Сергій Сичов, Олена Сиротинська ЗМІЦНЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ

// Наука і освіта.  2025.  №1. – 92-96.

Сергій Сичов,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри біобезпеки і здоров’я людини,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
просп. Берестейський, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8428-5116

Олена Сиротинська,
старший викладач кафедри
технологій оздоровлення і спорту,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
просп. Берестейський, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0371-1601


ЗМІЦНЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ


АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено проблемі покращення та збереження психічного здоров’я здобувачів вищої освіти в процесі навчальної діяльності в сучасних реаліях, коли довготривала негативна психоемоційна напруга, особливо на тлі проблем зі здоров’ям, провокує порушення у функціонуванні органів і систем організму людини, викликає депресивні стани, що призводять до загострення і ускладнення захворювань, а також погіршення якості життя. Тому питання подолання цієї проблеми є актуальним і потребує пошуку ефективних засобів для покращення психічного здоров’я здобувачів вищої освіти. Одним із таких засобів є фізична активність, яка відіграє важливу роль саме у збереженні та зміцненні здоров’я. Говорячи про фізичну активність, ми маємо на увазі сукупність будь-яких та різної інтенсивності рухів тіла, що виконуються протягом доби завдяки роботі скелетних м’язів із витратою енергії. У класифікації фізичної активності можна виділити такі типи: інтегрована в повсякденну діяльність, структурована, запланована, регулярна, господарсько-побутова, рекреаційна, спортивна, фізкультурно-оздоровча, аеробна (кардіотренування), анаеробна (силовий тренінг), вправи на розвиток фізичних якостей людини. Мета роботи полягала в тому, щоб сформувати у здобувачів вищої освіти мотиваційно-ціннісне ставлення до занять фізичною активністю для збереження й покращення психічного здоров’я. Були запропоновані рекомендації щодо формування у здобувачів вищої освіти мотиваційно-ціннісного ставлення до занять фізичною активністю, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами для підтримки й покращення психічного здоров’я. Ці рекомендації містили вибір виду фізичної активності, дотримання педагогічних принципів фізичної активності, участь у групових тренувальних заняттях. Важливо також враховувати, що для досягнення позитивного ефекту слід створювати індивідуальний план тренувань, вибираючи види фізичної активності, які приносять задоволення. Таким чином, можна стверджувати, що фізична активність є ключовим аспектом, який має значний вплив на психічне здоров’я здобувачів вищої освіти. Регулярні тренування та заняття спортом не лише сприяють покращенню фізичного стану, але й допомагають справлятися з тривожністю, депресією і стресом.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фізична активність, психічне здоров’я, здобувачі вищої освіти, фізичне навантаження


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 

1. Гончаренко Л. Вплив фізичної активності на психічне здоров’я студентів. Фізична культура, спорт і здоров’я нації. Вінниця: Державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського. 2018. Вип. 3 (45). С. 23‒27.
2. Гуцуляк Н., Чуйко О., Дуб В. Стратегії подолання професійного стресу в управлінській діяльності. Наука і освіта. 2024. № 1. С. 7–12.
3. Козуб О. Вплив регулярних занять спортом на психологічний стан студентів. Психологічний вісник. 2020. Вип. 6 (45). С. 88‒93.
4. Семеренко Г. І. Вплив фізичних навантажень на психічне здоров’я, 2024. URL: https://bhealthyclinic.com.ua/news/vliyanie-fizicheskikh-nagruzok-na-psikhicheskoezdorove/.
5. Цигановська Н. В., Гончар В. В., Батулін Д. С. Мінімізація наслідків стресу засобами фізичної активності серед студентської молоді. Креативний простір: електрон. наук. журн. № 7. Харків : СГ НТМ «Новий курс», 2021. С. 34‒37.
6. Ядвіга Ю. П., Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Коваль С. Б., Дудник О. К. Вплив рухової активності на психоемоційний стан студентів вузу економічних спеціальностей в сучасних умовах навчання. Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2009. № 12. С. 202‒204.
7. Dunn A., Madhukar H., Trivedi M., Kampert J., Clark C., Chambliss,H. Exercise Treatment for Depression. American Journal of Preventive, 2005. Volume 28. Issue 1, pp. 1‒8.
8. Gillian S., Ray J. The relationship between organised recreational activity and mental health. Medicine. 2019. Vol. 28 (1), рр. 1‒8. URL: https://www.dlgsc.wa.gov.au/department/publications/publication/ (accessed 08.07.2022)

Abdülkadir Kabadayı A SUGGESTED PLAY-BASED MODEL TO TEACH ENGLISH TO THE PRESCHOOLERS FOR SUSTAINABLE EDUCATION

// Наука і освіта.  2025.  №1. – 82-91.

Абдулкадір Кабадайі,
доктор філософії (кандидат педагогічних наук),
професор, доктор педагогічного факультету,
кафедра базової освіти, Університет Неджметтіна Ербакана,
Мерам Кампюсу, Мерам Єнійол, 42090, Мерам Єнійол,
Конья, Туреччина
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4114-5890


РЕКОМЕНДОВАНА ІГРОВА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДОШКІЛЬНЯТАМ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ


АНОТАЦІЯ:

Як ефективно викладати англійську мову дошкільнятам – це фундаментальне питання, на яке вчителі дошкільних навчальних закладів намагаються знайти відповідь протягом тривалого часу. Відтак, вони завжди перебувають у пошуку нових підходів і методик для продуктивного викладання англійської мови дошкільнятам задля сталого розвитку освіти. Навчальні ігри завжди були багатогранною темою, оскільки, окрім інших дисциплін, вони містять у собі такі важливі для викладання / вивчення мови компоненти, як мотивація, джерело зацікавленості, несподіваний результат і високу концентрацію неусвідомленого навчання. Зважаючи на всі ці переваги, вихователь не може їх ігнорувати та намагається вкласти максимум адаптуючи викладання англійської мови у грі, особливо під час навчання наймолодших учнів. Стаття присвячується ігровому процесу у викладанні англійської мови дошкільнятам як методі навчання і запрошує читача у своєрідний круїз, щоб дізнатися, що таке гра, як ми можемо використовувати ігри на заняттях з мови, за якими критеріями ми маємо обирати ігри та які ігри підходять для яких тем. У якісному дослідженні брали участь 10 викладачів, залучених до програми для дошкільних педагогів.. Їм було надано інструмент, що містив відкриті запитання про викладання англійської мови дошкільнятам в ігровій формі. Дослідник разом з учасниками опрацювали, проаналізували та класифікували за темами 72 гри. Запропоновані ігри були класифіковані предметними експертами як 5 вимірні, а надійність вимірів ігрових категорій була визнана задовільною на рівні 89%. Так, деякі категорії ігор класифіковані для викладання певних предметів в дошкільних закладах.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

гра, викладання англійської мови, молодші учні, зразкова модель, TEYL, сталість


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 

1. Badurina P. The association of play and learning in preschool children. Practice and Theory in Systems of Education. 2011. Vol. 6, № 3. P. 305–314.
2. Bhola H. S. Evaluating "Literacy for development" projects, programs and Campaigns: Evaluation planning, design and implementation, and utilization of evaluation results. Hamburg : UNESCO Institute for Education; DSE, 1990.
3. Braun V., Clarke V. Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology. 2006. Vol. 3. P. 77–101.
4. Bredekamp S. Kako djecu odgajati. Zagreb : Educa, 1996.
5. Garvey C. Play. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1990.
6. Brown H. D. Principles of language learning and teaching. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall Inc., 1987.
7. Burns, N., Grove, S. The practice of nursing research: Conduct, critique & utilization. 2nd ed. Missouri : Elsevier Saunders, 1993.
8. Damar E. T., Gürsoy E., Korkmaz Ş.Ç. Teaching English to Young Learners: Through the Eyes of EFL Teacher Trainers. ELT Research Journal. 2013. Vol. 2, № 3. P. 95–110.
9. Demirel O. A curriculum design for life-long language learning. Paper presented at XVII FIPLV World Congress, August 14, Pecs, Hungary, 1991.
10. Değirmenci Uysal N., Yavuz F. Teaching English to Very Young Learners. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 197. P. 19–22.
11. Dönmez N. B., Abidoğlu Ü., Dinçer Ç., Erdemir N., Gümüşccü Ş. Okul Öncesi Dönemde Dil Gelişimi Etkinlikleri. 3rd ed. Istanbul : Ya-Pa Press, 2000.
12. Elkind D. The power of play: How spontaneous imaginative activities lead to happier, healthier children. Cambridge, MA : Da Capo Press, 2007.
13. Ersöz A. Teaching English to young learners. Ankara : EDM Publishing. URL: http:www.eslteachersboard.com/cgibin/pdf/index.pl?read=1205
14. Erşan Ş. Okul Öncesi Eğitim Kurumlarına Devam Eden Altı Yaş Grubundaki Çocukların Oyun ve Çalışma (iş) ile İlgili Algılarının İncelenmesi. Yüksek Lisans Tezi. Ankara, 2006.
15. Glesne C. Becoming qualitative researchers: An introduction. 3rd ed. New York : Longman, 2006.
16. Gómez L., Freeman D., Freeman Y. Dual Language Education: A Promising 50–50 Model. Bilingual Research Journal. 2005. Vol. 29, № 1. P. 145–164. URL: http:brj.asu.edu/content/vol26_no1/html/art5.htm
17. Gustafson K. L. International Encyclopedia of Educational Technology / Eds. Plomp T., Ely A. P. Pergamon, USA, 1996.
18. Güven M., Belet D. Primary School Teacher Trainees’ Opinions on Epistemological Beliefs and Metacognition. Elementary Education Online. 2010. Vol. 9, № 1. P. 361–378. URL: http:ilkogretim-online.org.tr
19. Haritos C. Focusing in on Memory Through a Bilingual Lens of Understanding. Bilingual Research Journal. 2004. Vol. 28, № 2. P. 181–205. URL: http:brj.asu.edu/content/vol28_no2/html/art2.htm
20. Hutchinson T., Waters A. English For Specific Purposes: A Learning Centred Approach. Cambridge : Cambridge University Press, 1987.
21. Isman A. The implementation results of new instructional design model: Isman model. The Turkish Online Journal of Educational Technology – TOJET. 2005. Vol. 4, № 4. URL: http:www.tojet.net/index_tur.asp
22. Kwee C. T. T. I Want to Teach Sustainable Development in My English Classroom: A Case Study of Incorporating Sustainable Development Goals in English Teaching. Sustainability. 2021. Vol. 13, № 8. Article 4195. URL: https:doi.org/10.3390/su13084195
23. Kabadayı A. A Story-based model from Turkey to foster preschool children’s communicative input and performance in the process of mother tongue acquisition. Contemporary Issues in Early Childhood. 2005a. Vol. 6, № 3. P. 301–307. Vol. 6, № 3. P. 301–307.
24. Kabadayı A. A research on the effects of the jingles in language development of the children: Konya case In: Haşim Karpuz, Osman Eravşar (Eds.). Yeni İpek Yolu Konya Ticaret Odası Dergisi Konya VIII Özel Sayı. 2005b. P. 237–246. P. 237–246.
25. Kabadayı A. Analyzing children games played in Konya during republic era from different variables. Journal of Human Sciences. 2005. Vol. 2, № 1. URL: https:www.jhumansciences.com/ojs/index.php/IJHS/article/view/107
26. Kaufman R. A needs assessment audit. Performance and Instruction. 1994. Vol. 33, № 2. P. 107–109. 

27. Keller E. Gambits: Conversational strategy signals. Journal of Pragmatics. 1979. Vol. 3. P. 219–237.
28. Lewis G., Bedson G. Games for children. Hong Kong : Oxford University Press, 1999.
29. Lewis M. The lexical approach: The state of ELT and the way forward. Hove, England : Language Teaching Publications, 1993.
30. Lewis M. Implementing the lexical approach: Putting theory into practice. Hove, England : Language Teaching Publications, 1997a.
31. Lewis M. Pedagogical implications of the lexical approach In: Coady J., Huckin T. (Eds.). Second language vocabulary acquisition: A rationale for pedagogy. Cambridge : Cambridge University Press, 1997b. P. 255–270. P. 255–270.
32. Lightbown P. M., Spada N. How Languages are Learned? 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2008.
33. Macrory G. Bilingual language development: what do early years practitioners need to know? Early Years. 2006. Vol. 26, № 2. P. 159–169.
34. Marzano R., Brandt R., Hughes C., Jones B., Presseisen B., Rankin S. Dimensions of thinking: A framework for curriculum and instruction. Alexandria, VA : ASCD, 1998.
35. Nattinger J. A lexical phrase grammar for ESL. TESOL Quarterly. 1980. Vol. 14. P. 337–344.
36. Nattinger J., DeCarrico J. Lexical phrases and language teaching. Oxford : Oxford University Press, 1992.
37. Pawley A., Syder F. Two puzzles for linguistic theory: Native-like selection and native-like fluency In: Richards J., Schmidt R. (Eds.). Language and communication. London : Longman, 1983. P. 191–226.
38. Peters A. The units of language acquisition. Cambridge : Cambridge University Press, 1983.
39. Rixon S. How to use Games in Language Teaching. London : Macmillian Publishers, 1988.
40. Rubin K. H., Fein G. G., Vandenberg B. Play In: Mussen P. H. (Ed.). Handbook of Child Psychology. Vol. 4. New York : John Wiley and Sons, 1983.
41. Sığıtmaç A., Özbek S. Teaching English in early childhood. Inönü University Journal of the Faculty of Education. 2009. Vol. 10, № 1. P. 107–122.
42. Suh B., Price G. E. The learning styles of gifted adolescents in Korea In: Milgram R., Dunn R., Price G. (Eds.). Teaching and counseling gifted and talented adolescents: An international learning style perspective. Wesport, CT : Praeger, 1993. P. 175–196.
43. Yalın H. I. Teaching technology and material development. Ankara : Nobel Pres, 2003.
44. Zimmerman C. B. Historical trends in second language vocabulary instruction In: Coady J., Huckin T. (Eds.). Second language vocabulary acquisition: A rationale for pedagogy. Cambridge : Cambridge University Press, 1997. P. 5–19.

Natalia Bobro ETHICAL ISSUES AND RISKS OF FORMING A DIGITAL UNIVERSITY

// Наука і освіта.  2025.  №1. – 75-81.

Наталія Бобро,
кандидат економічних наук,
директор діджітал департаменту Європейського університету;
директор «NooLab & AI»
наукова лабораторія Європейського університету
б-р. Академіка Вернадського, 16-в, м. Київ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5316-0809


ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ


АНОТАЦІЯ:

Цифрова трансформація університетської освіти є однією з ключових тенденцій сучасного освітнього простору, що відкриває нові можливості для підвищення якості навчального процесу, розширення доступу до освіти та розвитку цифрових компетенцій студентів і викладачів. Водночас процес цифровізації супроводжується низкою етичних викликів, пов’язаних із загрозами академічній автономії, цифровою нерівністю, захистом персональних даних, ризиками втрати традиційних університетських цінностей і зміною ролі викладача в навчальному процесі. Ці аспекти потребують детального аналізу та розробки ефективних механізмів регулювання. Метою дослідження є аналіз етичних ризиків, які супроводжують процес цифрової трансформації університету, і визначення можливих шляхів їх мінімізації в умовах цифровізації вищої освіти. Для досягнення поставленої мети використано методи системного та порівняльного аналізу, що дало змогу виокремити основні етичні виклики цифрового університету. Теоретичний аналіз літератури допоміг визначити ключові проблеми цифрової освіти, зокрема питання академічної доброчесності, цифрової комунікації, впливу цифрових технологій на якість освіти й етики використання штучного інтелекту в навчальному процесі. Також застосовано методи описового аналізу для узагальнення особливостей впливу цифрових технологій на університетське освітнє середовище. Результати дослідження засвідчують, що цифровий університет, будучи інноваційною моделлю освітнього простору, потребує збалансованого підходу до впровадження цифрових технологій. Особливу увагу слід приділити питанням захисту персональних даних, забезпеченню академічної свободи викладачів і студентів, етичному використанню штучного інтелекту в освітньому процесі. Для мінімізації етичних ризиків запропоновано впровадження спеціалізованих навчальних курсів із цифрової етики, посилення механізмів регулювання використання цифрових технологій у навчальному процесі та розробку етичних кодексів цифрового університету.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

діджиталізація, цифровий університет, цифрова етика, штучний інтелект, цифровізація освіти, цифровий етикет, захист персональних даних


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 

1. Bobro N. Digital technologies in the context of economic systems development. International Journal of Economics and Business Administration, 2024. 12 (2), pp. 64–70. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/842.
2. Bobro N. Strategic management models for digital universities in the new economy. International Journal of Economics and Business Administration, 2024. 12 (3), pp. 3–11. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/850.
3. Dushchenko O. The current state of digital transformation in education. Physics and Mathematics Education, 2021, 28 (2), pp. 40–45. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007 (date accessed: 01.12.2024).
4. Khomenko O.O., Paustovska M.V., Onyshchuk I.A. The impact of interactive technologies on the learning process and the development of higher education applicants. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 2024, No. 5 (33), pp. 1222–1231. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1222-1231.
5. Komninos A., Santoro C., Gavalas D., Schöning J., Matera M., Leiva L. A. Proceedings of the 25th International Conference on Mobile Human-Computer Interaction, Companion, MobileHCI 2023, Athens, Greece, September 26–29, 2023, pp. 50–57.
6. Kozhyna A. Reducing poverty, inequality, and social exclusion in European countries. Economics and Management of The National Economy, The Crisis of National Models of Economic System, 2022, pp. 29–32. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-269-2-7.
7. Kubiv S.I., Bobro N.S., Lopushnyak G.S., Lenher Y.I., Kozhyna A. Innovative potential in European countries: analytical and legal aspects. International Journal of Economics and Business Administration, 2024. 8 (2), pp. 250–264. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/457.
8. Leiva L.A., Matera M., Schöning J. PACMHCI V7, MHCI, September 2023 Editorial. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 7 (MHCI), Article No.: 191, pp. 1–2. DOI: https://doi.org/10.1145/3604238.
9. Lopuschnyak H.N., Chala O., Poplavska O. Socioeconomic determinants of the ecosystem of sustainable development of Ukraine. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, 2021, 1, pp. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/915/1/012019.
10. Sklyarenko O.V., Yahodzynskyi S.M., Nikolayevskyi O.Y., Nevoroz A.V. Digital interactive technologies of learning as an integral part of the modern educational process. Innovative Pedagogy, 2024, No. 68 (2), pp. 51–55. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/68.2.51.
11. Soroko D., Savino G. L., Gray N. How Can AI Earn Trust of System Administrators in the IT-Security Domain? Conference acronym ‘XX’, June 03–05, 2018, Woodstock, NY, pp. 60–69.
12. Verina N., Titko J. Digital transformation: conceptual framework. In Contemporary Issues in Business, Management and Economics Engineering, 2019, pp. 719–727. DOI: https://doi.org/10.3846/cibmee.2019.073.

13. Williamson B., Eynon R., Potter J. Pandemic politics, pedagogies and practices: digital technologies and distance education during the coronavirus emergency. Learning, Media and Technology, 2020, 45 (2), pp. 107–114. DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2020.1761641.
14. Карплюк С. О. Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку: матеріали методологічного семінару НАПН України, 4 квітня 2019 р. / за ред. В. Г. Кременя, О. І. Ляшенка; уклад. А. В. Яцишин, О. М. Соколюк. Київ, 2019. С. 188–197.
15. Ягодзинський С. М. Глобальні інформаційні мережі у соціокультурній перспективі: монографія. Київ: Аграр Медіа Груп, 2015. 276 с.

Тетяна Андрущенко, Алла Федоренко, Тетяна Ханецька ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ВПЛИВУ

// Наука і освіта.  2025.  №1. – 66-74.

Тетяна Андрущенко,
доктор політичних наук, професор,
професор кафедри психології,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6701-8035

Алла Федоренко,
кандидат психологічних наук, доцент,
професор кафедри психології,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8180-4494

Тетяна Ханецька,
кандидат психологічних наук, доцент,
професор кафедри психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9767-5116


ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ВПЛИВУ


АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено вивченню вікових особливостей розвитку психіки особистості у спілкуванні та впливі. Досліджено, як вікові зміни та соціокультурний контекст впливають на характер міжособистісної взаємодії, формування соціальних зв’язків і розвиток особистісних якостей. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі комунікації у сучасному суспільстві та впливом інформаційних технологій на психічний розвиток особистості. Вивчення вікових особливостей цього процесу дає змогу краще зрозуміти механізми адаптації, соціальної взаємодії та формування особистості в умовах швидких змін соціокультурного середовища. Це знання є важливим для розвитку ефективних освітніх, соціальних і психологічних підходів. Робота мала на меті вивчення вікових особливості розвитку психіки особистості в процесі спілкування та визначити вплив біологічних і соціокультурних факторів на формування когнітивних, емоційних і поведінкових особливостей. На основі аналізу даних розроблено психологічну модель міжособистісного спілкування, яка демонструє, як вікові зміни впливають на стилі спілкування та методи обробки інформації. Дослідження показали, що вплив соціальних груп, як формальних, так і неформальних, відіграє ключову роль у розвитку особистості. Результати дослідження відображають вікові особливості психіки, які визначають ефективність спілкування та впливають на його результати. Встановлено, що емоційна чутливість значно зростає з віком і є індивідуальною на різних вікових етапах. Це створює передумови для глибшого розуміння міжособистісних стосунків. Зроблено припущення, що дорослі відіграють значну роль у спілкуванні в молодшому віці, тоді як у підлітковому та юнацькому віці акцент зміщується на взаємодію з однолітками. Це формує нові аспекти соціальної поведінки та самовизначення. Отримані дані мають практичне значення для розробки педагогічних, психологічних і соціальних програм, спрямованих на гармонійний розвиток особистості на кожному етапі життя. Результати дослідження можуть бути корисними для соціальних працівників, педагогів, психологів та інших спеціалістів, які займаються розвитком особистості та забезпечують адекватну підтримку й адаптацію особистості в різних соціальних контекстах.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психічні процеси, психічні стани, психічні властивості, особистість, психічний розвиток, вікові особливості, соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, комунікація, соціальний вплив


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 

1. Андрущенко Т. Психологічні особливості життєстійкості і благополуччя осіб підліткового віку. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наук. праць / за наук. редакцією І. С. Булах. Київ : Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. Вип. 25 (70). 95 с.

2. Освітньо-професійна програма «Психологія»: комплекс навчальних програм для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальність 053 Психологія). Укладачі: Андрущенко Т. В., Захаренко К. В., Мельник В. В., Зеленін В. В., Федоренко А. Ф., Бондарчук О. Ю., Пиляєва Л. В., Федоренко Л. П., Хворостянко Н. А., Вовк Я. О., Малигін О. П., Мозгова Г. П., Бушуєва Т. В., Ханецька Т. І., Дьоміна Г. А., Сидоренко О. Б., Вольнова Л. М., Якимчук О. І., Поліщук С. П., Праченко О. К., Кушмирук Є. С. Київ : УДУ ім. Михайла Драгоманова, 2023. 520 с. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/42847.
3. Миколюк С., Миколюк Н. Формування комунікативної компетентності майбутніх психологів і соціальних працівників. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2024. № 53. С. 52–58. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-8437.53.2024-1.8
4. Федоренко А. Ф., Ханецька Т. І., Веселий К. О. Престижність як чинник професійного самовизначення підлітків в умовах карантину. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наук. праць / ред. І. С. Булах. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2022. Вип. 18 (63). С. 76–87. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).08.
5. Afriani I.H. Educational Psychology: Understanding Child Development. Lulu Press, Inc., 2021.
6. Bunting L., af Segerstad Y.H., Barendregt W. Swedish teachers’ views on the use of personalised learning technologies for teaching children reading in the English classroom. International Journal of Child-Computer Interaction. 2021. Vol. 27. P. 100236. https://doi.org/10.1016/j.ijcci.2020.100236.
7. Dhiu K., Laksana D.N.L. The Aspects Of Child Development On Early Childhood Education Curriculum. Journal of Education Technology. 2021. Vol. 5, no. 1. P. 1. https://doi.org/10.23887/jet.v5i1.30764.
8. Garcia D., Galesic M., Olsson H. The Psychology of Collectives. Perspectives on Psychological Science. 2023. https://doi.org/10.1177/17456916231201139.
9. Lin Y., Xu F., Ye X., Zhang H., Ding H., Zhang Y. Age and sex differences in emotion perception are influenced by emotional category and communication channel. Psychology and Aging. 2024. https://doi.org/10.1037/pag0000828
10. Nevoenna О.А. Students’ Motivation to Study in the Forced Conditions of Distance Learning. Transformational Processes in the European Educational Environment: Modern Challenges in the Training of Specialists in Higher Education: Proceedings of the Scientific and Pedagogic Internship (February 19 – March 20. 2024. Kielce, Poland). 2024. https://doi.org/10.54929/issw-202419022003-07.
11. The influence of the social context on the development of the child’s psyche. A.A. Da Silva et al. Observatório de la economía latinoamericana. 2024. Vol. 22, no. 2. P. e3081. https://doi.org/10.55905/oelv22n2-010.
12. Valsiner J. Signs in Minds: Semiotic Basis for the New General Psychology. General Human Psychology. Cham, 2021. P. 25–50. https://doi.org/10.1007/978-3-030-75851-6_2.
13. Vygotsky L.S. The Problem of Age Periodization in Child Development. L.S. Vygotsky’s Pedological Works. Volume 2. Singapore, 2021. P. 11–38. https://doi.org/10.1007/978-981-16-1907-6_2.
14. Yaban E.H., Gaschler R. Developmental regulation processes and age-related motivation of distance education students. Higher Education. 2024. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01316-9.

Mariia Shepelova THE TYPES OF PERSONALITY AND PREFERENCES OF COGNITIVE STRATEGIES IN ARTISTIC CREATION OF YOUTH

// Наука і освіта.  2025.  №1. – 58-65.

Марія Шепельова,
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник, лабораторія психології творчості,
Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України,
вул. Паньківська, 2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3293-4997


ТИПИ ОСОБИСТОСТІ ТА ДОМІНУЮЧІ КОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ У ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ МОЛОДІ


АНОТАЦІЯ:

У представленому дослідженні вивчалися домінуючі когнітивні стратегії у художній діяльності у студентів із різними типами особистості, що визначаються зв’язком між естетичною чутливістю та депресією. Для визначення типів особистості студентів ми використовували типологію, розроблену Подшивайловим Ф. М., Подшивайловою Л. І., Шепельовою М.В. (2020). Виокремлено 4 типи студентів за співвідношенням естетичної чутливості та депресії: I тип «Аватарність»; II тип «Індивідуальність»; III тип «Вітальність»; IV тип «Особистість». Для визначення домінуючих конгітивних стратегій студентів у художній творчості було застосовано опитувальник «Художня спрямованість сприйняття картин». Ми висунули гіпотезу, що відмінності в домінуванні когнітивних стратегій у студентів обумовлені їх типом особистості. Отримані результати показали, що існують достовірні відмінності між III типом та I, IІ, IV типами студентів у значенні аналогізування, а саме III тип має найменше середнє значення цього показника серед усіх типів; II тип – найвищий. Існують також суттєві відмінності між III типом та I, II типами студентів у значенні демонстрування, а саме III тип має найменше середнє значення цього показника серед усіх типів; II тип – найвищий. У студентів із різними типами особистості домінують різні когнітивні стратегії у художній діяльності, а саме аналогізування та демонстрування особистості художника в художньому творі. Разом із тим відмінності у прояві комбінування та реконструювання не є статистично значущими. Отримані результати свідчать про необхідність розвитку художнього сприйняття, особливо когнітивних стратегій як властивості, що спрямовує особистість на досягнення гармонії з навколишнім середовищем у процесі взаємодії.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

типи особистості, естетична чутливість, депресія, когнітивна стратегія, художня творчість, молодь


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 

1. Afhami R. & Mohammadi-Zarghan Sh. The Big Five, Aesthetic Judgment Styles, and Art Interest. Europe's Journal of Psychology, 2018. 14 (4), pp. 764–775. DOI: 10.5964/ejop.v14i4.1479.
2. Cosentino A.C., & Castro Solano A. The High Five: Associations of the five positive factors with the Big Five and well-being. Frontiers in Psychology, 2017. 8, Article 1250. DOI: 10.3389/fpsyg.2017.01250.
3. Furnham A. Personality and preference for surreal paintings. Personality and Individual Differences, 1997. 23 (6), pp. 923–935. DOI: 10.1016/S0191-8869(97)00131-1.
4. Gjermunds N., Brechan I., Johnsen S. & Watten, R. Personality traits in musicians. Current Issues in Personality Psychology, 2020. 8 (2), pp. 100–107. DOI: 10.5114/cipp.2020.97314.
5. Joyner Ch., Rhodes R., & Loprinzi P. The Prospective Association Between the Five Factor Personality Model With Health Behaviors and Health Behavior Clusters. Europe's Journal of Psychology, 2018. 14 (4), pp. 880–896. DOI: 10.5964/ejop.v14i4.1450.
6. Kajonius P. & Johnson J. Assessing the Structure of the Five Factor Model of Personality (IPIP-NEO-120) in the Public Domain. Europe's Journal of Psychology, 2019. 15 (2), pp. 260–275. DOI: 10.5964/ejop.v15i2.1671.
7. Oxford Dictionary of English, 3rd Edition. Oxford University Press, 2010. 2112 p.
8. Palmiero M., Piccardi L., Giancola M., Nori R. & Guariglia P. The Effect of Sadness on Visual Artistic Creativity in Non-Artists. Brain Sciences, 2023. 13, p. 149. DOI: 10.3390/brainsci13010149.
9. Podshyvailov F.M., Podshyvailova L.Y., Shepelova M.V. (2020). The construction of students’ pypology by the relation of aesthetic sensibility and depression. Technologies of intellect development, 2020. Vol. 4, 3 (28). DOI: 10.31108/3.2020.4.3.12.
10. Rawlings D., Barrantes N. & Furnham A. Personality and Aesthetic Preference in Spain and England: Two Studies Relating Sensation Seeking and Openness to Experience to Liking for Paintings and Music. European Journal of Personality, 2000. 14, pp. 553–576. DOI: 1 0 . 1 0 0 2 / 1 0 9 9 - 0 9 8 4 ( 2 0 0 0 11 / 1 2 ) 1 4 : 6 < 5 5 3 : : A I D - PER384>3.0.CO;2-H.
11. Saarinen J. The Concept of the Oceanic Feeling in Artistic Creativity and in the Analysis of Visual Artworks. Journal of aesthetic education, 2015. 49 (3), pp. 15–31. DOI: 10.5406/jaesteduc.49.3.0015.
12. Shepelova M. The personality characteristics in students’ artistic activity. Technologies of intellect development, 2019. Vol. 3, 3 (24). DOI: 10.31108/3.2019.3.3.5.
13. Viljoen M. The Relationship between Personality and Learning in Visual Art. Journal of Social Sciences. 2012. Vol. 31, 1. DOI: 10.1080/09718923.2012.11893013.
14. Wanrong X. The Associations Between Artistic Creativity and Resilience Among High School Female Students in Beijing. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 2022. 638, pp. 786–790. DOI: 10.2991/assehr.k.220110.149.
15. Zhe Cui. The Significance of Artistic Creativity on Treatment of Depression. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 2022. 664, pp. 1051–1055. DOI: 10.2991/assehr.k.220504.191.
16. Моляко В. О. Методологічні та теоретичні проблеми дослідження творчої діяльності. Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. Київ, 2008. С. 7–53.
17. Подшивайлов Ф. М. Пошук синергетичних ефектів взаємодії системоутворюючих параметрів академічної обдарованості. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2019. Т. XII. Психологія творчості. Випуск 26. С. 262–276.
18. Подшивайлов Ф. М., Подшивайлова Л. И., Шепельова М. В. Психологічна характеристика типів студентів за співвідношенням інтегральних властивостей особистості та індивідності. Психологічний часопис, 2020. Т. 6, № 7 (39). С. 61–84. DOI: 10.31108/1.2020.6.7.6.
19. Подшивайлова Л. І., Шепельова М. В. Перцептивно-мисленнєва стратегія як властивість особистості. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. Т. ХІІ. Психологія творчості. Вип. 23. С. 263–277.
20. Шепельова М. В. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів. Перцептивно-мисленнєві стратегії творчого конструювання інформаційних систем у навчальній та трудовій діяльності : монографія / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова [та ін.] ; за ред. В. О. Моляко. Київ, 2018. С. 106–123. URL: http://lib.iitta.gov.ua/712092/.

         

       
   
   
         

 

©2025 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.