// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 31-38.

Антоніна Кічук,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної та практичної психології,
Ізмаїльський державний гуманітарний університет,
вул. Репіна, 12, м. Ізмаїл, Україна

ПРО ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ МОЖЛИВОСТІ ПІЗНАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ

Стаття присвячена теоретичному аналізу структурно-компонентному вияву емоційного здоров’я як особистісної властивості. В результаті аналізу наукового фонду з окресленої проблеми та саморефлексії досвіду у цьому плані обґрунтовано доцільність розглядати емоційне здоров’я особистості у період дорослішання у розрізі індивідуально-психологічного, ціннісно-смислового, та соціально-психологічних вимірів, а також з огляду на аксіологічний, когнітивно-афективний, конантивно-інструментальний і соціально-емпатійний складники. Методи дослідження підпорядковані деталізувати вихідні теоретичні положення, котрі спрямовують процес пізнання емоційного здоров’я як психологічного явища, а тому репрезентовано комплексом методів теоретичного рівня – аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації.

здоров’я, психологічне здоров’я, емоційне здоров’я, структурно-компонентний склад, студент.

1. Альбуханова-Славська К. А. Стратегии жизни. Москва: Мысль, 1991. 299 с.
2. Ананʼєв Б. Г. Человек как предмет познания. 3- е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2016. 282 с.
3. Введение в психологию человеческой уникальности: уч. пос. / Е. Г. Лосий и др. Минск, 2014. 140 с.
4. Кириленко Т. С. Емоційна сфера особистості: вектори вивчення. Вісн. Київ. Ун-ту. 2018. №1(8). С. 26–29.
5. Короцінська Ю. А. Структурна модель емоційної саморегуляції в юнацькому віці. Теорія і практика сучасної психології КПУ. Запоріжжя. 2020. №1. Т.2. С. 68–72.
6. Кроу М., Дэбарс У. Модель нового американского университета / пер с англ. М. Рудакова, научн. ред. М. Дбрян. Москва: Изд. Дом «Высшая школа экономики», 2017. 400 с.
7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. Москва: Смысл, 2004. 346 с.
8. Леонтьев Д. А. Деятельность и потребность. Деятельностный подход в психологии: проблемы и перспективы / под. ред. В. В. Давыдова, Д. А. Леонтьева. Москва: Изд-е АПН СССР, 1990. 340 с.
9. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Наука, 1984. 444 с.
10. Маслоу А. Психология быта: пер с англ. Москва: Рефлбук: Ваклер, 1997. 307 с.
11. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. Москва-Воронеж, 1996. 249 с.
12. Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підр. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.
13. Психологічна енциклопедія / Автор-упор. Степанов О. М. Київ: «Академвидав», 2006. 424 с.
14. Рубинштейн С. Л. Человек. Бытие и сознание, и мир. Санкт-Петербург: Питер, 2003. 512 с.
15. Савчин М. Здоровʼя людини: духовний, особистісний і тілесний виміри: монографія. Дрогобич: ПП «Посвіт», 2019. 232 с.
16. Саннікова О. П. Континуально-ієрархічна модель особистості. Психологія і суспільство. 2018. №3- 4. С. 166–177.
17. Сорокин В. М. Специальная психология: уч. пос. / под научн ред. Л. М. Шипицыной. Санкт-Петербург: Речь, 2003. 216 с.
18. Титаренко Т. М. Психологічне здоровʼя особистості: засоби допомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький: Імекс–ЛТД, 2018.160 с.
19. Фонарев А. Р. Психология становлення личности профессионала: уч. пос. Москва: Изд-во МПСИ, 2005. 240 с.
20. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості: монографія. Одеса: СВД Черкасов, 2009. 230 с.
21. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности. Москва: Наука, 1982. 185 с.
22. Ryff C. D., Singer B. H. Know thyself and becom what you are: aeudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies. 2008. (Vоl. 9). P. 13–39.