟ї (на операціональному рівні та рівні цінностей і рольових установок), соціально-психологічної адаптованості, узгодженості сімейних цінностей і рольових очікувань в шлюбі. Показано, що суб‟єктивне благополуччя особистості в шлюбі – це поліфункціональне інтегральне соціально-психологічне утворення, в структуру якого входять когнітивно-оцінна, мотиваційно-ціннісна, емоційно-поведінкова складові. Встановлено, що провідними функціями суб‟єктивного благополуччя є регулятивна, прогностична та розвиваюча. Виділено соціально-психологічні фактори суб‟єктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість і толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність з партнером і благополуччя шлюбних відносин; задоволеність шлюбом; узгодженість ступенем значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення і особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань і рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності у взаємодії подружжя (підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування). Основним напрямком подальших досліджень розглядається вивчення особливостей переживання суб‟єктивного благополуччя в шлюбіна різних етапах проходження стадій життєвого циклу сім‟ї.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особистість, благополуччя, шлюб, соціально-психологічні чинники, суб‟єктивне благополуччя.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Абульханова К. А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина. – СПб. : Алетейя, 2001. – 304 с.

2. Киреева З. А. Развитие личности в рамках пространственно-временной организации жизненного пути / З. А. Киреева // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Психологія. – 2013. – Т. 18. – Вип. 22. – Ч. 2. – С. 68-73.

3. Чернета С. Соціальна активність особистості як умова розвитку сучасного українського суспільства / С. Чернета // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Педа- гогічні науки. – 2015. – № 1. – С. 177-180.

4. Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Титаренко. – К. : Агропромвидав України, 1998. – 348 с.

5. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості : [монографія] / О. Я. Чебикін, І. Г. Павлова. – Південний науковий центр АПН України. – Одеса : СВД Черкасов, 2009. – 232 с.

6. Maksymenko S. D. Genesis of personality existence / S. D. Maksymenko. – Montreal : Accent Graphics Communication, 2015.

Volianiuk N. Yu., Bokovets O. I. Psychological structure of innovative potential of a personality.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 9-15.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-2

Наталія Юріївна Волянюк,
доктор психологічних наук,
завідувач кафедри психології і педагогіки,
Ольга Ігорівна Боковець,
аспірантка кафедри психології і педагогіки,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
проспект Перемоги, 37, м. Київ, Україна

ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Активні дослідження передумов, специфіки, детермінант розвитку інноваційного потенціалу особистості обумовлені практичною потребою людського суспільства у пошуку потенційних інноваторів, які здатні до створення нового у науці та техніці. У зв‟язку з важливістю ролі інноваційного потенціалу виникає необхідність диференційованого розгляду його складових частин, які опосередковують взаємозв‟язки між індивідуальними властивостями психіки суб‟єкта та узгоджують його активність у відповідності із соціально й індивідуально значущими цілями. Відтак, інноваційний потенціал особистості аналізується відповідно з їх актуалізацією в технічно-орієнтованих і підприємницьких проектах. Цілком ймовірно, що структура інноваційного потенціалу об‟єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб‟єкта з реальністю. В процесі розвитку уявлень про інноваційний потенціал в ньому виділяють інтелект, потреби і мотиви, духовні та ціннісні утворення, емоції і волю. Однак, й дотепер специфіка інноваційного потенціалу досліджена досить фрагментарно. Мета статті полягала у виявленні структурних компонентів та обґрунтуванні психологічної структури інноваційного потенціалу особистості. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів, як-от: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація сучасної наукової літератури з проблеми формування та розвитку інноваційного потенціалу особистості. Операціоналізацію концепту «інноваційний потенціал особистості» здійснено крізь призму двох феноменів – «інновація» та «потенціал». Виявлено, що у психології «інновація» інтерпретується як результат творчості, який полягає у розкритті потенційних можливостей особистості та створенні нових оригінальних ідей. Потенціал, маючи два актуалізовані стани, вміщує у себе сукупність внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Внутрішні ресурси забезпечують цілісний процес життєдіяльності особистості, зовнішні – обумовлюють успішність процесів індивідуалізації, соціалізації та професіоналізації. Еклектичне поєднання двох феноменів уможливило розгляд та розуміння інноваційного потенціалу особистості як динамічної інтегративної сукупності соціально-психологічних характеристик особистості, що визначають її здатність до створення, освоєння та використання нового. Теоретично обґрунтовано доцільність виокремлення наступних структурних компонентів інноваційного потенціалу особистості: «середовищні» (суспільні, матеріальні та духовні) та особистісні (мотиваційно-ціннісні, когнітивні, креативні, емоційно-вольові та регулятивні) ресурси.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інновація, потенціал, ресурс, особистість, структура.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Gabora, L. (2013). Psychology of Creativity. In Elias G. Carayannis (Ed.) Encyclopedia of Creativity, Invention, Innovation, and Entrepreneurship (pp. 1515- 1520). New Delhi, India: Springer.

2. Бодров В. А. Проблема преодоления стресса. Часть 2. Процессы и ресурсы преодоления стресса / В. А. Бодров // Психологический журнал. – 2006. – № 2. – С. 113-123.

3. Великий тлумачний словник сучасної україн- ської мови / уклад. і голою. ред. В.Т. Бусел. – Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

4. Волянюк Н. Ю. Психологический потенциал и барьеры инновационной активности субьекта научно-педагогической деятельности / Н. Ю. Волянюк, Г. В. Ложкин // Наука і освіта. – 2016. – №11. – С.17-24.

5. Дудко Л. А. Структура особистісного і професійного потенціалу конкурентоспроможного спеціаліста в умовах ринкової економіки / Л.А. Дудко // Вісн. Черкас. ун-ту. Cер. Пед. науки. – 2009. – Вип. 165. – С. 83-87.

6. Колосов А. Б. Когнітивний ресурс підвищення стресстійкості кваліфікованих спортсменів (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А. Б. Колосов; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. – Київ, 2007. – 20 с.

7. Леонтьев Д. А. Личностное в личности: лич- ностный потенциал как основа самодетерминации / Д. А. Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова; под ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева. – Вып. 1. – М. : Смысл, 2002. – С. 56-65.

8. Ложкін Г. В. Психологічний потенціал успішної особистості / Г.В. Ложкін // Успішність особистості: потенціал та обмеження: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 18 березня 2010 р.); за редакцією М.Л. Смульсон, Л.М. Зінченко. – Київ, 2010. – С. 31-35.

9. Маноха І. П. Психологія потаємного «Я» / І. П. Маноха. – Київ: Поліграфкнига, 2001. – 448 с.

10. Марков В. Н. Личностно-профессиональный потенциал кадров управления : психолого- акмеологическая оценка и оптимизация: дис. ... д-ра психол. наук : спец. 19.00.13 / В. Н. Марков. – М., 2004. – 453 c.

11. Маркозова О. О. Самостійність людини як основна передумова досягнення життєвого успіху / О. О. Маркозова // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер. : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – 2013. – № 4. – С. 151-159.

12. Мельник І.Ю. Інноваційний процес: наукові підходи та проблеми реалізації [Електронний ресурс] / І. Ю. Мельник, К. О. Бояринова // Актуальні проблеми економіки та управління: наукових праць молодих вчених. – 2012. – Вип. 6. – Режим доступу до ресурсу: http://probl-economy.kpi.ua/node/257.

13. Міляєва В. Р. Теоретичний аналіз поняття «потенціал особистості» / В. Р. Міляєва, Н. К. Лебідь, Ю. В. Бреус // Проблеми сучасної психології. – 2013. – Вип. 20. – С. 405-415.

14. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. – Л. : Наука, 1983. – 240 с.

15. Мурашко І. В. Розкриття поняття «особистісний потенціал» та його психологічної структури / І. В. Мурашко // Актуальні проблеми психології: Пси- хологічна теорія і технології навчання / за ред. : С. Д. Максименко, М. Л. Смульсон. – Київ: ДП «Інформ.аналіт. агентство», 2010. – Т. 8. – С. 196-205.

16. Панасенко Н. М. Психологічні ресурси особистості в подоланні кризи [Електронний ресурс] / Н. М. Панасенко. – Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/22_AND_2016/Psihologia/5_2 15311.doc.htm.

17. Резван О. О. Рефлексивна самооцінка особистих ресурсів студентів / О. О. Резван // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2014. – Вип. 2. – С. 9-13.

18. Рогова Т. В. Ресурсний підхід в управлінні педагогічним колективом школи [Електронний ресурс] / Т. В. Рогова // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Педагогіка та психологія». – 2008. – Вип. 34. – Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/znpkhnp u_ped/2008_34/2.html.

19. Склярук А. В. Зовнішні та внутрішні фактори (ресурси) сім‟ї, як складові її соціально-психологічного потенціалу / А. В. Склярук // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психо- логія. – 2013. – Вип. 39(4). – С. 226-232.

20. Словник української мови : в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iншi; Акад. наук Укр. РСР, Iн- т мовознавства iм. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1976 . – Т. 7. – 1976. – 724 с.

21. Словник української мови : в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iншi; Акад. наук Укр. РСР, Iн- т мовознавства iм. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1976 . – Т. 8. – 1977. – 928 с.

22. Штепа О. Особливості психологічної ресурс- ності осіб зрілого віку / О. Штепа // Вісник Львівсько- го університету. Серія філософські науки. – 2012. – Випуск 15.– С. 310-317.

23. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер. с англ. / Й. А. Шумпетер. – М. : Прогресс, 1982. – 455 с.

24. Яголковский С. Р. Психология инноваций: подходы, модели, процессы / С. Р. Яголковский. – М. : НИУ ВШЭ, 2011. – 272 с.

Фурман А. А. Методологічні акценти стосовно ґенези психологічного знання.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 16-20.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-3

Анатолій Анатолійович Фурман,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри
соціальної роботи та кадрового менеджменту,
Одеський національний політехнічний університет,
просп. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНІ АКЦЕНТИ СТОСОВНО ҐЕНЕЗИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

АНОТАЦІЯ:

У статті в ретроспективному висвітленні окреслено становлення науково-психологічної думки з позицій методологування як миследіяльного інструментарію ефективного застосування способів, форм і засобів дослідного практикування у системі відносин «людина – світ». Методологічні «фільтри» слугують оптимізації наукових досліджень у соціально-психологічній царині, відкалібровують сутнісне і структурно-функціональне змістонаповнення особистісного сприйняття картини світу як усистемленого результату пізнавальної активності людини – психологічного знання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вчинок, інтенційність, методологія, методологування, миследіяльність, особистісний і соціальний досвід, пізнання, психологічне знання, рефлексія, свідомість, світогляд.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Академік В.А. Роменець: творчість і праці / упоряд. П.А. М‟ясоїд; відп. ред. Л.О. Шатирко. – К.: Либідь, 2016. – 272 с.

2. Аристотель. Сочинения : [ Т. 4 ] / ред. тома и авт. вступ. ст. А.И. Доватур, Ф.X. Кессиди; прим. В.В. Бибихина, Н.В. Брагинской, М.Л. Гаспарова, А.И. Доватура; пер. с древнегр. И.В. Брагинской, М.Л. Гаспарова, С.А. Шевелева, Г.А. Миллер. – М.: Мысль, 1984. – 830 с.

3. Выготский Л.С. Психология развития человека / Лев Семенович Выготский. – М.: Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. – 1136 с.

4. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Эдмунд Гуссерль. – СПб.: Изд-во «Владимир Даль», 2004. – 400 с.

5. М‟ясоїд П.А. Метатеоретичний аналіз у психології / Петро Андрійович М‟ясоїд // Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 54-82.

6. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / А. В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – М.: Инфа-М, 1998. – 528 с.

7. Роменець В. А. Історія психології ХХ століття: / В. А. Роменець, І. П. Маноха. – К.: Либідь, 1998. – 992 с.

8. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психоло- гии / С. Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1973. – 424 с.

9. Фурман А. А. Психологія особистості: ціннісно-орієнтаційний вимір / Анатолій Анатолійович Фурман. – Одеса: ОНПУ; Тернопіль: ТНЕУ, 2016. – 312 с.

10. Фурман А. В. Ідея і зміст професійного методологування / Анатолій Васильович Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2016. – 378 с.

11. Фурман А. В. Методологія парадигмальних досліджень у соціальній психології / Анатолій Васильович Фурман. – К.: Інститут політичної і соціальної психології; Тернопіль: Економічна думка, 2013. – 100 с.

12. Фурман А. В. Методолог – професія майбутнього / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2016. – №1. – С. 16-42.

13. Фурман А. В. Світ методології / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2015. – №2. – С. 47-60.

14. Фурман (Гуменюк) О.Є. Методологія пізнання освітнього вчинку в контексті інноваційно-психологічного клімату / О.Є. Гуменюк // Психологія і суспільство. – 2012. – № 1. – С. 47-81.

15. Чебикін О. Я. Мотиваційна спрямованість професійного самовизначення учнів кінця ХХ ст. / О. Я. Чебикін, В. М. Найда // Наука і освіта. – 2000. – №. – С.65-68.

16. Ярошевский М. Г. История психологии от античности до середины XX в / М. Г. Ярошевский. – М.: Академия, 1996. – 416 с.

Стрілецька І. І. Специфіка та характер взаємозв’язку тривожності та соціального інтелекту студентів різних спеціальностей.

// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 21-28.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-4

Інна Ігорівна Стрілецька,
аспірант кафедри загальної та соціальної психології,
Херсонський державний університет,
вул. 40 років Жовтня (Університетська), 27, м. Херсон, Україна

СПЕЦИФІКА ТА ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТРИВОЖНОСТІ ТА
СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

АНОТАЦІЯ:

За результатами дослідження взаємозв‟язку тривожності і соціального інтелекту студентів різних спеціальностей можна стверджувати, що інтегративні системи когнітивно-емоційної активності психіки, які забезпечують здійснення комунікативних процесів та соціальної поведінки особистості, залежать від психоемоційного стану людини. Тривожність як складне полідетерміноване психічне утворення проявляється у вигляді конструктивного або деструктивного чинника регуляції поведінки особистості в соціумі. Емпіричне дослідження дає змогу показати, що надмірний рівень тривожності, який проявляється як загальна дезорганізація поведінки і діяльності, заважає нормальному розвиткові і продуктивній взаємодії. Але слід зазначити, що якщо сприяти зниженню тривожності на всіх рівнях її активності, то можна досягти її стабілізації, яка забезпечить ефективне функціонування всіх показників соціального інтелекту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціальний інтелект, тривожність, взаємозв‟язок, вплив, комунікація, взаємодія.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1.Баширов И. Ф. Социальный интеллект как фактор успешности профессиональной деятельности военного психолога : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. псих. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология; психология социальной работы» / И. Ф. Баширов. – Москва, 2006. – 21 с.

2.Калюжна Є. М. Психологічні механізми особистісної тривожності у підліткового віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Є. М. Калюжна. – Київ, 2008. – 29 с.

3.Ляховець Л. О. Особливості формування соціального інтелекту у майбутніх психологів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Л. О. Ляховець. – Київ, 2009. – 18 с.

4.Прихожан А. М. Психология тревожности: до- школьный и школьный возраст: 2-е изд. / А. М. Прихожан. – Питер, 2009. – 192 с.

5.Халік О. О. Тривожність як чинник дезадаптації практичних психологів-початківців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / О. О. Халік. – Київ, 2010. – 20 с.