2026-2-doc

Viktoriia Overchuk, Zoryna Boiarska POSITIVE MENTAL HEALTH IN WARTIME: ASSOCIATIONS WITH ANXIETY, DEPRESSION, AND WELL-BEING

// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 50-55.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-6

Вікторія Оверчук,
доктор економічних наук,
кандидат психологічних наук, професор,
директор навчально-наукового інституту психології,
Донецький національний університет імені Василя Стуса,
вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7744-9346

Зоріна Боярська,
кандидат біологічних наук, доцент,
магістр психології,
науковий співробітник кафедри нейробіології та біофізики,
Вільнюський університет,
вул. Саулетекіо, 7, м. Вільнюс, Литва,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6722-2498

ПОЗИТИВНЕ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я У ВОЄННИЙ ЧАС: ЗВ’ЯЗКИ З ТРИВОЖНІСТЮ, ДЕПРЕСІЄЮ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯМ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна війна поставила населення України в умови тривалого стресу, невизначеності та повторюваного травматичного впливу. За таких обставин психічне здоров’я доцільно розглядати не лише через симптоми дистресу, а й через показники позитивного ментального здоров’я та благополуччя. Такий підхід узгоджується з моделлю подвійного континууму та дає змогу точніше описати психологічне функціонування людини в умовах тривалого суспільного кризового навантаження. Метою статті було з’ясувати, як реактивна та особистісна тривожність пов’язані з депресивними симптомами, позитивним ментальним здоров’ям, суб’єктивним благополуччям, психологічним благополуччям і задоволеністю стосунками у дорослих українців, опитаних під час війни. Методи дослідження включали крос-секційне анонімне онлайн-опитування, проведене упродовж 2024 року серед 168 дорослих віком від 18 до 56 років – студентів і науково-педагогічних працівників із Вінниці та Вільнюса. Було використано опитувальник State-Trait Anxiety Inventory, Burns Depression Checklist, Positive Mental Health Scale та Modified BBC Subjective Well-being Scale. Застосовано описову статистику і кореляційний аналіз Пірсона. Результати показали, що вищі рівні реактивної й особистісної тривожності, а також більш виражені депресивні симптоми послідовно поєднувалися зі зниженням позитивного ментального здоров’я, суб’єктивного і психологічного благополуччя. Виявлено також дуже тісний зв’язок між суб’єктивним і психологічним благополуччям, що може свідчити про їх значне перекриття в умовах тривалого воєнного напруження. Задоволеність стосунками була пов’язана з нижчим рівнем дистресу та кращими показниками благополуччя. Висновки полягають у тому, що для людей, які живуть в умовах війни, доцільним є комплексне оцінювання не лише симптомів дистресу, але й показників позитивного функціонування та міжособистісних ресурсів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

тривожність, депресія, позитивне ментальне здоров’я, суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, задоволеність стосунками, воєнний час, Україна, воєнний стрес, модель подвійного континууму

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Burns D. D. The Feeling Good Handbook: Using the New Mood Therapy in Everyday Life. New York: W. Morrow, 1989. 587 p.
2. D’Urso G., Juvonen J., Salmivalli C. Do adolescence peer victimization experiences hamper healthy relationships in young adulthood? European Journal of Developmental Psychology. 2023. Vol. 20, Issue 5. P. 836–850. https://doi.org/10.1080/17405629.2023.2216448
3. Franken K., Lamers S. M. A., ten Klooster P. M., Bohlmeijer E. T., Westerhof G. J. Validation of the Mental Health Continuum-Short Form and the dual continua model of well-being and psychopathology in an adult mental health setting. Journal of Clinical Psychology. 2018. Vol. 74, Issue 12. P. 2187–2202. https://doi.org/10.1002/jclp.22659
4. Greenglass E., Begic P., Buchwald P., Karkkola P., Hintsa T. Anxiety and watching the war in Ukraine. International Journal of Psychology. 2024. Vol. 59, Issue 2. P. 340–352. https://doi.org/10.1002/ijop.13099
5. Koh Z. H., Serbetci D., Skues J., Murray G. Toward Digital Self-Monitoring of Mental Health in the General Population: Scoping Review of Existing Approaches to Self‑Report Measurement. JMIR Mental Health. 2025. Vol. 12. Article e59351. https://doi.org/10.2196/59351
6. Kolisnyk L., Mehlsen M. Y. Tracking changes in anxiety, depression, and stress among Ukrainian university students: A three-wave study from the COVID-19 pandemic to two years of ongoing full-scale war. European Journal of Psychotraumatology. 2025. Vol. 16, Issue 1. Article 2543616. https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2543616
7. Lukat J., Margraf J., Lutz R., van der Veld W. M., Becker E. S. Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology. 2016. Vol. 4. Article 8. https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
8. Măirean C., Cobzeanu A., Dănilă O. Breaking news, breaking minds? Social media engagement and peritraumatic stress behavior immediately after the Russian-Ukrainian war outbreak: The role of peritraumatic anxiety and dispositional resilience. Computers in Human Behavior Reports. 2025. Vol. 20. Article 100808. https://doi.org/10.1016/j.chbr.2025.100808
9. Matlock K. A., Pérez-Escamilla R., Wagner J. Depression and Anxiety Mediate the Relationship between Discrimination and Well-Being in a Sample of Latinx Adults with Type 2 Diabetes: Results from a Dual Mediation Analysis. Journal of Immigrant and Minority Health. 2024. Vol. 26, Issue 3. P. 453–460. https://doi.org/10.1007/s10903-024-01582-w
10. Neumann E., Rohmann E. Attachment-based retrospective classifications of parental caregiving in childhood and their links with psychological well-being and mental health in young adults. Current Psychology. 2024. Vol. 43, Issue 5. P. 4710–4718. https://doi.org/10.1007/s12144-023-04621-1
11. Onorato P. R., Rawana J. S., Flett G. L. An Examination of the Role of Interpersonal Emotion Regulation on the Link Between Social Anxiety and Well-Being. Cognitive Therapy and Research. 2025. Vol. 49, Issue 3. P. 662–672. https://doi.org/10.1007/s10608-024-10566-x
12. Pontin E., Schwannauer M., Tai S., Kinderman P. A UK validation of a general measure of subjective wellbeing: The modified BBC subjective well-being scale (BBCSWB). Health and Quality of Life Outcomes. 2013. Vol. 11, Issue 1. Article 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
13. Spielberger C. D., Gorsuch R. L., Lushene R., Vagg P. R., Jacobs G. A. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (Form Y) («Self-Evaluation Questionnaire»). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press, 1983. 76 p.
14. Weijers A., Rasing S., Creemers D., Vermulst A., Schellekens A. F. A., Westerhof G. J. The relationship between depressive symptoms, general psychopathology, and wellbeing in patients with major depressive disorder. Journal of Clinical Psychology. 2021. Vol. 77, Issue 6. P. 1472–1486. https://doi.org/10.1002/jclp.23083
15. Winzer R., Lindblad F., Sorjonen K., Lindberg L. Positive versus negative mental health in emerging adulthood: A national cross-sectional survey. BMC Public Health. 2014. Vol. 14. Article 1238. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-1238
16. Zvolensky M. J., Robison J. H., Ayers Z. S., Senger A. R., Clausen B. K., Businelle M. S., Gallagher M. W. Anxiety sensitivity and COVID-19 mental health, fatigue, and wellbeing: A longitudinal examination among adults in the United States during March–October 2020. Cognitive Behaviour Therapy. 2024. Vol. 53, Issue 6. P. 642–660. https://doi.org/10.1080/16506073.2024.2360054

Олена Косьянова, Анна Алкан РОЛЬ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ У ФОРМУВАННІ МОТИВІВ ОБМАНУ ОСОБИСТОСТІ

// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 45-49.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-5

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9532-9981

Анна Алкан,
бакалавр 053 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-8923-7662

РОЛЬ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ У ФОРМУВАННІ МОТИВІВ ОБМАНУ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено емпіричному дослідженню ролі емоційних станів і механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману у жінок у другій фазі ранньої дорослості (30–40 років). Актуальність зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах воєнного стану в Україні та недостатнім вивченням зв’язку між адаптаційними механізмами й обманом у цій популяції. Мета – визначити роль депресії, тривожності, стресу та механізмів психологічного захисту у формуванні мотивів обману. Вибірку склали 40 жінок; застосовано три методики: «Шкала депресії, тривоги та стресу» (DASS) в адаптації І. Галицької, М. Кліманської, М. Перун; «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте в адаптації Вассермана; «Види та мотиви обману» (Косьянова О. Ю.). Встановлено, що серед механізмів психологічної адаптації домінують інтелектуалізація (52,5% – високий рівень) та заперечення (40% – високий рівень), а провідними мотивами обману є захист від емоційного болю, приховання особистої інформації та захист стосунків. Виявлено статистично значущі кореляції: негативний зв’язок між стресом та інтелектуалізацією (r = –0,358; p < 0,05), позитивний між запереченням та інтелектуалізацією (r = 0,407; p < 0,01), а також сильні позитивні зв’язки між захисно-орієнтованими мотивами обману (r = 0,540–0,689; p < 0,001). Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні захисно-адаптаційної функції обману у жінок в умовах хронічного стресу. Практична значущість – у можливості використання результатів для розробки програм психологічної підтримки жінок у кризових умовах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

емоційні стани, механізми психологічного захисту, мотиви обману, психологічна адаптація, рання дорослість, стрес, тривожність, жінки

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вавринів О., Христук О. Дослідження психоемоційних станів особистості під впливом стресогенних факторів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2023. № 2. С. 11–15. https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-2
2. Гаврилькевич В., Фірстова О. Емоційні стани особистості: теоретичне дослідження феномену. Психологічні травелоги: науковий журнал. 2023. № 2. С. 41–50. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2023-2-15
3. Емоційно-психологічний стан українців: Звіт за результатами онлайн-дослідження. Київ : Український інститут майбутнього, 2023. 28 с.
4. Фрейд А. Я та механізми захисту. Київ : Астролябія, 2020. 224 с.
5. Сhebykin O., Kosyanova O. Emotional Development and youth’s Presposition to Deception. An experimental study using the polygraph method. Routledge, New York, 2025. 165 P.
6. Beck A. T. Depression: Clinical, experimental, and theoretical aspects. New York : Harper & Row, 1967. 370 p.
7. Ekman P. Telling lies: Clues to deceit in the marketplace, politics, and marriage. New York : Norton, 1985. 368 p.
8. Erikson E. H. Identity and the life cycle. New York : Norton, 1980. 191 p.
9. Feldman R. S. The liar in your life. New York : Twelve Books, 2009. 288 p.
10. Selye H. The stress of life. New York : McGraw-Hill, 1956. 324 p.
11. Spielberger C. D. Anxiety: Current trends in theory and research. New York : Academic Press, 1972. 306 p.

Лариса Журавльова, Анастасія Шевчук СКРИНІНГОВИЙ ОПИТУВАЛЬНИК СХИЛЬНОСТІ ДО МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ

// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 37-44.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-4

Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4020-7279

Анастасія Шевчук,
магістерка ОПП «Практична психологія»,
Поліський національний університет
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-5564-3200

СКРИНІНГОВИЙ ОПИТУВАЛЬНИК СХИЛЬНОСТІ ДО МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми зумовлена зростанням схильності до метеочутливості серед популяції. Дискомфортний фізичний стан, спричинений метеочутливістю, стає додатковим тягарем, що призводить до дестабілізації когнітивних функцій та мотиваційної сфери особистості. Проведений аналіз теоретичних та емпіричних досліджень засвідчив недостатність психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого можна було б цілеспрямовано вивчати феномен метеочутливості та його особистісні кореляти. Мета дослідження: створити та валідизувати скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості в контексті навчального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, метод моделювання, методи описової статистики та аналізу надійності шкал, а також конфірматорний факторний аналіз (CFA), розрахунок коефіцієнта альфа Кронбаха з метою кількісної обробки даних. Створено, валідизовано та описано авторський скринінговий опитувальник «Схильність до метеочутливості», який дозволяє діагностувати особливості вираженості метеочутливості у студентів та її особистісні кореляти. Зокрема, для діагностики психологічних чинників метеочутливості вважали важливим визначити схильність особистості до конформності та сензитивність до механізмів соціального впливу. На основі емпіричних даних розроблено та верифіковано факторну модель явища метеочутливості, яка включає два виміри: власне «схильність до метеочутливості» та «схильність до конформності». Модель пояснює 63,6% дисперсії даних і демонструє високу внутрішню узгодженість (α=0,771). Отримані результати підтверджують, що метеочутливість пов’язана з конформністю особистості та може досліджуватись у контексті психології.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

авторська методика, метеочутливість, навчальна діяльність, факторна модель явища метеочутливості, валідизація, стандартизація, психологічні чинники метеочутливості

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойко О. В., Сеник А. П., Хобор О. Р., Різничок С. В., Басалкевич О. Є. Застосування інформаційних технологій для прогнозування ризиків впливу метеозалежності. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я. Харків : НТУ «ХПІ», 2023. С. 1110. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/80196 (дата звернення: 29.11.2025).
2. Зауі Ель Мехді, Фікрі Н. Порівняльний аналіз індексу Хільдебранта у студентів з різним рівнем метеозалежності. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 46. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20367 (дата звернення: 30.11.2025).
3. Колесніков І. Р., Семесенко Н. О., Ситник Д. В., Сидора Р. А., Іванов І. В. Дослідження особистісного адаптаційного потенціалу у осіб молодого віку із різним ступенем метеочутливості. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 54. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20398 (дата звернення: 30.11.2025).
4. Радзівіл І. І., Черниш Г. О., Мороз Г. А. Особливості динаміки захворювань у осіб молодого віку з різним ступенем метеочутливості. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 73. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20399 (дата звернення: 29.11.2025).
5. Ротозій А. Ю. Метеочутливість як наслідок зміни клімату і погодних умов. Екологічна безпека держави : тези доп. ІІ Всеукр. круглого столу, м. Київ, 15 груд. 2021 р. Київ : ІТТА, 2021. С. 198–201.

6. Севрук А. В., Коваль М. Ю., Свентозельська Т. В. Якість життя осіб молодого віку з різним рівнем метеочутливості : Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : V Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених з фізіології з міжнародною участю Харків, 2018. С. 75. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20414 (дата звернення: 30.11.2025).
7. Baylis P. et al. Weather impacts expressed sentiment. PLoS ONE. 2018. Vol. 13. e0195750. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0195750
8. Feddersen J., Metcalfe R., Wooden M. Subjective wellbeing: Why weather matters. Journal of the Royal Statistical Society: Series A. 2016. Vol. 179. P. 203–228. DOI: https://doi.org/10.1111/rssa.12118
9. Hoxha M., Zappacosta B. Meteoropathy: A review on the current state of knowledge. Journal of Medicine and Life. 2023. Vol. 16, No. 6. P. 837. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2023-0097
10. Mazza M. et al. Description and validation of a questionnaire for the detection of meteoropathy and meteorosensitivity: The METEO-Q. Comprehensive Psychiatry. 2012. Vol. 53, No. 1. P. 103–106. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2011.02.002
11. O’Neill B. C. et al. The effect of education on determinants of climate change risks. Nature Sustainability. 2020. Vol. 3, No. 7. P. 520–528. https://doi.org/10.1038/s41893-020-0512-y
12. Oniszczenko W. Affective temperaments and meteoropathy among women: A cross-sectional study. PLoS ONE. 2020. Vol. 15, No. 5. e0232725. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232725
13. Oniszczenko W. Big Five personality traits, BIS/BAS dimensions and meteoropathy: A mediation model. Current Issues in Personality Psychology. 2025. Vol. 13, no. 1. P. 1–9. https://doi.org/10.5114/cipp/186714
14. Rzeszutek M, Oniszczenko W, Zalewska I, Pięta M. Personality profiles and meteoropathy intensity: A comparative study between young and older adults. PLOS ONE. 2020. 15(11): e0241817. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0241817
15. Slankamenac P., Stefanović D., Žikić M. Neurologija danas. Medicinski pregled. 2007. Vol. 60, No. 11–12. P. 629–635.
16. Srivastava P., Trinh T. A., Zhang X. Weather effects on academic performance: An analysis using administrative data. Population and Environment. 2025. Vol. 47, No. 3. P. 25. https://doi.org/10.1007/s11111-025-00495-6
17. Žikić M., Rabi-Žikić T. Meteoropathy and meteorosensitive persons. Medicinski pregled. 2018. Vol. 71, No. 3–4. P. 131–135. https://doi.org/10.2298/MPNS1804131Z

Лариса Бутузова, Ксенія Гавриловська ОСОБИСТІСНІ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ

// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 26-36.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-3

Лариса Бутузова,
кандидатка психологічних наук,
доцентка кафедра психології, логопедії та інклюзивної освіти,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2112-5211

Ксенія Гавриловська,
кандидатка психологічних наук,
доцентка кафедри соціальної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5919-6421

ОСОБИСТІСНІ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено дослідженню особливостей прояву особистісних адаптацій у студентів-першокурсників із різною тривожністю (n=157). Проаналізовано тенденції прояву тривожності у студентів-першокурсників, виявлено кореляційні взаємозв’язки з особистісними адаптаціями. Зафіксовано тенденцію до зростання рівня позитивного сприйняття власного психічного здоров’я в міру зниження тривожності студентів-першокурсників. Визначено шляхом порівняння груп студентів з високим, помірним та низьким рівнями тривожності, що особи з високим рівнем тривожності значно частіше використовують особистісні адаптації «Творчий-Мрійник» та «Грайливий-Опозиціонер», які допомагають їм справлятися з емоційним дискомфортом через відсторонення від соціального середовища чи пасивно-агресивну поведінку. Встановлено позитивні зв’язки проявів тривожності майже з усіма особистісними адаптаціями (найтісніші: «Грайливий-Опозиціонер», «Блискучий-Скептик», «Творчий-Мрійник» та «Надреагуючий-Ентузіаст»). Особистісні адаптації у високому прояві забезпечують компенсаторну роль, допомагаючи студентам підтримувати емоційну стабільність у короткостроковій перспективі, проте не забезпечують тривалого ефекту для покращення їхнього психічного самопочуття, що відображається у погіршенні сприйняття власного психічного здоров’я. Студенти з низьким рівнем тривожності користуються ширшим арсеналом особистісних адаптацій та мають позитивніше сприйняття власного психічного здоров’я.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ООАД (опитувальник особистісних адаптацій Джойнса), особистісна адаптація, особистісна тривожність, психічне здоров’я, ситуативна (реактивна) тривожність, тривога, тривожність

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алфузова Г. В., Найдьонова Г. О., Кротенко В. І. Особливості психічного здоров’я першокурсників на етапі адаптації до професійного навчання в умовах воєнного стану. Габітус. 2022. Вип. 41. С. 278–283. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.41.49
2. Атаханов Б., Чебикін О. До слідження емоційно-особистісних особливостей як вірогідних детермінант психологічної кризи в молоді. Наука і освіта. 2023. № 2. С. 95–103. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-14.
3. Афанасьєва Н. Є. Особливості взаємозв’язку самооцінки та психологічних захистів у здобувачів вищої освіти. Габітус. 2022. Вип. 39. С. 140–144. https://doi.org/10.32843/2663-5208. 2022.39.25
4. Богдан Ж., Романовська О. Стресостійкість здобувачів вищої освіти в умовах війни. Соціально-психологічний супровід у мегаполісі : колективна монографія / за заг. наук. ред. О. О. Резван. Харків : Вид-во Іванченка І. С., 2024. С. 212–238. URL: https://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/32099/1/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%2C%20%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D 0 % B 2 % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 C % D 0 % B A % D 0 % B 0 %20%28%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F%29.pdf.
5. Бутузова Л., Брайковська А., Тімофєєва К. Опитувальник особистісних адаптацій В. Джойнса JPAQ: адаптація україномовної версії. Наука і освіта. 2024. № 4. С. 31–50. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-6
6. Бутузова Л.П. Концепція особистісних адаптацій у фокусі транзакційного аналізу. Materials XLVІ International scientific and practical conference «Scientific Research in the Era of Digital Technologies: Challenges and Opportunities» (November 6-8, 2024). Barcelona, Spain. International Scientific Unity, 2024. P. 278–286. URL: http://eprints.zu.edu. ua/id/eprint/42218
7. Бутузова Л.П., Гавриловська К.П. Потенціал особистісних адаптацій у подоланні тривожності студентів. XX International scientific and practical conference «Scientific Research: Modern Challenges and Prospects» (April 24–6, 2024) Prague, Czech Republic. International Scientific Unity, 2024. P. 179–183. URL: https://isu-conference.com/wp-content/uploads/2024/04/Scientific_research_modern_ challenges_and_prospects_April_24_26_2024_Prague_ Czech_Republic.pdf; http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39888
8. Геруш І., Дікал М., Білоус Т. Оцінка рівня тривожності іноземних студентів першого курсу медичного університету. Наука і освіта. 2018. № 1. С. 124–130. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-1-17.
9. Іванцев Л., Іванишин Т. Психологічні чинники виникнення особистісної тривожності у студентської молоді. Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки. 2019. Вип. 22. С. 76–82. https://doi.org/10.15330/vpufpn.22.76-82.
10. Нікітіна О. П. Психологічний вплив війни на образ життя особистості сучасного студента. Габітус. 2023. Вип. 48. С. 120–124. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.48.21.
11. Олефір В. О. Взаємозв’язок життєстійкості, копінг–стратегій та психологічного благополуччя. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2011. № 968. Вип. 47. С. 168–172. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2011_981_47_38.
12. Турчак О. М. Психологічні особливості вербальних проявів тривожності студентів у ситуаціях емоційної напруги : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Острог, 2015. 194 с. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8661/1/Tyrchak_O_M.pdf.
13. Цюняк О. Стан ментального здоров’я здобувачів вищої освіти у період дистанційного навчання. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35, т. 3. С. 250–255. https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-3-42.
14. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3
15. Черножук Ю., Узун І. Емоційний інтелект майбутніх педагогів з різним рівнем тривожності. Наука і освіта. 2020. № 2. С. 44–50 : https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-2-6
16. Joines V. Personality Adaptation Questionnaire (JPAQ). 3rd edition. Administration, scoring and interpretation manual. Chapel Hill, NC : Southeast Institute for Group and Family Therapy, 2002. 95 p.
17. Joines V. Personality Adaptations Further Clarified. Transactional Analysis Journal. 2011. Vol. 41, Is. 1. P. 92–96. https://doi.org/10.1177/036215371104100111.
18. Joines V. Using redecision therapy with different personality adaptations. Transactional Analysis Journal. 1986. Vol. 16, Is. 3. P. 152–160. https://doi.org/10.1177/036215378601600302.
19. Joines V., Stewart I. Personality Adaptations: A New Guide to Human Understanding in Psychotherapy and Counselling. Nottingham : Lifespace Publishing, 2002. 419 p.

20. Kahler T. The process therapy model: the six personality types with adaptations. Little Rock : Taibi Kahler Associates, Inc., 2008.
21. Kahler T. Personality pattern inventory (revised). Little Rock : Kahler Communication, Inc., 1996.
22. Kahler T. Process communication model. Little Rock : Kahler Communication, Inc., 1982.
23. Misra R., McKean M. College students’ academic stress and its relation to their anxiety, time management, and leisure satisfaction. American Journal of Health Studies. 2000. Vol. 16, Is. 1. P. 41–51. URL: https://www.researchgate.net/publication/209835950
24. Son, C., Hegde, S., Smith, A., Wang, X., & Sasangohar, F. Effects of COVID-19 on College Students’ Mental Health in the United States: Interview Survey Study. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22, no. 9. https://doi.org/10.2196/21279.
25. Stallman H. M. Psychological distress in university students: A comparison with general population data. Australian Psychologist. 2010. Vol. 45, Is. 4. P. 249–257. https://doi.org/10.1080/00050067.2010.482109.
26. Vannucci A., Flannery K. M., Ohannessian C. M. Social media use and anxiety in emerging adults. Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 207. P. 163–166. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.08.040.
27. Ware P. Personality Adaptations: (Doors to Therapy). Transactional Analysis Journal. 1983. Vol. 13, Is. 1. P. 11–19. https://doi.org/10.1177/036215378301300104.

Ірина Бринза, Наталія Черненко ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ У ЗБЕРЕЖЕННІ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я В КРИЗОВИХ УМОВАХ

// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 17-25.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-2

Ірина Бринза,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної та диференційної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7159-6639

Наталія Черненко,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри освітнього менеджменту та публічного управління,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2288-8824

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ У ЗБЕРЕЖЕННІ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я В КРИЗОВИХ УМОВАХ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення специфіки актуалізації екзистенціальних ресурсів особистості у збереженні ментального здоров’я в кризових умовах. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу екзистенціальних ресурсів як важливого компонента ментального здоров’я, що забезпечує психологічну стійкість особистості в ситуаціях тривалого стресу, невизначеності та життєвих втрат. Особливе місце серед таких ресурсів посідають віра та надія, які виступають ключовими детермінантами адаптації та збереження психічної рівноваги в кризових обставинах. Обґрунтовано, що віра і надія не є абстрактними чи суто світоглядними категоріями, а функціонують як конкретні психічні ресурси, здатні підтримувати психологічну стійкість особистості. Віра розглядається як основа екзистенційного сенсу та внутрішньої опори, що сприяє збереженню ідентичності та цілісності «Я» в умовах втрати, травматичного досвіду або радикальної життєвої невизначеності. Надія, своєю чергою, постає як динамічний ресурс, орієнтований на майбутнє, який активізує пошук можливостей, підтримує мотиваційну сферу та сприяє конструктивному подоланню кризового досвіду. Кореляційний аналіз засвідчив наявність від’ємних взаємозв’язків між більшістю показників психологічної кризи та ресурсами віри й надії, що свідчить про наявність оберненого лінійного зв’язку: зниження рівня екзистенційних ресурсів супроводжується посиленням кризових переживань, тоді як їх актуалізація сприяє пом’якшенню кризових проявів. Порівняльний аналіз продемонстрував, що кризовий стан істотно трансформує структуру віри, зміщуючи її від стабільних, соціально та особистісно інтегрованих форм до амбівалентних і компенсаторних. З’ясовано, що у не кризовій групі екзистенційна надія виконує переважно регулятивну та прогностичну функції, забезпечуючи стабільність особистісного функціонування та формування позитивної життєвої перспективи. Натомість у кризовій групі вона набуває амбівалентного, фрагментованого та захисно-компенсаторного характеру, що зумовлює потребу в цілеспрямованій психологічній підтримці. Формування й зміцнення екзистенційної надії в умовах кризи доцільно орієнтувати на розвиток сенсових ресурсів, посилення суб’єктної позиції особистості та активізацію ресурсів соціального оточення, що узгоджується з сучасними підходами до психологічної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій та вимушеного переміщення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

екзистенційні ресурси особистості, ментальне здоров’я, психологічна криза, ресурс віри, ресурс надії

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Агарков О. А. Особистість у кризових умовах сучасності: психологічний контекст: колект. монографія / за заг. ред. Л. М. Пріснякової. Дніпро: Ліра, 2024. С. 5–32.
2. Балашенко М., Чебикін О. Про можливість використання методики самооцінки емоційного здоров’я. Наука і освіта. 2023. № 3. С. 36–44. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-3-5.
3. Безродна В. І. Психологічна підтримка населення під час війни: внесок організацій громадянського суспільства. Ментальне здоров’я. 2025. № 2. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.2.
4. Бринза І. В., Черняк Е. В. Актуалізація екзистенціальних ресурсів особистості в кризі. Сучасна психологія: проблеми та перспективи: зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасна психологія: проблеми і перспективи», 24 трав. 2022 р. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2022. С. 18–22. URL: https://idgu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/08/psyholohija-vypusk-4.pdf.
5. Ващенко І. В., Іваненко Б. Б. Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної психології. 2018. № 40. С. 33–49. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.33-49.
6. Веберова А. Релігія та ритуали як копінг-стратегії під час війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2024. Т. 2 (20). С. 31–35. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).5.
7. Журавльова Л. П., Баранова А. В. Емоційні потреби та копінг-стратегії дорослих українців в умовах війни. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2024. № 2. С. 20–26. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.2.4.
8. Клочко О. М., Клочко О. О. Збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану. Соціальна робота та психологія: освіта і наука. 2024. Вип. 2. С. 39–43. DOI: 10.32782/3041-1351/2024-2-7.
9. Коваленко Ю. В. Етнорелігійна ідентичність молоді як чинник поведінки подолання стресової ситуації : дис. ... канд. психол. наук. Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2020.
10. Кононенко К. О. Смислова криза особистості в екстремальних умовах життя. Психологічне благополуччя та ментальне здоров’я в умовах невизначеності : матеріали наук.-практ. конф., м. Одеса, 7 квіт. 2025 р. Львів; Торунь: Liha-Pres, 2025. С. 89–91. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-496-5-23.
11. Коструба Н., Фіщук О. Психічне здоров’я в умовах кризи : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2023. 180 с.
12. Лук’янчук Н. Психологічна підтримка особистості під час війни в Україні. Вчені записки Університету «КРОК». 2025. № 77. С. 513–520. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-513-520.
13. Мамалиженко Х. В. Актуалізація ресурсів віри та надії в особливих умовах життєдіяльності особистості : магістерська робота. Одеса: ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2025. 104 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/23172.
14. Нянько Л. Ю., Нянько В. В. Психологічна підтримка в умовах війни. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2024. № 1. С. 40–46. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-1-6.
15. Панок В. Г., Предко В. В. Психологічні особливості посткризового розвитку українців в період війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Психологія. 2024. Т. 35 (74), № 2. С. 137–142.DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.27.
16. Періг І. М. Пошук ресурсів як умова підтримки ментального здоров’я особистості. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки: матеріали IV Міжнар. наук. конф., 18–19 квіт. 2024 р. Тернопіль: ФОП Паляниця В. А., 2024. С. 32–33.
17. Пилипенко Н. Психологічна допомога та підтримка постраждалим внаслідок війни в Україні. Вісник Національного університету оборони України. 2022. Т. 70, № 6. С. 142–148. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-70-6-142-148.
18. Рязанцева О. Ю. Екзистенційні ресурси особистості в умовах соціальної нестабільності. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Міленіум, 2019. Т. XIV, вип. 19. С. 234–243.
19. Саннікова О. П., Бринза І. В. Тест-опитувальник діагностики показників переживання професійної кризи: свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 8840 від 24.11.2003.
20. Титаренко Т. М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 160 с.
21. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3.
22. Штепа О. Психологічні ресурси самовіднайдення особистості у граничних ситуаціях буття. Проблеми сучасної психології. 2020. № 49. С. 407–428. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.407-428.
23. Maddi S. R. Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1. P. 160–168. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760600619609.
24. May R. The meaning of anxiety. New York : W. W. Norton & Company, 2009. 256 p.
25. Snyder C. R., Rand K. L., Sigmon D. R. Hope theory: A member of the positive psychology family. Handbook of Positive Psychology / eds. C. R. Snyder, S. J. Lopez. New York : Oxford University Press, 2002. P. 257–276. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780195135336.003.0019.