Мирослав Балашенко, Олексій Чебикін. СТАН ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ ЛОР-ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ

// Наука і освіта.  2023.  №1. – 35-42.

Мирослав Балашенко,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9862-9963

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708


СТАН ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ ЛОР-ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ


АНОТАЦІЯ:

У статті представлено результати емпіричного дослідження змін у стані емоційного здоров’я пацієнтів на різних етапах ЛОР-захворювання та психологічних умов поліпшення цього стану. Емоційне здоров'я розуміється як специфічне оцінне суб’єктивне відображення функціонування почуттєвої сфери людини, яке в різних умовах життєдіяльності може відчуватися в діапазоні від позитивно комфортного до негативно дискомфортного стану. При гострих ЛОР-захворюваннях через болісну та неприємну симптоматику більшість пацієнтів оцінювала власний стан емоційного здоров’я як відносно дискомфортний або негативно дискомфортний. Психологічними проявами, які свідчать про стан емоційного здоров’я, є самопочуття, активність, рівень енергійності/втомленості, піднесеності/пригніченості настрою. Відчуття болю, частота серцевих скорочень та частота дихання є фізіологічними проявами, які закономірно пов'язані зі станом емоційного здоров’я. Внутрішній особистісний ресурс емоційного здоров’я людини становлять урівноваженість та емоційна саморегуляція, тоді як невротичність, депресивність, емоційна лабільність, відлюдність та емоційне виснаження здатні знизити цей стан. Динаміка емоційного стану осіб із захворюваннями ЛОР-органів характеризується повільним зростанням самопочуття, активності та настрою у перші дні лікування та стрімким їх зростанням на четвертий та останній дні перебування у шпиталі. Для створення позитивно комфортного стану емоційного здоров’я пацієнтів протягом лікування розроблено систему терапії сміхом. За нею хворі протягом семи днів переглядали 10-хвилинні відео гумористичного змісту раз на день. Апробація системи показала значне поліпшення самопочуття та настрою з перших днів перебування пацієнтів на лікуванні, досягнення стабільно комфортного або позитивно комфортного стану емоційного здоров’я, зниження тривоги, депресії, появу оптимістичного налаштування на одужання.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

стан емоційного здоров’я, захворювання ЛОР-органів, терапія сміхом


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Балашенко М.І. Психоемоційне здоров'я в контексті психоемоційних розладів при захворюваннях ЛОР-органів і теоретико-методичні підходи до їх вивчення та оцінки. European Journal of Education and Applied Psychology. 2021. № 1–2. Р. 14–18. DOI: 10.29013/EJEAP-21-1.2-14-18.
2. Боковець О.І. Емоційний інтелект як ресурс психічного здоров’я. Габітус. 2022. Вип. 37. С. 68–75. URI: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/47957 (дата звернення: 06.12.2022).
3. Кісарчук З.Г., Омельченко Я.М., Лазос Г.П. Технології психотерапевтичної допомоги постраждалим у подоланні проявів посттравматичного стресового розладу : монографія. Київ : Слово, 2020. 178 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/722181/1/Monograph2020_labpsychother.pdf (дата звернення: 27.11.2022).
4. Кічук А.В. Емоційно-особистісні особливості психологічного здоров’я студента у психологічному дискурсі. Наука і освіта. 2019. № 1. С. 45–51. DOI: 10.24195/2414-4665-2019-1-6.
5. Маркіна Н.В. Емоційне здоров’я особистості. Фізичне виховання та спорт в закладах вищої освіти : матеріали ІI Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 18 грудня 2020 р. Харків, 2020. С. 188–192. URI: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/7382 (дата звернення: 23.11.2022).
6. Проблематика емоційного здоров’я студентів у контексті дослідження емоційної зрілості / О. Микитюк та ін. Молодь і ринок. 2021. № 3(189). С. 34–40. DOI: 10.24919/2308-4634.2021.228961.
7. Осадча Т.М., Руденко Л.М., Гавриленко Ю.В. Емоційний стан у підлітків з органічною патологією гортані. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2022. Вип. 42. С. 111–124. DOI:10.31392/NPU-nc.series19.2022.42.10.
8. Писарчук О. Використання гумору в умовах дистанційного навчання учнів початкової школи. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. Вип. 1. С. 51–61. DOI: 10.32782/academ-ped.psyh-2022-1.08.
9. Теслюк В.М., Теслюк В.В., Чеберяко А.В. Гумор у психічному житті людини. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 1(54). С. 167–172. DOI: 10. 33099/2617-6858 – 20 – 54– 1 – 167-172.
10. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров'я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. DOI: 10.24195/2414-4665-2021-4-3.
11. Швець А.В., Подолян Ю.В., Голінько М.І. Особливості відновлення функціонального стану військовослужбовців після черепно-мозкової травми, що поєднана з акубаротравмою. Запорізький медичний журнал. 2020. Т. 22. № 3(120). С. 329–337. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.3.204905.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.