Ольга Саннікова ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я І КОНГРУЕНТНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

// Наука і освіта. – 2024. – №1. – 68-74.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-11

Ольга Саннікова,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної та диференціальної психології,
Заслужений діяч науки і техніки України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
Фонтанська дор., 4, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3961-2103,
Researcher ID: I-5139-2018

ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я І КОНГРУЕНТНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми. Статтю присвячено важливій проблемі сучасної психологічної науки – емоційному здоров’ю як показнику психологічного здоров’я та особливостям його детермінації. Мета статті: проаналізувати основні підходи до психологічної детермінації емоційного здоров’я людини. Презентовано результати теоретичного вивчення емоційного здоров’я як актуального стану психологічного балансу між особистістю і навколишнім середовищем у різних ситуаціях життєдіяльності, так і стійкої схильності особистості (ресурсу) до переживання емоційного (суб’єктивного) благополуччя, до відчуття стабільного конструктивного саморозвитку та функціонування. Обговорюється психологічний зміст поняття емоційного здоров'я, котрий в літературі розкривається через почуття суб'єктивного, психологічного благополуччя, через переживання задоволеності якістю життя, відчутті щастя, що реалізується через суб'єктивну і об'єктивну успішність особистості в процесі життєдіяльності. Метод: системний аналіз детермінаційних процесів. Наведено класичні положення системного аналізу детермінаційних процесів, котрі свідчать про множину та нелінійність співвідношень детермінантів, кожна з яких певним чином впливає на структуру, прояви, динаміку емоційного здоров’я. Розглянуто вплив актуальних, мінливих, транзитних емоційних станів і стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності (емоційності як властивості особистості) на прояви емоційного здоров’я. Показано, що корисність емоційності задля збереження емоційного й психічного здоров’я залежить не стільки від знаку домінуючих емоцій й їх модальності, скільки від їх змістовної наповненості, цінностей, мотивації, тобто, від особистісної спрямованості (змістово-особистісний рівень континуально-ієрархічної структури особистості). Розкрито зміст поняття «конгруентність» як важливої детермінанти емоційного здоров’я, як властивості особистості, що забезпечує ступінь відповідності-невідповідності змісту внутрішніх емоційних переживань (усвідомлення, розуміння) зовнішньому вербальному або невербальному їх виразу; ступінь відповідності внутрішнього емоційно-регулятивного потенціалу особистості результатам здійсненого контролю за емоціями та їх регуляцією; ступінь відповідності суб’єктивного переживання особистістю психологічного благополуччя (душевного комфорту) об’єктивній успішності життєдіяльності тощо. Міра корисності конгруентності для терапевтичного процесу залежить не стільки від форм і рівнів, скільки від її спрямованості і змістовної наповненості. Відмічено, що індивідуальні прояви конгруентності визначаються якісно-кількісним поєднанням її компонентів. Результати. Проведено теоретичне співставлення змісту показників емоційного здоров’я й конгруентності-інконгруентності, що дозволило припустити можливість детермінаційної ролі конгруентності стосовно компонентів емоційного здоров’я. Це припущення вимагає емпіричного вивчення провідних характеристик емоційного здоров’я (показників суб’єктивного благополуччя, життєстійкості тощо) у співвідношенні з конгруентність.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психологічне здоров’я, психічне здоров’я, емоційне здоров’я, критерії, детермінація, емоції, емоційність, конгруентність, інконгруентність, структура, особистість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аршава І. Ф., Носенко Е. Л. Роль емоційної стійкості у збереженні здоров’я людини. Створення психологічних умов для збереження здоров’я молоді в процесі навчання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-25 жовтня 2011 року, м. Дніпропетровськ). Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація», 2011. С. 8–10.

2. Аршава І. Ф., Знанецька О. М., Носенко Е. Л. Позитивність образу Я і психологічне благополуччя особистості. Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація», 2011. 134 с.

3. Борисенко В. М. Програма «Формування емоційної компетентності у майбутніх фахівців соціономічного напряму». Запоріжжя : КПУ, 2018. 104 с.

4. Василевська О. І. Емоційна компетентність як складник психічного здоров’я у працівників соціономічного фаху. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2021. № 2. С. 232–242.

5. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч. посібник. Київ : Либідь, 2007. 256 с.

6. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Психологічні науки». 2015. № 128. С. 176–179.

7. Міляєва В. Р., Бреус Ю. В. Формування компетентності саморозвитку особистості в умовах реалізації компетентнісного підходу у фаховій справі. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2012. № 9. С. 208–215. Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2012_9_25.

8. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект : концептуалізація феномену, основні функції: [Монографія]. Київ : Вища школа, 2003. 126 с.

9. Олексій Чебикін. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров'я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Science and education. 2021. Issue 4. C. 23–29.

10. Саннікова О. П. Детермінаційні тенденції емоційності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. Київ : НПУ іменіМ.П. Драгоманова, 2009. № 26 (50). Част. І. 426 с. С. 114–123.

11. Саннікова О. П. Емоційна проникливість як предиктор емоційного інтелекту. Наукові перспективи. Серія «Психологія». 2022. № 9 (27). С. 357–371. Доступ : https:// doi.org/10.52058/2708-7530-2022-9(27)-357-371.

12. Саннікова О.П. Психологічні контури конгруентності. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Вип. 22. С. 609–619.

13. Саннікова О. П., Гордієнко І. О. Психодіагностична методика «Індивідуальна композиція показників самоприйняття»: перевірка теоретичного конструкту. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич. Запоріжжя : ЗНУ, 2018. № 1 (13). С. 140–145.

14. Goleman D. Emotional intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. New York: Bantam Books, 1995. 352 p.

15. Mayer J.D., Salovey P., Caruso D.R., Sitarenios G. Emotional Intelligence As a Standard Intelligence. Emotion. 2001. Vol. 1 (3). P. 232–242.

16. Сайт БДМУ : [Електронний ресурс]. Доступ до ресурсу: https://www.bsmu.edu.ua/blog/6990-16- neobhidnih-elementiv-psihichnogo-ta-emotsiynogo-zdorovya- osobistosti-za-nensi-mak-vilyams/