// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 64-72.

Абдулкадір Кабадай,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри загальної освіти,
Університет Некметтіна Ербакан, Кампус Мерам,
42090, Мерам Енійол, м. Конья, Туреччина

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РІДНОЇ МОВИ ДОШКІЛЬНИКІВ ТУРЕЧЧИНИ У ВІДНОШЕННІ
САМОСТІЙНИХ ТА СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ

Люди приходять у Світ із вродженою здатністю до вивчення та використання мови у суспільстві, в якому вони народилися. Вивчення будь-якої мови – найважливіший подарунок, який Бог дає людям. Будь-яка дитина повинна мати певні труднощі або важкий досвід у процесі оволодіння рідною мовою. Таким чином, це неминуче для дитини робити деякі помилки в процесі оволодіння мовою. Самостійні та службові частини мови є мовними елементами в будь-якій мові, що підлягають обговоренню. Менш відомо про відмінності утворення самостійних та службових частин мови. Таким чином, дуже важливо проаналізувати ситуацію використання дітьми самостійних та службових частин мови у процесі використання їх рідної мови. Мета цього дослідження – проаналізувати самостійні та службові частини мови, які дошкільники використовують в рідній турецькій мові. Оскільки це лонгітюдне дослідження, використовувався якісний метод для збору даних. Метою також є виявлення з якою швидкістю та якою мірою діти найчастіше використовують cамостійні та службові частини мови у вільний час, на мовних заняттях, під час природознавчої та драматичної діяльності тощо. У дослідженні взяли участь 76 дітей, 33 з них були дівчата, а 43 з них – хлопці. Учасникам було 5 та 6 років. Вони мешкають у м. Конья та м. Маніса, що знаходяться в районах Туреччини. Отримані результати були класифіковані за такими лінгвістичними категоріями як іменники, дієслова, прикметники, займенники, прийменники, префікс, суфікс та афікси тощо. У цьому дослідженні 5-річні дошкільники використовували 30% мовних одиниць САМОСТІЙНИХ частини мови, а 6-річні дошкільники використовували 70% мовних одиниць СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали мовні одиниці, де 54%, а у дівчат 46% – це ІМЕННИКИ, включаючи загальні, власні іменники, абстрактні, конкретні, іменники однини та множини; 5-річні дошкільники вживали 27%, а 6-річні дошкільники – 73% ДІЄСЛІВ, що відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. У цьому дослідженні хлопці використовували 58%, а дівчата – 42% ПРИКМЕТНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 47%, а дівчата – 53% ЗАЙМЕННИКІВ, включаючи особові, вказівні, питальні та зворотні займенники, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови; 5-річні дошкільники вживали 25% ПРИСЛІВНИКІВ, тоді як 6-річні дошкільники – 75% ПРИСЛІВНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 30%, а дівчата – 70% ПРИЙМЕННИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці використовували 48%, а дівчата – 52% СПОЛУЧНИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали 35%, а дівчата – 65% такої форми дієслова як ГЕРУНДІЙ, який відноситься до САМОСТЙНОЇ частини мови; 5-річні дошкільники використовували 30% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, тоді як 6-річні дошкільники використовували 70% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, що містять перехідні, неперехідні, причинно-наслідкові, активні, пасивні та інші структури, які відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. Хлопці використовують 48%, а дівчата – 52% СЛОВОЗМІН, що відносять до СЛУЖБОВИХ частин мови. Як останнє зауваження, педагогам та батькам дошкільників будуть надані деякі рекомендації щодо описового результату дослідження.

якісний, самостійна частина мови, лонгітюдний, Конья, Маніса, дошкільні заклади, службова частина мови.

1. Bell, A., Brenier, Jason M., Gregory, M., Girand, C., & Jurafsky, D. (2009). Predictability Effects on Durations of Content and Function Words in Conversational English, Journal of Memory and Language, 60, 92-111.
2. Brown, R., & Hanlon, C. (1970). Derivational complexity and order of acquisition in child speech. In J.R. Hayes (Ed.), Cognition and the development of language. New York: Wiley.
3. Caramazza, A., & Berndt, R. S. (1985). A multicomponent deficit view of agrammatic Broca’s aphasia. In M. L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 27-63). Orlando: Academic Press.
4. Garrett, M. F. (1975). The analysis of sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), The psychology of learning and motivation: Advances in research and theory, 9, 133-177. London: Academic Press.
5. Garrett, M. F. (1980). Levels of processing in sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), Language production, 1, 177-220.
6. Goodglass, H., & L. Menn. (1985). Is agrammatism a unitary phenomenon? In M.L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 1-26). Orlando: Academic Press.
7. Gerken, L. A., Landau, B., & Remez, R. E. (1990). Function morphemes in young children’s speech perception and production. Developmental Psychology, 27, 204-216.
8. Gerken, L. A., & McIntosh, B. J. (1993). The interplay of function morphemes and prosody in early language. Developmental Psychology, 29, 448–457.
9. Gleitman, L., Gleitman, H., Landau, B., & Wanner, E. (1988). Where learning begins: initial representations for language learning. In F. J. Newmeyer, Linguistics, the Cambridge Survey, 3, 150-193. Cambridge: Cambridge University Press.
10. Herron, D. T., & Bates, E. A. (1997). Sentential and acoustic factors in the recognition of open- and closed-class words. Journal of Memory and Language, 37, 217-239.
11.Jefferson, G. L. (1969) Lexical and structural items as predictors of readability for high and low ability readers. Unpublished Doctoral Dissertation, University of Georgia.
12.Lapointe, S. G., & Dell, G. S. (1989). A synthesis of some recent work in sentence production. In G. N. Carlson & M. K. Tanenhaus (Eds.), Linguistic structure in language processing (pp. 107-156). Dordrecht: Kluwer.
13. Morgan, J., Allopenna, P., & Shi, R. (1996). Perceptual bases of rudimentary grammatical categories: Toward a broader conceptualization of bootstrapping. In J. Morgan and K. Demuth (Eds.).
14.Santelmann, L., & Jusczyk, P. (1998). Sensitivity to discontinuous dependencies in language learners: Evidence for limitations in processing space. Cognition. 69(2), 105-134.
15. Segalowitz, S. J., & Lane, K. C. (2000). Lexical access of function versus content words. Brain and Language, 75, 376–389.
16. Shafer, V. L., Shucard, D. W., Shucard, J. L., & Gerken, L. A. (1998). An electrophysiological study of infants' sensitivity to the sound patterns of English speech. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 41(4), 874-886.
17. Shady, M. (1996). Infants’ sensitivity to function morphemes. Ph.D. dissertation, State University of New York at Buffalo.
18. Shi, R., Gick, B., Kanwischer, D., & Wilson, I. (2005). Frequency and category factors in the reduction and assimilation of function words: EPG and acoustic measures. Journal of Psycholinguistic Research, 34(4), 341-364.
19. Shi, R. (2005). Early syntactic categories in infants. In H. Cohen & C. Lefebvre (Eds.), Handbook of categorization in cognitive science (pp. 481-495). Elsevier.
20. Shi, R., Morgan, J., & Allopenna, P. (1998). Phonological and acoustic bases for earliest grammatical category assignment: a cross-linguistic perspective. Journal of Child Language, 25, 169-201.
21.Stemberger, J. P. (1985). An interactive activation model of language production. In A. Ellis (Ed.), Progress in the psychology of language (pp. 143-186). London: Erlbaum.
22. Thomas, D. R. (1962) Oral language sentence structure and vocabulary of kindergarten children living in low socio-economic urban areas. Ann Arbor: University Microfilms, Inc.
23. Weaver, W. W. (1964) On the psychology of reading, In E. L. Thurston & L. E. Bather (Eds.), Thirteenth yearbook of the National reading conference. Milwaukee: National Reading Conference.