// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 63-69.

Катаріна С. Фрайтаг,
бакалавр культурології,
Люнебурзький університет Леуфана,
пров. Вільшенбрухер, 84, м. Люнебург, Німеччина,
магістр психології,
Гейдельберзький університет імені Рупрехта і Карла,
пров. Грабенгассе, 1, м. Гейдельберг, Німеччина,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-1982-0628

Микола Дідух,
доктор психологічних наук,
старший викладач кафедри психіатрії, медичної та спеціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0790-0795

ВЕДИЧНА МЕДИТАЦІЯ ЯК ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ТРАВМОЮ

В умовах російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Україна, а також країни, які приймають українських біженців, стикаються з підвищеним попитом на лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та депресії. Попередні дослідження показали, що програма трансцендентальної медитації (TМ) є ефективним методом лікування посттравматичного стресового розладу. У цьому дослідженні вивчалася ефективність програми ТМ у лікуванні симптомів ПТСР та депресії в українських біженців у Німеччині. Суб’єкти в групі медитації (n = 40 ) практикували ТМ протягом 60 днів, тоді як суб’єкти контрольної групи (n = 40) цього не робили. Симптоми ПТСР вимірювали на вихідному рівні та через 30 і 60 днів після тестів за допомогою контрольного списку посттравматичного стресового розладу для DSM-5 (PCL-5) та переглянутої шкали впливу подій (IES-R). Симптоми депресії вимірювали за допомогою опитувальника депресії Бека-II (BDI-II). Вплив програми ТМ на змінні результату аналізували в групах і між групами за допомогою параметричних і непараметричних процедур. Через 30 днів група ПТС повідомила про значно меншу кількість симптомів ПТСР порівняно з вихідним тестом (середня різниця PCL-5 Δ = -18,53 [95% ДІ від -25,77 до -11,28], p < .001, IES-R Δ = -16,12 [95% ДІ від -22,65 до -9,60], p < 001), а частка суб’єктів, які набрали більше порогового значення PCL-5 31, знизилася з 60% до 2,5% (z = -4,80, стор < .001). Симптоми депресії, про які повідомлялося, також значно зменшилися (BDI-II Δ = -7,56 [95% ДІ від -12,30 до -2,80], p < ,001). Ці тенденції збереглися протягом 60 днів після тестування. Через 30 та 60 днів після тестів у групі ТМ повідомлялося про значно меншу кількість симптомів ПТСР порівняно з контрольною групою. Аналогічні результати були виявлені для симптомів депресії. Отримані результати підтверджують наявні докази того, що програма ТМ є валідним та ефективним методом лікування посттравматичного стресового розладу, а також вказують на те, що вона також може покращити депресивні розлади.

лікування, ПТСР, депресія, медитація, трансцендентальна медитація.

1. Almeida, F. B., Pinna, G., & Tannhauser Barros, H. M. (2021). The role of HPA axis and allopregnanolone on the neurobiology of major depressive disorders and PTSD. International Journal of Molecular Sciences, 22, 5495.
2. American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). Arlington, VA : American Psychiatric Publishing.
3. Aron, E., & Aron, A. (1986). The Maharishi Effect: a revolution through meditation. E. P. Dutton edition.
4. Bandy, C. L., Dillbeck, M. C., Sezibera. (2020). Reduction of PTSD in South African university students using Transcendental Meditation practice. Psychological Reports, 123(3), 725–740.
5. Barnes, V. A., & Orme-Johnson, D. W. (2012). Prevention and treatment of cardiovascular disease in adolescents and adults through the Transcendental Meditation program: a research review update. Current Hypertension Reviews, 8, 227–242.
6. Barnes, V. A., Rigg, J. L., & Williams, J. J. (2013). Clinical case series: treatment of PTSD with Transcendental Meditation in active duty military personnel. Military Medicine, 178(7), 836–840.
7. Barnes, V. A., Monto, A., Williams, J. J., & Rigg, J. L. (2016). Impact of Transcendental Meditation on psychotropic medication use among active duty military service members with anxiety and PTSD. Military Medicine, 181(1), 56–63.
8. Beck, A. T., Steer, R. A., & Brown, G. K. (1996). BDI-II: Beck Depression Inventory manual. 2nd edition, San Antonio, Texas : Psychological Corporation.
9. Bellehsen, M., Stoycheva, V., Cohen, B. H., & Nidich, S. (2021). A pilot randomized controlled trial of Transcendental Meditation as treatment for posttraumatic stress disorder in veterans. Journal of Traumatic Stress, 35(1), 22–31.
10. Ben-Ezra, M., Goodwin, R., Leshem, E., & Hamama-Raz, Y. (2023). PTSD symptoms among civilians being displaced inside and outside Ukraine during the 2022 Russian invasion. Psychiatry Research, 320: 115011.
11. Brady, K. T., Killeen, T. K., Brewerton, T., & Lucerini, S. (2000). Comorbidity of psychiatric disorders and posttraumatic stress disorder. Journal of Clinical Psychiatry, 61(7), 22–32.
12. Bremner, J. D., & Wittbrodt, M. T. (2020). Stress, the brain, and trauma spectrum disorders. International Review of Neurobiology, 152, 1–22.
13. Didukh, M. L., Freytag, K. S., Maksymenko, S. D., Lunov, V., Rudenko, Y. (2022). Reduction in symptoms of posttraumatic stress disorder and depression in Ukrainian refugees practicing Transcendental Meditation. Article submitted for publication.
14. Goyal, M., Singh, S., Sibinga, E. M. S. (2014). Meditation programs for psychological stress and wellbeing: a systematic review and meta-analysis. JAMA Internal Medicine, 174(3), 357–368.
15. Herron, R. E., & Rees, B. (2018). The Transcendental Meditation program’s impact on the symptoms of posttraumatic stress disorder of veterans: an uncontrolled pilot study. Military Medicine, 183(1-2), 144–150.
16. Hirschberger, G. (2018). Collective trauma and the social construction of meaning. Frontiers in Psychology, 9: 1441.
17. Infante, J. R., Peran, F., Rayo, J. I. (2014). Levels of immune cells in transcendental meditation practitioners. International Journal of Yoga, 7, 147–151.
18. Jevning, R., Wallace, R. K., & Beidebach, M. (1992). The physiology of meditation: a wakeful hypometabolic integrated response. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 16(3), 415–424.
19. Kang, S. S., Erbes, C. R., Lamberty, G. J. (2018). Transcendental meditation for veterans with posttraumatic stress disorder. Psychological Trauma, 10(6), 675–680.
20. Kessler, R. C. (2006). Posttraumatic stress disorder: the burden to the individual and to society. Journal of Clinical Psychiatry, 61(5), 4–12.
21. Kim, S.-H., Schneider, S. M., Kravitz, L. (2013). Mind-body practices for posttraumatic stress disorder. Journal of Investigative Medicine, 61(5), 827–834.
22. Kim, D.-Y., Hong, S.-H., Jang, S.-H. (2022).  Systematic review of medical applications of meditation in randomized controlled trials. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3): 1244.
23. Levine, G. N., Lange, R. A., Bairey-Merz, C. N., & the American Heart Association Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, & Council on Hypertension (2017). Meditation and cardiovascular risk reduction: a scientific statement from the American Heart Association. Journal of the American Heart Association, 6(10): e002218.
24. Lewis, C., Roberts, N. P., Andrew, M. (2020). Psychological therapies for post-traumatic stress disorder in adults: systematic review and meta-analysis. European Journal of Psychotraumatology, 11, 1729633.
25. Maharishi Mahesh Yogi (1967). The science of being and art of living. International SMR Publications, 4th edition. 26. Mallory, J. P., & Adams, D. Q. (1997). Encyclopedia of Indo-European Culture. Taylor & Francis.
27. McEwen (2000). Allostasis and allostatic load: implications for neuropsychopharmacology. Neuropsychopharmacology, 22(2), 108–124.
28. Mosini, A. C., Saad, M., Casalete Braghela, C. (2019). Neurophysiological, cognitive-behavioral and neurochemical effects in practitioners of transcendental meditation – a literature review. Rev. Assoc. Med. Brasil., 65(5), 706–713.
29. Nidich, S., O’connor, T., Rutledge, T. (2016). Reduced trauma symptoms and perceived stress in male prison inmates through the Transcendental Meditation program: a randomized controlled trial. The Permanente Journal, 20(4), 16–007.
30. Nidich, S., Seng, A., Compton, B. (2017). Transcendental Meditation and reduced trauma symptoms in female inmates: a randomized controlled study. The Permanente Journal, 21, 16–008.
31. Orme-Johnson, D. W., Cavanaugh, K. L., Dillbeck,  M. C. (2022). Field-effects of consciousness: a seventeen-year study of the effects of group practice of the Transcendental Meditation and TM-Sidhi programs on reducing national stress in the United States. World Journal of Social Science, 9(2), doi:10.5430/wjss.v9n2p1.
32. Radell, M. L., Hamza, E. A., & Moustafa, A. A. (2020). Depression in post-traumatic stress disorder. Reviews in the Neurosciences, 31(7), 703–722.
33. Rees, B., Travis, F., Shapiro, D., & Chant, R. (2013). Reduction in posttraumatic stress symptoms in Congolese refugees practicing transcendental meditation. Journal of Traumatic Stress, 26(2), 295–298.
34. Rees, B., Travis, F., Shapiro, D., & Chant, R. (2014). Significant reduction in posttraumatic stress symptoms in Congolese refugees within 10 days of Transcendental Meditation practice. Journal of Traumatic Stress, 27(1), 112–115.
35. Ressler, K. J., Berretta, S., Bolshakov, V. Y. (2022). Post-traumatic stress disorder: clinical and translational neuroscience from cells to circuits. Nature Reviews Neurology, 18(5), 273–288.
36. Rosenthal, J. Z., Grosswald, S., Ross, R. (2011). Effects of transcendental meditation in veterans of Operation Enduring Freedom and Operation Iraqi Freedom with posttraumatic stress disorder: a pilot study. Military Medicine, 176(6), 626–630.
37. Storozhuk, S., Kryvda, N., Hoian, I. (2022). Mental health after trauma: individual and collective dimensions. Wiadomosci Lekarskie, 75(8 pt. 1), 1924–1931.
38. Svorcova, J. (2023). Transgenerational epigenetic transmission of traumatic experience in mammals. Genes, 14, 120.
39. Travis, F., Haaga, D. A. F., Hagelin, J. (2009). A selfreferential default brain state: patterns of coherence, power, and eLORETA sources during eyes-closed rest and Transcendental Meditation practice. Cognitive Processing, 11, 21–30.
40. Travis, F., & Shear, J. (2010). Focused attention, open monitoring and automatic self-transcending: categories to organize meditations from Vedic, Buddhist and Chinese traditions. Consciousness and Cognition, 19(4), 1110–1118.
41. UNHCR (2023). Retrieved July 10, 2023. URL: https://www.unrefugees.org/emergencies/ukraine/
42. Wahbeh, H., Elsas, S.-M., & Oken, B. S. (2008). Mindbody interventions: applications in neurology. Neurology, 70(24), 2321–2328.
43. Walsh, R., & Shapiro, S. L. (2006). The meeting of meditative disciplines and Western psychology: a mutually enriching dialogue. American Psychologist, 61(3), 227–239.
44. Weathers, F. W., Litz, B. T., Keane, T. M. (2013). The PTSD checklist for DSM-5 (PCL-5). URL: https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-sr/ptsd-checklist.asp
45. Weiss, D. S., & Marmar, C. R. (1996). The Impact of Event Scale – Revised. In J. P. Wilson & T. M. Keane (eds.). Assessing psychological trauma and PTSD (pp. 399-411). New York : Guilford.
46. Wenuganen, S., Walton, K. G., Katta, S. (2021). Transcriptomics of long-term meditation practice: evidence for prevention or reversal of stress effects harmful to health. Medicina, 57, 218.
47. World Health Organization (1992). The ICD-10 classification of mental and behavioral disorders: clinical descriptions and diagnostic guidelines. World Health Organization, 1st edition.
48. Yoshimura, M., Kurokawa, E., Noda, T. (2015). Disaster relief for the Japanese earthquake-tsunami of 2011: Stress reduction through the Transcendental Meditation technique. Psychological Reports, 117(1), 206–216.

// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 54-62.

Віктор Плохіх,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7897-3417

Олена Чіпіленко,
магістрант,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-6866-6427

ПРОЯВИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ОРГАНІЗАЦІЇ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Вимушено переміщені особи в боротьбі за виживання в невизначеності сьогодення перебувають під стресогенними впливами, що не може не відбиватися на їх баченні своєї життєвої перспективи. Мета дослідження – визначення особливостей організації часової перспективи вимушено переміщених осіб, психічне здоров’я і стресостійкість яких піддаються випробуванню в критичних обставинах життєдіяльності. Досліджуваними були 46 вимушених переселенців молодого та зрілого віку. Емпіричне дослідження проводилося на базі сервісу Google Form в режимі онлайн. Використовувалися методики: «Опитувальник часової перспективи» (Ф. Зімбардо); «Шкала позитивного психічного здоров’я» (PMH-scale; J. Lukat et al.); «Шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф); Фрайбуржський особистісний опитувальник (FPI, форма В); «Особистісна шкала проявів тривоги» (Дж. Тейлор). Результати. Виявлено, що психічно більш здорові вимушені переселенці в цілому більш благополучні, порівняно з іншими (U=140.00; p=.006), але тільки за окремими ознаками (цілі у житті: U=145.50; p=.009; самоприйняття: U=166.00; p=.031). В часовій перспективі більш психічно здорових вимушених переселенців, порівняно з іншими, виявляється більш виразна орієнтація на майбутнє (U=133.00; p=.004) і на позитивне минуле (U=164.00; p=.027). Тривожність у підгрупі досліджуваних з нижчим рівнем психічного здоров’я на високому рівні і суттєво вища, порівняно з іншими (U=153.00; p=.015). Висновки. Встановлено, що достатньо високий рівень психічного здоров’я вимушено переміщених осіб в організації часової перспективи проявляється в збалансованості і несуперечливості поточного стану, через що системно зв’язується позитивний минулий досвід з антиципованим можливим майбутнім. Доведено, що у вимушено переміщених осіб за наявності ознак розвитку дистресу, разом зі зниженням рівня психічного здоров’я і благополуччя, з суттєвим підвищенням тривожності до високих значень, зі збільшенням депресивності, невротичності й агресивності, в організації часової перспективи спостерігається виразна орієнтація на негативне минуле і обмеження щодо визначення майбутнього. Виявлено, що для вимушено переміщених осіб важливим ресурсом долання стресу є подружні стосунки.

психічне здоров’я, психологічне благополуччя, часова перспектива, тривога, стрес, вимушено переміщені особи.

1. Andrade C., Tavares M., Soares H., Coelho F., Tomás C. Positive Mental Health and Mental Health Literacy of Informal Caregivers: A Scoping ReviewInt. J. Environ. Res. Public Health. 2022. 19(22). Р. 15276/ https://doi.org/10.3390/ijerph192215276
2. Bandura A. Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychol Rev. 1977. 84(2). P. 191–215.
3. Cai K.C., van Mil S., Murray E., Mallet J.-F., Matar C., Nafissa Ismail N. Age and sex differences in immune response following LPS treatment in mice. Brain, Behavior, and Immunity. 2016. 58. Р. 327–337. https://doi.org/10.1016/j. bbi.2016.08.002
4. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh, V., Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020. 20(3). Р. 1580–1589 https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
5. Deci E.L., Ryan R.M. Hedonia, eudaimonia, and wellbeing: an introduction. J Happiness Stud. 2008. 9(1). Р. 1–11. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9018-1
6. Doré I., Caron J. Mental Health: Concepts, Measures, Determinants. Sante Ment Que. 2017 Spring. 42(1). P. 125–145. PMID: 28792565
7. Ford B.Q., Lam P., John O.P., Mauss I.B. The psychological health benefits of accepting negative emotions and thoughts: Laboratory, diary, and longitudinal evidence. J Pers Soc Psychol. 2018 Dec. 115(6). P. 1075–1092. https://doi.org/10.1037/pspp0000157.
8. Guajardo M.G., Slewa-Younan S., Smith M. Psychological distress is influenced by length of stay in resettled Iraqi refugees in Australia. International Journal of Mental Health Systems. 2016. 10. Article number: 4.
9. Keyes C. L. M., Shmotkin D., Ryff C. D. Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. 82(6). Р. 1007–1022. https://doi.org/10.1037/0022-3514.82.6.1007
10. Lazarus R.S., Folkman S. Transactional theory and research on emotions and coping. Eur. J. Pers. 1987. 1. Р. 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
11. Leamy M., Foye U., Hirrich A. A systematic review of measures of the personal recovery orientation of mental health services and staff. International Journal of Mental Health Systems. 2023. 17. Р. 33. https://doi.org/10.1186/s13033-023-00600-y
12. Lukat J., Margraf J., Lutz R. Psychometricproperties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology. 2016. 4(8). https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
13. Maouch M.E., Jin Z., Zhao K., Zhang Y. The ‘Creativity Crisis’ as a Mind in Crisis: A Cultural-Historical Activity Theory Position. Integr. Psychol. Behav. Sci. 2023. Sep 20. https://doi.org/10.1007/s12124-023-09808-6
14. Nishimi K., Koenen K.C., Coull B.A. Psychological resilience and diurnal salivary cortisol in young adulthood. Psychoneuroendocrinology. 2022 Jun. 140:105736. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2022.105736/
15. Plokhikh V. V. Limitation of psychological defense on the formation of students’ time perspective. Insight: the psychological dimensions of society. 2022. 8. Р. 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4
16. Plokhikh V. V. Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time. Insight: the psychological dimensions of society. 2023. 9. Р. 72–93. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-5

 17. Plokhikh V., Yanovskaya S., Bilous R. Psychological Defenses of Students in the Process of Experience of Time. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2023. Vol. 14, Issue 1. Р. 138–156. https://doi.org/10.18662/brain/14.1/411
18. Seligman M. E., Csikszentmihalyi M. Positive Psychology: An Introduction. In Flow and the Foundations of Positive Psychology. 2014. P. 279–298. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9088-8_18
19. Seligman M. E., Parks A. C., Steen T. A balanced psychology and a full life. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2004 Sep 29. 359(1449). 1379-81. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1513
20. Selye H.A. Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress. 1975. 1. P. 37–44. http://dx.doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406
21. Schaefer J. D., Caspi A., Belsky D. W. Enduring mental health: Prevalence and prediction. Journal of Abnormal Psychology. 2017. 126(2). P. 212–224. https://doi.org/10.1037/abn0000232.
22. Twenge J. M., Cooper A. B., Joiner. Age, period, and cohort trends in mood disorder indicators and suicide-related outcomes in a nationally representative dataset, 2005–2017. Journal of Abnormal Psychology. 2019. 128(3). Р. 185–199. https://doi.org/10.1037/abn0000410.
23. Wren-Lewis S., Alexandrova A. Mental Health Without Well-being. The Journal of Medicine and Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine. 2021. 46(6). P. 684–703. https://doi.org/10.1093/jmp/jhab032.
24. Zimbardo P. G., Boyd J. N. Putting time in perspective: a valid, reliable individual-differences metric. J. Pers. Soc. Psychol. 1999. 77. Р. 1271–1288. https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1271

// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 47-53.

Валерій Олефір,
доктор психологічних наук, доцент,
завідувач кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3552-3277

САМОКОНТРОЛЬ ЯК МЕДІАТОР У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОГО ДИСОНАНСУ ТА ЕМОЦІЙНОГО ВИСНАЖЕННЯ ВЧИТЕЛІВ

Актуальність проблеми. Оскільки емоційне виснаження чинить негативний вплив на продуктивність діяльності вчителів, їхнє ментальне і фізичне здоров’я, то вивчення механізмів цього феномену вкрай важливе для здійснення спрямованих психологічних утручань. Мета дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між переживанням вчителями емоційного дисонансу, самоконтролем та рівнем їх емоційного виснаження. Ми припустили, що емоційний дисонанс вчителів пов’язаний з високим рівнем емоційного виснаження вчителів. Ми також очікували, що самоконтроль опосередковує взаємозв’язок між переживанням емоційного дисонансу та емоційним виснаженням. Методи дослідження. У поперековому дослідженні взяли участь 81 працюючих вчителів середніх класів. Як методи дослідження використовувались: адаптована Франкфуртська шкала робочих емоцій, коротка шкала самоконтролю (BSCS), шкала емоційного виснаження з опитувальника Маслач (MBI-HSS. Модель посередництва була проаналізована з використанням байєсівського підходу до моделювання структурними рівняннями. Результати. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що емоційний дисонанс, що переживається вчителями в роботі, значуще пов’язаний з їх вигорянням. Гіпотеза медіації також підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та досвідом емоційного виснаження. Гіпотеза медіації також повністю підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та їх досвідом емоційного виснаження.

емоційний дисонанс, вигоряння, самоконтроль, вчителі.

1. Кузнєцов М. А., Грищук О. В. Емоційне вигорання вчителів : Основні закономірності динаміки. Харків, 2011. 206 с.
2. Поя А. Понад половина опитаних учителів відчуває вигорання – результати дослідження. Українська правда. 2023. 27 січня. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2023/01/27/252570/ (дата звернення: 11.11.2023).
3. Bakker A. B., & Heuven E. Emotional dissonance, burnout, and in-role performance among nurses and police officers. International Journal of Stress Management. 2006. V. 13(4). P. 423–440. URL: https://doi.org/10.1037/1072-5245.13.4.423
4. Baumeister R. F., Bratslavsky E., Muraven M., & Tice D. M. Ego depletion: Is the active self a limited resource? Journal of Personality and Social Psychology. 1998. V. 74(5). P. 1252–1265. URL: https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.5.1252
5. Capone V., Joshanloo M., & Park M. S. A. Burnout, depression, efficacy beliefs, and work-related variables among school teachers. International Journal of Educational Research. 2019. V. 95. P. 97–108. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2019.02.001
6. Depaoli S., and van de Schoo, R. Improving transparency and replication in Bayesian statistics: the WAMBS-checklist. Psychological Methods. 2015. V. 22. P. 240–261. URL: https://doi.org/10.1037/met0000065
7. Dieste, S., & Schmidt K. H. The moderating role of cognitive control deficits in the link from emotional dissonance to burnout symptoms and absenteeism. Journal of occupational health psychology. 2011. V. 16(3). P. 313–330. URL: https://doi.org/10.1037/a0022934)
8. Fiorilli C., Benevene P., De Stasio S., Buonomo I., Romano L., Pepe A., and Addimando L. Teachers’ Burnout: The Role of Trait Emotional Intelligence and Social Support. Frontiers in Psychology. 2019. V. 10:2743. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02743
9. Friese M., Loschelder D. D., Gieseler K., Frankenbach J., and Inzlicht M. Is ego depletion real? An analysis of arguments. Personality and Social Psychology Review. 2019. V. 23(2). P. 107–131. URL: https://doi.Org/10.1177/1088868318762183
10. Geisler M., Berthelsen H., & Hakanen J. J. No job demand is an island – Interaction effects between emotional demands and other types of job demands. Frontiers in Psychology. 2019. V. 10:873. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00873
11. Grandey A. A. When “the show must go on”: Surface acting and deep acting as determinants of emotional exhaustion and peer-rated service delivery. Academy of Management Journal. 2003. V. 46(1). P. 86–96. URL: https://doi.org/10.2307/30040678
12. Herman K. C., Hickmon-Rosa J., & Reinke W. M. Empirically derived profiles of teacher stress, burnout, self-efficacy, and coping and associated student outcomes. Journal of Positive Behavior Interventions. 2018. V. 20(2). P. 90–100. URL: https://doi.org/10.1177/1098300717732066
13. Heuven E. & Bakker A. Emotional dissonance and burnout among cabin attendants. European Journal of Work and Organizational Psychology. 2003. 12(1). P. 81–100. URL: https://doi.org/10.1080/13594320344000039
14. Hochschild A. R. The managed heart: commercialization of human feeling. 1983. Berkeley : University of California Press.
15. Indregard A.-M. R., Ulleberg P., Knardahl S., & Nielsen M. B. Emotional dissonance and sickness absence among employees working with customers and clients: A moderated mediation model via exhaustion and human resource primacy. Frontiers in Psychology. 2018. 9:436. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00436
16. Lewig K. A., & Dollard M. F. Emotional dissonance, emotional exhaustion and job satisfaction in call centre workers. European Journal of Work and Organizational Psychology. 2003. V. 12(4). P. 366–392. URL: https://doi.org/10.1080/13594320344000200
17. Maslach C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. Maslach Burnout Inventory Manual. 3rd ed., Consulting Psychologists Press. 1996. Palo Alto. CA.
18. Maslach C., & Leiter M. P. Teacher burnout: A research agenda. In R. Vandenberghe & A. M. Huberman (Eds.), Understanding and preventing teacher burnout: A sourcebook of international research and practice (pp. 295–303). 1999. New York, NY, US: Cambridge University Press. URL: http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511527784.021
19. Maslach C., Schaufeli W. B., & Leiter M. P. Job burnout. Annual Review of Psychology. 2001. V. 52(1). P. 397–422. URL: http://dx.doi.org/1.1146/annurev.psvch.52.1.397
20. Muraven M., & Baumeister R. F. Self-regulation and depletion of limited resources: Does self-control resemble a muscle? Psychological Bulletin. 2000. V. 126(2). P. 247–259. URL: https://doi.org/10.1037/0033-2909.126.2.247
21. Muthén B., & Asparouhov T. Bayesian structural equation modeling: A more flexible representation of substantive theory. Psychological Methods. 2012. V. 17(3). P. 313–335. URL: https://doi.org/10.1037/a0026802
22. de Ridder D. T., Lensvelt-Mulders G., Finkenauer C., Stok F. M., & Baumeister R. F. Taking stock of self-control: a meta-analysis of how trait self-control relates to a wide range of behaviors. Personality and social psychology review : an official journal of the Society for Personality and Social Psychology, Inc. 2012. V. 16(1). P. 76–99. URL: https://doi.org/10.1177/1088868311418749
23. Schaufeli W. B., & Taris, T. W. A Critical Review of the Job Demands-Resources Model: Implications for Improving Work and Health. In Bridging Occupational. Organizational and Public Health: A Transdisciplinary Approach; Bauer G. F., Hämmig O., Eds. 2014. Springer: Dordrecht. The Netherlands. Pp. 43–68. URL: http://dx.doi.org/1.1007/978-94-007-5640-3_4
24. Skaalvik E. M., & Skaalvik S. Teacher self-efficacy and perceived autonomy: Relations with teacher engagement, job satisfaction, and emotional exhaustion. Psychological Reports. 2014. V. 114(1). P. 68–77. URL: https://doi.org/10.2466/14.02.PR0.114k14w0
25. Schmidt K.-H., Beck R., Rivkin W., & Diestel S. Self-control demands at work and psychological strain: The moderating role of physical fitness. International Journal of Stress Management. 2016. V. 23(3). P. 255–275. URL: https://doi.org/10.1037/str0000012.
26. Tangney J. P., Baumeister R. F., Boone A. L. High Self-Control Predicts Good. Adjustment, Less Pathology, Better Grades, and Interpersonal Success. Journal of Personality. 2004. V. 72(2). P. 271–324. URL: https://doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00263.x
27. Travers C. Current knowledge on the nature, prevalence, sources and potential impact of teacher stress. In T. M. McIntyre, S. E. McIntyre, & D. J. Francis (Eds.), Educator stress: An occupational health perspective (pp. 23–54). 2017. Springer International Publishing AG. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-53053-6_2
28. van de Schoot R., Kaplan D., Denissen J., Asendorpf J. B., Neyer F. J., & van Aken M. A. G. A gentle introduction to Bayesian analysis: Applications to developmental research. Child Development. 2014. V. 85(3). P. 842–860. URL: https://doi.org/10.1111/cdev.12169
29. Zapf D. Emotion work and psychological well-being: A review of the literature and some conceptual considerations. Human Resource Management Review. 2002. V. 12(2). P. 237–268. URL: https://doi.org/10.1016/S1053-4822(02)00048-7
30. Zapf D., Vogt C., Seifert C., Mertini H., & Isic A. Emotion work as a source of stress. The concept and development of an instrument. European Journal of Work and Organizational Psychology. 1999. V. 8. P. 371–400. URL: http://dx.doi.org/10.1080/135943299398230

// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 36-46.

Катерина Аккая,
аспірантка кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9561-7676

ПЕРЕГЛЯД ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ПОЗИТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ: МЕДІАТОРНИЙ АНАЛІЗ

Стаття присвячена розгляду ролі перегляду професійної ідентичності в системі позитивного функціонування особистості студентів та виявленню посередників їх зв’язку. Метою роботи було дослідження наявності та специфіки медіаторного ефекту осмисленості життя, автентичності та суб’єктивного контролю у зв’язку між професійними сумнівами і гнучкістю прихильності професійної ідентичності студентів з однієї сторони та їхнім суб’єктивним благополуччям з іншої. Вибірку склали 213 студентів різних спеціальностей. Використовувались психодіагностичні методики Оцінка статусів професійної ідентичності (VISA-19), Шкала задоволеності життям Е. Дінера, Шкала позитивних і негативних переживань (SPANE), Опитувальник сенсу життя MLQ, субшкали «Цілі в житті» та «Самоприйняття» Опитувальника психологічного благополуччя К. Ріфф, Шкала автентичності особистості (Wood et al., 2008) та Шкала почуття суб’єктності (Tapal et al.,, 2017). В результаті медіаторного аналізу було встановлено, що гнучкість прихильності є значущим (зворотнім) предиктором осмисленості (β=-0,394, p<0,000, R2=0,155), автентичності (β=-0,319, p<0,000, R2=0,102) та суб’єктивного контролю (β=-0,293, p<0,000, R2=0,086). Професійні сумніви також значущо прогнозують зменшення осмисленості (β=-0,676, p<0,000, R2=0,457), автентичності (β=-0,521, p<0,000, R2=0,272) та суб’єктивного контролю (β=-0,494, p<0,000, R2=0,244). Статистично значущим медіатором в рамках паралельного медіаторного аналізу моделі впливу гнучкості прихильності та моделі впливу професійних сумнівів на суб’єктивне благополуччя було визначено осмисленість життя (в обох випадках зворотний ефект: -0,211 при 95% CI [-1,625; -0,695] та -0,337 при 95% CI [-2,165;-0,940] відповідно). Зазначено, що пояснення незначущих результатів опосередкування для автентичності та суб’єктивного контролю потребують подальших досліджень.

професійна ідентичність, позитивне (оптимальне) функціонування, гнучкість прихильності, перегляд ідентичності, суб’єктивне благополуччя, автентичність, осмисленість життя, суб’єктивний контроль.

1. Джаббарова Л. В. Ідентичність як предиктор психологічного благополуччя студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 5. Т. 1. C. 12–16. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.5-1.2
2. Зливков В. Л., Лукомська С. О., Федан О. В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/77241343.pdf
3. Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1–9.
4. Коробка І. М. Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 2. С. 85–93. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12
5. Олефір В. О., Боснюк В. Ф., Малофейкіна К. О. Валідизація і вимірювальна інваріантність української версії шкали позитивних і негативних переживань (SPANE). 2021. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. № 6(71). С. 34–42. DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2021-71-04
6. Ревенко С. П. Соціально-психологічні особливості впливу зрілої ідентичності на психологічне благополуччя студентської молоді. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2019. № 3(50), Т. 3. С. 277–288. DOI: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-277-288
7. Харитинський А. Теоретична модель суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. № 70. 2022. С. 190–197. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858–22–70–6–190-197
8. Adams G. R., Marshall S. K. A developmental social psychology of identity: Understanding the person‐in‐context. Journal of adolescence. 1996. Vol. 19. No 5. P. 429–442. DOI: https://doi.org/10.1006/jado.1996.0041
9. Boyraz G., Waits J. B., Felix V. A. Authenticity, life satisfaction, and distress: A longitudinal analysis. Journal of Counseling Psychology. 2014. Vol. 61. No 3. P. 498–505. DOI: https://doi.org/10.1037/cou0000031
10. Becht A. I., Luyckx K., Nelemans S. A. Linking identity and depressive symptoms across adolescence: A multisample longitudinal study testing within-person effects. Developmental Psychology. 2019. Vol. 55. No 8. P. 1733–1742. DOI: https://doi.org/10.1037/dev0000742
11. Crocetti E., Rubini M., Meeus W. Capturing the dynamics of identity formation in various ethnic groups: Development and validation of a three- dimensional model. Journal of Adolescence. 2008. Vol. 31. P. 207–222. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2007.09.002
12. Czyżowska N. Identity Processing Style and Meaning in Life among Emerging Adults: Mediational Role of Commitment. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol.19, No 11. 6585. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116585
13. De Lise F., Luyckx K., Crocetti E. Identity Matters for Well-Being: The Longitudinal Associations Between Identity Processes and Well-Being in Adolescents with Different Cultural Backgrounds. Journal of youth and adolescence. 8 Nov., 2023 (Epub ahead of print). DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-023-01901-8
14. Diener E., Suh E. M., Lucas R. E., Smith H. L. Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological bulletin. 1999. Vol. 125, No 2. P. 276–302. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
15. Dimitrova R., Buzea C., Taušová J. Relationships between identity domains and life satisfaction in minority and majority youth in Albania, Bulgaria, Czech Republic, Kosovo, and Romania. European Journal of Developmental Psychology. 2018. Vol. 15. No 1. P. 61–82. DOI: https://doi.org/10.1080/17405629.2017.133699
16. Erikson E. H. (1993). Childhood and society. W.W. Norton & Company, 1993. 445 p.
17. Fitzgerald A. Professional identity: A concept analysis. Nursing forum. 2020. Vol. 55. No 3. P. 447–472. DOI: 10.1111/nuf.12450
18. Hirschi A., Herrmann A. Vocational identity achievement as a mediator of presence of calling and life satisfaction. Journal of Career Assessment. 2012. Vol. 20. No 3. P. 309–321. DOI: https://doi.org/10.1177/10690727114361
19. Karaś D., Cieciuch J. The relationship between identity processes and well-being in various life domains. Personality and Individual Differences. 2018. Vol. 121. P. 111–119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.09.027
20. Lawrie S. I., Eom K., Moza D. Cultural Variability in the Association Between Age and Well-Being: The Role of Uncertainty Avoidance. Psychological Science. 2020. Vol. 31. No 1. P. 51–64. DOI: https://doi.org/10.1177/0956797619887348
21. Luyckx K., Schwartz S. J., Berzonsky M. D. Capturing ruminative exploration: Extending the four-dimensional model of identity formation in late adolescence. Journal of research in personality. 2008. Vol. 42. № 1. P. 58–82. DOI: 10.1016/j.jrp.2007.04.004
22. Marcia J. E. Development and validation of egoidentity status. Journal of Personality and Social Psychology. 1966. Vol. 3. № 5. P. 551–558. DOI: 10.1037/h0023281
23. Negru-Subtirica O., Pop E. I., Luyckx K. The meaningful identity: A longitudinal look at the interplay between identity and meaning in life in adolescence. Developmental Psychology. 2016. Vol. 52. No 11. P. 1926–1936. DOI: http://doi.org/10.1037/dev0000176
24. Piotrowski K. Perfectionism and Identity Processes in Two Domains: Mediational Roles of Worry, Rumination, Indecisiveness, Shame, and Guilt. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. 1864. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01864
25. Porfeli E. J., Lee B., Vondracek F. W., Weigold I. K. A multi-dimensional measure of vocational identity status. Journal of adolescence. 2011. Vol. 34. № 5. P. 853–871. DOI: 10.1016/j.adolescence.2011.02.001
26. Serafini T. E., Adams G. R. Functions of identity: Scale construction and validation. Identity: an international journal of theory and research. 2002. Vol. 2. No 4. P. 361–389. DOI: https://doi.org/10.1207/S1532706XID0204_05
27. Skorikov V. B., Vondracek F. W. Occupational identity. Handbook of identity theory and research / S. J. Schwartz, K. Luyckx, V. L. Vignoles (Eds.). Springer Science & Business Media. 2011. P. 693–714. DOI: 10.1007/978-1-4419-7988-9_29
28. Steger M. F., Frazier P., Oishi S., Kaler M. The meaning in life questionnaire: assessing the presence of and search for meaning in life. Journal of counseling psychology. 2006. Vol. 53. No 1. P. 80–93. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-0167.53.1.80
29. Tapal A., Oren E., Dar R., Eitam B. The sense of agency scale: A measure of consciously perceived control over one’s mind, body, and the immediate environment. Frontiers in psychology. 2017. Vol. 8:1552. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01552
30. Vleioras G., Bosma H. A. Are identity styles important for psychological well-being? Journal of adolescence. 2005. Vol. 28. No 3. P. 397–409. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2004.09.001
31. Waterman A. S. Identity, the identity statuses, and identity status development: A contemporary statement. Developmental review. 1999. Vol. 19. No 4. P. 591–621. DOI: https://doi.org/10.1006/drev.1999.0493
32. Weisskirch R. S. Grit applied within: Identity and well-being. Identity. 2019. Vol. 19. No 2. P. 98–108. DOI: https://doi.org/10.1080/15283488.2019.1604345
33. Wood A. M., Linley P. A., Maltby J. The authentic personality: A theoretical and empirical conceptualization and the development of the Authenticity Scale. Journal of counseling psychology. 2008. Vol. 55. No 3. P. 385–399. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-0167.55.3.385
34. Zhao X., Lynch Jr J. G., Chen Q. Reconsidering Baron and Kenny: Myths and truths about mediation analysis. Journal of consumer research. 2010. Vol. 37. No 2. P. 197–206. DOI: https://doi.org/10.1086/651257