// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 17-21.
Руфіна Добровольська,
доктор філософії (PhD), старший викладач кафедри вокально-хорової підготовки,
теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1414-8861
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ПОНЯТТЯ «МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ» В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ КРАЇН ЄВРОПИ ТА США
АНОТАЦІЯ:
Ця стаття досліджує феноменологію поняття музичної терапії в контексті сучасного наукового дискурсу країн Європи та США. Сьогодні науковці різних галузей (лікарі, соціологи, психологи, педагоги) в усьому світі, покликаючись на переконливі статистичні дані, відзначають тенденцію до погіршення стану здоров’я дітей і молоді. Україна тут не є виключенням, відтак актуальним завданням вищої освіти в державі в умовах її модернізації, є збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я. Одним із плідних напрямів роботи у цьому аспекті вважають стимуляцію та оздоровлення організму засобами музикотерапії. Проблема впровадження здоров’язберігаючих технологій у зміст масової педагогічної практики стала предметом наукових розвідок низки дослідників. Але історичні і теоретико-методологічні аспекти використання музикотерапії як засобу оздоровлення і профілактики захворювань школярів ще не знайшли достатнього обґрунтування і аналізу. Автор аналізує ключові аспекти та тенденції розвитку цієї дисципліни, висвітлюючи її вплив на сучасне суспільство та науку. Дослідження базується на огляді літератури та аналізі висновків провідних дослідників у галузі музичної терапії. Результати статті дозволять глибше зрозуміти сутність музичної терапії в контексті сучасних наукових дебатів та практики в Європі та США. Дослідження концентрується на сучасних підходах до музичної терапії, її впливі на пацієнтів та результативності заходів. Результати виявлених тенденцій можуть внести вагомий внесок у подальший розвиток музичної терапії як ефективного методу лікування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
музична терапія, феноменологія, здоров’язбережувальні технології, вища освіта, Європа та США.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. American Music Therapy Association & Certification Board for Music Therapists (2014). Legislative language template. [working document]. Copy in possession of authors. Retrieved from: https://www.musictherapy.org/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].
2. American Music Therapy Association (2014). Therapeutic music services at-a-glance: An overview of music therapy and therapeutic music. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/assets/1/7/ TxMusicServicesAtAGlance_14.pdf (Last accessed: 09.01.2023) [in English].
3. American Music Therapy Association (2013). AMTA standards of clinical practice. Retrieved from: http:// www.musictherapy.org/about/standards/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].
4. American Music Therapy Association (2013). Bylaws. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/members/ bylaws/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].
5. American Music Therapy Association (2013). Code of ethics. Retrieved from: http://www.musictherapy.org/about/ ethics/ (Last accessed: 09.01.2023) [in English].
6. Bion, W.R. (1962). Learning from Experience. London: Heinemann Medical Books [in English].
7. Bruscia Kenneth, E. (1988). A Survey of Treatment Procedures in improvisational Music Therapy. Psychology of Music. Vol. 16, P.10–24 [in English].
8. De Backer, J. (2008). Music and psychosis: A research report detailing the transition from sensorial play to musical form by psychotic patients. Nordic Journal of Music Therapy. Vol. 17, №2. P. 89–104 [in English].
9. Freud, S., & Brill, A. (2012). The basic writings of Sigmund Freud. Modern library, 973 p. [in English].
10. Klein, M. (1948). The development of a child In: Contributions to Psycho-Analysis 1921-1945. London, Hogarth Press [in English].
11. Richard, M. (1974). Graham The Education of the Music Therapist. College Music Symposium. Vol. 14 pp. 50–59 [in English].
12. Strobel, W., & Huppmann, G. (1997). Musiktherapie: Grundlagen, Formen, Möglichkeite. Hogrefe, Verlag für Psychologie [in German].
13. Vonderlin, E., Nöcker-Ribaupierre, M., & Wilken, M. (2010). Unterstützende Behandlungsangebote in der Neonatologie: Neonatologische Abteilungen in Deutschland. Monatszeitschrift für Kinderheilkunde. Vol. 158, №1. P. 42–47 [in German].
14. Winnicott, D.W. (1971). Playing and Reality. London: Tavistock Publications [in English]. 15. Winnicott, D.W., & Spitz, E.H. (1985). (Еd.), Art and Psyche. New Heaven: Yale University Press. P. 22–34 [in English].
