// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 47-53.

Валерій Олефір,
доктор психологічних наук, доцент,
завідувач кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3552-3277

САМОКОНТРОЛЬ ЯК МЕДІАТОР У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОГО ДИСОНАНСУ ТА ЕМОЦІЙНОГО ВИСНАЖЕННЯ ВЧИТЕЛІВ

Актуальність проблеми. Оскільки емоційне виснаження чинить негативний вплив на продуктивність діяльності вчителів, їхнє ментальне і фізичне здоров’я, то вивчення механізмів цього феномену вкрай важливе для здійснення спрямованих психологічних утручань. Мета дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між переживанням вчителями емоційного дисонансу, самоконтролем та рівнем їх емоційного виснаження. Ми припустили, що емоційний дисонанс вчителів пов’язаний з високим рівнем емоційного виснаження вчителів. Ми також очікували, що самоконтроль опосередковує взаємозв’язок між переживанням емоційного дисонансу та емоційним виснаженням. Методи дослідження. У поперековому дослідженні взяли участь 81 працюючих вчителів середніх класів. Як методи дослідження використовувались: адаптована Франкфуртська шкала робочих емоцій, коротка шкала самоконтролю (BSCS), шкала емоційного виснаження з опитувальника Маслач (MBI-HSS. Модель посередництва була проаналізована з використанням байєсівського підходу до моделювання структурними рівняннями. Результати. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що емоційний дисонанс, що переживається вчителями в роботі, значуще пов’язаний з їх вигорянням. Гіпотеза медіації також підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та досвідом емоційного виснаження. Гіпотеза медіації також повністю підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та їх досвідом емоційного виснаження.

емоційний дисонанс, вигоряння, самоконтроль, вчителі.

1. Кузнєцов М. А., Грищук О. В. Емоційне вигорання вчителів : Основні закономірності динаміки. Харків, 2011. 206 с.
2. Поя А. Понад половина опитаних учителів відчуває вигорання – результати дослідження. Українська правда. 2023. 27 січня. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2023/01/27/252570/ (дата звернення: 11.11.2023).
3. Bakker A. B., & Heuven E. Emotional dissonance, burnout, and in-role performance among nurses and police officers. International Journal of Stress Management. 2006. V. 13(4). P. 423–440. URL: https://doi.org/10.1037/1072-5245.13.4.423
4. Baumeister R. F., Bratslavsky E., Muraven M., & Tice D. M. Ego depletion: Is the active self a limited resource? Journal of Personality and Social Psychology. 1998. V. 74(5). P. 1252–1265. URL: https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.5.1252
5. Capone V., Joshanloo M., & Park M. S. A. Burnout, depression, efficacy beliefs, and work-related variables among school teachers. International Journal of Educational Research. 2019. V. 95. P. 97–108. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2019.02.001
6. Depaoli S., and van de Schoo, R. Improving transparency and replication in Bayesian statistics: the WAMBS-checklist. Psychological Methods. 2015. V. 22. P. 240–261. URL: https://doi.org/10.1037/met0000065
7. Dieste, S., & Schmidt K. H. The moderating role of cognitive control deficits in the link from emotional dissonance to burnout symptoms and absenteeism. Journal of occupational health psychology. 2011. V. 16(3). P. 313–330. URL: https://doi.org/10.1037/a0022934)
8. Fiorilli C., Benevene P., De Stasio S., Buonomo I., Romano L., Pepe A., and Addimando L. Teachers’ Burnout: The Role of Trait Emotional Intelligence and Social Support. Frontiers in Psychology. 2019. V. 10:2743. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02743
9. Friese M., Loschelder D. D., Gieseler K., Frankenbach J., and Inzlicht M. Is ego depletion real? An analysis of arguments. Personality and Social Psychology Review. 2019. V. 23(2). P. 107–131. URL: https://doi.Org/10.1177/1088868318762183
10. Geisler M., Berthelsen H., & Hakanen J. J. No job demand is an island – Interaction effects between emotional demands and other types of job demands. Frontiers in Psychology. 2019. V. 10:873. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00873
11. Grandey A. A. When “the show must go on”: Surface acting and deep acting as determinants of emotional exhaustion and peer-rated service delivery. Academy of Management Journal. 2003. V. 46(1). P. 86–96. URL: https://doi.org/10.2307/30040678
12. Herman K. C., Hickmon-Rosa J., & Reinke W. M. Empirically derived profiles of teacher stress, burnout, self-efficacy, and coping and associated student outcomes. Journal of Positive Behavior Interventions. 2018. V. 20(2). P. 90–100. URL: https://doi.org/10.1177/1098300717732066
13. Heuven E. & Bakker A. Emotional dissonance and burnout among cabin attendants. European Journal of Work and Organizational Psychology. 2003. 12(1). P. 81–100. URL: https://doi.org/10.1080/13594320344000039
14. Hochschild A. R. The managed heart: commercialization of human feeling. 1983. Berkeley : University of California Press.
15. Indregard A.-M. R., Ulleberg P., Knardahl S., & Nielsen M. B. Emotional dissonance and sickness absence among employees working with customers and clients: A moderated mediation model via exhaustion and human resource primacy. Frontiers in Psychology. 2018. 9:436. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00436
16. Lewig K. A., & Dollard M. F. Emotional dissonance, emotional exhaustion and job satisfaction in call centre workers. European Journal of Work and Organizational Psychology. 2003. V. 12(4). P. 366–392. URL: https://doi.org/10.1080/13594320344000200
17. Maslach C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. Maslach Burnout Inventory Manual. 3rd ed., Consulting Psychologists Press. 1996. Palo Alto. CA.
18. Maslach C., & Leiter M. P. Teacher burnout: A research agenda. In R. Vandenberghe & A. M. Huberman (Eds.), Understanding and preventing teacher burnout: A sourcebook of international research and practice (pp. 295–303). 1999. New York, NY, US: Cambridge University Press. URL: http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511527784.021
19. Maslach C., Schaufeli W. B., & Leiter M. P. Job burnout. Annual Review of Psychology. 2001. V. 52(1). P. 397–422. URL: http://dx.doi.org/1.1146/annurev.psvch.52.1.397
20. Muraven M., & Baumeister R. F. Self-regulation and depletion of limited resources: Does self-control resemble a muscle? Psychological Bulletin. 2000. V. 126(2). P. 247–259. URL: https://doi.org/10.1037/0033-2909.126.2.247
21. Muthén B., & Asparouhov T. Bayesian structural equation modeling: A more flexible representation of substantive theory. Psychological Methods. 2012. V. 17(3). P. 313–335. URL: https://doi.org/10.1037/a0026802
22. de Ridder D. T., Lensvelt-Mulders G., Finkenauer C., Stok F. M., & Baumeister R. F. Taking stock of self-control: a meta-analysis of how trait self-control relates to a wide range of behaviors. Personality and social psychology review : an official journal of the Society for Personality and Social Psychology, Inc. 2012. V. 16(1). P. 76–99. URL: https://doi.org/10.1177/1088868311418749
23. Schaufeli W. B., & Taris, T. W. A Critical Review of the Job Demands-Resources Model: Implications for Improving Work and Health. In Bridging Occupational. Organizational and Public Health: A Transdisciplinary Approach; Bauer G. F., Hämmig O., Eds. 2014. Springer: Dordrecht. The Netherlands. Pp. 43–68. URL: http://dx.doi.org/1.1007/978-94-007-5640-3_4
24. Skaalvik E. M., & Skaalvik S. Teacher self-efficacy and perceived autonomy: Relations with teacher engagement, job satisfaction, and emotional exhaustion. Psychological Reports. 2014. V. 114(1). P. 68–77. URL: https://doi.org/10.2466/14.02.PR0.114k14w0
25. Schmidt K.-H., Beck R., Rivkin W., & Diestel S. Self-control demands at work and psychological strain: The moderating role of physical fitness. International Journal of Stress Management. 2016. V. 23(3). P. 255–275. URL: https://doi.org/10.1037/str0000012.
26. Tangney J. P., Baumeister R. F., Boone A. L. High Self-Control Predicts Good. Adjustment, Less Pathology, Better Grades, and Interpersonal Success. Journal of Personality. 2004. V. 72(2). P. 271–324. URL: https://doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00263.x
27. Travers C. Current knowledge on the nature, prevalence, sources and potential impact of teacher stress. In T. M. McIntyre, S. E. McIntyre, & D. J. Francis (Eds.), Educator stress: An occupational health perspective (pp. 23–54). 2017. Springer International Publishing AG. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-53053-6_2
28. van de Schoot R., Kaplan D., Denissen J., Asendorpf J. B., Neyer F. J., & van Aken M. A. G. A gentle introduction to Bayesian analysis: Applications to developmental research. Child Development. 2014. V. 85(3). P. 842–860. URL: https://doi.org/10.1111/cdev.12169
29. Zapf D. Emotion work and psychological well-being: A review of the literature and some conceptual considerations. Human Resource Management Review. 2002. V. 12(2). P. 237–268. URL: https://doi.org/10.1016/S1053-4822(02)00048-7
30. Zapf D., Vogt C., Seifert C., Mertini H., & Isic A. Emotion work as a source of stress. The concept and development of an instrument. European Journal of Work and Organizational Psychology. 1999. V. 8. P. 371–400. URL: http://dx.doi.org/10.1080/135943299398230