Світлана Ситнік ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ

// Наука і освіта.  2024.  №1. – 81-88.

Світлана Ситнік,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5875-919X


ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ


АНОТАЦІЯ:

У статті представлені результати емпіричного особистісних детермінантів емоційного вигорання педагогів. Емоційне вигорання розуміється як стан виснаження, який охоплює фізичні, емоційні та психологічні прояви у відповідь на перевантаження роботою, стрес, дисбаланс між роботою та особистим життям, неефективне керівництво. У дослідженні доведено, що особливостями особистості які детермінують емоційне вигорання педагогів, є тенденція до неврівноваженого та напруженого реагування на складні обставини, яка посилюється нетовариськістю, підозрілістю, тривожності та погано сформованими вміннями управляти своїми емоціями. Натомість, розвиток соціальних та емоційних навичок, а також професійна самореалізація сприяє успішному управлінню емоційним вигоранням у педагогічній діяльності. В доказ наведено такі аргументи: а) кореляція емоційного вигорання з емоційною нестабільністю, інтровертованістю, депресивністю, дратівливістю, недостатньою емпатією, невмінням регулювати власні емоції, недооцінкою власних психологічних ресурсів та неефективним їх використанням; б) відмінними рисами педагогів з високим рівнем емоційного вигорання є низька самооцінка, слабка комунікабельність, нормативність поведінки, підозрілість, тривожність, емоційна незрілість, нереалізованість у професії та ін.; в) основними комплексами особистісних характеристик, які посилюють емоційне вигорання, є висока емоційна напруга при поганій емоційній регуляції, емоційно-соціальна дисгармонія та недостатня професійно-особистісна самореалізація.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

напруження, резистенція, виснаження, емоційна зрілість, психологічна ресурсність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
1. Бегеза Л. Психологічні особливості емоційного вигорання лікарів. Психологічні перспективи. 2020. № 36. С. 37–48. DOI: 10.29038/2227-1376-2020-36-37-48.
2. Большакова А. М., Віденєєв І. О. Особливості самоактуалізації та професійного вигорання у педагогів. Габітус. 2022. № 42. С. 27–31. DOI: 10.32782/2663-5208. 2022.42.3.
3. Войтович О. Проблема емоційної стійкості вихователя в спеціальних закладах дошкільної освіти. Інноватика у вихованні. 2021. № 14. С. 306–313. DOI: 10.35619/ iiu.v1i14.419.
4. Гігієнічні аспекти профілактики синдрому емоційного вигорання у середнього медичного персоналу різнопрофільних відділень лікарні / O. В. Лотоцька та ін. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2020. № 3. С. 19–23. DOI: 10.11603/1681-2786.2020.3.11616 
5. Дьоміна Г. А., Мельничук О. Б. Психологічні особливості професійного вигорання психологів-психосоматологів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. № 4. С. 28–34. DOI: 10.32838/2709-3093/2021.4/05.
6. Зайчикова Т. В. Чинники прояву та передумови формування синдрому «професійного вигорання» у вчителів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. Київ, 2020. Вип. 11 (56), с. 57–66. DOI: 10.31392/npu-nc. series12.2020.11(56).05.
7. Кузьмін В., Кузьміна М., Закревська А. Технології подолання емоційного вигорання соціальних працівників. Актуальні проблеми екстремальної та кризової психології : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпро, 21 лют. 2022 р. Дніпро, 2022. С. 47–51. URL: https:// er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/9538/5/!!Макет_ Тези_21_лютого_гот.pdf (дата звернення: 10.11.2023).
8. Лазарчук T. Б., Самогальська O. Є., Мерецька I. B. Роль післядипломного навчання в профілактиці синдрому емоційного вигорання у лікарів первинної ланки. Медична освіта. 2019. № 2. С. 148–151. DOI: 10.11603/me.2414-5998.2019.2.10356.
9. Мелоян А.Е., Погрібна А.О. Психологічні особли- вості емоційного вигорання як синдрому професійного стресу вчителів шкіл-інтернатів для дітей з вадами інтелекту. Габітус. 2023. № 47. C.67-72. DOI: 10.32782/2663- 5208.2023.47.11.
10. Павелків Р. Синдром емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах військової агресії росії проти України. Психологія: реальність і перспективи. 2023. Вип. 20. С. 144–153. DOI: 10.35619/ prap_rv.v1i20.334
11. Burnout dynamic among Ukrainian academic staff during the war / N. Tsybuliak et al. Scientific Reports. 2023. Vol. 13, no. 1. DOI: 10.1038/s41598-023-45229-6.
12. De Hert S. Burnout in Healthcare Workers: Prevalence, Impact and Preventative Strategies. Local and Regional Anesthesia. 2020. V. 13. P. 171–183. DOI: 10.2147/ lra.s240564.
13. Irshad M., Ahmad F., Danish S. H. Psychosocial working conditions and Burnout among Healthcare Professionals in a Tertiary Care Hospital in Karachi, Pakistan. International Journal of Endorsing Health Science Research (IJEHSR). 2022. Vol. 11, no. 1. P. 08–16. DOI: 10.29052/ijehsr.v11.i1.2023.08-16.
14. Maslach C., Leiter M. P. Understanding Burnout. The Handbook of Stress and Health. Chichester, UK, 2017. P. 36–56. DOI: 10.1002/9781118993811.ch3.
15. Prevalence of burnout and its relationship to health status and social support in more than 1000 subspecialty anesthesiologists / S. A. Hyman et al. Regional Anesthesia & Pain Medicine. 2021. Vol. 46, no. 5. P. 381–387. DOI: 10.1136/rapm-2020-101520.
16. Susila I. M. D. P., Laksmi I. A. A. Prevalence and Associated Factors of Burnout Risk among Emergency Nurses during COVID-19 Pandemic. Babali Nursing Research. 2022. Vol. 3, no. 1. P. 7–14. DOI: 10.37363/bnr.2022.3169.
17. Value Conflict, Lack of Rewards, and Sense of Community as Psychosocial Risk Factors of Burnout in Communication Professionals (Press, Radio, and Television) / S. Gascón et al. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18, no. 2. P. 365. DOI: 10.3390/ijerph18020365.
18. Yıldırım Y. Kendilerine Bakan Yönüyle Öğretmenlerin Mesleki Tükenmişlik Nedenlerinin İncelenmesi. Journal of Social Research and Behavioral Sciences. 2022. Vol. 8, no. 15. P. 43–56. DOI: 10.52096/jsrbs.8.15.4.

 

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.