// Наука і освіта. – 2024. – №3. – 89-96.

Олена Мірошниченко,
доктор психологічних наук, доцент,
Житомирський державний університет імені Івана Франка
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5712-3752

РЕЗУЛЬТАТИ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ДО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ АНТАРКТИКИ

У статті розглядаються питання адаптаційних можливостей людини в екстремальних умовах життєдіяльності на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Актуальність представленої статті базується на тому, що в теперішній час, в умовах повномасштабної війни, більшість населення України переживає перманентний стрес, а, отже, мирні люди, представники звичайних професій, перебувають також в екстремальних умовах життєдіяльності. Знання про особливості адаптації людини до екстремальних умов сьогодні є актуальними, як ніколи. Метою статті є демонстрація результатів лонгітюдного дослідження щодо адаптації українських зимівників в умовах Антарктики. Завдання статті – визначити місце адаптації у структурі психологічної готовності до життєдіяльності на антарктичній полярній станції та представити результати дослідження адаптаційних можливостей у зимівників різних вікових груп на прикладі 10-ти експедицій до Української антарктичної станції «Академік Вернадський». Проведено теоретичний аналіз понять «адаптація», «адаптованість», «адаптивність» з урахуванням їх застосування до екстремальних умов життєдіяльності людини. Наукова новизна полягає у тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати емпіричного дослідження, здійснено аналіз вікових особливостей адаптаційної складової психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах та доведено необхідність психологічної діагностики для зимівників з метою ефективності адаптації життєдіяльності в Антарктиці. Для дослідження адаптаційних можливостей українських зимівників до життєдіяльності в Антарктиці були використані методики щодо визначення самопочуття, активності, настрою особистості (методика САН); рівня тривожності (методика Тейлора); нервово-психічної напруги (методика Немчина) і нервово-психічної стійкості зимівника (методика Прогноз); а також вивчення ступеня «емоційного вигорання» у процесі адаптації (методика Бойка). У результаті дослідження доведено, що існують певні відмінності у перебігу адаптаційних процесів у представників різних вікових груп зимівників. Показники адаптаційних можливостей найкращі у представників старшої (46–64 рр.)і середньої (35–45 рр.) вікових груп.

психологічна готовність до життєдіяльності в умовах Антарктики, адаптаційна складова психологічної готовності, адаптація, адаптованість, стресостійкість, нервово-психічна напруга, «емоційне вигорання».

1. Воскобойнікова Г. Л. Концепція комплексної оцінки адаптаційних можливостей у формуванні і збереженні індивідуального здоров’я людини. Наука і освіта. 2014. № 8. С. 35–39.
2. Гончаров В., Бондаренко Д., Дементєв С., Варецька О., Максименко Ю. Дослідження зв’язку між пандемією covid-19 та станом психічного здоров’я дітей. Наука і освіта. 2022. № 2. С. 74–79.
3. Кокун О. М. Сучасні тенденції психофізіологічного забезпечення діяльності фахівців в умовах ризику. Проблеми екстремальної та кризової психології : зб. наук. праць. Харків : УЦЗУ. 2007. Вип. 3. Ч. 1. С. 244–256.
4. Ліщина Н. В. Співвідношення між показниками копінг-стратегій та рольової кризи. 2016. Наука і освіта. № 7. С. 70–76.
5. Мірошниченко О. А. Вікові особливості інтелектуальної складової психологічної готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. Вип. 4. С. 93–101.
6. Мірошниченко О. А. Вікові особливості психологічної готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики : монографія. Житомир : Вид-во «Рута». 2023. 272 с.

7. Моісеєнко Є. В. Особливості адаптації людини до умов Антарктики. 2014. Наука і освіта. № 8. С. 133–137.
8. Моісеєнко Є. В., Трінька І. С., Самисько Д. Б. Вимоги до стану здоров’я водолазів та визначення придатності до роботи у підводних умовах : метод. реком. Київ. 2016. 96 с.
9. Чебикін О. Я., Ковальова О. О. Психологічні особливості формування основ професійного іміджу : монографія. Одеса : Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. 2009. 223 с.
10. Belkin V., Dyurgerov M., Finaev A., Soroko S. Bioclimaticevaluation of the human discomfort level for several Antarctic regions. Human Physiology. 2016. 42, 119–127.
11. Blight S., Norris K. Positive psychological outcomes following Antarctic deployment. The Polar Journal. 2018. 8, 351–363.
12. Chen N., Wu Q., Li H., Zhang T., Xu C. Different Adaptations of Chinese Winter-Over Expeditioners During Prolonged Antarctic and Sub-Antarctic Residence. International journal of biometeorology. 2016. 60(5), 737–747.
13. Hensel R., Visser R. J. Shared leadership in entrepreneurial teams: the impact of personality. International Journal of Entrepreneurial Behaviour and Research. 2018, 24, 1104–1119.
14. Kokun O., Bakhmutova L. The impact of expeditioners’ personality traits on their interpersonal interactions during long-term Antarctic expeditions. Polish Polar Research. 2021. 42 (1), 59–78.
15. Mehta M., Chugh G. Achievement motivation and adjustment in members of Indian scientific expedition to Antarctica. Psychological Studies. 2011. Vol. 56, No. 4. Article number 404.
16. Miroshnychenko O. Psychological Background of Age Differences in the Adaptation of Ukrainian Winterers to Living Conditions in Antarctica. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 2021, Vol. 7, No. 3
17. Węsławski J. Polar Research in public discourse – setting the stage. Oceanologia. 2020. 62, 634–636.