// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 44-50.

Юрій Черножук,
доцент кафедри загальної та диференціальної психології,
Ірина Узун,
магістрант кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ

У статті представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення індивідуально-психологічних особливостей емоційного інтелекту майбутніх учителів з різним рівнем особистісної тривожності. У цій публікації емоційний інтелект розуміється як здатність людини усвідомлювати власні емоції, розуміти їхні причини, керувати ними, а також розуміти емоційну сферу інших людей, керувати їхніми емоціями. Тривожність трактується нами як негативне емоційне переживання, пов’язане з передчуттям небезпеки. У дослідженні взяли участь студенти різних факультетів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського» (52 особи). Кореляційний аналіз довів, що зв’язки між параметрами емоційного інтелекту та тривожності мають виключно від’ємний характер. Якісний аналіз дозволив вивчити індивідуально-типові особливості емоційного інтелекту майбутніх педагогів з різним рівнем особистісної тривожності. Для його проведення (за допомогою методу «асів») було створено дві групи досліджуваних: «низькотривожні» та «високотривожні». Визначення статистично значущих відмінностей за t-критерієм Стьюдента показало перевагу «низькотривожних» досліджуваних за більшістю параметрів емоційного інтелекту (р<0,005 та 0,01). З’ясувалося, що в них краще розвинена здатність усвідомлювати і вербально описувати власні емоції, розпізнавати їх, розуміти їх причини, управляти ними. Вони краще вміють викликати і підтримувати бажані емоції, тримати під контролем небажані, контролювати зовнішні прояви емоцій. «Низькотривожні» також краще розуміються і на чужих емоціях та більш успішно керують ними, аналізують емоційні стани інших людей за зовнішніми проявами (міміка, жестикуляція, звучання голосу). Вони більш чуйні до внутрішніх станів оточуючих, здатні викликати в них ті чи інші емоції, знижувати інтенсивність небажаних емоцій і, можливо, схильні до маніпулювання людьми. Отримані результати можуть бути використані для створення тренінгу емоційного інтелекту, а також у процесі професійного відбору педагогічних кадрів.

емоційний інтелект, тривожність, майбутні педагоги, низькотривожні особи, високотривожні особи.

1. Люсин Д. В. Опросник эмоционального интеллекта. Москва: Еминем, 2005. 277 с.
2. Лящ О. П. Емоційний інтелект як предмет психологічних досліджень. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 22. С. 324–335.
3. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вища шк., 2003. 126 с.
4. Чебикін О. Я. Емоційний інтелект, його пізнавально-мислєнневі ознаки та функції. Наука і освіта. 2020. №1. С. 19–28.
5. Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco: Jossey-Bass, 2000. Pp. 363–388.
6. Gardner H. Frames of mind: The Theory of Multiple Intelligence. New York: Basic Books, 1983. 504 p.
7. Goleman D. Emotional intelligence. New York: Bantam Books, 1997. 353 p.
8. Salovey P. & Mayer J. D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality. 1990. №9. Рp. 185–211.