Абдулкадір Кабадай. Аналіз використання рідної мови дошкільників туреччини у відношенні самостійних та службових частин мови.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 64-72.

Абдулкадір Кабадай,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри загальної освіти,
Університет Некметтіна Ербакан, Кампус Мерам,
42090, Мерам Енійол, м. Конья, Туреччина


АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РІДНОЇ МОВИ ДОШКІЛЬНИКІВ ТУРЕЧЧИНИ У ВІДНОШЕННІ
САМОСТІЙНИХ ТА СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ


АНОТАЦІЯ:

Люди приходять у Світ із вродженою здатністю до вивчення та використання мови у суспільстві, в якому вони народилися. Вивчення будь-якої мови – найважливіший подарунок, який Бог дає людям. Будь-яка дитина повинна мати певні труднощі або важкий досвід у процесі оволодіння рідною мовою. Таким чином, це неминуче для дитини робити деякі помилки в процесі оволодіння мовою. Самостійні та службові частини мови є мовними елементами в будь-якій мові, що підлягають обговоренню. Менш відомо про відмінності утворення самостійних та службових частин мови. Таким чином, дуже важливо проаналізувати ситуацію використання дітьми самостійних та службових частин мови у процесі використання їх рідної мови. Мета цього дослідження – проаналізувати самостійні та службові частини мови, які дошкільники використовують в рідній турецькій мові. Оскільки це лонгітюдне дослідження, використовувався якісний метод для збору даних. Метою також є виявлення з якою швидкістю та якою мірою діти найчастіше використовують cамостійні та службові частини мови у вільний час, на мовних заняттях, під час природознавчої та драматичної діяльності тощо. У дослідженні взяли участь 76 дітей, 33 з них були дівчата, а 43 з них – хлопці. Учасникам було 5 та 6 років. Вони мешкають у м. Конья та м. Маніса, що знаходяться в районах Туреччини. Отримані результати були класифіковані за такими лінгвістичними категоріями як іменники, дієслова, прикметники, займенники, прийменники, префікс, суфікс та афікси тощо. У цьому дослідженні 5-річні дошкільники використовували 30% мовних одиниць САМОСТІЙНИХ частини мови, а 6-річні дошкільники використовували 70% мовних одиниць СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали мовні одиниці, де 54%, а у дівчат 46% – це ІМЕННИКИ, включаючи загальні, власні іменники, абстрактні, конкретні, іменники однини та множини; 5-річні дошкільники вживали 27%, а 6-річні дошкільники – 73% ДІЄСЛІВ, що відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. У цьому дослідженні хлопці використовували 58%, а дівчата – 42% ПРИКМЕТНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 47%, а дівчата – 53% ЗАЙМЕННИКІВ, включаючи особові, вказівні, питальні та зворотні займенники, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови; 5-річні дошкільники вживали 25% ПРИСЛІВНИКІВ, тоді як 6-річні дошкільники – 75% ПРИСЛІВНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 30%, а дівчата – 70% ПРИЙМЕННИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці використовували 48%, а дівчата – 52% СПОЛУЧНИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали 35%, а дівчата – 65% такої форми дієслова як ГЕРУНДІЙ, який відноситься до САМОСТЙНОЇ частини мови; 5-річні дошкільники використовували 30% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, тоді як 6-річні дошкільники використовували 70% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, що містять перехідні, неперехідні, причинно-наслідкові, активні, пасивні та інші структури, які відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. Хлопці використовують 48%, а дівчата – 52% СЛОВОЗМІН, що відносять до СЛУЖБОВИХ частин мови. Як останнє зауваження, педагогам та батькам дошкільників будуть надані деякі рекомендації щодо описового результату дослідження.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

якісний, самостійна частина мови, лонгітюдний, Конья, Маніса, дошкільні заклади, службова частина мови.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Bell, A., Brenier, Jason M., Gregory, M., Girand, C., & Jurafsky, D. (2009). Predictability Effects on Durations of Content and Function Words in Conversational English, Journal of Memory and Language, 60, 92-111.
2. Brown, R., & Hanlon, C. (1970). Derivational complexity and order of acquisition in child speech. In J.R. Hayes (Ed.), Cognition and the development of language. New York: Wiley.
3. Caramazza, A., & Berndt, R. S. (1985). A multicomponent deficit view of agrammatic Broca’s aphasia. In M. L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 27-63). Orlando: Academic Press.
4. Garrett, M. F. (1975). The analysis of sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), The psychology of learning and motivation: Advances in research and theory, 9, 133-177. London: Academic Press.
5. Garrett, M. F. (1980). Levels of processing in sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), Language production, 1, 177-220.
6. Goodglass, H., & L. Menn. (1985). Is agrammatism a unitary phenomenon? In M.L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 1-26). Orlando: Academic Press.
7. Gerken, L. A., Landau, B., & Remez, R. E. (1990). Function morphemes in young children’s speech perception and production. Developmental Psychology, 27, 204-216.
8. Gerken, L. A., & McIntosh, B. J. (1993). The interplay of function morphemes and prosody in early language. Developmental Psychology, 29, 448–457.
9. Gleitman, L., Gleitman, H., Landau, B., & Wanner, E. (1988). Where learning begins: initial representations for language learning. In F. J. Newmeyer, Linguistics, the Cambridge Survey, 3, 150-193. Cambridge: Cambridge University Press.
10. Herron, D. T., & Bates, E. A. (1997). Sentential and acoustic factors in the recognition of open- and closed-class words. Journal of Memory and Language, 37, 217-239.
11.Jefferson, G. L. (1969) Lexical and structural items as predictors of readability for high and low ability readers. Unpublished Doctoral Dissertation, University of Georgia.
12.Lapointe, S. G., & Dell, G. S. (1989). A synthesis of some recent work in sentence production. In G. N. Carlson & M. K. Tanenhaus (Eds.), Linguistic structure in language processing (pp. 107-156). Dordrecht: Kluwer.
13. Morgan, J., Allopenna, P., & Shi, R. (1996). Perceptual bases of rudimentary grammatical categories: Toward a broader conceptualization of bootstrapping. In J. Morgan and K. Demuth (Eds.).
14.Santelmann, L., & Jusczyk, P. (1998). Sensitivity to discontinuous dependencies in language learners: Evidence for limitations in processing space. Cognition. 69(2), 105-134.
15. Segalowitz, S. J., & Lane, K. C. (2000). Lexical access of function versus content words. Brain and Language, 75, 376–389.
16. Shafer, V. L., Shucard, D. W., Shucard, J. L., & Gerken, L. A. (1998). An electrophysiological study of infants' sensitivity to the sound patterns of English speech. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 41(4), 874-886.
17. Shady, M. (1996). Infants’ sensitivity to function morphemes. Ph.D. dissertation, State University of New York at Buffalo.
18. Shi, R., Gick, B., Kanwischer, D., & Wilson, I. (2005). Frequency and category factors in the reduction and assimilation of function words: EPG and acoustic measures. Journal of Psycholinguistic Research, 34(4), 341-364.
19. Shi, R. (2005). Early syntactic categories in infants. In H. Cohen & C. Lefebvre (Eds.), Handbook of categorization in cognitive science (pp. 481-495). Elsevier.
20. Shi, R., Morgan, J., & Allopenna, P. (1998). Phonological and acoustic bases for earliest grammatical category assignment: a cross-linguistic perspective. Journal of Child Language, 25, 169-201.
21.Stemberger, J. P. (1985). An interactive activation model of language production. In A. Ellis (Ed.), Progress in the psychology of language (pp. 143-186). London: Erlbaum.
22. Thomas, D. R. (1962) Oral language sentence structure and vocabulary of kindergarten children living in low socio-economic urban areas. Ann Arbor: University Microfilms, Inc.
23. Weaver, W. W. (1964) On the psychology of reading, In E. L. Thurston & L. E. Bather (Eds.), Thirteenth yearbook of the National reading conference. Milwaukee: National Reading Conference.

         

       
   
   
         

 

©2021 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.