2022-4-doc

Світлана Симоненко, Олена Грек. ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ

// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 64-71.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-11

Світлана Симоненко,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5491-6637

Олена Грек,
кандидат психологічних наук, доцент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7925-0939

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті аналізується роль критичного мислення у структурі інформаційно-психологічної безпеки особистості студента. Уточнено сутність поняття «інформаційно-психологічна безпека» та її структурну організацію, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти. Розглянуто проблему вивчення критичного мислення у вітчизняних та зарубіжних підходах, визначено його основні функції та показники. Метою статті є дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки у студентів. Методи емпіричного дослідження: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності та конкретні методики: методика дослідження критичного мислення Л. Старкі (адаптація О.Л. Луценко), методика визначення рівня рефлексивності А.В. Карпова, опитувальник «Уявлення студентів про інформаційно-психологічну безпеку» Т.О. Басанової. Установлено, що рівень розвитку критичного мислення у студентів 1–4-го курсів має середній рівень та значне зростання виявлено на 3-му курсі; достатньо виражені такі функції критичного мислення у досліджуваних студентів, як стимулююча, інтерпретаційна, прогнозуюча та оціночно-рефлексивна. Виявлено особливості розвитку рефлексивності як компонента критичного мислення. Досліджено рівень сформованості інформаційно-психологічної безпеки у студентів 1–4-го курсів, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти; визначено зміни в рівні сформованості означених компонентів протягом досліджуваного віку; вивчено загрозливі чинники для особистості студента, серед яких найбільш значущими є фізичний та інформаційно-психологічний, хімічні та біологічні загрозливі чинники. Представлено взаємозв’язки між критичним мисленням та іншими структурними компонентами інформаційно-психологічної безпеки. Тобто критичне мислення дає змогу особистості робити більш глибокий аналіз життєвої ситуації, що й забезпечує інформаційно-психологічну безпеку в сучасних реаліях.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

безпека, психологічна безпека, інформаційно-психологічна безпека, критичне мислення, рефлексивність, розвиток, студентський вік.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойко С.Т. Психологічна безпека особистості в умовах розірваного інформаційного простору. Психологія: теорія і практика. 2019. Т. 1. Вип. 3. С. 32–43. URL: https://doi.org/10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43
2. Громова Н.М. Психологічні особливості установки на критичне мислення. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. 10. Вип. 27. С. 79–88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2015_10_27_9.
3. Луценко Е.Л. Адаптация теста критического мышления Л. Старки. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2014. № 1110. С. 65–70.
4. Шахова Н.В. Опасный контент Интернета как угроза информационно-психологической безопасности личности подростка. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2012. № 20. С. 162–170. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_20_23
5. Carpendale J.I.M., Lewis C. Taking natural history seriously in studying the social formation of thinking: Critical analysis of A Natural History of Human Thinking by Michael Tomasello. Human Development. 2015. Vol. 58(1). Р. 55–66.
6. Edmondson A.C. Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly. 1999. Vol. 44 (2). P. 350.

7. Lazorko, O., Dzhahupov, H., Abramciow, R., Symonenko, S., Hrek, O., & Kostieva, T. (2022). The Phenomenon of Security Within the Socio-Psychological Knowledge in the Era of Postmodernism. Postmodern Openings, 13(3), 180–200. URL: https://doi.org/10.18662/po/13.3/484.
8. Lazorko, O., Koval, S., Hrek, O., Shkrabiuk, V., Kulesha-Liubinets, M., & Bihun, N. (2021). Psychological Security of the Individual as a Functional Component of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 455–473. URL: https://doi.org/10.18662/brain/12.4/259
9. Facione P.A. Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Purposes of Educational Assessment and Instruction. Executive Summary. URL: http://www.evolkov.net/critic.think/ basics/delphi.report.html
10. Starkey L. Critical thinking skills success. NY: Learning Express, LLC., 2004. 169 p.
11. Wagner, P.A., & Fair, F. (2020). Education for Knowing: Theories of Knowledge for Effective Student-Building. Rowman & Littlefield. Creative Education, Vol. 13. № 1, January 19, 2022.

Ольга Саннікова. ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ПРОНИКЛИВОСТІ ОСІБ, СХИЛЬНИХ ДО МАКІАВЕЛЛІЗМУ

// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 57-63.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-10

Ольга Саннікова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри загальної та диференційної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Фонтанська, 4, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3961-2103

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ПРОНИКЛИВОСТІ ОСІБ, СХИЛЬНИХ ДО МАКІАВЕЛЛІЗМУ

АНОТАЦІЯ:

Презентована стаття спрямована на виклад результатів дослідження індивідуально-психологічних особливостей емоційної проникливості осіб, котрі характеризуються неклінічною формою схильності до макіавеллізму. Актуальність проблеми пов’язана зі збільшенням різних психоемоційних та особистісних розладів, що спричинено соціальною та політичною ситуацією в нашій країні – воєнними діями. Теоретично розглянуто поняття макіавеллізму та емоційної проникливості як складної властивості особистості, яка забезпечує точне, адекватне віддзеркалення емоційного світу іншої людини на основі розпізнавання сигналів її експресії та поведінки. Уточнено, що емоційна проникливість спрямована на розпізнавання, на розуміння переживань іншої людини для констатації, діагностики емоційних станів іншого без утручання в їх перебіг, без зовнішнього впливу на них і не торкається регуляції чужих емоцій та результатів такого впливу. Розглянуто структуру емоційної проникливості, покомпонентний склад її показників, котрий включає інтенційний, емоційний, когнітивний, конативний (поведінковий), рефлексивний (самоконтрольно-регулятивний), предиктивний та інші показники. Макіавеллізм у сучасній психології розглядається переважно як схильність людини використовувати маніпулятивну тактику для досягнення своїх цілей на тлі прагматичної моралі та цинізму. Емпірично перевірялося припущення про наявність індивідуально-психологічної специфіки емоційної проникливості у осіб, котрі різняться проявами макіавеллізму. Провідними методами цього дослідження є теоретико-методологічний аналіз літератури та емпіричне дослідження співвідношення показників вибраних властивостей особистості, які є релевантними проблемі та меті дослідження. Установлено значимі додатні і від’ємні кореляційні зв’язки між показниками емоційної проникливості (здатність до розпізнавання емоцій) і показниками вибраного типу особистості. Доведено, що особи, які схильні до макіавеллізму, характеризуються високими значеннями показника інтенційності, (спрямованістю на розпізнавання внутрішнього емоційного світу іншого) та предиктивного показника з опорою на когнітивний компонент емоційної проникливості на тлі низьких значень інших показників. Представники групи осіб із низькими значеннями МАК-показника характеризуються більш «згладженим» профілем із тенденцією до високого рівня всіх показників емоційної проникливості. Емпірично доведено, що схильність до макіавеллізму характеризується специфічними проявами показників емоційної проникливості та особливостями їх комбінацій (сполучень).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особистість, емоційна проникливість, структура, макіавеллізм, маніпулювання, індивідуально-психологічні відмінності.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варій М.Й. Загальна психологія : навчальний посібник. 2-е вид., випр. і доп. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 968 c. URL: https://www.livelib.ru/author/19638-nikkolo-makiavelli
2. URL: https://thelib.info/logika/2144149-emocionalnaya-pronicatelnost/#google_vignette
3. Єгорова М., Ситнікова М. Темна тріада. 2014. URL: https://doi.org/10.54359/ps.v7i38.580.
4. Жень Чжун. Розпізнавання емоцій іншого у співвідношенні з конгруентністю. Особистість у сучасному вимірі : мат. ХІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми сучасної психології особистості», м. Одеса, 20 квітня 2020 р. Одеса : ФОП Белий А.Є., 2020. С. 296–303.
5. Ічанська О.М., Закревська А.І. Емоційний інтелект та емпатія як ресурси професійної підготовки студентівпсихологів. Молодий вчений. 2019. Вип. 9(2). С. 272–276.
6. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2007. 256 с.
7. Кисельова О.О. Особливості психологічної проникливості осіб з різною емоційною диспозицією : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Одеса, 1999. 243 с.
8. Роджерс К. Групповая психотерапия. 2017. URL: https://cutt.ly/YVImKtj
9. Санникова О.П. Детерминационные тенденции эмоциональности. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки. 2009. № 26(50). Ч. І. С. 114–123.
10. Саннікова О.П. Емоційна проникливість як предиктор емоційного інтелекту. Наукові перспективи. Серія «Психологія». 2022. № 9(27). С. 357–371. URL: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-9(27)-357-371.
11. Саннікова О.П. Психологічна проникливість як інструмент осягнення сутності іншої людини. Проблеми сучасної психології. 2017. № 2(10). С. 19–23.
12. Саннікова О.П., Жень Чжун. Емоційна проникливість у системі факторних рис особистості. Наукові перспективи. Серія «Психологія». 2021. № 12(18). С. 482–492.
13. Саннікова О.П., Жень Чжун. Особливості експресії осіб із різною схильністю до алекситимії. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Психологічні науки. 2020. Т. 12. № 9(54). С. 131–142.
14. Саннікова О.П., Макеєва Е.О. Факторна структура особистості макіавеллістів. Особистість у сучасному вимірі : матеріали XI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми сучасної психології особистості», м. Одеса, 20 квітня 2020 р. Одеса : ФОП Бєлий А.Є., 2020. C. 222–230.
15. Саннікова О.П., Саннікова А.О. Сценічні бар’єри: диференціально-психологічний підхід : монографія. Одеса : ВМВ, 2014. 238 с.
16. Abell L., Brewer G. Machiavellianism, self-monitoring, self-promotion and relational aggression on Facebook. Computers in Human Behavior. 2014. Vol. 36. P. 258–262.
17. Christie R., Geis F. Studies in Machiavellianism. New York: Academic Press, 1970.
18. Ekman P., Friesen W.V. Unmasking the Face: a Guide to Recognizing Emotions from Facial Expressions. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1975. 211 p.
19. Jones D.N., Paulhus D.L. Differentiating the Dark Triad within the interpersonal circumplex. Handbook of interpersonal psychology: Theory, research, assessment, and therapeutic interventions / L.M. Horowitz, S. Strack (Eds.). New York: Wiley, 2010. P. 249–268.
20. Rauthmann J.F. The Dark Triad and interpersonal perception: Similarities and differences in the social consequences of narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. Social Psychological and Personality Science. 2012. Vol. 3(4). P. 487–496.
21. Veselka L., Cairncross M., Vernon P.A. A behavioural genetic analysis of Alexithymia and the dark triad traits of personality. Personality and Individual Differences. 2014. Vol. 60. P. 48.

Олена Косьянова, Катерина Кириченко, Мінка Кімінчижи. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ПОКАЗНИКІВ НЕВРОТИЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 49-56.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-9

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9532-9981

Катерина Кириченко,
здобувач вищої освіти ІІ магістерського рівня,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5110-4294

Мінка Кімінчижи,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1646-0530

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ПОКАЗНИКІВ НЕВРОТИЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються результати досліджень психологічних особливостей регуляції діяльності та соціально-психологічної адаптації у осіб з різним рівнем невротизації. Поставлена гіпотеза щодо наявності впливу невротизації на складові соціально-психологічної адаптації у осіб, що працюють у сфері менеджменту. Обраний поширений комплекс методик: методика діагностики соціально-психологічної адаптації (Даймонд Р.Е., 2004 р.), методика діагностики самооцінки психічних станів (Айзенк Г., 1963 р.), методика діагностики рівня невротизації (Вассерман Л.І., 1987 р.), методика вимірювання ригідності (Айзенк Г., 1965 р.), методика експрес діагностики неврозу (Хесс Х., Хек К., 1975 р.). Емпіричне дослідження дозволило виявити та кількісно оцінити рівень невротизації у респондентів та особливості їх психологічного стану, в тому числі рівень адаптації, самоприйняття, прийняття інших осіб, емоційної комфортності, інтернальності, прагнення домінувати, тривожності, агресивності, фрустрації, ригідності тощо. Аналіз та порівняння результатів показав, що рівень невротизації дійсно має вплив на особливості соціально-психологічної адаптації та її складових. Виявлено, що при збільшені рівня невротизації відбувається погіршення психологічної регуляції діяльності та соціально-психологічної адаптації особи. Проказано, що у респондентів з високою невротизацією відмічається підвищений рівень тривоги, фрустрації та ригідності, а також спостерігається напруження та складність при адаптації. Такі особи не зовсім повноцінно приймають себе та інших, мають гірший рівень емоційної комфортності, у них зменшений рівень прагнення домінувати, а відповідальність за результати своєї діяльності або ситуацію навколо себе вони частіше відносять до інших обставин або «рішення» долі. Респонденти з низьким рівнем невротизації мають кращі показники щодо психологічної регуляції своєї діяльності та соціально-психологічної адаптації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психологічна регуляція діяльності, соціально-психологічна адаптація, рівні невротизації, адаптація, вплив невротизації на адаптацію.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Актуальні проблеми психології. Т. 3: Консультативна психологія і психотерапія / За ред. С.Д. Максименка, З.Г. Кісарчук. Київ, 2002. 177 с.
2. Костюк О.В. Психологічні особливості невротизації майбутніх лікарів в умовах трилінгвізму : дис. канд. психолог. наук : 19.00.04 – Медична психологія ; Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020.
3. Косьянова Олена. Психологічні особливості регуляції діяльності та соціально–психологічної адаптації у менеджерів з різним рівнем невротизації. Наука і освіта. 2022. № 1. 55–62.
4. Основи соціальної психології : підручник для закладів вищої освіти / За ред. М. М. Слюсаревського. Київ : Талком, 2018. 580 с.
5. Татенко В. Суб’єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології. Соціальна психологія. 2006. № 1(15). C. 3–13.
6. Dukalski, B., Suslow, T., Egloff, B., Kersting, A., & Donges, U.-S. (2019) Implicit and explicit self-concept of neuroticism in borderline personality disorder. Nordic Journal of Psychiatry. URL: https://doi.org/10.1080/08039488.2019.1582694
7. Kosianova O., Pylypenko, N., Shevchenko, N., Formaniuk, Y., Herasina, S., Horetska, O. (2022) (Web of Science). Psychotherapeutic Counseling in Promoting Personal Development. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 13(3). 119–137. URL: https://doi.org/10.18662/brain/13.3/357
8. Krian, Z., & Hisler, G. (2019). Personality and sleep: Neuroticism and conscientiousness predict behaviourally recorded sleep years later. European Journal of Personality. URL: https://doi.org/10.1002/per.2191
9. Ma X, Meng G, Tan Y, et al. (2018) Patient and Family Caregiver’s Neuroticism and Conscientiousness Personality in Relation to Quality of Life of Patient With Parkinson’s Disease: A Cross-Sectional Study Neuroticism and Conscientiousness Personality in Relation to QoL of Patient With PD. Frontiers In Neurology.
10. Mousavi, R. (2017). Relationship between Big Five Personality Factors Neuroticism, Extraversion, Agreeableness, Openness, Loyalty and Marital Adjustment. NeuroQuantology. 15(4). 63–68. URL: https://doi.org/10.14704/ nq. 2017

Марія Казанжи, Юлія Вторнікова. УКРАЇНОМОВНА АДАПТАЦІЯ КОМПЛЕКСУ МЕТОДИК ДІАГНОСТИКИ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 41-48.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-8

Марія Казанжи,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8316-1288

Юлія Вторнікова,
кандидат педагогічних наук, здобувачка ІІ магістерського рівня,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4997-655X

УКРАЇНОМОВНА АДАПТАЦІЯ КОМПЛЕКСУ МЕТОДИК ДІАГНОСТИКИ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

У статті обґрунтовано доцільність адаптації зарубіжних психодіагностичних методик на вимірювання типу прив’язаності особистості українською мовою, що викликано обмеженістю україномовних психодіагностичних інструментів. Це пов’язано з нестачею тестового матеріалу на українській мові, що особливо загострилося з початком війни в Україні. Уточнено, що адаптація зарубіжної методики є багаторівневим процесом, що вимагає не тільки перекладу на українську мову, а й перевірки психометричних властивостей репрезентативності, надійності, валідності та вірогідності отриманих результатів. Автором теорії прив’язаності Джоном Боулбі прив’язаність визначено як провідний чинник, що впливає на якість та ефективність всіх стосунків, що встановлює людина у дорослому житті. Саме цей феномен є частим запитом клієнта у психологічному консультуванні та потребує всебічного аналізу, тому метою нашого дослідження стала україномовна адаптація комплексу методик, що націлені на діагностику типу прив’язаності особистості. На першому етапі емпіричного дослідження було відібрано три методики: опитувальник «Досвід близьких стосунків» (Brennan, Clark, Shaver, 1998); методика «Самооцінка генералізованого типу прив’язаності» (К.Bartholomew та L. Horowitz) та методика «Структура стосунків» (RS). На другому етапі було проведено опитування респондентів. Третій етап присвячено статистичній обробці отриманих даних та інтерпретації результатів дослідження. Визначено, що всі показники додатно корелюють між собою, що вказує на валідність та надійність адаптованих нами психодіагностичних інструментів. Застосування «тест-ретесту», що передбачало проведення повторного тестування через місяць, показало високу надійність всіх адаптованих методик.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психодіагностика, прив’язаність, типи прив’язаності, особистість, психодіагностичний інструмент, надійність, валідність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Галян І.М. Психодіагностика: навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2011. 464 с.
2. Такмакова М.Ю. Oсобливості стосунків психологічної інтимності у дівчат з різними типами прихильності : дис…канд. психол. наук : спец. 19.00.01. Харків, 2016. 197 с.
3. Фромм Е. Мистецтво любові. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 192 с.
4. Чала Ю.М., Шахрайчук А.М. Психодіагностика : навчальний посібник. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 246 с.
5. Bartholomew, K., Horowitz, L. M. Attachment styles among young adults: A test of a fourcategory model. Journal of Personality and Social Psychology. 1991. Vol. 61. P. 226–244.
6. Brennan, K.; Clark, C.; Shaver, P. Self-report measures of adult romantic attachment. In J. Simpson and W. Rholes. Attachment Theory and Close Relationships. New York : Guilford Press, 1998.
7. Fraley, R. C., Heffernan, M. E., Vicary, A. M., Brumbaugh, C. C. The Experiences in Close Relationships-Relationship Structures questionnaire: A method for assessing attachment orientations across relationships. Psychological Assessment. 2011. Vol. 23. P. 615–625.

Ольга Зіборова. ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРИНСЬКО-ДИТЯЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПРИ ВІДХИЛЕННЯХ У ПСИХОФІЗИЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 34-40.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-4-7

Ольга Зіборова,
аспірантка кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3275-1119

ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРИНСЬКО-ДИТЯЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПРИ ВІДХИЛЕННЯХ У ПСИХОФІЗИЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку девіацій материнсько-дитячої взаємодії з індивідуально-типологічними особливостями материнського ставлення при відхиленнях у психофізичному розвитку дитини. Проведена за авторським опитувальником діагностика стилю материнського ставлення до дитини з особливими потребами виявила достовірний розподіл матерів на групи відповідно ознакам адекватного стилю (35%), тривожного стилю (25%), амбівалентного стилю (21,67%) та емоційно-відстороненого стилю (18,33%). Дефіцитарність материнсько-дитячої взаємодії виявлено у 65% матерів особливих дітей, що негативно впливає на розвиток дитини та може пояснюватися психотравмою матері та слабкими емоційними стимулами дитини. Компенсація дефіцитарності материнської потребо-мотиваційної сфери можлива при соціально-психологічної підтримці матерів у переживанні травми та корекції материнсько-дитячої взаємодії. Особливості материнсько-дитячої взаємодії взаємопов’язаності з ознаками стилю материнського ставлення та потребують дослідження. Ознаки материнсько-дитячої взаємодії діагностовані за методикою PARI. Проведена діагностика виявила у матерів, що проявляють тривожний стиль материнського ставлення показники оптимального контакту та емоційної дистанції з дитиною. Вони є середніми за методикою, найбільш вираженою ознакою в поведінці цих матерів є надлишкова концентрація на дитині, що відповідає ознакам тривожного стилю та свідчить про створення залежності у взаємодії. У жінок, що показали амбівалентний стиль материнського ставлення, виявлено низькі рівні оптимального контакту, середні рівні емоційної дистанції та середні рівні надмірної концентрації на дитині, що не сприятиме створенню стабільної ситуації у взаємодії. Матері, що ставляться емоційно-відсторонено до особливої дитини, показали низькі рівні оптимального контакту та найвищі за матерів усіх груп показники емоційної дистанції з дитиною і надмірної концентрації на дитині, що викликає у взаємодії прояви суворості, уникнення контакту та подавлення емоцій дитини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особлива дитина, девіації материнського ставлення, ознаки материнсько-дитячої взаємодії, авторський опитувальник ОМВ, стиль поведінки.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Адлер А. Наука жити. Київ : Port Royal, 1997. 315 с.
2. Bern E. Analyse transactionnelle et psychotherapie. Souvenir Press. 1994. 176 с.
3. Бондарук Ю.С. Особливості психологічних підходів у роботі з дітьми та сім’ями, що переживають наслідки травмуючих подій та опинились у складних життєвих обставинах. Габітус. № 31. 2021. С. 4–51.
4. Бочелюк В.І. Психологія прояву комунікативних здібностей дітей з особливими потребами. Запоріжжя : 2012. 223 с.
5. Виготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. Т. 5. Основы дефектологии. Москва : Педагогика, 1983. 366 с.
6. Gerhardt S. Why Love Matters How affection shapes a baby’s brain. Routledge.2 012. 320 с.
7. Гоулмен Д. Эмоциональный интеллект / пер. с англ. А. П. Исаевой. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2013. 560 с.
8. Дегтяренко Т.В., Зіборова О.О. Психологічні особливості материнського ставлення у жінок, які виховують дитину з відхиленнями у психофізичному розвитку. Наука і освіта. Психологія. 2013. № 7. С. 146–149.
9. Зарицька В.В. Усвідомлення власних емоцій як чинник розумної поведінки. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечнікова. Психологія. 2015. Т. 20. Вип. 1. С. 41–49.
10. Зіборова О.О., Дегтяренко Т.В. Авторський опитувальник «Опросник определения особенностей (стиля) материнского отношения к ребенку, имеющему отклонения в психофизическом развитии (ОМО)»: зареєстрованих Державною службою інтелектуальної власності України від 05.03.2014 року, А.с. № 53965. Україна, 2014.
11. Зіборова О.О. Протиріччя соціальної ролі матері дитини з особливими потребами (The contradiction in the social role of the mother of a child with special needs). Науковий журнал “Psychology and Behavioral Sciences” Volume 11, Issue 5, 2022. PP. 169–173.
12. Мюллер М. Якщо ви пережили психотравмуючу подію / пер. с англ. М. Мюллер. Львів : Вид-во Укр-го Католицького Ун-ту, 2014. 116 с.
13. Наказава Д.Д. Осколки детских травм. Почему мы болеем и как это остановить / пер. с англ. Т. И. Порошиной. Киев : Форс, Украина, 2020. 336 с.
14. Печнікова Л.С. Особливості материнського ставлення до дитини з раннім дитячим аутизмом. Москва : 2007. 183 с.
15. Радченко М.У. Особистісні риси батьків, які виховують розумово відсталу дитину. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. Ун-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2002. Т. С. 4, 4.3. С. 208–212.
16. Скрипник Т.В. Феноменологія аутизму : монографія. Київ : Видавництво «Фенікс», 2010. 368 с.
17. Уолинн М. Это началось не с тебя: как мы наследуем негативные сценарии нашей семьи и как остановить их влияние. / пер. с англ. Е. Цветковой. Киев : 2020. 101 c.
18. Чухрій І.В. Особливості соціально-психологічної дезадаптованості матерів у ставленні до дітей-інвалідів та її психокорекція : автореф. дис. канд. психол. наук, 2013. 18 с.