// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 41-50.

Ганна Соколова,
доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії
педагогічних наук України,
директор навчально-наукового інституту
фізичної культури, спорту та спеціальної освіти,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9913-181

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член Національної академії педагогічних наук України,
професор кафедри теорії та методики практичної психології соціально-гуманітарного факультету,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук,
професор кафедри теорії та методики практичної психології
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941

Ірина Орленко,
доктор філософії,
доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6322-0217

ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСВІДОМОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

У статті представлено результати емпіричного патопсихологічного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей самосвідомості дітей з особливими освітніми потребами. Актуальність роботи зумовлена тим, що самосвідомість відіграє ключову роль у становленні особистості, сприяючи формуванню уявлень про себе, власні можливості, соціальні ролі та взаємозв’язки з навколишнім світом. У дітей із зазначеними особливостями ці процеси нерідко зазнають порушень або набувають специфічних форм через наявність первинних чи вторинних психічних дисфункцій. Патопсихологічний аналіз самосвідомості таких дітей передбачає вивчення когнітивних, емоційних і мотиваційних аспектів їхньої «Я-концепції», які часто мають фрагментарний, нестабільний або суперечливий характер. Використання спеціально розробленого методичного комплексу, що відповідає поставленій меті, дало можливість здійснити емпіричне дослідження відповідно до всіх вимог психодіагностики. Проведений порівняльний аналіз рівня сформованості одного з основних компонентів самосвідомості – уявлення про власне фізичне «Я» – показав, що в разі затримки розвитку цей процес відбувається повільніше, ніж у дітей із типовим розвитком. Основні розбіжності між групами спостерігалися в емоційному ставленні дітей до власної зовнішності. Індивідуалізація дітей з особливими освітніми потребами проявляється через позитивне ставлення до себе, високу оцінку власного настрою, комунікативних навичок, соціальних контактів і навчальних досягнень. У шкільному середовищі цей процес реалізується завдяки дружнім взаєминам з однолітками, активній комунікації та взаємодії з навколишнім соціальним середовищем.

дитина з особливими освітніми потребами, патопсихологічне дослідження, самосвідомість, самооцінка, фізичне «Я», індивідуалізація

1. Бужинецька К. Психологічні особливості прояву оцінного компоненту мотивації у старших дошкільників із когнітивними порушеннями розвитку. Психологічний часопис. 2023. № 9 (5). С. 7–15.
2. Могильова Н. М. Теоретико-методологічні засади вивчення комунікативного розвитку дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Психологія: сучасні проблеми та перспективи розвитку : матеріали І Всекураїнської науково-конференції. 2013. С. 153–158.
3. Олійник Г. Особливості соціалізації дітей з особливими потребами у сучасному українському суспільстві. Social Work and Education. 2020. Vol. 7, No. 2, pp. 178–185.
4. Садова І. І., Ілляш С. Д. Розвиток соціальних та емоційних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 75. Т. 2. С. 86–90.
5. Соколова Г. Б., Кравець Ю. О. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами : організаційні і методичні аспекти. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 2023. Вип. 23. С. 178–195.
6. Софій Н. З., Найда Ю. М., Пащенко О. В. Індекс інклюзії : професійно-технічний навчальний заклад. Київ : ТОВ Видавничий дім «Плеяди», 2012. 92 с.
7. Татьянчикова І. В., Федотенкова І. С. Підготовка учнів з інтелектуальними вадами до самостійного життя в процесі їхньої соціалізації. Теоретичне і методичне забезпечення навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами. Слов’янськ : ДДПУ, 2015. Вип. 5. С. 296–301.
8. Федоренко О. Особливості соціальної інтегрованості молодших школярів зі зниженим слухом в умовах інклюзивного навчання. Особлива дитина: навчання і виховання. 2015. № 1 (73). С. 79–85.
9. Чебикін О. Я. Емоційний інтелект, його пізнавально-мисленнєві ознаки та функції. Наука і освіта. Одеса. 2020. № 1. С. 19–28.
10. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей̆ дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29.
11. Collyer D.A., Boseovski J.J., Marcovitch S. Reviewing the Development of SelfConcept: Implications for an Enhanced Model. Journal of Educational and Developmental Psychology. 2018. Vol. 8, no. 1, pp. 171–177. URL: http://www.ccsenet.org/journal/index.php/jedp/article/view/73787.
12. Marsh H.W., Ellis L.A., Craven R.G. How do Preschool Children Feel about Themselves? Unraveling Measurement and Multidimensional Self-Concept Structure. Developmental Psychology. 2002. Vol. 38. Issue 3, pp. 376–393. URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2F0012-1649.38.3.376.
13. Moffett L. Moll H., FitzGibbon L. Future Planning in Preschool Children Developmental Psychology. 2018. Vol. 54. Issue 5, pp. 866–874. URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Fdev0000484.
14. Timmons B.W., Naylor B.W., Pfeiffer P.J. Physical Activity for Preschool Children. How Much and How? Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism. 2007. Vol. 32 (S2E), pp. 122–134. URL: https://www.nrcresearchpress.com/doi/pdf/10.1139/H07-112.

// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 30-40.

Віктор Плохіх,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7897-3417

Діана Ковердюк,
студентка кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-2221-2149

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ СТУДЕНТАМИ У СТАНІ ПОМІРНОГО СТРЕСУ

Українські студенти тривалий час перебувають під суттєвим комбінованим впливом різноманітних стресорів, що має значення для їх здоров’я, рішень, які приймаються, загальної успішності навчання. Мета дослідження – визначення характерних особливостей прийняття рішень студентами, що перебувають у стані помірного стресу, з урахуванням специфіки стійких властивостей і станів особистості. Досліджуваними були 75 українських студентів (вік у роках: Me = 20.00; min = 17.00; max = 26.00). Для проведення дослідження використовувався сервіс Google Form у режимі онлайн. Були використані такі методики: «Шкала психологічного стресу (PSM-25)»; «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ендлер та ін.); «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень» (Л. Манн, П. Барнетт та ін.); «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (FPI, форма В). Результати. Виявлено помірний стрес у понад 60 % від загальної вибірки досліджуваних. Встановлено, що орієнтація на вирішення завдань за своїм рівнем статистично не відрізняється в групах і суттєво переважає інші орієнтації (критерій Фрідмана) і в групі досліджуваних без ознак стресу, і в групі досліджуваних з помірним стресом (копінг-стратегії: χ2 = 27,586 за p = .000, χ2 = 17,067 за p = .000; стилі прийняття рішень: χ2 = 27,211 за p = .000, χ2 = 29,638 за p = .000). У групі досліджуваних із помірним стресом порівняно з іншою групою суттєво вищі (критерій Манна – Уітні) показники вибору копінгу, орієнтованого на емоції (U = 237.00 за p = .000), прокрастинації (U = 432.00 за p = 010) і надпильності (U = 282.00 за p = .000). Висновки. Встановлено, що досліджуваними студентами груп копінг-стратегії і рішення, спрямовані на вирішення завдань, вибираються практично однаково часто й виразно частіше за інші варіанти як у разі відсутності ознак стресу, так і у стані помірного стресу. Виявлено, що в групі студентів із помірним стресом і з високим рівнем невротичності, депресивності, дратівливості, емоційної лабільності суттєво переважають вибори копінгу, орієнтованого на емоції, і таких стилів прийняття рішення, як прокрастинація і надпильність.

стрес, стилі прийняття рішень, копінг-стратегії, властивості особистості, студенти, воєнні дії

1. Зливков В. Л., Лукомська С. О., Федан О. В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. https://core.ac.uk/download/pdf/77241343.pdf.
2. Луценко О. Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2016. № 61. С. 49–54. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2016_61_11.
3. Психологія прийняття рішень : навчально-методичні рекомендації / І. Петровська. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. 42 с. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/12/Psykholohiia-pryyniattia-rishennia_Metodychni_rekomendatsii_2021-2022_OPP_2019.pdf.
4. Саннікова О. П. Схильність особистості до психологічного подолання суб’єктивно складних ситуацій. Наука і освіта. 2014. № 9. С. 42–48. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_9_9.
5. Саннікова, О., Санніков, О. Авантюрність і ризик у структурі прийняття рішень. Наука і освіта. 2018. № 9–10. С. 111–119. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-9-10-16.

6. Саннікова О. П., Санніков О. І. Толерантність до невизначеності як предиктор прийняття рішень особистістю. Вісник післядипломної освіти. 2020. Вип. 12 (41). С. 98–123. https://doi.org/10.32405/2522‐9931/2522‐9958‐2020‐12(41)‐98‐123.
7. Штепа О. С. Самоменеджмент (самоорганізування особистості) : навчальний посібник. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 362 с. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/Resurs-menedzhment.-Samomenedzhmentsamoorhanizuvannia-osobystosti.-SHtepa-O.-S..pdf.
8. Barbayannis G., Bandari M., Zheng X., Baquerizo H., Pecor K.W., Ming X. Academic Stress and Mental Well-Being in College Students: Correlations, Affected Groups, and COVID-19. Frontiers in Psycholodgy. 2022. Vol. 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.886344.
9. Bayram N. and Aydemir M. Decision-Making Styles and Personality Traits. International Journal of Recent Advances in Organizational Behaviour and Decision Sciences. 2017. № 3. Р. 905–915. https://www.researchgate.net/publication/330832648_Decision-Making_Styles_and_Personality_Traits.
10. Candeias A.A., Galindo E., Reschke K., Bidzan M., Stueck M. Editorial: The interplay of stress, health, and wellbeing: unraveling the psychological and physiological processes. Frontiers in Psycholodgy. 2024. Vol. 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1471084.
11. Chebykin O. Psycholinguistic Mechanisms of Emotion Regulation of Educational Activity. Insight: the psychological dimensions of society. 2023. № 10, pp. 17–136. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-6.
12. Cristofaro M., Giardino P.L., Malizia A.P. and Mastrogiorgio, A. Affect and Cognition in Managerial Decision Making: A Systematic Literature Review of Neuroscience Evidence. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. Article 762993. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.762993.
13. Halian I., Halian O., & Myshchyshyn M. Coping Strategies in the Behavioral Models of Youth in Martial Law Conditions. Insight: the psychological dimensions of society. 2024. № 12, pp. 44–65. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-17.
14. Lazarus R.S., Folkman S. Transactional theory and research on emotions and coping. European Journal of Personality. 1987. Vol. 1, pp. 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304.
15. Nater U.M. Recent developments in stress and anxiety research. Journal of Neural Transmission. 2021. Vol. 128, pp. 1265–1267 https://doi.org/10.1007/s00702-021-02410-3.
16. Peters A., McEwen B.S., Friston K. Uncertainty and stress: Why it causes diseases and how it is mastered by the brain. Progress in Neurobiology. 2017. Vol. 156, pp. 164–188. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301008217300369.
17. Plokhikh V.V. Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time. Insight: the psychological dimensions of society. 2023. № 9, pp. 72–93. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-5.
18. Plokhikh V., Kireieva Z., & Skoromna M. Emotional Accompaniment of the Organization of Time Perspective of Forced Ukrainian Migrants Staying Abroad. Insight: the psychological dimensions of society. 2024. № 11, pp. 15–37. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-2.
19. Plokhikh V., Yanovskaya S., Bilous R. Psychological Defenses of Students in the Process of Experience of Time. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2023. Vol. 14. Issue 1, pp. 138–156. https://doi.org/10.18662/brain/14.1/411.
20. Pomytkina L., Melnyk N., Kovtun O., Kokarieva A. Features of Life Planning Among Student Youth During Wartime and the Post-Pandemic Period. Strategies. Insight: the psychological dimensions of society. 2024a. № 12, pp. 166–190. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-19.
21. Pomytkina L., Pomytkin E., & Yakovytska L. Impact of Professionally Important Qualities of Patrol Police Officers on Decision-making Strategies. Insight: the psychological dimensions of society. 2024b. № 11, pp. 321–341. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-17.
22. Prokhorov A.O., Yusupov M.G., Plokhikh V.V. Cognitive States in the Process of Students' Intellectual Activity. The New Educational Review. 2015. Vol. 41. № 3, pp. 263–274. DOI: 10.15804/tner.2015.41.3.21.
23. Sarmiento L.F., Lopes da Cunha P., Tabares S., Tafet G., Gouveia A. Jr. Decision-making under stress: A psychological and neurobiological integrative model. Brain, Behavior, & Immunity – Health. 2024. Apr 16. № 38. P. 100766. DOI: 10.1016/j.bbih.2024.100766. PMID: 38694793; PMCID: PMC11061251.
24. Sattar K., Yusoff M.S.B., Arifin W.N., Yasin, M.A.M. & Nor, M.Z.M. Effective coping strategies utilised by medical students for mental health disorders during undergraduate medical education-a scoping review. BMC Medical Education. 2022. Vol. 22. P. 121. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03185-1.
25. Schönfeld P., Brailovskaia J., Bieda A., Zhang X.C., Margraf J. The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through selfefficacy Efectos del estrés cotidiano en la salud mental positiva y negativa: mediación de la autoeficacia. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2016. Vol. 16, pp. 1–10. https://www.redalyc.org/pdf/337/33743098001_1.pdf.
26. Selye H.A. Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress. 1975. Vol. 1, pp. 37–44. http://dx.doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406.
27. Sheth M.S., Castle D.J., Wang W., Lee A., Jenkins Z.M., & Hawke L.D. Changes to coping and its relationship to improved wellbeing in the optimal health program for chronic disease. SSM-Mental Health. 2023. Vol. 3, pp. 100–190. https://doi.org/10.1016/j.ssmmh.2023.100190.
28. Tran T.D., Van Pham T. The Relationship Between Thinking Ability, Emotional Intelligence, and Decision-Making. Emerging Science Journal. 2024. Vol. 8. №. 2, pp. 644–657. DOI: http://dx.doi.org/10.28991/ESJ-2024-08-02-017.
29. Valencia-Florez K.B., Sánchez-Castillo H., Baruch K., Vázquez P., Zarate P., Paz D.B. Stress, a Brief Update. International Journal of Psychological Research. 2023. Vol. 16 (2), pp. 105–121. https://doi.org/10.21500/20112084.5815.
30. Van der Hallen R., Jongerling J., Godor B.P. Coping and resilience in adults: a cross-sectional network analysis. Anxiety, Stress, & Coping. 2020. Vol. 33 (5), pp. 479–496. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1772969.
31. Walkera G., McCabe T. Psychological defence mechanisms during the COVID-19 pandemic: A case series. European Journal of Psychiatry. 2021. Vol. 35 (1), pp. 41–45. https://www.elsevier.es/es-revista-european-journal-psychiatry-431-articulo-psychological-defence-mechanisms-duringcovid-19-S0213616320300914

32. Wersebe H., Lieb R., Meyer A.H., Hofer P., Gloster A.T. The link between stress, well-being, and psychological flexibility during an Acceptance and Commitment Therapy self-help ntervention – Relación entre estrés, bienestar y flexibilidad psicológica durante una intervención de autoayuda de Terapia de Aceptación y Compromiso. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2018. Vol. 18 (1), pp. 60–68. https://www.sciencedirect.com/journal/international-journal-of-clinical-and-health-psychology/vol/18/issue/1.
33. Yaribeygi H., Panahi Y., Sahraei H., Johnston T.P., Sahebkar A. The impact of stress on body function: A review. EXCLI Journal. 2017. Vol. 16, pp. 1057–1072. https://doi.org/10.17179/excli2017-480.

// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 23-29.

Галина Панкова,
аспірант кафедри практичної психології та соціальних технологій,
Приватний вищий навчальний заклад
«Європейський університет»,
бул. Акад. Вернадського, 16 В, м. Київ, Україна;
психолог,
Центр психосоціальної підтримки Project HOPE,
вул. Шкільна, 9, м. Краматорськ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0009-0005-9762-9298

ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ТРАВМИ У КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ ДО НАСЛІДКІВ ВІЙНИ СЕРЕД ОСІБ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ: РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО ТА ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми дослідження зумовлена великою кількістю травм спричинених активними бойовими діями на території України та необхідністю психологічної допомоги для їх подолання. Метою роботи було визначення особливостей психологічних стратегій подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни серед осіб середнього віку. Було проведено емпіричне дослідження в якому прийняло участь 236 респондентів прифронтової громади України. Серед яких було 19 чоловіків та 217 жінок, віком від 30 до 55 років. Під час анкетування було поставлено ряд запитань за шкалою HADS для визначення рівня тривожності та депресії. В ході роботи було використано наукові методи, такі як теоретичне узагальнення та групування, формалізація, аналіз і синтез та узагальнення отриманих результатів. У результаті проведеного пошуку були відібрані роботи, які вивчали психологічні стратегії подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни серед осіб середнього віку. Показано, що особи середнього віку, які стикаються із військовими подіями, здатні відновити нормальне функціонування, попри виклики військової агресії та її наслідки. Дослідження впливу війни на психологічну стійкість вказують на негативний вплив страждань, тривоги та невизначеності на індивідуальну та соціальну стійкість. Стійкість – це динамічний процес на всіх рівнях функціонування, який включає здатність людини активно адаптуватися після негараздів. Травматичний досвід може викликати негативні наслідки, такі як посттравматичний стресовий розлад. Симптоми посттравматичного стресового розладу, такі як депресія, стрес, збудження, нервозність, агресивність часто виникають у цивільного населення середнього віку. Проте деякі люди також можуть відчути позитивні зміни після впливу травми. Ці зміни відомі як посттравматичний ріст. Адаптивний копінг і позитивні риси особистості, такі як відкритість, позитивно корелюють з посттравматичним ростом. При цьому велику роль мають стратегії подолання – механізми, які люди використовують для зменшення стресу. Отже, ефективна психологічна допомога є необхідною для осіб, які постраждали від наслідків військових дій. Робота психологів має бути спрямована на виявлення внутрішніх ресурсів особистості та допомогу людині в адаптації до нових умов життя. Психологічні стратегії подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни це не лише боротьба з симптомами, але й можливість для особистісного зростання, яке дозволяє людині середнього віку переосмислити свій життєвий досвід та знайти нові цілі.

травма, адаптація, резильєнтність, виклики війни, психологічна допомога, дорослі

1. Коробка Л. М. Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації: колективна монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД. 2019. 286 с.
2. Сердюк Л. З., Данилюк І. В., Чиханцова О. А., Турбан В. В., та ін. Психологічні технології сприяння позитивному психологічному здоров'ю різних верст населення України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення: практичний посібник. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна. 2024. 168 с.
3. Федорчук В. М., Комарніцька Л. М. Психологічне забезпечення резильєнтності суспільства в умовах постійного стресу. Освітня діяльність працівників соціально-психологічної сфери: виклики сьогодення та реалії: Всеукраїнська науково-практична конференція (м. Кам’янець-Подільський, 01 лютого 2022 р.). Кам’янець-Подільський : НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут», 2022. С. 225–228.
4. Boiko D. I., Shyrai P. O., Mats O. V., Karpik Z. I., Rahman M. H., Khan A. A., Alanazi A. M., Skrypnikov A. M. Mental health and sleep disturbances among Ukrainian refugees in the context of Russian-Ukrainian war: A preliminary result from online-survey. Sleep medicine. 2024. Vol. 113. Р. 342–348. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2023.12.004.
5. Cosic K., Kopilas V., Jovanovic T. War, emotions, mental health, and artificial intelligence. Frontiers in psychology. 2024. Vol. 15. Р. 1394045.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1394045.
6. Henson C., Truchot D., Canevello A. Factors that hinder post-traumatic growth: A systematic review. L'Encephale. 2022. Vol. 48(5). P. 560–562. https://doi.org/10.1016/j.encep.2022.02.001.
7. Kakaje A., Al Zohbi R., Hosam A. O., Makki L., Alyousbashi A., Alhaffar MBA. Mental disorder and PTSD in Syria dur-ing wartime: a nationwide crisis. BMC Psychiatry. 2021. Vol. 21(1). Р. 2. https://doi.org/10.1186/s12888-020-03002-3.27.
8. Kimhi S., Eshel Y., Marciano H., Adini B. Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in public health. 2023. Vol. 11. P. 1053940. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1053940.
9. Kunzler A. M., Helmreich I., Chmitorz A., König J., Binder H., Wessa M., & Lieb K. Psychological interventions to foster resilience in healthcare professionals. The Cochrane database of systematic reviews. 2020. Vol. 7(7). P. CD012527. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012527.pub2.

10. Kurapov A., Kalaitzaki A., Keller V., Danyliuk I., Kowatsch T. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in psychiatry. 2023. Vol. 14. P. 1134780. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780.
11. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma. 2022. Vol. 28(2). P. 1–8. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838.
12. Melton H., Meader N., Dale H., Wright K., Jones-Diette J., et al. Interventions for adults with a history of complex traumatic events: the INCiTE mixed-methods systematic review. Health technology assessment (Winchester, England). 2020. Vol. 24(43). P. 1–312. https://doi.org/10.3310/hta24430.
13. Papola D., Purgato M., Gastaldon C., Bovo C., van Ommeren M., Barbui C., Tol W. A. Psychological and social interventions for the prevention of mental disorders in people living in low- and middle-income countries affected by humanitarian crises. The Cochrane database of systematic reviews. 2020. Vol. 9(9). P. CD012417. Vol.10.1002/14651858.CD012417.pub2.
14. Quintero R., Pertuz L., Mosalvo J., Amador E., Portnoy I., Acuña-Rodríguez M., Córdova A. Analysis of self-efficacy and attitude-mediated inclusivity in higher education: A case study on the Colombian North Coast. Procedia Computer Science. 2024. Vol. 231. Р. 539–544. https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.12.247.
15. Rizzi D., Ciuffo G., Landoni M., Mangiagalli M., Ionio C. Psychological and environmental factors influencing resilience among Ukrainian refugees and internally displaced persons: a systematic review of coping strategies and risk and protective factors. Frontiers in psychology. 2023. Vol. 14. P. 1266125. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1266125.
16. Slezackova A., Malatincova T., Millova K., Svetlak M., Krafft A. M. The moderating effect of perceived hope in the relationship between anxiety and posttraumatic growth during the Russian-Ukrainian war. Frontiers in psychology. 2024. Vol. 15. P. 1440021. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1440021.
17. Stein J., Niemeyer H., Meyer C., Wirz C., Eiling A., et al. Posttraumatic stress in adult civilians exposed to violent conflict, war and associated human rights abuses in the Eastern Mediterranean Region: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 2021. Vol. 294. P. 605–627. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.06.042.
18. Stein J., Vöhringer M., Wagner B., Stammel N., Nesterko Y., et al. Exposure Versus Cognitive Restructuring Techniques in Brief Internet-Based Cognitive Behavioral Treatment for Arabic-Speaking People With Posttraumatic Stress Disorder: Randomized Clinical Trial. JMIR mental health. 2023. Vol. 10. P. e48689. https://doi.org/10.2196/48689.
19. Wang S., Barrett E., Hicks M. H., Martsenkovskyi D., Holovanova I., et al. Associations between mental health symptoms, trauma, quality of life and coping in adults living in Ukraine: A cross-sectional study a year after the 2022 Russian invasion. Psychiatry research. 2024. Vol. 339. P. 116056. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116056.
20. Warren A., Nyavor Y., Beguelin A., Frame L. A. Dangers of the chronic stress response in the context of the microbiotagut-immune-brain axis and mental health: a narrative review. Frontiers in immunology. 2024. Vol. 15. P. 1365871. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1365871.
21. Wu X., Kaminga A. C., Dai W., Deng J., Wang Z., et al. The prevalence of moderate-to-high posttraumatic growth: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 2019. Vol. 243. P. 408–415. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.09.023.
22. Xu W., Pavlova I., Chen X., Petrytsa P., Graf-Vlachy L., Zhang S. X. Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. The International journal of social psychiatry. 2023. Vol. 69(4). P. 957–966. https://doi.org/10.1177/00207640221143919.

// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 13-22.

Галина Мозгова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувачка кафедрою психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4836-245X

Світлана Поліщук,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4959-0126

Оксана Якимчук,
кандидат філософських наук, доцент,
професор кафедри психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9729-8389

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ ВІДХИЛЕНЬ У ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Психічні відхилення є дуже поширеними, часто руйнівними, які негативно впливають на життя мільйонів людей у всьому світі. Психодіагностика є важливим методом для визначення можливих відхилень у психічному розвитку особистості. Психодіагностика спрямована на дослідження гармонійного психічного розвитку людини. Вона передбачає комплексний підхід до вивчення поведінкових, когнітивних та емоційних проявів. Вчасна діагностика допомагає виявити особливості психічного розвитку, що дає змогу розробити індивідуальні програми корекції. Діагностика психічного розвитку особистості ґрунтується на використанні як об’єктивних показників діяльності (тестів), так і суб’єктивних даних. Для аналізу застосовуються професійне спостереження, бесіди, опитувальники та різні види тестів. Процес оцінювання передбачає визначення наявності або відсутності певних психологічних якостей, емоційних реакцій чи поведінкових проявів та їх відповідності встановленим стандартам. У психологічному тестуванні, зокрема, використовуються опитувальники, проєктивні методики, а також тести, що передбачають виконання конкретних завдань. Основу відхилень у поведінці здебільшого становлять конфлікти інтересів і системи цінностей, спотворення механізмів їх реалізації, недоліки в процесі виховання, життєві невдачі та дисфункції емоційної сфери. Асоціальність особистості зазвичай виникає як реакція на складні й майже невирішувані життєві ситуації, тобто спричинена порушеннями на одному з рівнів системи внутрішньої регуляції: когнітивному, емоційно-вольовому чи поведінковому. Отже, у роботи з людьми, які мають такі відхилення, психологам потрібно приділяти особливу увагу психологічної допомоги, чітко розуміти тип відхилення та визначати ефективні методи психотерапії, що сприятиме нормальному психологічному розвитку особистості.

психодіагностика, основи психотерапії, розвиток особистості, відхилення, медична та реабілітаційна психологія

1. Варій М. Й. Загальна психологія : навчальний посібник. 2-ге видан., випр. і доп. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 968 c.
2. Іванова Н. О. Психодіагностика в глибинному пізнанні психіки суб’єкта. Технології розвитку інтелекту. 2016. № 5 (16).
3. Калашник І. Використання методів психотерапії особистості у роботі із психологічною травмою. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2022. № 1 (1). С. 94–101. https://doi.org/10.31558/2786-8745.2022.1(1).13.
4. Кучеренко Є. Психосинтез у розвитку сучасної особистості: специфіка методу та актуальні завдання. Гуманітарний корпус : збірник 84 наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. 2017. № 13. С. 66–71.
5. Максимова Н. Ю. Система ранньої діагностики відхилень в розвитку особистості : методичний посібник. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 220 с.
6. Мозгова Г. П., Ханецька Т. І., Якимчук О. І. Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. 383 с.
7. Никоненко Ю. П. Клінічна психологія : навчальний посібник. Київ : КНТ, 2016. 369 с.
8. Османова А. М., Хоруженко Г. В. Клінічна психологія : навчальний посібник. Київ : Університет «Україна», 2023. 183 с.
9. Тарасевич І. Ю. Групова психотерапія та психокорекція : глосарій основних термінів та методів групової роботи (психокорекційної, психотерапевтичної). Дніпро : ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2024. 57 с.
10. Чумаченко О. Ю., Донченко О. С., Поліщук С. П., Шарова О. А., Хімчук Л. І. Психодіагностика гіперактивності дітей дошкільного віку. Перспективи та інновації науки. 2024. № 10 (44). С. 1098–1112.

11. Brucar L.R., Feczko E., Fair D.A., Zilverstand A. Current Approaches in Computational Psychiatry for the Data-Driven Identification of Brain-Based Subtypes. Biological psychiatry. 2023. Vol. 93 (8), pp. 704–716. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2022.12.020.
12. Cole J.H., Marioni R.E., Harris S.E., Deary I.J. Brain age and other bodily ‘ages’: implications for neuropsychiatry. Molecular psychiatry. 2019. Vol. 24 (2), pp. 266–281. https://doi.org/10.1038/s41380-018-0098-1/.
13. Cuijpers P., Noma H., Karyotaki E., Vinkers C.H., Cipriani A., Furukawa T.A. A network meta-analysis of the effects of psychotherapies, pharmacotherapies and their combination in the treatment of adult depression. World psychiatry : official journal of the World Psychiatric Association (WPA). 2020. Vol. 19 (1), pp. 92–107. https://doi.org/10.1002/wps.20701.
14. Dall’Aglio L., Johanson S.U., Mallard T., Lamballais S., Delaney S., Smoller J.W., Muetzel R.L., Tiemeier H. Psychiatric neuroimaging at a crossroads: Insights from psychiatric genetics. Developmental cognitive neuroscience. 2024. Vol. 70. P. 101443. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2024.101443.
15. Grosenick L., Shi T.C., Gunning F.M., Dubin M.J., Downar J., Liston C. Functional and Optogenetic Approaches to Discovering Stable Subtype-Specific Circuit Mechanisms in Depression. Biological psychiatry. Cognitive neuroscience and neuroimaging. 2019. Vol. 4 (6), pp. 554–566. https://doi.org/10.1016/j.bpsc.2019.04.013.
16. Leichsenring F., Steinert C., Rabung S., Ioannidis J.P.A. The efficacy of psychotherapies and pharmacotherapies for mental disorders in adults: an umbrella review and meta-analytic evaluation of recent meta-analyses. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA). 2022. Vol. 21 (1), pp. 33–145. https://doi.org/10.1002/wps.20941.
17. Marquand A.F., Kia S.M., Zabihi M., Wolfers T., Buitelaar J.K., Beckmann C.F. Conceptualizing mental disorders as deviations from normative functioning. Molecular psychiatry. 2019. Vol. 24 (10), pp. 1415–1424. https://doi.org/10.1038/s41380-019-0441-1/.
18. Pryzvanska R., Borysova O., Mozgova G., Fedorenko A. Clinical cases and recommendations for posttraumatic rehabilitation based on EI. Amazonia Investiga. 2024. Vol. 13(74), pp. 227–238. https://doi.org/10.34069/AI/2024.74.02.19.
19. Scangos K.W., State M.W., Miller A.H., Baker J.T., Williams L.M. New and emerging approaches to treat psychiatric disorders. Nature medicine. 2023. Vol. 29 (2), pp. 317–333. https://doi.org/10.1038/s41591-022-02197-0.
20. Smoller J. W. Psychiatric Genetics Begins to Find Its Footing. The American journal of psychiatry. 2019. Vol. 176 (8), pp. 609–614. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2019.19060643.
21. Yan H. Career Development Anxiety and Mental Health Regulation of University Music Teachers. Journal of healthcare engineering. 2022. Vol. 2022. P. 9091795. https://doi.org/10.1155/2022/9091795.