// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 36-46.

Катерина Аккая,
аспірантка кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9561-7676

ПЕРЕГЛЯД ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ПОЗИТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ: МЕДІАТОРНИЙ АНАЛІЗ

Стаття присвячена розгляду ролі перегляду професійної ідентичності в системі позитивного функціонування особистості студентів та виявленню посередників їх зв’язку. Метою роботи було дослідження наявності та специфіки медіаторного ефекту осмисленості життя, автентичності та суб’єктивного контролю у зв’язку між професійними сумнівами і гнучкістю прихильності професійної ідентичності студентів з однієї сторони та їхнім суб’єктивним благополуччям з іншої. Вибірку склали 213 студентів різних спеціальностей. Використовувались психодіагностичні методики Оцінка статусів професійної ідентичності (VISA-19), Шкала задоволеності життям Е. Дінера, Шкала позитивних і негативних переживань (SPANE), Опитувальник сенсу життя MLQ, субшкали «Цілі в житті» та «Самоприйняття» Опитувальника психологічного благополуччя К. Ріфф, Шкала автентичності особистості (Wood et al., 2008) та Шкала почуття суб’єктності (Tapal et al.,, 2017). В результаті медіаторного аналізу було встановлено, що гнучкість прихильності є значущим (зворотнім) предиктором осмисленості (β=-0,394, p<0,000, R2=0,155), автентичності (β=-0,319, p<0,000, R2=0,102) та суб’єктивного контролю (β=-0,293, p<0,000, R2=0,086). Професійні сумніви також значущо прогнозують зменшення осмисленості (β=-0,676, p<0,000, R2=0,457), автентичності (β=-0,521, p<0,000, R2=0,272) та суб’єктивного контролю (β=-0,494, p<0,000, R2=0,244). Статистично значущим медіатором в рамках паралельного медіаторного аналізу моделі впливу гнучкості прихильності та моделі впливу професійних сумнівів на суб’єктивне благополуччя було визначено осмисленість життя (в обох випадках зворотний ефект: -0,211 при 95% CI [-1,625; -0,695] та -0,337 при 95% CI [-2,165;-0,940] відповідно). Зазначено, що пояснення незначущих результатів опосередкування для автентичності та суб’єктивного контролю потребують подальших досліджень.

професійна ідентичність, позитивне (оптимальне) функціонування, гнучкість прихильності, перегляд ідентичності, суб’єктивне благополуччя, автентичність, осмисленість життя, суб’єктивний контроль.

1. Джаббарова Л. В. Ідентичність як предиктор психологічного благополуччя студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 5. Т. 1. C. 12–16. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.5-1.2
2. Зливков В. Л., Лукомська С. О., Федан О. В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/77241343.pdf
3. Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1–9.
4. Коробка І. М. Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 2. С. 85–93. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12
5. Олефір В. О., Боснюк В. Ф., Малофейкіна К. О. Валідизація і вимірювальна інваріантність української версії шкали позитивних і негативних переживань (SPANE). 2021. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. № 6(71). С. 34–42. DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2021-71-04
6. Ревенко С. П. Соціально-психологічні особливості впливу зрілої ідентичності на психологічне благополуччя студентської молоді. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2019. № 3(50), Т. 3. С. 277–288. DOI: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-277-288
7. Харитинський А. Теоретична модель суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. № 70. 2022. С. 190–197. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858–22–70–6–190-197
8. Adams G. R., Marshall S. K. A developmental social psychology of identity: Understanding the person‐in‐context. Journal of adolescence. 1996. Vol. 19. No 5. P. 429–442. DOI: https://doi.org/10.1006/jado.1996.0041
9. Boyraz G., Waits J. B., Felix V. A. Authenticity, life satisfaction, and distress: A longitudinal analysis. Journal of Counseling Psychology. 2014. Vol. 61. No 3. P. 498–505. DOI: https://doi.org/10.1037/cou0000031
10. Becht A. I., Luyckx K., Nelemans S. A. Linking identity and depressive symptoms across adolescence: A multisample longitudinal study testing within-person effects. Developmental Psychology. 2019. Vol. 55. No 8. P. 1733–1742. DOI: https://doi.org/10.1037/dev0000742
11. Crocetti E., Rubini M., Meeus W. Capturing the dynamics of identity formation in various ethnic groups: Development and validation of a three- dimensional model. Journal of Adolescence. 2008. Vol. 31. P. 207–222. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2007.09.002
12. Czyżowska N. Identity Processing Style and Meaning in Life among Emerging Adults: Mediational Role of Commitment. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol.19, No 11. 6585. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116585
13. De Lise F., Luyckx K., Crocetti E. Identity Matters for Well-Being: The Longitudinal Associations Between Identity Processes and Well-Being in Adolescents with Different Cultural Backgrounds. Journal of youth and adolescence. 8 Nov., 2023 (Epub ahead of print). DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-023-01901-8
14. Diener E., Suh E. M., Lucas R. E., Smith H. L. Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological bulletin. 1999. Vol. 125, No 2. P. 276–302. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
15. Dimitrova R., Buzea C., Taušová J. Relationships between identity domains and life satisfaction in minority and majority youth in Albania, Bulgaria, Czech Republic, Kosovo, and Romania. European Journal of Developmental Psychology. 2018. Vol. 15. No 1. P. 61–82. DOI: https://doi.org/10.1080/17405629.2017.133699
16. Erikson E. H. (1993). Childhood and society. W.W. Norton & Company, 1993. 445 p.
17. Fitzgerald A. Professional identity: A concept analysis. Nursing forum. 2020. Vol. 55. No 3. P. 447–472. DOI: 10.1111/nuf.12450
18. Hirschi A., Herrmann A. Vocational identity achievement as a mediator of presence of calling and life satisfaction. Journal of Career Assessment. 2012. Vol. 20. No 3. P. 309–321. DOI: https://doi.org/10.1177/10690727114361
19. Karaś D., Cieciuch J. The relationship between identity processes and well-being in various life domains. Personality and Individual Differences. 2018. Vol. 121. P. 111–119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.09.027
20. Lawrie S. I., Eom K., Moza D. Cultural Variability in the Association Between Age and Well-Being: The Role of Uncertainty Avoidance. Psychological Science. 2020. Vol. 31. No 1. P. 51–64. DOI: https://doi.org/10.1177/0956797619887348
21. Luyckx K., Schwartz S. J., Berzonsky M. D. Capturing ruminative exploration: Extending the four-dimensional model of identity formation in late adolescence. Journal of research in personality. 2008. Vol. 42. № 1. P. 58–82. DOI: 10.1016/j.jrp.2007.04.004
22. Marcia J. E. Development and validation of egoidentity status. Journal of Personality and Social Psychology. 1966. Vol. 3. № 5. P. 551–558. DOI: 10.1037/h0023281
23. Negru-Subtirica O., Pop E. I., Luyckx K. The meaningful identity: A longitudinal look at the interplay between identity and meaning in life in adolescence. Developmental Psychology. 2016. Vol. 52. No 11. P. 1926–1936. DOI: http://doi.org/10.1037/dev0000176
24. Piotrowski K. Perfectionism and Identity Processes in Two Domains: Mediational Roles of Worry, Rumination, Indecisiveness, Shame, and Guilt. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. 1864. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01864
25. Porfeli E. J., Lee B., Vondracek F. W., Weigold I. K. A multi-dimensional measure of vocational identity status. Journal of adolescence. 2011. Vol. 34. № 5. P. 853–871. DOI: 10.1016/j.adolescence.2011.02.001
26. Serafini T. E., Adams G. R. Functions of identity: Scale construction and validation. Identity: an international journal of theory and research. 2002. Vol. 2. No 4. P. 361–389. DOI: https://doi.org/10.1207/S1532706XID0204_05
27. Skorikov V. B., Vondracek F. W. Occupational identity. Handbook of identity theory and research / S. J. Schwartz, K. Luyckx, V. L. Vignoles (Eds.). Springer Science & Business Media. 2011. P. 693–714. DOI: 10.1007/978-1-4419-7988-9_29
28. Steger M. F., Frazier P., Oishi S., Kaler M. The meaning in life questionnaire: assessing the presence of and search for meaning in life. Journal of counseling psychology. 2006. Vol. 53. No 1. P. 80–93. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-0167.53.1.80
29. Tapal A., Oren E., Dar R., Eitam B. The sense of agency scale: A measure of consciously perceived control over one’s mind, body, and the immediate environment. Frontiers in psychology. 2017. Vol. 8:1552. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01552
30. Vleioras G., Bosma H. A. Are identity styles important for psychological well-being? Journal of adolescence. 2005. Vol. 28. No 3. P. 397–409. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2004.09.001
31. Waterman A. S. Identity, the identity statuses, and identity status development: A contemporary statement. Developmental review. 1999. Vol. 19. No 4. P. 591–621. DOI: https://doi.org/10.1006/drev.1999.0493
32. Weisskirch R. S. Grit applied within: Identity and well-being. Identity. 2019. Vol. 19. No 2. P. 98–108. DOI: https://doi.org/10.1080/15283488.2019.1604345
33. Wood A. M., Linley P. A., Maltby J. The authentic personality: A theoretical and empirical conceptualization and the development of the Authenticity Scale. Journal of counseling psychology. 2008. Vol. 55. No 3. P. 385–399. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-0167.55.3.385
34. Zhao X., Lynch Jr J. G., Chen Q. Reconsidering Baron and Kenny: Myths and truths about mediation analysis. Journal of consumer research. 2010. Vol. 37. No 2. P. 197–206. DOI: https://doi.org/10.1086/651257