// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 33-38.

Світлана Прокоф’єва-Акопова,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ВАГІТНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЕМОЦІЙНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ЖІНОК

У статті обґрунтовано актуальність дослідження негативних емоційних станів, емоційних реакцій та стресів під час вагітності як важливого й складного періоду в житті жінок репродуктивного віку, висвітлено особливості психоемоційних змін жінок у зв’язку з внутрішньоутробним розвитком дитини, визначені найбільш розповсюджені емоційні стани вагітних жінок. Метою дослідження було вивчення емоційної сфери жінок в період вагітності як початкового періоду материнства та розробка комплексної психокорекційної програми, спрямованої на психоемоційну та соціальну адаптацію жінок під час вагітності та пологів. Методи дослідження: використовувалося опитування для діагностики актуального стану (ситуативна, реактивна тривожність), та визначення тривожності як властивості особистості; також для вивчення ймовірності та рівня невротизації. Тестування проводилося для диференціальної діагностики депресивних станів, для скринінг-діагностики при масових дослідженнях і в цілях попередньої, долікарської діагностики. На підставі проведеного первинного опитування встановлено, що практично всі обстежені жінки визначили, що їх емоційна насиченість життя стала більш бурхливою та непередбачуваною. Подальше дослідження виявило, що реактивна тривожність у вагітних жінок виражена переважно на низькому рівні (89,2%), а особистісна – на високому (46,8%). Встановлено, що переважно у всіх вагітних жінок фіксується стан без депресії (83,5%), тобто, у цих жінок немає глобально поганого стану, а спостерігаються лише деякі аспекти негативних проявів. Досліджено, що переважний рівень невротизації – середній (87,3% опитуваних). Це визначається тим, що не всі жінки були щирі, бо у них сильні установки на оптимістичний настрій, спокійний стан під час виношування дитини, і для них характерне ідеалізування свого стану. Отже, проведене дослідження переконливо показало, що вагітність накладає певний відбиток на психіку. За результатами опитування розроблені рекомендації щодо психокорекційної програми роботи з жінками під час вагітності.

вагітність, емоційні стани, стрес, тривожність, внутрішньоутробний розвиток дитини, пологи, психоемоційні зміни.

1. Абрамченко В. В. Психосоматическое акушерство. СПб.: Сотис, 1992. 215 с.
2. Абрамченко В. В. Современные методы подготовки беременных к родам. СПб: Сотис, 1991. 260 с.
3. Архангельский А. Е. Неврозы, неврозоподобные состоянияи психозы при беременности, в родах и в раннем послеродовом периоде. Календарь психотерапевта. 1996. № 1. С. 17–35.
4. Васильева О. С., Могилевская Е. В. Групповая работа с беременными женщинами: социальнопсихологический аспект. Психологический журнал. № 1. Т. 22. 2001. С. 82–89.
5. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. Москва: Издательство Московского университета, 1976. 143 с.
6. Воронін К. В, Акімова К. Б., Рогачевський О. П. Психоособистісна характеристика жінок у окремі критичні періоди життя. Вісник ассоціації акушерів-гінекологів України, 2000. №1. С. 31–35.
7. Захаров А. И. Влияние эмоционального стресса матери на течение беременности и родов. Сборник материалов конференции «Перинатальная психология и родовспоможение». Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 1997. С. 89–96.
8. Пап А. Г. Здоров’я майбутньої дитини. Київ: Здоров’я, 1977. 322 с.
9. Попов А. Д. Адаптивные реакции при беременности у женщин. Пермь, 2000. 374 с.
10. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / под. ред. Д. Я. Райгородского. Самара: БАХРАХ, 1999. 672 с.
11.Селье Г. Стресс без дистресса. СанктПетербург: Речь, 2000. 456 с.
12.Спивак Л. И., Спивак Д. Л., Вистранд К.-Р. Измененные психические состояния при физиологических родах. Физиология человека. 1994. № 4. С. 239–243.
13.Спок Б. Ребенок и уход за ним [пер. с англ. Н.А. Перовой]. Минск: Издательство ООО «Попурри», изд. 2-е, 1997. 848 с.
14.Студеникин М. Я. Книга о здоровье детей / 3- е изд., испр. и доп. Москва: Медицина, 1982. 238 с.
15.Филиппова Г. Г. Психология материнства. Москва: Издательство Института Психотерапии, 2002. 232 с.
16. Психика и роды / Под ред. Э. К. Айламазян. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 1996. 108 с.
17. Dick-Read Grantly. Childbirth Without. Fear Helen Wessel, Harlan F. Ellis Harper & Row, 1984. 353 p.
18.Erikson Erik. Childhood and Society (1950) W. W. Norton Company New York – London, 1963. 579 p.
19. Gellhorn Ernst, Loofbourrow G. N. Emotions & Emotional Disorders: A Neurophysiological Study. Hoeber Medical Division, Harper & Rowpublishers, New York, Evanston, and London, 1963. 496 p.
20. Grof Stanislav. Beyond the brain. Birth, death and transcendence in psychotherary. Stanislav and Christina Grof. State University of New York Press, 1985. 504 p.
21.Izard Carroll Ellis. Human Emotions. New York: Plenum press, 1977. 496 p.
22. Odent Michel Robert Fortuné. Birth reborn. New York: Pantheon, 1984. 123 p.