// Наука і освіта. – 2023. – №4. – 10-16.
Раїса Мартинова,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України,
професор кафедри західних і східних мов і методики їх навчання,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7201-4247
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ МІЖНАРОДНИХ МОВ І МЕТОДІВ ЇХ НАВЧАННЯ В IV–XVII СТОЛІТТЯХ
АНОТАЦІЯ:
Один із основних законів діалектики, закон «заперечення-заперечення», свідчить про те, що будь-яка новизна ефективна, якщо вона виключає старі, вже не актуальні знання, а вбирає в себе їх доцільні на сьогодення елементи і синтезує їх із сучасними чинниками розвитку суспільства і особистості. Відповідно до цього ефективна методика навчання іноземних мов може бути та, яка використовує найбільш доречні методичні дії давніх методик і синтезує їх із новітніми, обумовленими заказом сучасного суспільства. Тому представлене дослідження торкається проблеми перших міжнародних методів навчання іноземних мов, заперечення їх не актуальних елементів і визначення тих, які доцільно використовувати у сучасних умовах навчання. Результатом проведеного дослідження стали наступні висновки: 1. Історичними передумовами становлення грецької як першої міждержавної мови були: особливе становище Греції у складі Візантійської Імперії у IV–XIII століттях та охоплення нею всіх країн Середземномор’я, які мали підтримувати торговельні стосунки між собою. Особливостями навчання грецької були: 1) інтуїтивне, що проходило в усній формі на основі сприйняття мови священнослужителів та наслідування почутого; 2) усвідомлене, що передбачало говоріння на основі вивчення лінгвістичної структури мови. 2. Історичними причинами становлення латинської як другої (наступної) міждержавної мови були: завоювання Візантійської Імперії хрестоносцями у XIII столітті й її поділу на декілька князівств, серед яких Латинське стало домінуючим до XVI століття; та розвиток його контактів із західноєвропейськими державами. Навчання латинської мови було чотирьохетапним та базувалось на засвоєнні її лінгвістичних основ та читанні аутентичних текстів і їх перекладі на рідну мову учнів. 3. Історичними чинниками становлення французької як третьої (наступної) міждержавної мови були: завоювання Францією у XVI–XVII століттях багатьох земель південної Європи та зміна значної частини християнської релігії на протестантську. Методами навчання французької мови на той час були: 1) «метод гувернантки» для індивідуального інтуїтивного навчання; 2) «синтетично-дедуктивний метод» для масового аналітичного навчання. 4. Встановлено спадкоємність методів навчання грецької, латині та французької мов. Вона полягає у: 1) використанні латинської абетки, започаткованої грецьким просвітницьким духовенством; 2) інтуїтивному опануванні мовами представниками торговельних осередків; 3) аналітичному вивченні іноземних мов; 4) запам’ятовуванні стійких мовленнєвих висловлювань.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
історія розвитку методики навчання іноземних мов, історичні передумови, перші міжнародні мови, спадкоємність методів.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. Біляєв О. М., Вашуленко М. С., Плахотник В. М. Концепція мовної освіти в Україні. Рідна школа. 1994. Вип. 9. С. 71–74.
2. Карпова В. М. Історія розвитку методики навчання іноземних мов з 15 по 20 століття. Суми : Сумський державний педагогічний інститут. 1999. 156 с.
3. Лабінська Б. І. Історіографія дослідження розвитку методики навчання іноземних мов на західноукраїнських землях (друга половина XIX – перша половина XX ст.). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2014. № 34. С. 98–104.
4. Мартинова Р. Ю. Цілісна загальнодидактична модель змісту навчання іноземних мов : монографія. Київ : Вища школа, 2004. 454 с.
5. Мартинова Р. Ю. Лінгводидактичні праці сучасних науковців з історії розвитку методики навчання іноземних мов як самостійної науки. Український педагогічний журнал. 2023. № 3. С. 163–174.
6. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / О. Б. Бігич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька ; за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Київ : Ленвіт, 2013. 590 с.
7. Микитенко Н. О. Розвиток англійської мови для спеціальних цілей: особливості формування змісту навчання. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2012. № 6. Ч. 2. С. 79–89.
8. Мисечко О. Є. З історії запровадження іноземних мов у шкільну практику (X−XVIII ст.). Шлях освіти. 2005. № 1. С. 45–52.
9. Морська Л. І. Aнглійська мова для спеціальних цілей (ESP): історія виникнення підходу та його специфіка. Наукові записки Ужгородського національного університету. 2012. № 28. С. 54–61.
10. Ніколаєва С. Ю. Історія методики навчання іноземних мов: навчально-методичний посібник для студентів магістратури та аспірантури. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2020. 180 с.
11. Редько В. Г. Оновлення змісту навчання іноземних мов у сучасній шкільній освіті – прерогатива нової української школи. Іноземні мови в школах України. 2018. № 4. С. 10–15.
12. Тарнопольський О. Б. Історія розвитку методики навчання іноземних мов як науки з другої половини ХІХ сторіччя і до наших днів. Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі : підручник. Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2019. С. 58–79.
13. Berlitz M. D. The Berlitz Method for teaching modern languages. English. Part 246-th еdition. London; Paris, 1926. 116 p.
14. Doff S. Englischlernen zwischen Tradition und Innovation. Fremdsprachenunterricht für Mädchen im 19. Jahrhundert. Munich : Langenscheidt-Longman, 2002. 541 p.
15. Giesler T. Munich works: German perspectives on the history of language learning and teaching. Language & History, 2019. P. 265–269.
16. Howatt A. & Smith R. The History of Teaching English as a Foreign Language, from a British and European Perspective. Language & History, 2014. 57(1). P. 75–95.
17. Hunter D. & Smith R. Unpackaging the Past: ‘CLT’ through ELTJ Keywords. ELT Journal, 2012. 66(4). P. 430–439.
18. Kolb E. Kultur im Englischunterricht. Deutschland, Frankreich und Schweden im Vergleich (1975–2011). Heidelberg : Winter. 2013. 437 p.
19. Larsen-Freeman D. Techniques and Principles in Language Teaching (3rd edition). Oxford University Press. 2011. 318 p.
20. Macht K. Methodengeschichte des Englischunterrichts. 3 vols. Augsburg : University of Augsburg. 1990. 343 s.
21. Palmer H. E. The Oral Method of Teaching Languages. Cambridge : Heffer, 1923. 162 p.
22. Puren Ch. Histoire des méthodologies de l‟enseignement des langues. Paris : Nathan-CLE international, 1988. 448 p.
23. Smith R. C. An Investigation of the Roots of ELT, with a Particular Focus on the Work of Harold E. Palmer. Phd thesis, University of Edinburgh, 2005.110 p.