// Наука і освіта. – 2020. – №1. – 19-28.

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, академік НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ, ЙОГО ПІЗНАВАЛЬНО-МИСЛЕННЄВІ ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ

В представленій статті зроблено спробу виділити пізнавально-мисленнєві ознаки емоційного інтелекту та їх функції в цьому процесі. Показано, що значна частина фахівців, не зважаючи на декларативну відповідність цього феномену до сфери емоцій та інтелекту, аналізує в якості предмета його дослідження соціальний інтелект та його комунікативні ознаки, емоційну зрілість та її складові, саморегуляцію, емпатію, експресивність емоцій та ін. Можна припустити, що в такому випадку ознаки емоційного інтелекту підміняються тими, які відносяться до предмету дослідження інших психологічних явищ. Також слід погодитися, що всі психічні явища тісно пов’язані між собою, тим більше, що емоції приречено зінтегровані фактично в кожний процес. Але коли ми обираємо предметом дослідження емоційний інтелект, то природньо мова повинна йти про ті його ознаки, які в більшій мірі повинні відображати певні специфічні особливості емоцій в інтелекті. Запропоновано розглядати емоційний інтелект як психологічну властивість особистості, що характеризується проявом складних немов зінтегрованих, емоційно-пізнавальних та мисленнєвих особливостей, завдяки яким вона досягає своєї мети у вирішенні певних задач/проблем у різних видах діяльності. При цьому можна стверджувати, що в емоційному інтелекті емоції в більшій мірі зінтегровані з пізнавальною діяльністю, а інтелект з мисленнєвою. Тобто особливості функціонування базових (простих) емоцій у вищих пізнавальних, зінтегрованих з мисленнєвою діяльністю, вірогідно, і є те, що може характеризувати психологічну сутність змісту емоційного інтелекту. До таких вищих емоційно-пізнавальних особливостей, які супроводжують цей процес, можна віднести: здивування, цікавість, допитливість, інтерес, наснагу, натхнення, здогадку, розчарування, сумнів, осяяння, еврику та ін. Прояв вказаних ознак може супроводжуватися певними функціями на рівні комфортності емоційного забарвлення процесу вирішення проблеми, емоційного наведення на спосіб вирішення проблеми, емоційної активації у вигляді посилення чи послаблення прояву цього процесу, емоційної регуляції як динаміки зміни руху наведених ознак в процесі рішення проблеми та ін. Побудовано комплекс з трьох методик: дослідження ознак емоційного інтелекту; вивчення прояву простих емоцій в змісті вищих віднесених до ознак емоційного інтелекту; вивчення виділених функцій ознак емоційного інтелекту. Показано, що прослідковується як певна тенденція в прояві ознак емоційного інтелекту, так і його невід’ємних складових простих емоцій в процесі вирішення задачі. Розкрито, що емоційно позитивна орієнтація змісту таких ознак емоційного інтелекту як цікавість, осяяння, еврика, їх зв’язок із радістю та функціями комфортності емоційного наведення, емоційної активації та регуляції, формують перший симптомокомплекс емоційного інтелекту. Другий симптомокомплекс формується на базі таких ознак емоційного інтелекту як допитливість, здогадка та сумніву. Третій – цікавості, наснаги та розчарування. Наведені комплекси можуть виступити тими специфічними детермінантами прояву емоційного інтелекту, а також психологічними характеристиками вірогідних його типових проявів у людини.

емоції, інтелект, пізнавальні емоційно-мисленнєві особливості, функції, симптомокомплекси, ознаки емоційного інтелекту.

1. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. Новополоцк: ПГУ, 2011. 388 с.
2. Васильев И. А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности. Психологический журнал. 1998. Т. 19, № 4. С. 49–60.
3. Вайсбах Х., Дакс У. Эмоциональный интеллект. Москва: Лик Пресс, 1988.
4. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект / пер. с англ. А. П. Исаевой. Москва: АСТ, Астрель, 2011. 748 с.
5. Дерев’янко С., Примак, Ю., Ющенко І. Роль емоційного інтелекту в запобіганні віктимності молоді. Наука і освіта. 2018. №9-10. С. 44–51.
6. Моргун В. Р. Емоційний інтелект у багатовимірній структурі особистості. Постметодика. 2010. №6(97). С. 2–14.
7. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості. Психологія і суспільство. 2004. №4. С. 95–109.
8. Робертс Р. Д. Эмоциональный интеллект: проблемы теории, измерения и применения на практике. Психология: Журнал Высшей Школы Экономики. 2004. Т. 1, № 4. С. 3–26.
9. Тихомиров О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности. Психология Мышления. Москва: Изд-во МГУ, 1984. С. 87–106.
10. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности: монография. Одесса: Изд-во Одесского государственного пед. инта. 1992. 168 с.
11. Чебикін О. Я. Про методику діагностики емоційної зрілості особистості. Наука і освіта. 1997. №1. С.68–69.
12. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості / І. Г. Павлова. Одеса: Наукове видання Південного наукового Центру НАПН України, 2009. 230 с.
13. Шпак М. М. Теоретико-методологічні підходи до розуміння феномену емоційного інтелекту особистості. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки : зб.наук.праць Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченко; ред кол. : Судаков та ін. Київ: Логос, 2011. Т. 1. С. 192–199.
14. Bilous R. M., Pysarenko D. O. Psychological peculiarities of student`s social maturity. Science and Education. 2017. №7. Pp. 21–31.
15. Chebykin O. Ya., Kosianova O. Yu. Deceitfulness According To The Indicators of Emotional Maturity Methodology and Polygraph Examination. Science and Education. 2016. №2-3. Pp. 106–109.