// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 13-21.

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,

Ольга Радченко,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня
зі спеціальності 053 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ У МЕНЕДЖЕРІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ НЕВРОТИЗАЦІЇ

У статті розглядаються результати досліджень психологічних особливостей регуляції діяльності та со-ціально-психологічної адаптації у менеджерів з різним рівнем невротизації. Перед початком роботи була пос-тавлена гіпотеза щодо наявності впливу невротизації на складові соціально-психологічної адаптації у осіб, що працюють у сфері менеджменту, та їх кореляційні зв’язки. Для дослідження був обраний поширений комплекс методик: методика діагностики соціально-психологічної адаптації (Даймонд Р.Е., 2004 р.), методика діагнос-тики самооцінки психічних станів (Айзенк Г., 1963 р.), методика діагностики рівня невротизації (Вассерман Л.І., 1987 р.), методика вимірювання ригідності (Айзенк Г., 1965 р.), методика експрес діагностики неврозу (Хесс Х., Хек К., 1975 р.). Вказані методики дозволили виявити та кількісно оцінити рівень невротизації у рес-пондентів та особливості їх психологічного стану, в тому числі рівень адаптації, самоприйняття, прийняття інших осіб, емоційної комфортності, інтернальності, прагнення домінувати, тривожності, агресивності, фрустрації, ригідності тощо. Після проведення аналізу та порівняння результатів, було виявлено, що рівень невротизації дійсно має вплив на особливості соціально-психологічної адаптації та її складових. Виявлено, що при збільшені рівня невротизації відбувається погіршення психологічної регуляції діяльності та соціально-психологічної адаптації особи. Із результатів дослідження можна побачити, що у респондентів з високою невротизацією відмічається підвищений рівень тривоги, фрустрації, агресії та ригідності, а також спостері-гається напруження та складність при адаптації. Такі особи не зовсім повноцінно приймають себе та інших, мають гірший рівень емоційної комфортності, у них збільшений рівень прагнення домінувати, а відповідаль-ність за результати своєї діяльності або ситуацію навколо себе вони частіше відносять до інших обставин або «рішення» долі. Респонденти з низьким рівнем невротизації мають кращі показники щодо психологічної регуляції своєї діяльності та соціально-психологічної адаптації.

психологічна регуляція діяльності, соціально-психологічна адаптація, рівні невротизації, адаптація менеджерів, вплив невротизації на адаптацію.

1. Андреева Г. М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений. М., 2002.
2. Артемов С. Д. Социальные проблемы адапта-ции. М., 1990. 180 с.
3. Астапов В. Н. Функциональный подход к изучению состояния тревоги. Психологический жур-нал, 1992. т. 13. №5.
4. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуля-ция поведения. М., 1978.
5. Воронов И. А. Невротические реакции. Газета «Кенгуру-класс для мам», 2005. № 12. С. 13-16.
6. Дрокина О. В. Проблема регуляции психиче-ской деятельности в психологической литературе. Гаудеамус, 2003. №1 (3). С. 76-82.
7. Дикая Л. Г. Адаптация: методологические проблемы и основные направления исследований. Психология адаптации и социальная среда: современ-ные подходы, проблемы, перспективы. М., 2007. С. 17-42.
8. Георгиева И. А. Социально-психологические факторы адаптации личности в коллективе: Авторе-ферат дис. на соискание ученой степени кандидата философских наук. Л., 1985. 22 с.
9. Голованова А. А., Тарасова Л. Е., Шамионов Р. М. Адаптация личности в современном мире: Меж-вуз. сб. науч. тр. Саратов: «Научная книга», 2011. 321 с.
10. Карвасарский Б. Д. Неврозы. Медицина, СП., 1990. 576 с.
11. Карелин А. А. Большая энциклопедия психо-логических тестов. М.: Эксмо, 2007. 234 с.
12. Ломов Б. Психическая регуляция деятельно-сти. Избранные труды. «Институт психологии РАН». Москва, 2006.
13. Осницкий, А. К. Определение характеристик социальной адаптации. Психология и школа, 2004. № 1. С.43-56
14. Почебут Л. Г. Социальная психология. Санкт - Петербург: «Питер», 2017.
15. Райгородский Д. Я. Практическая психодиаг-ностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Сама-ра, Бахрах-М, 2012. 672 с.
16. Свиридов Н. А. Социальная адаптация лично-сти в трудовом коллективе: Автореферат дис. на со-искание ученой степени кандидата философских наук. Ленинград, 1974. 23 с.
17. Столяренко Л. Д. Основы психологии. Прак-тикум. Ростов Н/Д., 2009. 703 с.
18. Шафранская К. Д. Адаптивные реакции при психических состояниях человека. М.: Академ, книга, 1993.
19. Фрейд З. Психоанализ и детские неврозы. СПб., 1997. 295 с.

// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 22-29.

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,

Антоніна Кічук,
доктор психологічних наук, доцент,
Ізмаїльський державний гуманітарний університет,
вул. Рєпіна, 12, м. Ізмаїл, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я З ДАНИМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДІ

У статті аналізується проблема своєрідності психоемоційного здоров’я особистості у період зрілого юнацького віку. Окреслюються провідні складники цього феномену. Обґрунтовується доцільність розглядати конструкт «психоемоційне здоров’я» в якості самостійного предмета дослідження. Психоемоційне здоровʼя розуміється нами як інтегративна властивість особистості має пожиттєву (непересічну) цінність через детермінованість пошуку сенсу життя. Воно характеризує особистість цілісно, її психологічну ресурсність, визначаючи здатність розвивати власну субʼєктність у сучасному змінному світі. В різні вікові періоди воно має різні темпи становлення, шкали якості, зумовлені здатністю особистості до саморозвитку. Це особливо рельєфно простежується у зрілому юнацькому віці, коли вважається, що всі науково встановлені виміри емо-ційної сфери психіки людини набувають чіткого вияву (самотворення емоцій; знак, модальність, інтенсив-ність емоційних переживань; наявний вектор вияву емоційної особистісної готовності; вимір емоційного са-мопізнання; здатність до духовних переживань). Психологічними механізмам позитивної динаміки психоемо-ційного здоровʼя особистості є ідентифікація, емоційна саморегуляція, рефлексія, емпатія, наслідування, пси-хологічне зараження. Висвітлюються результати аналітичної роботи, спрямованої на уточнення компонент-ного складу (аксіологічний, когнітивно-афективний, конантивно-інструментальний, соціально-визначальний) та шкали рівнів психоемоційного здоров’я особистості у період зрілого юнацького віку (субʼєктний – прогнозу-вально-креативний; особистісний – адаптивно-програмувальний; соціальний – уподібнювально-пристосувальний; індивідний – психоемоційне нездоровʼя). Висвітлюється своєрідність авторського опитува-льника та деяких паралельних методик, спрямованих на встановлення зв'язків психоемоційного здоров’я студе-нтів із життєстійкістю, показниками стресостійкості, депресії, субʼєктивного відчуття самотності. Виок-ремлено результати факторного аналізу, які детермінують динаміку процесів самопізнання, самозбереження, самовідновлення та зміцнення психоемоційного здоров’я здобувачів освіти, зокрема, в умовах вищої школи.

психічне здоров’я, психологічне здоров’я, емоційне здоров’я, психоемоційне здоров’я, життєстійкість, особистість зрілого юнацького віку.

1. Братусь Б. С. К проблеме человека в психоло-гии. Вопросы психологии. 1997. №5. С.23-35.
2. Дубровина И. В. Психическое и психологиче-ское здоровье в контексте психологической культуры личности. Вестник практической психологии образо-вания. 2009. №3. С.17-21.
3. Ермолаева М. В. Психология развития. Изд. 3-е Стереотип. Москва: Моск. психол. ин-т. 2006. 376с.
4. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья – термины или концепция? Вопросы психологии. 1993.№1. С.86-88.
5. Королева З. «Говорящий» рисунок: 100 гра- фических тестов. Екатеринбург: У-Фактория. 2005. 304с.
6. Lessard, F. E. Enquete sur la Sante Psychologique ETUDIANTE. Montreal: Federation des Associations Etudiantes du Capus de LʼUniversite de Montreal, 2016.129p.
7. Леонтьев Д. А., Рассказова Е. И. Тест жизне-стойкости. Москва: Смысл. 2006. 63с.
8. Мадди Р. Теории личности: сравнительный анализ /пер. с англ. И.Ю.Авдидов и др. СПб: Речь. 2002.539с.
9. Міляєва В. Р., Бреус Ю. В. Емоційне здо-ров’я як складова професійної успішності майбутніх фахівців соціономічних професій. Актуальні пробле-ми психології: Зб.наук.праць Ін-ту психології НАПН України ім. Г. Костюка Т.80. Вип.23 Київ.2013. С. 414-422.
10. Савчин М.В. Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри: монографія. Дрого-бич: ПП «Посвіт», 2019. 232с.
11. Самусева Н.В. Самооценка состояния физи-ческого, психического и социального здоровья лично-сти. Здоровье студенческой молодёжи: достижения теории и практики физической культуры, спорта и туризма на современном этапе: Сб.н. тр. Минск: РИВШ.2015. С.190-191.
12. Сергієні О.В., Демчук Т.П. Трансформація компонентів психічного здоров’я студентів під час навчання в умовах реформування вищої освіти. Про-блеми сучасної психології. 2020. №3(19). С.108-116.
13. Чебикін О. Концептуальні підходи можливо-стей дослідження основ емоційного здоров'я учасни-ків навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. №4. С. 23-29.

// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 29-35.

Олександр Євтушенко,
аспірант кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ БОРЦІВ ГРЕКО-РИМСЬКОГО СТИЛЮ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Греко-римська боротьба висуває високі вимоги до функціональних можливостей спортсменів, що зумов-лює їх подальшу успішність технічної і тактичної підготовленості. Мета статті - визначити особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи борців греко-римського стилю на етапі попередньої ба-зової підготовки у підготовчому періоді. У дослідженні були використані теоретичні методи дослідження (теоретичний аналіз наукової та методичної літератури) та емпіричні: компʼютерна реографія (для визна-чення функціонального стану серцево-судинної системи), компʼютерна спірографія (для визначення функціона-льного стану системи зовнішнього дихання), а також методи математичної статистики. Середнє значення життєвої ємності легень в групі борців на початку дослідження становило 2,40±0,04 л, що складало 80,78±1,85 % від належних значень та свідчило про знижені можливості функції зовнішнього дихання та ригі-дність грудної клітки. Детальний розподіл борців греко-римського стилю за показником форсованої життєвої ємності легень відносно нормативних значень показав, що в нормі цей показник був у 26% досліджуваних, в умовній нормі – у 41%, у 36% - в легкому зниженні. Знижені відносно норми значення ударного об’єму (45,70±1,41 мл) свідчили про зменшення скорочувальної здатності міокарда, а належні значення хвилинного об’єму кровотока досягалися за рахунок підвищеної частоти серцевих скорочень, що не є раціональною адап-тивною реакцією в стані спокою. Функціональна підготовка є важливою складовою етапу попередньої базової підготовка, програма її удосконалення у греко-римській боротьбі у підготовчому періоді є актуальним науково-практичним завданням сучасного спорту, а отримані показники фізичної підготовленості є передумовою розробки програми її удосконалення.

борці, функціональна підготовленість, етап попередньої базової підготовки, кардіореспі-раторна система, греко-римська боротьба.

1. Андрейцев В., Яременко В. Особенности со-ревновательной деятельности борцов вольного стиля. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. № 3. С. 9–13.
2. Верхошанский Ю. В. Основы специальной силовой подготовки в спорте. 3-е изд. М. : Советский спорт, 2013. 216 с.
3. Волков Л., Захарків С. Взаємозв’язок спеціа-льної і функціональної підготовленості борців вільного стилю на різних етапах спортивної підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2019. № 3. С. 18–25.
4. Дяченко А. А., Ковальчук А. А., Яковлів В. Л., Антонюк, А. Е. Удосконалення спеціальної фізич-ної підготовленості борців вільного стилю з акцентом на розвиток силових якостей. Науковий часопис Наці-онального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні пробле-ми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2021. № 3 (133). С. 43–46.
5. Корольчук А., Гимбель В., Настрога В. Удо-сконалення фізичної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підго-товки. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. 2018. №2 (6). С. 26–30.
6. Никитюк М. В. Подготовка борцов греко-римского стиля с учетом биоэнергетических типов: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Набереж-ные челны, 2015. 22 с.
7. Хорьяков В. А. Вегетативные и нервные ме-ханизмы адаптации организма юных борцов к специ-фическим нагрузкам. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. №1. С. 64–66.
8. Шиян В. В. Совершенствование специальной выносливости борцов. Москва, 1997. 166 с.
9. Arakawa H., Yamashita D., Arimitsu T., Kawano T., Wada T., Shimizu S. Body Composition and Physical Fitness Profiles of Elite Female Japanese Wrestlers Aged 20 Years. Sports (Basel). 2020. Vol. 8(6). P. 81.
10. Basar S. Differences in strength, flexibility and stability in freestyle and Greco-Roman wrestlers. Journal of Back and Musculoskeletal Rehabilitation. 2014. V. 27. P. 321–330.
11. Chaabene H., Negra Y., Bouguezzi R., Mkaouer B., Franchini E., Julio U., Hachana Y. Physical and Phys-iological Attributes of Wrestlers: An Update. J Strength Cond Res. 2017. Vol. 31(5). P. 1411–1442.
12. Cieśliński I., Gierczuk D., Sadowski J. Identification of success factors in elite wrestlers-An exploratory study. PLoS One. 2021. Vol. 16 (3). P. 125–130.
13. Dehnou V. V., Azadi S., Gahreman D., Doma K. The effect of a 4-week core strengthening program on determinants of wrestling performance in junior Greco-Roman wrestlers: A randomized controlled trial. J Back Musculoskelet Rehabil. 2020. Vol. 33(3). P. 423–430.
14. Demirkan E., Kutlu M., Koz M., Ozal M., Favre M. Physical Fitness Differences between Freestyle and Greco-Roman Junior Wrestlers. J Hum Kinet. 2014. Vol. 8 (41). P. 245–251.
15. Marques V., Coswig V., Viana R., Leal A., Alves F., Alves A., Teles G. et al. Physical Fitness and Anthropometric Measures of Young Brazilian Judo and Wrestling Athletes and Its Relations to Cardiorespiratory Fitness. Sports (Basel) 2019. Vol. 7(2). P. 38.
16. Sazonov V. V. Peculiar aspects of qualified wrestlers’ special workability and supreme nervous system functioning at special training stage of preparatory period. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 2017. Vol. 1. P. 46–50.
17. Voronyi V.O., Lukina O.V., Mikitchik O.S. Relationship between indicators of physical development, physical preparedness and competitive activity of qualified Greco-Roman style wrestlers at the stage of specialized basic training. Polish Journal of Science. 2020. № 28. Vol. 3. P. 29–36.

// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 36-42.

Анатолій Чустрак,
кандидат педагогічних наук, доцент,
приват-професор кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПОКАЗНИК ФІЗИЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ

Відомо, що позитивні емоції покращують здоров'я та продовжують вік людини, підвищують імунітет та не дають розвинутися депресії. При дефіциті енергії погіршується психоемоційний стан, знижується концентрація уваги, переважає негативне мислення, відчувається слабкість, апатія, втрачається впевненість у своїх силах. В статті наведені певні теоретичні та емпіричні результати досліджень, що розкривають окремі позиції психоемоційного енергетичного потенціалу (ПЕЕП) людини на основі психофізіологічних даних. З метою контролю та регуляції фізичного стану людини показані дослідження змін ПЕЕП поряд з іншими показниками (життєвою ємкістю легенів, частотою серцевих скорочень, насищення крові киснем, становою силою, зміною ваги тіла) людей середнього віку до та після тренування. Підкреслюється важливість управління ПЕЕП, як показником фізичного стану людини, що в більшості випадів не враховується. Щоб тренуватись, працювати та «жити на повну потужність» потрібно не тільки максимально навантажувати себе в діяльності, а також уміти максимально «відключатись» та повністю відновлюватись. Розкрито, що психоемоційний енергетичний потенціал активізує фізичний стан людини. Важливими ознаками ПЕЕП виступають емоційно-мотиваційні та енергетично активні складові різного порядку. Показано, що врахування наявних даних зміни показників ПЕЕП дозволяє в тренувальному процесі регулювати загальний фізичний стан людини. Встановлено, що створення певних умов діяльності людини та тренувального процесу таких, як: оптимізація фізичної активності; протистояння стресам та негативу за допомогою гімнастики, медитації, дихальних вправ та розслаблюючих технік; нормалізація сну; здорова вітамінна їжа та творчість, що додає позитивних емоцій, суттєво підвищують ПЕЕП фізичного стану людини. Також подані рекомендації щодо стимуляції ПЕЕП.

позитивні емоції, психоемоційний енергетичний потенціал, фізичний стан.

1. Гринь О. Р., Шматко Я. Оцінка емоційної стійкості як критерій психічної готовності юних дзюдоїстів до змагань. Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності: Матеріали II Всеукраїнської наукової електронної конференції (м. Київ, 22 жовтня 2019 р.). Київ, 2019. С. 20-21. URL: http://reposit.uni-sport.edu.ua
2. Джим Лоэр, Тони Шварц. Жизнь на полной мощности. Управление энергией - ключ к высокой эффективности, здоровью и счастью. Перевод книги: Михаил Владимирович Фербер. Изд.: Манн, Иванов и Фербер. 2018. 176 с.
3. Заика В. М. Психологические аспекты надежности в спорте. Научное обоснование физического воспитания, спортивной тренировки, и подготовки кадров по физической культуре и спорту. Минск. 2004. с. 354-355.
4. Коняєва Л. Д. Взаємозв’язок психічної надійності кваліфікованих веслярів-слаломістів з їх психологічними особистісними властивостями. Актуальні проблеми фізичної культури та спорту. 2006. №10. С. 42-47.
5. Красавин О. А. Практика биолокации. Целительные возможности маятника и рамки. Москва: Огни, 2000. 256 c.
6. Литвиненко О. Д. Місце фізичного потенціалу в загальному конструкті адаптаційного потенціалу особистості. ІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Пізнавальний та перетворювальний потенціал історичної психології як науки» Секція № 3. Феномени психологічного здоров’я та ортобіозу людини: психоісторичний вимір. URL: http://kspodn.onu.edu.ua/index.php/kunena/sektsiya-3-fenomeni-psikhologichnogo-zdorov-ya-ta-ortobiozu-lyudini-psikhoistorichnij-vimir
7. Льошенко О. А. Роль емоційного інтелекту та емоційної компетентності у самоактуалізації особистості. Педагогіка та психологія. Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Чернівці, 2015. вип. 743. С. 137-141.
8. Павлова І. Г., Чебикін О. Я. Основні закономірності становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці. 2005. 215 с.
9. Періг І. М., Дроздюк В. Д. Емоційна саморегуляція у підлітковому віці. Збірник тез доповідей Ⅵ Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів «Актуальні задачі сучасних технологій», 16-17 листопада 2017 року. Тернопіль: ТНТУ, 2017. Том 3. С. 212–213.
10. Чебыкин А. Я. Проблема эмоциональной устойчивости. Одесса: Южноукраинский педагогический университет им. К. Д. Ушинского, 1995. 195 с.
11. Чебикін О. Емоційний інтелект, його пізнавально-мисленнєві ознаки та функції. Наука і освітa. 2020. № 1. С. 19-28.
12. Чустрак А. П. Статокінетична стійкість школярів. Монографія. Одеса: видавець Букаев В. В. 2015. 126 с.
13. Чустрак А. П., Кизирян Э. Д., Стадник А. В. Динамика изменений биополя у людей среднего возраста после физических загрузок. Матеріали міжнародної інтернет-конференції 9-10 листопада 2018 року. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини. Одеса. 2018. С. 122-128.
14. Чустрак Анатолій, Кизирян Артемій, Кизирян Едвард. Особливості впливу реверсивної дії ударно-хвильових тренажерів на фізіологічний та фізичний стан учнів. Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського № 1, 2020. С. 52-59.
15. Campero M., Bostock H., Baumann T. K., Ochoa J. L. (2011). Activity-dependent slowing properties of an unmyelinated low threshold mechanoreceptor in human hairy skin. Neurosci. Lett. 493, 92–96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2011.02.012
16. Craig A. D. How do you feel? Interoception: the sense of the physiological condition of the body. Nat. Rev. Neurosci. 2002. №3. Р. 655–666 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn8942
17. Gordon I., Voos A.C., Bennett R.H., Bolling D.Z., Pelphrey K.A., Kaiser M.D. Brain mechanisms forprocessing affective touch. Hum. Brain Mapp., 34. DOI: https://doi.org/10.1002/hbm.21480
18. Loken L. S., Wessberg J., Morrison I., McGlone F., Olausson H. (2009). Coding of pleasant touch by unmyelinated afferents in humans. Nat. Neurosci. 12, Р. 547–548. DOI: https://doi.org/10.1038/nn.2312
19. McGlone F., Olausson H., Boyle J. A., Jones-Gotman M., Dancer C., Guest S., et all. (2012). Touching and feeling: differences in pleasant touch processing between glabrous and hairy skin in humans. Eur. J. Neurosci. 35, 1782–1788. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-9568.2012.08092.x