// Наука і освіта. – 2024. – №2. – 91-96.
Світлана Тунтуєва,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри соціальної педагогіки,
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Івана Банка, 3, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3266-0110
Катерина Дуванська,
асистент кафедри соціальної педагогіки,
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
вул. Івана Банка, 3, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8482-7854
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК ЗЛОЧИННОСТІ
НЕПОВНОЛІТНІХ
АНОТАЦІЯ:
Аналіз теоретичних підходів та соціальної практики у запобіганні правопорушенням серед неповнолітніх доводить актуальність вектору змін у підходах – від застосування адміністративно-каральних заходів до комплексної соціальної та індивідуальної профілактики як у міжнародній кримінологічній теорії та практиці, так і у вітчизняній. Цей перехід включає широкий спектр економічних, соціокультурних, медико-психологічних, психолого-педагогічних та соціально-правових заходів щодо підтримки неповнолітніх правопорушників та підлітків груп ризику, а також програм соціальної реабілітації та корекції поведінки. Сфера досліджень, яка стосується правопорушень серед неповнолітніх, є надзвичайно важливою, оскільки підлітки віком від 14 до 18 років становлять найбільш соціально уразливу групу. Саме підлітки, які знаходяться під негативним впливом оточення, часто свідомо вчиняють правопорушення, прагнучи, таким чином, затвердити свій соціальний статус серед однолітків. Міжнародний досвід демонструє, що найбільш актуальними в системі профілактичних заходів та програм є такі заходи: якісна підготовка кадрів соціальних працівників, які спеціалізуються на виховній роботі щодо корекції відхилень у поведінці; створення мережі спеціалізованих ресоціалізаційних установ та структур; визнання сім’ї головним інститутом соціалізації дітей та підлітків; розвиток виховально-профілактичної, охоронно-захисної діяльності та профілактики правопорушень серед неповнолітніх; підвищення ролі соціально-педагогічної допомоги в корекції та реабілітації неповнолітніх із відхиленнями у поведінці. Модель системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх має за мету вчасне виявлення потенційних ризикових груп, а також ефективне управління та координацію заходів щодо їх профілактики та реабілітації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
злочинність, неповнолітні, правопорушення, профілактика, ресоціалізація, ювенальна юстиція.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
