2021-3-doc

Світлана Яновська, Павло Севост`янов, Римма Туренко, Інна Закутня. Психологічні аспекти уявлення про власну жадібність та її оцінка у інших.

// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 5-12.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-1

Світлана Яновська,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри прикладної психології
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 6, м. Харків, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5439-5269,
Павло Севост`янов,
кандидат психологічних наук,
викладач кафедри прикладної психології
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи 6, м. Харків, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3461-9920,
Римма Туренко,
старший викладач кафедри англійської мови
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 6, м. Харків, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Інна Закутня,
студентка факультету психології
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 6, м. Харків, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УЯВЛЕННЯ ПРО ВЛАСНУ ЖАДІБНІСТЬ ТА ЇЇ ОЦІНКА У ІНШИХ

АНОТАЦІЯ:

У статті досліджено особливості зв’язку самооцінки жадібності людини та її оцінки в інших. Використано методи семантичного диференціалу, незавершених речень та методика дослідження семантичного простору поняття «жадібність». Досліджено 148 молодих людей у віці від 18 до 24 років, які є студентами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Показано, що уявлення молодих людей про жадібність є амбівалентними: жадібність описують як недолік, щось погане, що робить людину вразливою, знижує її самооцінку, викликає неприємності, заважає жити повним життям і зменшує можливості придбання бажаного. З іншого боку, молоді люди звертають увагу на те, що завдяки своїй жадібності вони дбайливо ставляться до власних коштів, контролюють витрати і консолідують ресурси для великих придбань. До жадібності інших також амбівалентне ставлення: вона може бути перешкодою на шляху задоволення бажань молодих людей, а може бути такою, що не впливає на досягнення поставлених ними цілей. Оцінка жадібності інших варіювала в залежності від ступеня близькості до цих людей. Характеристики рідних, друзів, людей, з якими вони навчаються або працюють, були аналогічні даним, отриманим при самооцінці жадібності. Однак, оцінюючи жадібність людей, які керують містом і країною, випробовувані приписували їм більш високу ступінь жадібності. Визначено позитивний зв'язок оцінки власної жадібності і оцінки жадібності родичів, друзів і колег. Не було визначено значущого зв'язку між оцінкою власної жадібності і жадібності людей, які керують містом або країною.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

жадібність; уявлення про власну жадібність; самооцінювання; оцінка інших.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Фурманов И. А. Жадность как психологическая категория. Философия и социальные науки в современном мире: материалы междунар. науч. конф. к 30-летию фак. философии и соц. наук Белорус. гос. ун-та, Минск, 26–27 сент. 2019 г. Минск: БГУ, 2019. С. 604–609. URL: http://elib.bsu.by/handle/123456789/230928
2. Яновська С. Г., Туренко Р. Л., Білоус Н. С., Лютенко Р.А. Психологічні особливості уявлення про жадібність та жадібну людину. Вісник Харківського національного університету. Харків, 2016. Вип.59. С. 55–58.
3. Яновська С. Г., Лютенко Р. А. Методика дослідження семантичного простору поняття "жадібність": свідоцтво №74952. Україна; заявл. 24.11.2017; опубл. 26.01.18, Бюл. № 47. 772 с. URL: Avt_Pravo_№47_2018%20(1).pdf
4. Bao R. J., Sun X. M., Liu Z. Z., Fu Z., Xue G. Dispositional Greed Inhibits Prosocial Behaviors: an Emotive-Social Cognitive Dual-process Model. Current Psychology. 2020. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144- 020-00928-5
5. Cassill D., Watkins A. Mogul games: In defense of inequality as an evolutionary strategy to cope with multiple agents of selection. Evolutionary psychology and economic theory. Advances in Austrian economics Oxford: Elsevier, 2005. Р. 35–59.
6. Crusius J., Thierhoff J., Lange J. Dispositional Greed Predicts benign and Malicious Envy. Personality and Individual Differences. 2021, V. 168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110361
7. Greenfeld L. The Spirit of Capitalism: Nationalism and Economic Growth. Cambridge: Harvard University Press, 2001. 560 p.
8. Helzer E. G., Rosenzweig E. Examining the Role of Harm-to-Others in Lay Perceptions of Greed. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 2020, V. 160. P. 106–114. DOI: https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2020.02.008
9. Krekels G. Essays on Dispositional Greed: The effect of Insatiability on Consumer Behavior. 2015. – 230р. URL: https://biblio.ugent.be/publication/5956382/file/595 6409.pdf.
10.Li X., Dang J., Liu L., Liang Yu. & Are Greedy Individuals More Corrupt? Current Psychology. 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-021-01415-1
11.Robertson A. F. Greed: Gut feelings, growth, and history. Cambridge: Polity Press, 2001. URL: http://robertsa.faculty.anth.ucsb.edu/greed.pdf.
12. Saad G. The evolutionary basis of consumption. Mahwah: Erlbaum, 2007. 360 p.
13. Safarzynska K., Sylwestrzak M. Resource Depletion and Conflict: Experimental Evidence. Journal of Economic Behavior & Organization. 2021, V.185. P.902-917. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2020.11.002
14. Schieman S., Narisada A. A Less Objectionable Greed? Work-Life Conflict and Unjust Pay during a Pandemic. Research in Social Stratification and Mobility. 2021,V.71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rssm.2020.100564
15. Seuntjens T., Zeelenberg M., Breugelmans S., Van de Ven N. Defining greed. The British Psychological Society. 2014, V. 4. P. 1–21.
16. Seuntjens T., Zeelenberg M., Breugelmans S., Van de Ven N., Van der Schors A. Greed and adolescent financial behavior. Journal of Economic Psychology. 2016. V. 57. P. 1–12.
17. Seuntjens T., Zeelenberg M., Van de Ven N. Dispositional Greed. Journal of Personality and Social Psychology. 2015. P. 1–17.
18.Williams W. Greed versus compassion. URL: http://fee.org/articles/greedversus-compassion. Date of access: 10.05.2019.
19.Zeelenberg M., Seuntjens T. G., van de Ven N., Breugelmans S. M. When enough is not enough: Overearning as a Manifestation of Dispositional Greed. Personality and Individual Differences. 2020. V.165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110155

Віктор Плохіх, Лілія Супонєва. Психологічні захисти в організації часової перспективи студентів в умовах COVID–обмежень.

// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 12-21.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-2

Віктор Плохіх,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
Лілія Супонєва,
магістрант,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ COVID–ОБМЕЖЕНЬ

АНОТАЦІЯ:

Пандемія COVID-19 і супутні їй карантинні обмеження призвели до зміни способу життя населення. Люди опинилися в ситуації соціальної депривації, дистанційної праці та навчання, переживання тривоги, страху і стресу. Актуальними питаннями для дослідження стали специфічні відношення та реакції студентської молоді щодо COVID-обмежень. Мета – визначення особливостей активізації психологічних захистів в їх зв’язку з організацією часової перспективи життя у студентів в умовах COVID-обмежень. Досліджуваними були 97 студентів в період за півроку до пандемії Covid-19 (група 1) і 111 студентів через півтора роки після початку пандемії (група 2). Використовувалися методики: «Індекс життєвого стилю» (Р. Плутчик, Х. Келлерман); «Опитувальник часової перспективи» (Ф. Зімбардо); «Стилі саморегуляції поведінки» (В. І. Моросанова); «Шкала інтернет-адикції» (А. Є. Жичкіна); «Схильність до залежної поведінки» (В. Д. Менделевич). Досліджувані висловлювалися щодо ступеня занепокоєння COVID-обмеженнями. Загрози від COVID-19 зумовили порівняно високий рівень активації в групі 2 таких психологічних захистів, як: заперечення (U=2604.50; p<.001); витіснення (U=2236.00; p<.001); регресія (U=2820.00; p<.001); заміщення (U=1552.00; p<.001); інтелектуалізація (U=3350.00; p=.016); реактивні утворення (U=3298.50; p=.011). У чверті досліджуваних з групи 2, які найбільш стурбовані COVID-обмеженнями, порівняно найвищий рівень загальної напруги захистів (χ2=6.615; p=.037), компенсації (χ2=7.399; p=.025), реактивних утворень (χ2=8.470; p=.015), найвища (насамперед порівняно з помірно стурбованими досліджуваними) зорієнтованість на гедоністичне теперішнє (U=166.00; p=.031). Майже у половини досліджуваних групи 2 з байдужим ставленням до COVID-обмежень найвищий рівень захистів витіснення (χ2=9.811; p=.007) та інтелектуалізації (χ2=7.423; p=.024). В умовах COVID-обмежень психологічні захисти студентів підсилюються разом з явною або прихованою занепокоєністю і тривогою, а також поєднуються численними підсилюючими зв’язками з гедоністичним та фаталістичним теперішнім, і послаблюючими зв’язками – з майбутнім. Байдужість щодо COVID-обмежень у майже половини досліджуваних супроводжується порівняно найбільшою активністю захистів витіснення та інтелектуалізації. Високий рівень стурбованості чверті досліджуваних COVID-обмеженнями пов’язаний з високою напругою захистів регресії, компенсації, реактивних утворень, виразністю орієнтації на гедоністичне теперішнє, підвищеною імовірністю розвитку адикцій (зокрема, інтернет-адикції).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психологічні захисти, часова перспектива, тривога, саморегуляція, гедоністичне теперішнє, фаталістичне теперішнє, інтернет-адикція, COVID-19.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Боденова О. В. Особенности представлений обучающихся юношеского возраста о коронавирусной инфекции. Социально-педагогические вопросы образования и воспитания. Чебоксары: «Среда», 2021. С. 12–19.
2. Власенко А. И. Психологические изменения состояния личности в депривационных условиях режима самоизоляции. Психолого-педагогические исследования. 2020. Т. 12, №4. 88–103. DOI: https://doi.org/10.17759/psyedu.2020120406
3. Ільницька Л. А. Особливості локусу контролю особистості, схильної до інтернет-адиктивної поведінки. Наука і освіта. 2017. №7, 31–36. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.001
4. Моляко В. А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия. Психологический журнал. 1992. Т.13. № 2. С. 66–73.
5. Пизова Н. В., Пизов А. В. Депрессия и посттравматическое стрессовое расстройство при новой коронавирусной инфекции. Лечебное дело, 2020. № 1. 82–88.
6. Плохих В. В., Акимов С. К. Особенности реализации когнитивных процессов у интернет-аддиктов. Психологический журнал. 2014. Т. 35. № 3. 58–68.
7. Симоненко В. Б., Магаева С. В., Фисун А. Я. Психосоматический фактор в исходах экстремальных ситуаций. 2-е изд. М.: БИНОМ, 2013. 160 с.
8. Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E., Woodland L., Wessely S., Greenberg N., & Rubin G. J. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. The Lancet, 395(10227). 2020. Pp. 912–920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140- 6736(20)30460-8
9. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020a. №20 (3). Рр. 1580–1589. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
10. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Emotional and volitional potential of self-mobilization in the organization of time perspective activity of highly qualified rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020b. № 20 (6). Рр. 3128– 3137. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s6424
11. Cramer P. Defense Mechanisms and Physiological Reactivity to Stress. Journal of Personality. 2003. № 71. Рр. 221–244. DOI: https://doi.org/10.1111/1467- 6494.7102001
12. Giuseppe M., Gemignani A., Conversano С. Psychological resources against the traumatic experience of COVID-19. Clinical Neuropsychiatry. 2020. №17 (2). Рр. 85–87. DOI: https://doi.org/10.36131/.CN20200210
13. Gori A., Topino E, Di Fabio A. The protective role of life satisfaction, coping strategies and defense mechanisms on perceived stress due to COVID-19 emergency: A chained mediation model. PLoS ONE. 2020. № 15(11). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0242402
14. Iwanicka K., Gerhant A., Olajossy M. Psycho-pathological symptoms, defense mechanisms and time perspectives among subjects with alcohol dependence (AD) presenting different patterns of coping with stress. PeerJ. 2017. №5. DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.3576
15. Lin M. P. Prevalence of Internet Addiction during the COVID-19 Outbreak and Its Risk Factors among Junior High School Students in Taiwan. Int J Environ Res Public Health. 2020. №17(22). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17228547
16. Oka T., Hamamura T., Miyake Y., Kobayashi N., Honjo M., Kawato M., Kubo T., Chiba T. Prevalence and risk factors of internet gaming disorder and problematic internet use before and during the COVID-19 pandemic: A large online survey of Japanese adults. Journal of Psychiatric Research. 2021. №142, Рр. 218–225. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.07.054
17. Park C. L., Russell B. S., Fendrich M. et al. Americans’ COVID-19 Stress, Coping, and Adherence to CDC Guidelines. J GEN INTERN MED. 2020. №35. Рр. 2296–2303. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-020- 05898-9
18. Popovych I. S., Blynova O. Ye., Bokshan H. I., Nosov P. S., Kovalchuk Z. Ya., Piletska L. S., & Berbentsev V. I. The Research of the Mental States of Expecting a Victory in Men Mini-football Teams. Journal of Physical Education and Sport. 2019. №19(4). Рр. 2343– 2351. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.04355
19. Popovych I., Zavatskyi V., Tsiuniak O., Nosov Р., Zinchenko S., Mateichuk V., Zavatskyi Yu. & Blynova O. Research on the types of pre-game expectations in the athletes of sports games. Journal of Physical Education and Sport. 2020. №20(1). Рр. 43–52. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
20. Servidio R., Bartolo M. G., Palermiti A. L., Costabile A. Fear of COVID-19, depression, anxiety, and their association with Internet addiction disorder in a sample of Italian students. Journal of Affective Disorders Reports. 2021. №5. Art. 100097. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100097
21. Xiong J., Lipsitz O., Nasri F., Lui L. M. W., Gill H., Phan L., McIntyre R. S. Impact of COVID-19 pandemic on mental health in the general population: A systematic review. Journal of Affective Disorders. 2020. №277. Рр. 55–64. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.001
22. Yıldırım M., Solmazc F. COVID-19 burnout, COVID-19 stress and resilience: Initial psychometric properties of COVID-19 Burnout Scale. Death Studies. 2020. №11. Рр. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1818885

Світлана Ситнік, Олексій Чебикін. Спрямованість у спілкуванні як особистісний ресурс ефективної міжособистісної взаємодії.

// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 22-29.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-3

Світлана Ситнік,
доктор психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

СПРЯМОВАНІСТЬ У СПІЛКУВАННІ ЯК ОСОБИСТІСНИЙ РЕСУРС
ЕФЕКТИВНОЇ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлені результати емпіричного дослідження характеру впливу різних типів спрямованості у спілкуванні на сформованість особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії. Для перевірки гіпотези про те, що тип спрямованості у спілкуванні позначається на сформованості особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії, аналіз результатів дослідження складався з трьох послідовних кроків. По-перше, це з’ясування загальних тенденцій прояву різних типів спрямованості у спілкуванні у сучасної молоді. По-друге, встановлення характеру взаємозв’язків типів спрямованості у спілкуванні з особистісними компонентами міжособистісній взаємодії. По-третє, порівняння груп досліджуваних різними типами спрямованості у спілкуванні. У результаті проведеного дослідження визначено, що у спілкуванні сучасної молоді найчастіше зустрічаються три тенденції: а) будувати його на взаємній довірі, повазі, взаєморозумінні та відкритості; б) спрямовувати зусилля на добровільну та безкорисливу центрацію на партнері; в) ставитися до партнерів як до засобу, об'єкту прихованих маніпуляцій. Встановлено в процесі кореляційного аналізу, що всі типи спрямованості у спілкування певним чином позначаються на становленні особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії. Найбільшою мірою це виявляється у прямих зв’язках альтероцентричних тенденцій з мотиваційним, емоційним, когнітивним компонентами та загальним показником ефективності міжособистісної взаємодії, а також у від’ємних зв’язках авторитарної та індиферентної спрямованості з мотивацією, емоційно-вольовою регуляцією, і, як наслідок, особистісною основою міжособистісної взаємодії загалом. Крім того, виявлено прямі кореляції діалогічної спрямованості спілкування з мотиваційним компонентом, маніпулятивної та конформної спрямованості - з когнітивним компонентом міжособистісної взаємодії. Виявлено шляхом порівняння груп досліджуваних з домінуванням різних типів спрямованості у спілкуванні, що альтероцентричний тип більше за інші типи, сприяє найвищому прояву особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії, що виявляться як на рівні всіх його компонентів, так і на загальній ефективності цього процесу. Авторитарний тип призводить до дефіцитарного характеру становлення особистісного ресурсу, що знижує ефективність міжособистісної взаємодії. Діалогічна спрямованість спілкування притаманна молодим людям з помірною сформованістю всіх компонентів міжособистісної взаємодії. Особливістю молоді з домінуванням конформного типу спрямованості є висока упевненість у собі, самостійність, витримка та самовладання. Домінування індиферентного типу призводить до браку комунікативних здібностей, а тому представники цього типу частіше спотворено сприймають переживання партнерів, не вміють домовлятися.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

спрямованість особистості, спілкування, міжособистісна взаємодія, особистісні компоненти.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Андрєєва Я. Ф., Литовченко Н. Ф. Проблема становлення діалогізму як професійно-важливої якості студентів-психологів. Technologies of intellect development. 2018. Т.2. Вип. 8 (19). DOI: https://doi.org/10.31108/3.2019.2.8.1.
2. Верченко Л. С. Діагностика рівнів розвитку соціально комунікативної компетентності майбутніх викладачів вищої школи. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля: Серія Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2018. Вип. 2 (16). С. 160–169. URL: http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2725 (дата звернення: 06.09.2021).
3. Доцюк Л. Г., Кушнір І. Г. Особливості міжособистісної взаємодії студентів першого курсу спеціальності "Фізична реабілітація". Молодий вчений. 2018. № 3.3. С. 149–152. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_3 (дата звернення: 06.09.2021).
4. Коломієць Т. В., Литвинчук А. І., Можаровська Т. В. Емпатія як чинник ціннісно-смислової спрямованості сучасних юнаків у ситуації міжособистісної взаємодії. Теоретичні і прикладні проблеми психології: 2018. № 1. С. 144–156. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2018_1_17 (дата звернення: 04.09.2021).
5. Кочетова Ю. А. Эмоциональный интеллект и тип межличностного общения на этапе ранней юности. Мир науки. Педагогика и психология. 2019. №5. URL: https://mir-nauki.com/PDF/51PSMN519.pdf (дата звернення: 06.09.2021).

Олена Сашуріна, Станіслав Ларіонов. Психологічні ресурси особистості правоохоронців на етапі фахової підготовки.

// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 29-37.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-4

Олена Сашуріна,
аспірант,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
пр. Льва Ландау, 27, м. Харків, Україна,
Станіслав Ларіонов,
кандидат психологічних наук, доцент,
Національна академія Національної гвардії України,
майдан Захисників України 3А, м. Харків, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ ПРАВООХОРОНЦІВ
НА ЕТАПІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

АНОТАЦІЯ:

Суспільні вимоги й очікування стосовно роботи правоохоронних органів ще ніколи не були такими високими як зараз, довколишній загал жадає бачити професійних і людяних працівників поліції, хоче відчувати ефективність їх фахової діяльності. Система правоохоронних структур в останні роки знаходиться в стані перманентної трансформації, що загострює проблему якісної підготовки її персоналу. Вона полягає в тому, що по-перше, немає достатньої кількості претендентів на службу, а по-друге, наявні кандидати переважно не повномірно відповідають встановленим критеріям відбору. Це орієнтує керівників і практичних психологів МВС на пошук і вдосконалення шляхів підтримки і розвитку персоналу, утримання його на робочих місцях, загалом на усвідомлення того, що працівники важливі і мають потенційні можливості і ресурси саморозвитку. Розпочинається професійний розвиток правоохоронців, як правило, у відомчих закладах вищої освіти, що зумовлює актуальність дослідження психологічних ресурсів особистості правоохоронця на етапі фахової підготовки і визначає мету чинної статті. Під час дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів пошукування, зокрема методику психологічного наративного аналізу кризових/травматичних подій В. І. Шебанової. Вибірка склала 84 майбутніх правоохоронців, які навчаються і проходять службу в Харківському національному університеті внутрішніх справ. В ході дослідження визначено основні значущі події життя та ставлення до них правоохоронців на етапі навчання у ЗВО зі специфічними умовами. З’ясовано, що їх можна розподілити на сім категорій, в яких спостерігаються спільні для курсантів важливі події: школа; навчально-службова діяльність у ЗВО; сім’я; складні життєві ситуації; втрати; особистісні стосунки; різне. Визначено, що найбільш важливі життєві події трапились у курсантів в життєвий період до вступу в ЗВО, що має зорієнтовувати на пошук ресурсів в психологічному супроводі до автобіографічного наративу особистості. Окреслено коло психологічних ресурсів курсантів, зокрема емоційне переживання приємних подій, взаємодія із значимими близькими, «доросла» переоцінка ситуацій і пошук позитиву в тому, що трапляється, віднаходження нових зв’язків і контактів, усвідомлення цільових запитів і впливу подій на майбутнє.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

наратив, правоохоронці, курсанти, психологічні ресурси, ситуації, травматичні події.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Доценко В. В. Психологічні ресурси стресостійкості майбутніх правоохоронців. Право і безпека. 2017. № 3 (66). С. 14–20.
2. Леонтьев Д. А. Личностный потенциал: структура и диагностика. Москва: Смысл, 2011. 511 с.
3. Сашуріна О. Ю., Ларіонов С. О. Психологічні ресурси особистості: концептуалізація поняття. Psychological resources of the individual under the conditions of modern challenges. Monograph. Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2020. С. 7–12.
4. Шебанова В. І. Практики консультування та терапії в кризових ситуаціях: Навчально-методичні рекомендації. Херсон: Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2017. 136 с.
5. Achdut N., Refaeli T. Unemployment and Psychological Distress among Young People during the COVID-19 Pandemic: Psychological Resources and Risk Factors. International journal of environmental research and public health. 2020. №19. Vol. 17. Article № 7163. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17197163.
6. Brynza I., Budiianskyi M. Readiness for changes as resource for overcoming psychological crisis. Science and education. 2016. № 11. Р. 43–48.
7. Chen H. J. Psychological Capital and Its Application in Human Resource Management. International conference on engineering and business management (EBM2011), VOLS 1-6, 2011. P. 795–798.
8. Csikszentmihalyi M. Good Business: Leadership, Flow, and the Making of Meaning. N.Y.: Penguin, 2003. 450 р.
9. Rabenu E., Yaniv E. Psychological Resources and Strategies to Cope with Stress at Work. International Journal of Psychological Research. 2017. №10. Р. 8.
10. Windle G., Woods R. T. Variations in subjective wellbeing: the mediating role of a psychological resource. Ageing & Society. 2004. № 24. Р. 583–602. DOI: https://doi.org/10.1017/S0144686X04002107.

Інесса Візнюк, Наталія Ордатій, Ордатій Анатолій. Екологічна свідомість студентів ВДПУ імені Михайла Коцюбинського в умовах карантинних обмежень.

// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 38-45.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-5

Інесса Візнюк,
доктор психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Наталія Ордатій,
асистент кафедри медичної психології та психіатрії,
психіатр Військово-медичного клінічного центру
Центрального регіону Вінницького національного меморіального університету імені Пирогова,
аспірант кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Ордатій Анатолій,
кандидат медичних наук, підполковник медичної служби
Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону
вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, Україна

ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ СТУДЕНТІВ
ВДПУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто основні проблеми, що відображають формування у людей адекватної екологічної свідомості, що зараз є таким суперечливим і складним процесом у теоретичному та практичному суттєвому вимірах, особливо під час пандемії COVID-19. Сучасні екологічні проблеми сучасності враховують, до речі, всю сферу суспільного життя людини. Метою статті є вивчення рівня тривожності ознак-станів у студентів-медиків в екологічному середовищі пандемії COVID-19 в умовах дистанційного навчання у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Дослідження включало такі методи, як: узагальнення, порівняння, синтез і конкретизація з використанням таких психодіагностичних прийомів: Spilberg’s State-Trait Anxiety Inventory (STAI) модифікований Дж. Ханіним, авторська анкета, яка містила 11 додаткових запитань про задоволеність онлайн-навчанням. Емпірично встановлено, що серед екологічно деструктивних факторів, що впливають на психічне здоров’я людини, є рівень ідентифікації стану тривоги. У структурі патологічних змін для визначення рівня тривожності переважають психічні розлади донозологічного характеру, засновані на переліку прикордонних явищ між нормою і патологією у взаємодії з навколишнім середовищем, які викликають різноманітні прояви соціально-психологічної дезадаптації в онлайн навчання. У висновках зазначено, що екологічність освітнього середовища зумовлена потребами особистості у оволодінні знаннями про природу та в ефективному співіснуванні з нею, а також у підвищенні рівня знань учнів про проблеми її охорони. Екологічна освіта має сприяти не лише розвитку курсу в частині вивчення дисципліни, а й формуванню екологічної свідомості та культури гуманістичного типу з метою адаптації студентів до сучасних умов.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

еко-середовище, екологічні чинники, пандемія вірусу COVID-19, дистанційне навчання, екологічна освіта.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Візнюк, І. М. Впровадження ПККПТ в освітньо-інформативне середовище дистанційного навчання за програмою «Macromedia flash». Технології розвитку інтелекту. Київ, 2019. №3(24). С. 23–46.
2. Гуревич, Р. С. Формування освітнього інформаційного середовища для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах : монографія. Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015. С. 234–271.
3. Екологічна свідомість. Філософський енциклопедичний словник. В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 742 с.
4. Калуга, В. Ф. Екологія свідомості. Київ: Міленіум, 2010. 154 c.
5. Максименко, С.Д. Генезис существования личности. Київ : Издательство ООО «КММ», 2006. 240 с.
6. Acquadro Maran D., & Begotti T. A Circle of Violence: Are Burnout, Disengagement and Self-Efficacy in Non-University Teacher Victims of Workplace Violence New and Emergent Risks? Applied Sciences, 2020. 10(13), 4595.
7. Andrews B., Watson P. J., Chen Z. J., & Morris R. J. Postmodernism, positive psychology and post-traumatic growth within a Christian ideological surround. The Journal of Positive Psychology, 2017. №12(5). Рр. 489-500.
8. Chen G., & Olsen J. A. Filling the psycho-social gap in the EQ-5D: the empirical support for four bolt-on dimensions. Quality of Life Research, 2020.
9. Dagani J., Buizza C., Ferrari C., & Ghilardi A. Psychometric validation and cultural adaptation of the Italian medical student stressor questionnaire. Current Psychology, 2020.
10.Engel-Yeger B.. The role of poor motor coordination in predicting adults’ health related quality of life. Research in Developmental Disabilities, 2020. №103, 103686.
11.Fierro-Suero S., Almagro B. J., & Sáenz-López P. Validation of the Achievement Emotions Questionnaire for Physical Education (AEQPE). International Journal of Environmental Research and Public Health, 2020. №17(12), 4560.
12.Grub E., Wydra G., Kaefer M., & Koellner V. Changes of Motor Balance in the Course of an Inpatient Psychosomatic Rehabilitation. Die Rehabilitation, 2017. 56(6). Рр. 389-396.
13. Ordatiy, N. M. Conceptual bases of Influence of Environment on Ecological Consciousness of the Person. Conference Proceedings of the 1st International Conference, September. 2021. №17. Р. 4–9.