// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 36-44.

Мирослав Балашенко,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9862-9963

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
академік Національної академії педагогічних наук України,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я

У статті представлені як теоретичні, так і емпіричні результати дослідження можливостей побудови методики оцінки стану емоційного здоров’я. Узагальнюючи наявні підходи до розуміння змісту емоційного здоров’я, доводять, що його можна охарактеризувати як специфічну оцінку суб’єктивного відображення функціонування почуттєвої сфери людини в різних умовах життєдіяльності, яке може відчуватися в діапазоні від позитивно комфортного до негативно дискомфортного стану. В роботі представлено побудований варіант методики, який спирається на ключові специфічні ознаки емоційного здоров’я. А саме на баланс між позитивними та негативними емоціями, добрим самопочуттям, гарним настроєм, спроможністю відчувати і виражати й регулювати власні емоції, підтримувати задоволення від життя, успішно адаптуватися до змін навколишньої дійсності та мати гармонію в стосунках з іншими. Саме останнє дозволило сформувати характеристики емоційного здоров’я з урахуванням ступеня прояву від мінімальних до максимальних значень з можливістю оцінки відповідно від 1 до 5 балів у змісті побудованого методу його вивчення. Проведення дослідження показало, що розроблена методика є валідною, надійною й може використовуватися в дослідженнях та інших цілях.

здоров’я, емоційне здоров’я, характеристики, методика оцінки стану, людина, валідність.

1. Балашенко М.І. Вплив емоційного здоров’я на захворювання ЛОР-органів. Науковий журнал «Габітус». 2022. № 41. с. 110–113. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/41-2022/18.pdf.
2. Балашенко М., Чебикін О. Стан емоційного здоров’я на різних етапах лікування ЛОР-захворювань та психологічні умови його оптимізації. Наука і освіта. № 1. 2023, с. 35–42. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-1-6.
3. Бефани А.А. Психічне здоров’я як прояв особистісної зрілості. Наука і освіта. 2004. № 4/5. С. 13–15.
4. Бойчук А.В., Шадріна В.С., Верещагіна Т.В. Діагностика та корекція психоемоційних станів та розладів у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 2018. Вип. 1 (41). С. 31–34. DOI: https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.
5. Боковець О.І. Емоційний інтелект як ресурс психічного здоров’я. Габітус. 2022. Вип. 37. С. 68–75. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/47957.
6. Журавльова Л.П. Емпатійні детермінанти психологічного здоров’я. Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України. № 3. 2010, с. 36–39. URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/23392.
7. Застело О.В. Аналіз методів визначення узгодженості думки групи експертів під час оцінювання рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності слухачів. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2015. № 8. С. 18–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2015_8_5.
8. Злепко С.М., Тимчик С.В., Криворучко І.О., Паламарчук М.І. Вибір інформативних фізіологічних показників для оцінювання функціонального стану операторів: аналіз ситуації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Технічні науки». 2019. Том 30 (69), № 3. Ч. 1. С. 102–106. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-5941/2019.3-1/18.
9. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. С. 136–138. URL: https://lib.iitta.gov.ua/704775/1/Психодіагностика%20особистості%20у%20кризових%20життєвих%20ситуаціях.pdf С. 136-138.
10. Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик «The Modifi ed BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 3–4 (27). С. 93. DOI: https://doi.org/ 10.31108/2.2022.3.27.8.
11. Каргіна Н.В., Цибух Л.М., Мельничук І.В. Специфіка факторної структури особистості з високим і низьким рівнем задоволеності життям. Габітус. 2020. Вип. 16. С. 140–144. 159.923. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.16.22.
12. Кічук А.В. До характеристики емоційних ознак психологічного здоров’я особистості. Science Progress in European Countries: new concept sand modern solutions. 2018. С. 275–279, с. 277. URL: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/8484/3/Science%20progress%20in%20European%20countries%20231118.pdf#page=275.
13. Кічук А.В. Особистісні особливості психоемоційного здоровʼя студентів : монографія. Ізмаїл : ІДГУ. 2020. 406 с.
14. Козлов А.В. Методи діагностики психологічного здоров’я. Перспективи науки та освіти, 2014, 6 (12), с. 110–117. URL: https://pnojournal.files.wordpress.com/2014/07/pdf_140617.pdf.
15. Козловська А. Менеджмент хронічного тазового болю в жінок: короткий довідник лікаря на основі настанов EAU. Здоров’я України : мед. газета. Київ : Здоров’я України. 2019. № 22. С. 23. URL: https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2019/ZU_22_2019/ZU_22_2019_str_23.pdf.
16. Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Копаниця О.В., Малхазов О.Р. Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2011. С. 94–97. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32309843.pdf.
17. Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Особливості вияву негативних психічних станів у військовослужбовців, які отримали бойові фізичні та психічні травми. Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 19. Харків : НУЦЗУ, 2016. С. 146–152. URL: https://lib.iitta.gov.ua/704979/1/Kokun_16.pdf.
18. Коцан І.Я., Ложкін Г.В., Мушкевич М.І. Психологія здоров’я людини. 2011. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/1349.
19. Луценко Е.Л., Габелкова О.Е. Опитувальник розладів здорової поведінки – це новий інструмент для досліджень у психології здоров’я. Питання психології. 2013. № 5. С. 142–153.
20. Осадча Т.М., Руденко Л.М., Гавриленко Ю.В. Емоційний стан у підлітків з органічною патологією гортані. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Сер. 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Вип. 42. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2022. С. 111–124. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series19.2022.42.10.
21. Cавчин М.В. Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри : монографія. Дрогобич : ПП «Посвіт», 2019. 232 с.
22. Сандал О.С. Комплекс методик для дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2021 № 4. С. 12–16. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2021.4.2.
23. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3.
24. Aluoja A., Shlik J., Vasar V., Luuk K., Leinsalu M. Development and psychometric properties of Emotinal State Questionnaire, a self-report questionnaire for depression and anxiety. Nordic Journal of Psychiatry. Vol. 53, No. 6. Р. 443–449. DOI: https://doi.org/10.1080/080394899427692.
25. Chebykin O. Experimental Study of the Emotional Sphere of Children, Adolescents and Early Adulthood in Ukraine. 1st ed. 2023. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003330943.
26. Engel G.L. The clinical application of the biopsychosocial model. Am J Psychiatry. 1980. No. 137(5). P. 535–544. DOI: https://doi.org/10.1176/ajp.137.5.535. PMID: 7369396.
27. Popovych I., Semenov O., Skliaruk A., Sotnikova K., Semenova N. Research of the dominant psycho-emotional states of university lecturers during the progression of the COVID-19 pandemic. Amazonia Investiga. 2021. No. 10(48), p. 52–62. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.6.
28. Popovych I., Prytuliak O., Dushka A., Beregova N., Ihumnov O., Dzhyhun, L. Players of male football teams’ resilience: comparative analysis of content parameters. Journal of Physical Education and Sport, 2022. No. 22(7), 1581–1589. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07199.
29. World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response.
30. Zhuravlova L., Chebykin O. The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. 1st ed. 2021. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/978100314537.

// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 30-35.

Анатолій Чустрак,
кандидат педагогічних наук, доцент,
приват-професор кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5706-4505

Петро Тодоров,
доцент, заслужений працівник фізичної культури та спорту України,
приват-професор кафедри дефектології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3318-6932

ВИКОРИСТАННЯ СТЕП-АЕРОБІКИ В ЖІНОЧІЙ СПОРТИВНІЙ БОРОТЬБІ

З метою визначення ефективності використання степ-аеробіки у статті проаналізовано зміни фізичного розвитку жінок 19–23 років, які займаються спортивною боротьбою. Степ-аеробіка проводилася в першій частині тренування дослідної групи протягом 30 хв. Жінки тренувались спортивною боротьбою тричі на тиждень по 90 хвилин. До та після півроку занять аналізували частоту пульсу (ЧСС), працездатність (PWC-170), антропометричні показники: довжини, маси тіла та окружності: грудної клітини, талії та стегон жінок дослідної і контрольної груп. Встановлено, що майже у всіх жінок дослідної групи після експерименту показники відновлення ЧСС після фізичного навантаження наближалися до вихідного рівня. Такого не спостерігалося до експерименту в обох групах та не виявлено у контрольній групі після експерименту. Характеристика рівнів працездатності в експериментальній групі виявилася вдвічі кращою практично на всіх рівнях: вище середнього, середнього та високого рівнів (50%, 25% та 20% відповідно) і (30%, 52% і 10% відповідно) в контрольній групі та не було жодного з низьким рівнем працездатності. Антропометричні показники жінок також змінилися, за винятком довжини тіла в обох групах (Р>0,05). Середня маса тіла жінок дослідної групи зменшилася у середньому на 4 кг (Р<0,001), а контрольної – лише на 1 кг. Показники окружності грудної клітини збільшилися у середньому майже однаково: на 4,2 см у дослідній і на 4,1 см у контрольній групах (Р<0.05), що характеризує розвиток грудного дихання і зміцнення м’язів верхнього плечового поясу. Окружність талії в дослідній групі зменшилася на 4,9 см (Р<0,001), а в контрольній лише на 2,2 см. Обхват стегон зменшився у середньому на 3,5 см у дослідній групі і лише на 1,1 см – у контрольній (Р<0,05). Отже, можна сказати, що степ-аеробіка позитивно впливає на серцево-судинну систему, покращує роботу серця, підвищує адаптацію до фізичних навантажень, покращує працездатність, знижує масу тіла, сприяє кращому формуванню жіночої статури.

степ-аеробіка, тренування, жіноча спортивна боротьба.

1. Акулова В. Підходи до побудови профілактико-оздоровчих занять жінок другого зрілого віку. Слобожанський науково-спортивний вісник. 016; 3(53): 7–10. DOI: 10.15391/snsv.2016. 4.001.
2. Андрєєва О.В. Теоретико-методичні засади рекреаційної діяльності різних груп населення : автореферат. Київ : НУФВСУ. 2014. 44 с.
3. Беляк Ю. Фізичний стан жінок зрілого віку та його динаміка під впливом занять оздоровчим фітнесом. Спортивна медицина. 2014. № 1. С. 80–86.
4. Бермудес Д.В. Теорія і методика викладання аеробіки: навчально-методичний комплекс : навчально-методичний посібник. Суми. 2016. 216 с.
5. Гамалій Н. Теоретико-методичні основи розробки цільових тренувальних програм для жінок 20–35 років, що займаються велоаеробікою. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2015. № 19(1). С. 78–82.
6. Гончарова Н., Ткачова А. Сучасний стан просторової організації тіла жінок першого періоду зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 24. С. 46–50.
7. Зінченко НМ. Реакція жінок різних типологічних груп на фізичні навантаження в процесі занять аеробікою. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт». 2016. № 139(2). С. 72–75.
8. Кашуба В. Із досвіду використання фітнес-технологій, спрямованих на корекцію тілобудови людини. Спортивний вісник Придніпров’я. 2018. № 1. С. 131–138.
9. Кренделєва В.У. Визначення ефективності занять оздоровчою гімнастикою жінок 20–35 років. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2010. № 2. С. 63–66.
10. Левченко О.С. Побудова оздоровчо-рекреаційної програми з елементами степ-аеробіки для жінок першого періоду зрілого віку. Київ. 2021. 62 с.
11. Практикум з аеробіки. / Уклад.: Н.І. Турчина, С.В. Оргєєва, О.С. Харун, В.В. Хачатрян. Ю.О. Воробйова. Київ : Вид-во НАУ, 2012. 32 с.
12. Синиця С., Шестерова Л. Оздоровча аеробіка. Спортивно-педагогічне вдосконалення : навчальний посібник. Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. Полтава : ПНПУ, 2010. 244 с.
13. Степ-аеробіка : методичні вказівки для практичних занять з фізичного виховання / уклад.: С.М. Киселевська, О.А. Войтенко. Київ : КНУБА, 2012. 56 с.
14. Ткачова А. Мотиваційні пріоритети фізкультурно-оздоровчої діяльності жінок першого зрілого віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2018. № 3. С. 96–99.
15. Чустрак А., Павленко Т., Стадник А. Степ-аеробіка для фізичного розвитку жінок. Znanstvena misel journal. № 20. Ljubljuna. Slovenia. 2018. P. 31–40.

// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 19-29.

Валерій Пліско,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри педагогіки, психології й методики фізичного виховання,
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка,
вул. Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9717-3332

Валентин Бондаренко,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри спеціальної фізичної підготовки,
Національна академія внутрішніх справ,
площа Солом’янська, 1, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0170-2616

Ростислав Радзієвський,
кандидат педагогічних наук, доцент,
т.в.о. начальника спеціальної кафедри № 1,
Інститут Управління державної охорони України
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
вул. Петра Болбочана, 8, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0047-9336

Анатолій Босенко,
доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3472-0412

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТАКТИКО-ДІЙОВИХ ЗАХОДІВ

Дослідження спрямоване на розв’язання проблемних питань, які виникають у процесі навчання фахівців з охорони, а саме щодо зниження ризиків для фізичних осіб під час їх супроводження. Ґрунтовний аналіз сучасних наукових праць свідчить про обмежену кількість робіт, спрямованих на вивчення особливостей здійснення охорони фізичних осіб під час їх супроводження. Методика підготовки фахівців здебільшого представлена без визначення конкретних ситуаційних моделей, а в тих розробках, де має місце не перевірена. Випадки загибелі охоронців та осіб, які підлягають охороні, актуалізують необхідність вивчення факторів ризику та потребують науково-теоретичного обґрунтування охоронної діяльності у розв’язанні проблемних питань у критичних ситуаціях. Розроблена методика навчання ґрунтується на використанні тактико-дійових заходів стосовно зниження ризиків для фізичних осіб під час загрози. На підставі аналізу вихідних даних запропоновано низку методів розпізнавання підозрюваних осіб, а також визначені способи комунікації між особою, яку охороняють, та охоронцями; методи розпізнавання ризикових факторних ознак потенційного та безпосереднього нападу; методи пересувань, їх різновид; різнопланові ситуаційні моделі. Результати проведення педагогічного експерименту підтвердили вищу ефективність пропонованої методики навчання порівняно з традиційною. Перспективи подальших досліджень полягають у пошуку шляхів підвищення рівня мотивації охоронців до виконання завдань в умовах загрози здоров’ю або життю фізичних осіб під час їх супроводження та мотиваційного рівня самовдосконалення професійної підготовленості.

фахівець з охоронної діяльності, якісні характеристики, ситуаційні завдання, супровід фізичної особи.

1. Болотов О.О. Принцип індивідуалізації спеціальної фізичної підготовки майбутніх співробітників спецпідрозділів охорони. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вип. 54.
Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання і спорт». 2008. № 54. С. 65–70.
2. Єрмолаєв Д.І. Організація охорони органів державної влади та посадових осіб у США і СРСР (РФ). Державне управління: теорія та практика. 2012. № 2. С. 18–24.
3. Зубок М.І. Охорона та охоронна діяльність : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : КНТЕУ, 2006. 172 с.
4. Лісовий Д.В. Психологічна підготовка працівників міліції. Професійне становлення особистості : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (15 лют. 2013 р., м. Одеса). Одеса : ОДУВС, 2013. 217 с.
5. Павлов Д.М., Расевич О.С. Організаційно-правові засади підвищення ефективності взаємодії управління державної охорони України з іншими органами, які входять до складу сил безпеки і оборони України. Честь і закон. 2021. № 1 (76). С. 79–86. URL: https://doi.org/10.33405/2078-7480/2021/1/76/229664.
6. Пліско В.І., Босенко А.І., Бондаренко В.В. Мотиваційно-ціннісний критерій професійної готовності майбутніх працівників патрульної поліції. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. 2018a. Вип. 8 (102). С. 50–56.
7. Пліско В.В., Радзієвський Р.М., Бондаренко В.В. Вплив новітньої методики навчання на рівень професійної підготовленості майбутніх фахівців охоронної діяльності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Чернігів, 2018. Вип. 154. Т. 2. С. 41–47. URL: http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/12345678 9/562/1/11.
8. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.2020 р. «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 14.09.2020 р. № 392/2020.
9. Сергієнко Л.П. Спортивна метрологія: теорія і практичні аспекти : підручник. Київ : КНТ, 2010. 776 с.
10. Статистика : підручник / С.І. Пирожков, В.В. Рязанцева, Р.М. Моторин та ін. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2020. 328 с. DOI: http://doi.org/10.31617/p.knute.2020-16.
11. Тактико-спеціальна підготовка працівників Національної поліції : навчальний посібник / О.І. Тьорло, Ю.Р. Йосипів, В.М. Синенький та ін. Львів : ЛьвДУВС, 2018. 480 с.
12. Чередник О.П., Ткаченко В.І. Організація охорони фізичних осіб : навчальний посібник. Київ : Юрка Любченка, 2017. 412 с.
13. Штучний В.В. Адміністративно-правові засади підготовки кадрів Управління державної охорони України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2015. 20 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/895.
14. Lee J. Learning preferences and experiences in different environments. Universal. Journal of Educational Research. 2019. 7(9). Р. 1933–1937. DOI: https://doi.org/10.13189/ujer.2019.070912.
15. Cassidy G. Be a Fantastic Police Officer: Tips to help solve problems, reduce crime and improve the quality of life in communities. 2013. Vol. 7 (Tips Series). 38 p.
16. Kyslenkо D. Mоdern соmраrаtіve аnаlysіs оn trаіnіng оf future seсurіty аnd sаfety sрeсіаlіsts іn Ukrаіne аnd the USА. Соmраrаtіve Рrоfessіоnаl Рedаgоgy. 2018. No. 8 (3). P. 31–36.
17. Kуslenkо D., Рrоntenkо K., Bоndаrenkо V., Іukhnо І., Rаdzіevskіі R., Рrоntenkо V., Kіzyun О. Develорment оf the рhysісаl quаlіtіes оf future sрeсіаlіsts іn рrоteсtіve асtіvіtіes due tо the use оf the kettlebell sроrt durіng studіes. Jоurnаl оf Рhysісаl Eduсаtіоn аnd Sроrt. 2017. 17 (2). P. 789–794.
18. Mаnnа R., Sіngh А., Shаrmа Р. Dоes trаіnіng need аnаlysіs helр tо mіnіmіze соmрetenсy gар: аn іnvestіgаtіоn. Аmіty Jоurnаl оf Trаіnіng аnd Develорment. 2016. 1(1). P. 109–131.
19. Richard L. Levenson Jr., Andrew F. O’Hara, Ron Clark Sr. The Badge of Life Psychological Survival for Police Officers Program. International Journal of Emergency Mental Health. 2010. No. 12 (2). Р. 95–101.
20. Romtsiv O.I. The features of the ensure the security of people involved in criminal proceedings in Ukraine. Правові горизонти. 2020; 23 (36): 68–72. DOI: 10.21272/legalhorizons. 2020.i23.p68.
21. Sаrkаr S. Соmрetenсy bаsed trаіnіng need аssessment: аррrоасh іn Іndіаn соmраnіes. Оrgаnіzасіjа, 2013. No. 46 (6). P. 253–263.
22. Tron T. Canine program as a component of the US Border patrol agent’s training. Науковий огляд. 2017. No. 3 (35). С. 103–108.
23. Walsh J.P. From Border Control to Border Care: The Political and Ethical Potential of Surveillance. Surveillance & Society. 2010. No. 8(2). P. 113–30. URL: http://www.surveillance-and-society.org.
24. World Encyclopedia of Police Forces and Correctional Systems / Wheelock, Anne Thomson Gale. Libro / ed. Rilegata. 2006. P. 1274.

// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 12-18.

Ірина Норенко,
аспірантка кафедри інноваційних технологій з педагогіки,
психології та соціальної роботи,
Університет імені Альфреда Нобеля,
вул. Січеславська Набережна, 18, м. Дніпро, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1224-7513

ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ ДО ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Підготовка психологів до викладацької діяльності у сучасному освітньому просторі є актуальною проблемою, оскільки стосується методичних та змістово-цільових аспектів, які характеризуються певними особливостями на рівнях класичному – викладання для студентів фахових вишів та фахово-цільовому – викладання на авторських курсах підвищення кваліфікації для практикуючих психологів. Сучасні психологи-практики активно реалізуються у межах діяльності, спрямованої на просвітництво і розвиток колег, а також фахівців споріднених спеціальностей, а отже, виступають у ролі різного роду тренерів, коучів, супервізорів, едукологів, що вимагає сформованості у них методичної і педагогічної компетентностей. У статті класифіковано форми підготовки майбутніх психологів до викладацької діяльності: викладання теоретичного матеріалу; організація і проведення тренінгів; організація зворотного зв’язку з учнями; індивідуальне консультування учнів. Визначено сильну сторону авторських курсів практичних психологів – змістову і практичну, що дають можливість на достатньому рівні сформувати у суб’єктів навчання заявлені у цілях курсу компетенції. Натомість форми зворотного зв’язку та форми і процеси оцінювання рівня набутих компетенцій у суб’єктів навчання потребують удосконалення викладацької діяльності психологів-коучів. У статті визначено принципи і правила роботи тренінгової групи: максимальної активності, навчання тут і зараз, персоніфікації висловлювань, дослідницької творчої позиції, партнерського суб’єкт-суб’єктного спілкування, об’єктивації поведінки, конфіденційності. Визначено дискусійні аспекти щодо удосконалення викладацької діяльності практичних психологів: методичні особливості організації інформаційного контенту для курсової підготовки психологів як фактор набуття психологами-коучами методичної і педагогічної майстерності; диверсифікація форм зворотного зв’язку з курсантами авторських програм; посилення державного контролю над процесами ліцензування авторських програм підвищення кваліфікації для психологів з огляду на недосконалість практики об’єктивного оцінювання якості набутих курсантами компетенцій.

підготовка психологів, викладацька діяльність, практичні психологи, тренінг, авторські програми.

1. Білоус В.Т. Основи організації та методики викладання у вищій школі : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Т. Білоус, Л.І. Горюнова, А.В. Цимбалюк, С.Я. Цимбалюк. Державна податкова адміністрація України, Академія держ. податкової служби України. Ірпінь : Академія ДПС України, 2001. 144 с.
2. Гостьова інтерактивна лекція Сергія Максименка у рамках психологічного івенту «З нами відкриваються секрети успіху!». URL: http://pnpu.edu.ua/news/gostovainteraktyvna-lekcziya-sergiya-maksymenka-u-ramkahpsyhologichnogo-iventu-3-namy-vidkryvayutsya-sekretyuspihu.html (дата звернення: 17.08.2023).
3. Каплінський В.В. Методика викладання у вищій школі : навчальний посібник. Вінниця : ТОВ «Ніланд ЛТД», 2015 224 с.
4. Кудіна В.В. Психологія вищої школи : курс лекцій / В.В. Кудіна, В.І. Юрченко. Київ : КСУ, 2004. 176 с.
5. Методика викладання психології у вищій школі : навчальний посібник / Ю.Ю. Бойко-Бузиль, С.Л. Горбенко та ін. Київ : Атіка, 2012. 272 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/705840/1/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B 3 % D 1 % 9 6 % D 1 % 9 7 % 2 0 % D 1 % 8 3 % 2 0 % D 0 %B 2 % D 0 % B 8 % D 1 % 8 9 % D 1 % 9 6 % D 0 % B 9 % 2 0 %D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96.pdf(дата звернення: 15.08.2023).
6. Методика викладання психології : навчально-методичний посібник / Романовський О.Г., Резнік С.М. Харків : ФОП Панов А.М., 2019. 51 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/185669298.pdf (дата звернення: 15.08.2023).
7. Методика викладання психології : навчально-методичний посібник / Т.Л. Ткачук. Київ : ДП «Вид. дім «Персонал», 2017. 110 с. Бібліогр., с. 99–101. URL: https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/metod_vykl_psyholog.pdf (дата звернення: 15.08.2023).
8. Мороз О.Г. Педагогіка і психологія вищої школи / О.Г. Мороз О.С. Падалка, В.І. Юрченко. Київ : НПУ, 2003. 267 с.
9. Ніколаєв Л. Методологія тренінгової діяльності психолога. Відеолекція. URL: https://www.youtube.com/watch?v=DEF91fi82v8&ab_channel=%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97 (дата звернення: 14.08.2023).
10. Ораторське мистецтво та коучинг: онлайн-курс. Тренінговий центр Наталії Сабліної. URL: https://www.sablinatz.com/oratorske-mystectvo (дата звернення: 12.08.2023).
11. Петрович В.С. Я хочу бути тренером: настільна книга тренера-початківця : методичні вказівки. / В.С. Петрович, О.Ю. Закусило. 2-е вид. доповн. Луцьк, 2014. 60 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/153580487.pdf (дата звернення: 10.08.2023).
12. Технологія створення тренінгів. Тренерський курс Ольги Гаркавець. URL: https://www.garkavets.com/ua-fortrainers/ (дата звернення: 12.08.2023).
13. Тренінг професійної успішності психолога. URL: https://msn.khmnu.edu.ua/mod/page/view.php?id=325589&lang=en (дата звернення: 12.08.2023).
14. Федорчук В.М. Тренінг особистісного зростання : навчальний посібник. Київ : «Центр учбової літератури», 2014. 250 с.
15. Lewin Kurt. Frontiers in Group Dynamics: Concept, Method and Reality in Social Science; Social Equilibria and Social Change. Human Relations. June 1947. 1: 5–41. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/001872674700100103 (дата звернення: 8.08.2023).
16. Kjell Erik Rudestam. Experiential Groups in Theory and Practice. Brooks/Cole Publishing Company, 1982, 318 р.