2021-2-doc

Валентина Тодорова, Ольга Бондаренко, Марина Фідірко, Тетяна Пасічна, Ганна Тітова. Удосконалення змісту хореографічної підготовки висококваліфікованих спортсменів в аеробній гімнастиці.

// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 41-47.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-2-6

Валентина Тодорова,
доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор,
професор кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3240-6983,
Ольга Бондаренко,
кандидат біологічних наук, доцент,
доцент кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0660-5460,
Марина Фідірко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фізичного виховання,
Національний університет «Одеська юридична академія»,
Фонтанська дорога, 23, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0970-1586,
Тетяна Пасічна,
доцент, заслужений тренер України,
президент федерації України зі спортивної аеробіки та фітнесу,
викладач кафедри спортивного вдосконалення,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
вул. проспект Перемоги, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5829-1654,
Ганна Тітова,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри спортивних ігор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1309-5443

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В АЕРОБНІЙ ГІМНАСТИЦІ

АНОТАЦІЯ:

У дослідженні виявлено напрями удосконалення хореографічної підготовки в аеробній гімнастиці. Удосконалення структури та змісту хореографічної підготовки спортсменів в аеробній гімнастиці залишається однією з центральних проблем теорії та методики підготовки спортсменів. Сучасний рівень світових досягнень у цьому виді спорту, зростання його популярності та розширення географії змагань вимагає пошуку нових науково обґрунтованих, ефективних методик хореографічної підготовки, які відповідають сучасним тенденціям розвитку спорту. Одним із шляхів удосконалення методики хореографічної підготовки в аеробній гімнастиці має бути посилена робота над технікою виконання елементів, притаманних виду спорту, а також хореографічних рухів. Для цього необхідно удосконалити програмний матеріал із хореографічної підготовки, систематизувати його відповідно до сучасних тенденцій розвитку аеробної гімнастики, а також адаптувати до етапу підготовки вищих досягнень спортсменів. Метою статті є підвищення ефективності хореографічної підготовки в аеробній гімнастиці на етапі підготовки до вищих досягнень. Матеріали й методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової, методичної та спеціальної літератури, документальних матеріалів. Аналіз отриманих даних дав змогу окреслити напрями удосконалення змісту хореографічної підготовки на етапі підготовки до вищих досягнень в аеробній гімнастиці: створення новітніх методик хореографічної підготовки, удосконалення нормативних документів, урахування специфіки та тенденцій розвитку аеробної гімнастики в процесі розробки програмного забезпечення хореографічної підготовки; розробка системи контролю за хореографічною підготовленістю; удосконалення засобів виховання виразності, вдосконалення композицій змагальних програм. Удосконалено зміст хореографічної підготовки спортсменів з аеробної гімнастики на етапі підготовки до вищих досягнень, в якому були підібрані засоби і методи підвищення хореографічної підготовленості відповідно сучасним вимогам виду спорту; визначено засоби виховання виразності та методику вдосконалення змагальних композицій; розроблено засоби і методи контролю хореографічної підготовленості спортсменів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

аеробна гімнастика, хореографічна підготовка, етап підготовки до вищих досягнень, програмне забезпечення, засоби, методи, контроль.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бирюкова Е. Хореографическая подготовка в спорте. Киев: КГИФК, 1990. 18 с.
2. Борисенко С. И. Повышение исполнительского мастерства гимнасток на основе совершенствования хореографической подготовки: дис. ... канд. пед. наук. Санкт-Петерб. гос. акад. физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта. Санкт-Петербург, 2000. 215 с.
3. Лисицкая Т. С. Хореография в гимнастике. Москва: Физкультура и спорт, 1984. 176 с.
4. Омельянчик-Зюркалова О. А. Модельное построение композиций на вольных упражнениях с учетом хореографической подготовленности гимнасток. Наука в олимп. спорте. 2015. №1. С. 63–67.
5. Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова психологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 384 с.
6. Сосина В. Ю. Хореография в гимнастике: учеб. пособие для студентов вузов. Киев: Олимп. л-ра, 2009. 135 с.
7. Сосіна В. Ю. Гімнастика. Вправи для загального розвитку: навч. посіб. Київ: Національний університет фізичного виховання і спорту України, вид-во «Олимп. л-ра», 2017. 552 с.
8. Тодорова В. Г. Аналіз програмно-нормативного забезпечення з хореографічної підготовки у складнокоординаційних видах спорту. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2016. № 1. С. 23–32.
9. Тодорова В. Г. Значення хореографічної підготовки у видах спорту зі складною координацією. Наука і освіта. 2016. №4. 188–193.
10. Филиппова Ю. С. Морфофункциональные и психофизиологические особенности спортсменок, занимающихся спортивной аэробикой: автореф. дис. … канд. мед. наук. Томск, 2006. 24 с.
11. Шипилина И. А. Хореографія в спорте. Ростов на Дону: Феникс, 2004. 224 с.
12. Todorova Valentyna, Kashuba Vitalii, Pogorelova Olena. Actual Tasks of Choreographic Training in Gymnastic Sports. International Journal of Applied Exercise Physiology (IJAEP). 2020. Vol. 9. №6. рp. 225–230.

Талех Халілов. Розвиток освіти в нахчивані за часів автономії.

// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 47-52.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-2-7

Талех Халілов,
доктор філософії в галузі педагогіки,
заступник декана, педагогічний факультет,
Нахчиванський державний університет,
вул. Гейдара Алієва, 1, Нахчиван, Азербайджанська Республіка

РОЗВИТОК ОСВІТИ В НАХЧИВАНІ ЗА ЧАСІВ АВТОНОМІЇ

АНОТАЦІЯ:

Cтаття присвячена розвитку історії освіти в регіонах, факторам, що впливають на цей розвиток, а також оцінці результатів, отриманих у галузі освіти. Все це є важливим для сучасної педагогічної науки. Проблема дослідження сьогодні має соціально-політичне значення. З іншого боку, цей аспект, перш за все, служить збагаченню історії педагогічної думки в країні та допомагає виявити можливості використання прогресивних традицій сьогодні. Хоча історія освіти та навчання в Нахчивані має свої специфічні особливості, школа та педагогічні ідеї, сформовані в цій галузі, є невід'ємною частиною загальноазербайджанської педагогіки. Цей освітній досвід головним чином зумовлений національними та культурними особливостями корінного населення регіону - азербайджанських турків. Дослідження тенденцій розвитку національних шкіл регіону, формування азербайджанської школи та педагогічних ідей, а також вивчення дуже важливої частини етапів розвитку надають доповнюючий і збагачуючий характер дослідницькому процесу. Успіх складного шляху через різні етапи мультидисциплінарної системи освіти настільки цікавий і багатогранний, що погляд кожного автора на цей процес проливає світло на нові реалії, відкриває шлях до пропозицій, нових ідей та міркувань, які служать прогресу. Особливо важливим є вивчення просвітницького руху в Нахчивані, виявлення його плідних результатів, педагогічних концепцій, стану шкіл та народної освіти, факторів, що поступово впливають на його розвиток. Нахчиван – це земля Азербайджану з багаторічною історією, багатими матеріальними та культурними пам’ятками та давньою освітньою культурою. Встановлено, що у період неоліту тут жили місцеві племена, які займалися різними галузями економіки та мистецтва, а також навчальними та освітніми роботами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

oсвіта в Нахчивані, перспектива, Болонська освіта, педагогічний колектив, школа, область, вчитель, учень-студент, наука, уроки, знання.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Jafarov, H. R. (2011). Education in Nakhchivan: ways and opportunities of development. Baku: Science and Education.
2. Kazimov, I. F. (2007). Nakhchivan: about population, social, economical and political history (1828- 1920). Baku: Elm.
3. Khalilov, T. F. (2020). Development of Education and Secondary Education in Nakhchivan during the Independence Period. Anatolian Turkish Education Magazine, Volume 2, Issue 1. Turkey, Ankara.
4. Khalilov, T. F. (2020). Development of school and pedagogical thought in Nakhchivan in the XIX-XX centuries. Vestnik ("Pedagogical Sciences" series). Kazakh National University named after Al-Farabi. Kazakhstan, Almaty.
5. Khalilov, T. F. (2019). The state of education in Nakhchivan during the period of independence. Social Sciences Electronic Magazine. Year: 3, Issue: 5. Interval.
6. Mollayev, I. A. (1983). Development of public education in Nakhchivan Autonomous Soviet Socialist Republic. Baku: Knowledge Society.
7. Shahverdiyev, Z. A. (2008). Nakhchivan region in the beginning of XIX-XX centuries. Baku: Elm.

Ольга Форостян, Ганна Соколова. Особливості емоційного вигорання педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.

// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 53-59.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-2-8

Ольга Форостян,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри дефектології та фізичної реабілітації
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
Ганна Соколова,
доктор психологічних наук, доцент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ,
ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена емпіричному дослідженню особливостей емоційного вигорання педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами. Проблема посилюється необхідністю відповідати високим професійним та особистісним стандартам, надавати освітні послуги на високому рівні, зберігати власне психологічне здоров’я та протікання діяльності в особливих педагогічних умовах. Усі виділені чинники впливу та відповідності ставлять сучасного спеціального педагога в нові умови, які суттєво ускладнюють його і без того напружену діяльність. Висока стресогенність педагогічної діяльності створює ризики формування емоційного вигорання. Проведене емпіричне дослідження розкрило специфіку емоційного вигорання педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, виділило зони позитивних проявів, через активізацію яких можна здійснювати психопрофілактичні заходи. Виявлено, що особлива роль у формуванні емоційного вигорання належить резистенції, яка може виконувати функцію «психологічного спротиву» педагога умовам та специфіці його професійного життя та дозволяє виконувати професійні обов’язки. У структурі емоційного вигорання педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, саме резистенція виконує провідну роль, дозволяє, не кидаючи професію, здійснювати складну процедуру психолого-педагогічного супроводу особливих дітей. Показано особливу роль у запобіганні емоційного вигорання віку та педагогічного стажу фахівця. Життєвий досвід, особистісна зрілість та усталеність ціннісної сфери сприяють більшому опору щодо негативних чинників напруженої психоемоційної діяльності педагога, нівелюють прояви багатьох показників емоційного вигорання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

емоційне вигорання, особистість, педагогічна діяльність, резистенція, вік, педагогічний стаж.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гречко Л. М. Психологічний супровід дітей молодшого шкільного віку з вадами психофізичного розвитку в умовах інтегрованого навчання: дис. … канд. психол. наук: 19.00.08. Київ, 2008. 180 с.
2. Калініна Т. С. Психологічний супровід молодших підлітків із затримкою психічного розвитку в школі інтенсивної педагогічної корекції: дис. … канд. психол. наук: 19.00.08. Київ, 2014. 246 с.
3. Кобильченко В. В. Взаємодія зовнішніх і внутрішніх чинників у розвитку особистості. Дефектологія. 2000. № 3. С. 23–26.
4. Луценко І. В. Запровадження інклюзивної освіти у дошкільних навчальних закладах. Практика управління дошкільним закладом. 2016. № 1. С. 6–11.
5. Рогов Е. І. Настільна книга практичного психолога: навч, посібник. У 2 кн. Кн. 2. Робота психолога з дорослими. Корекційні прийоми і вправи. Москва: ВЛАДОС-ПРЕС, 2001. С. 224–230.
6. Сербова О. В., Лопатіна Г. О., Цибуляк Н. Ю. Емоційне вигорання спеціального педагога. Актуальні питання корекційної освіти. 2017. URL: http://aqce.com.ua/
7. Соколова Г. Б. Особливості емоційного вигорання батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна. Наука і освіта. 2018. № 5-6. С. 118–122.
8. Цьомик-Яворська Т., Костюк О. Особливості емоційного вигорання педагогів. Інклюзивна освіта як індивідуальна траєкторія особистісного зростання дитини з особливими освітніми потребами. Вінниця. 2020. Випуск 3. С. 201–204.
9. Щербан Т., Брецко І. Особливості, що зумовлюють емоційне вигорання підлітків у процесі спілкування з дорослими. Наука і освіта. 2018. №1.131– 138.
10. Яковлева М. В. Эмпирическое исследование эмоционального выгорания педагогов инклюзивного образования. Концепт. 2015. Спецвыпуск №1. ART 75019. 0,3 п.л. URL: http://e-kon-научно-методический электронный журнал.
11. Maslach С., Jackson S.E., Leiter M.P. Maslach Bumout Inventory Manual (Third Edition). Palo Alto, California: Consulting Psychological Press, Inc., 1996.
12. Tsarkova O. V., Prokofieva O. O., Prokofieva O. A. The study of emotional burnout in students-psychologists and professional psychologists. Science and Education. 2016. № 2-3. 44–49.

Світлана Зінченко, Лариса Савченко. Педагогічне управління траєкторією професійної адаптації студентівучасників бойових дій до продуктивної діяльності у сфері обслуговування.

// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 59-65.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-2-9

Світлана Зінченко,
директор Нікопольського регіонального Центру
моніторингу освіти та соціального партнерства
Національної металургійної академії України,
відмінник освіти України,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1242-2414
Лариса Савченко,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри педагогіки та методики технологічної освіти
Криворізького державного педагогічного університету,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4246-3228

ПЕДАГОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТРАЄКТОРІЄЮ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ
УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ДО ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ

АНОТАЦІЯ:

У статті запропоновано інструментарій для ефективного управління траєкторією професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій) до продуктивної діяльності в умовах вишу, як інноваційну педагогічну технологію. У статті визначено практичні шляхи побудови, оптимізації, можливості використання комплексу педагогічних механізмів для ефективного управління індивідуальною траєкторією професійної адаптації до продуктивної діяльності студентів (учасників бойових дій) протягом навчання у виші. Індивідуальний план професійної підготовки – це персональна програма ефективного управління професійною адаптацією фахівця, що відповідає його віку і здібностям, інтересам, мотивації, яка спроєктована на базі освітньо-професійної програми. Показана залежність позитивної динаміки траєкторії професійної адаптації до продуктивної діяльності у сфері послуг студентів-учасників бойових дій від впливу заходів виховного, навчального, науково-дослідного та організаційного напрямків. Ця залежність показана та обґрунтована за допомогою графіка ефективності управління траєкторією професійної адаптації. У статті розглядаються концептуальні основи комплексного підходу до ефективного управління траєкторією професійної адаптації студентів-військовослужбовців, які підтверджені практичними результатами. Рішенню вказаної проблеми, на наш погляд, буде сприяти розвиток теорії продуктивної професійної діяльності студента-учасника бойових дій у сфері послуг. Визначені функції управління ефективністю та оптимізацією траєкторії професійної адаптації. У статті використані методи дослідження теоретичного рівня: аналіз науково-методичної та програмної документації; емпіричного рівня: анкетування, тестування, опитування, експериментальні методи, інтерпретація графіків та схем.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна адаптація, траєкторія професійної адаптації, педагогічні механізми, продуктивна діяльність, конкурентоздатність, студенти-учасники бойових дій.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Автушенко І. Реалізація державних програм соціальної адаптації звільнених військовослужбовців Збройних сил України в роки незалежності. Часопис української історії. Київ, 2014. Вип. 29. С. 63–69.
2. Вдовиченко Т. В. Інституційне середовище фінансового забезпечення соціальної та професійної адаптації звільнених військовослужбовців в Україні. Ефективна економіка. 2018. №3. URL: http:/www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2018/157.pdf (Дата звернення: 08.04.2021).
3. Вдовиченко Т. В. Теоретичні основи фінансового забезпечення соціальної та професійної адаптації звільнених військовослужбовців. Економічний аналіз. Тернопіль, 2017. Том 27. № 1. С. 120–130.
4. Вознюк О. В. Розвиток вітчизняної педагогічної думки: синергетичний підхід: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 184 с.
5. Горбенко С. В., Хома В. В., Шпанчук Г. В., Смірнов І. І. Адаптація військовослужбовців до цивільного життя – один з основних напрямів розвитку кадрової політики у Збройних Силах України. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. Харків, 2013 Вип. 4. С. 15–21.
6. Колесникова В. Ф., Чанцева-Коваленко О. М. Соціально-психологічна адаптація до працевлаштування учасників АТО. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Київ, 2018. Вип.
7. С. 197–205. 7. Крижна В. В. Професійна адаптація як складова соціальної адаптації учасників АТО. Психологічна допомога особам, які беруть участь в антитерористичній операції: матеріали міжвід. наук.-практ. конф. (м. Київ, 30 бер. 2016 р.). Київ, 2016. С. 43–46.
8. Мороз А. Г. Профессиональная адаптация выпускников педагогического ВУЗа: дис. … д-ра пед. наук: Київ. 1984. 403 с
9. Овчарук О. В. Компетентності як ключ до формування змісту освіти. Стратегія реформування освіти України. Київ: К.I.С. 2003. 295 с.
10. Родигіна І. В. Компетентнісний підхід в освіті: синергетичний вимір. Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2014. № 1. С. 44–49.
11. Сафін О., Кузьменко Ю. Особливі умови життєдіяльності та адаптаційний потенціал особистості: психологічний аспект. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологічні науки. 2016. № 1. С. 195–209.
12. Числіцька О.В. Теоретичний аналіз проблеми адаптації до професійної діяльності в особливих умовах. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2011. Вип. 3. С. 26–38.
13. Штифурак В. С., Коліжук Г. В., Мельник І. М. (2013). Профорієнтаційна діяльність: теорія та практика : навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Ландо ЛТД». 418 с.
14. Chertushkina T. A. Socio-Professional Adaptation of the Military Personnel Transferred to the Reserve. Review of European Studies. 2015. Vol. 7. No. 11. P. 132–137.
15. Savchenko L., Zinchenko S., Vereshak V., Lisova S., Palshkov K. The ways of effective professional adaptation of military students (combatants) to productive activities in the service sector. Geplat: Caderno Suplementar, 2020. № 5 URL: http://natal.uern.br/periodicos/index.php/RTEP/article/vie w/2639/2386
16. Terziev V., Dimitrova S. Theoretical Studyon a Pilot Implementation of a Working Model of the Process of Social Adaptation Former Military Personnel and Their Families in Bulgaria. KSI Transactions on KNOWLEDGE SOCIETY. 2014. Vol 7. No 1. P. 53–57.