// Наука і освіта. – 2016. – №4. – 21-24.

Янь Юань,
аспірант кафедри музичного навчання та хореографії,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ САМОПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Методики і технології навчання, що використовуються в сучасному освітньому процесі, орієнтують майбутнього вчителя музики на засвоєння готової інформації. Фіксується протиріччя між наявністю формальних знань у студентів і слабким володінням останніми методами самопідготовки та самостійної роботи. Одним із  методів активізації самостійності, ініціативи і допитливості студентів-музикантів виділяється творча активність як вищий рівень пізнавальної активності. У статті зазначається, що кожний студент, окрім оволодіння методичними рекомендаціями, професійними знаннями й уміннями, вокальними, інструментальними і диригентськими навичками, має можливість вибудовувати власну концепцію уроку, визначати свою позицію у розглянутому питанні, використовувати різноманітні методичні прийоми, розробляти творчі завдання, самостійно знаходити рішення проблем, пов’язаних із дисципліною, сприйняттям інформації учнями, створенням емоційного клімату на уроці. Таким чином, мета педагогічної практики – закріплення і поглиблення знань, отриманих студентами у процесі навчання, а також набуття досвіду організаційно-творчої роботи на основі індивідуально-орієнтованого і проекційно-пошукового підходів. Педагогічна практика виконує ряд функцій, серед яких: адаптаційна, навчальна, виховальна, розвивальна, формуюча, діагностична. На основі педагогічного спостереження автор статті робить висновок, що основними факторами, які заважають прояву творчої активності студентів у процесі само- підготовки до педагогічної практики, є непевність студента, прихильність до певних схем, установка на заданий спосіб організації навчально-виховного процесу. Однією з найважливіших умов вдосконалення професійної підготовки висококваліфікованих кадрів є «орієнтація на індивідуальний розвиток майбутнього вчителя». Вирішальним чинником суб’єктивного порядку може стати творчий саморозвиток особистості.

творча діяльність, пізнавальна активність, студенти-музиканти, самопідготовка, педагогічна практика. 

1. Абасов З. А. Роль педагогической практики студентов в их профессиональном становлении / З. А. Абасов. – СПб. : СГТУ, 1996. – 140 с.
2. Григорьева М. С. Метакогнивные процессы: их структура и роль в решении задач / М. С. Григорьева // Филологические науки: Вопросы теории и практи- ки. – Тамбов: Грамота, 2014. – № 1. – Ч. 1. – С. 18-20.
3. Михеева Е. Н. Развитие творческой активности будущего учителя в процессе музыкального образования : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Е. Н. Михеева. – Архангельск, 2002. – 23 с.
4.Организация самостоятельной работы студентов по педагогическим дисциплинам : [уч.-метод. пособие для преподавателей высшей школы] / [Э. В. Балакирева, Р. У. Богданова, О. Б. Даутова и др. ; под ред. А. П. Тряпицыной]. – Спб. : РГПУ имени А. И. Герцена, 2009. – 123 с.
5.Радионов В. Е. Взаимодействие педагогов и старших школьников : технология и творчество / В. Е. Радионов. – Л. : РГПУ, 1989. – 84 с.
6.Соколова М. Л. Проектирование индивидуальных образовательных маршрутов студентов в вузе : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / М. Л. Соколова. – Архангельск, 2001. – 23 с. 7.Шех Т. В. Личностно-ориентированный подход в обучении школьников иностранному языку [Электрон- ный ресурс] / Т. В. Шех // Концепт: научно- методический электронный журнал официального сайта эвристических олимпиад.– 2 квартал 2011. – Киров.