// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 54-62.

Віктор Плохіх,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7897-3417

Олена Чіпіленко,
магістрант,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-6866-6427

ПРОЯВИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ОРГАНІЗАЦІЇ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Вимушено переміщені особи в боротьбі за виживання в невизначеності сьогодення перебувають під стресогенними впливами, що не може не відбиватися на їх баченні своєї життєвої перспективи. Мета дослідження – визначення особливостей організації часової перспективи вимушено переміщених осіб, психічне здоров’я і стресостійкість яких піддаються випробуванню в критичних обставинах життєдіяльності. Досліджуваними були 46 вимушених переселенців молодого та зрілого віку. Емпіричне дослідження проводилося на базі сервісу Google Form в режимі онлайн. Використовувалися методики: «Опитувальник часової перспективи» (Ф. Зімбардо); «Шкала позитивного психічного здоров’я» (PMH-scale; J. Lukat et al.); «Шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф); Фрайбуржський особистісний опитувальник (FPI, форма В); «Особистісна шкала проявів тривоги» (Дж. Тейлор). Результати. Виявлено, що психічно більш здорові вимушені переселенці в цілому більш благополучні, порівняно з іншими (U=140.00; p=.006), але тільки за окремими ознаками (цілі у житті: U=145.50; p=.009; самоприйняття: U=166.00; p=.031). В часовій перспективі більш психічно здорових вимушених переселенців, порівняно з іншими, виявляється більш виразна орієнтація на майбутнє (U=133.00; p=.004) і на позитивне минуле (U=164.00; p=.027). Тривожність у підгрупі досліджуваних з нижчим рівнем психічного здоров’я на високому рівні і суттєво вища, порівняно з іншими (U=153.00; p=.015). Висновки. Встановлено, що достатньо високий рівень психічного здоров’я вимушено переміщених осіб в організації часової перспективи проявляється в збалансованості і несуперечливості поточного стану, через що системно зв’язується позитивний минулий досвід з антиципованим можливим майбутнім. Доведено, що у вимушено переміщених осіб за наявності ознак розвитку дистресу, разом зі зниженням рівня психічного здоров’я і благополуччя, з суттєвим підвищенням тривожності до високих значень, зі збільшенням депресивності, невротичності й агресивності, в організації часової перспективи спостерігається виразна орієнтація на негативне минуле і обмеження щодо визначення майбутнього. Виявлено, що для вимушено переміщених осіб важливим ресурсом долання стресу є подружні стосунки.

психічне здоров’я, психологічне благополуччя, часова перспектива, тривога, стрес, вимушено переміщені особи.

1. Andrade C., Tavares M., Soares H., Coelho F., Tomás C. Positive Mental Health and Mental Health Literacy of Informal Caregivers: A Scoping ReviewInt. J. Environ. Res. Public Health. 2022. 19(22). Р. 15276/ https://doi.org/10.3390/ijerph192215276
2. Bandura A. Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychol Rev. 1977. 84(2). P. 191–215.
3. Cai K.C., van Mil S., Murray E., Mallet J.-F., Matar C., Nafissa Ismail N. Age and sex differences in immune response following LPS treatment in mice. Brain, Behavior, and Immunity. 2016. 58. Р. 327–337. https://doi.org/10.1016/j. bbi.2016.08.002
4. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh, V., Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020. 20(3). Р. 1580–1589 https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
5. Deci E.L., Ryan R.M. Hedonia, eudaimonia, and wellbeing: an introduction. J Happiness Stud. 2008. 9(1). Р. 1–11. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9018-1
6. Doré I., Caron J. Mental Health: Concepts, Measures, Determinants. Sante Ment Que. 2017 Spring. 42(1). P. 125–145. PMID: 28792565
7. Ford B.Q., Lam P., John O.P., Mauss I.B. The psychological health benefits of accepting negative emotions and thoughts: Laboratory, diary, and longitudinal evidence. J Pers Soc Psychol. 2018 Dec. 115(6). P. 1075–1092. https://doi.org/10.1037/pspp0000157.
8. Guajardo M.G., Slewa-Younan S., Smith M. Psychological distress is influenced by length of stay in resettled Iraqi refugees in Australia. International Journal of Mental Health Systems. 2016. 10. Article number: 4.
9. Keyes C. L. M., Shmotkin D., Ryff C. D. Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. 82(6). Р. 1007–1022. https://doi.org/10.1037/0022-3514.82.6.1007
10. Lazarus R.S., Folkman S. Transactional theory and research on emotions and coping. Eur. J. Pers. 1987. 1. Р. 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
11. Leamy M., Foye U., Hirrich A. A systematic review of measures of the personal recovery orientation of mental health services and staff. International Journal of Mental Health Systems. 2023. 17. Р. 33. https://doi.org/10.1186/s13033-023-00600-y
12. Lukat J., Margraf J., Lutz R. Psychometricproperties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology. 2016. 4(8). https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
13. Maouch M.E., Jin Z., Zhao K., Zhang Y. The ‘Creativity Crisis’ as a Mind in Crisis: A Cultural-Historical Activity Theory Position. Integr. Psychol. Behav. Sci. 2023. Sep 20. https://doi.org/10.1007/s12124-023-09808-6
14. Nishimi K., Koenen K.C., Coull B.A. Psychological resilience and diurnal salivary cortisol in young adulthood. Psychoneuroendocrinology. 2022 Jun. 140:105736. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2022.105736/
15. Plokhikh V. V. Limitation of psychological defense on the formation of students’ time perspective. Insight: the psychological dimensions of society. 2022. 8. Р. 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4
16. Plokhikh V. V. Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time. Insight: the psychological dimensions of society. 2023. 9. Р. 72–93. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-5

 17. Plokhikh V., Yanovskaya S., Bilous R. Psychological Defenses of Students in the Process of Experience of Time. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2023. Vol. 14, Issue 1. Р. 138–156. https://doi.org/10.18662/brain/14.1/411
18. Seligman M. E., Csikszentmihalyi M. Positive Psychology: An Introduction. In Flow and the Foundations of Positive Psychology. 2014. P. 279–298. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9088-8_18
19. Seligman M. E., Parks A. C., Steen T. A balanced psychology and a full life. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2004 Sep 29. 359(1449). 1379-81. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1513
20. Selye H.A. Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress. 1975. 1. P. 37–44. http://dx.doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406
21. Schaefer J. D., Caspi A., Belsky D. W. Enduring mental health: Prevalence and prediction. Journal of Abnormal Psychology. 2017. 126(2). P. 212–224. https://doi.org/10.1037/abn0000232.
22. Twenge J. M., Cooper A. B., Joiner. Age, period, and cohort trends in mood disorder indicators and suicide-related outcomes in a nationally representative dataset, 2005–2017. Journal of Abnormal Psychology. 2019. 128(3). Р. 185–199. https://doi.org/10.1037/abn0000410.
23. Wren-Lewis S., Alexandrova A. Mental Health Without Well-being. The Journal of Medicine and Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine. 2021. 46(6). P. 684–703. https://doi.org/10.1093/jmp/jhab032.
24. Zimbardo P. G., Boyd J. N. Putting time in perspective: a valid, reliable individual-differences metric. J. Pers. Soc. Psychol. 1999. 77. Р. 1271–1288. https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1271