Леся Рутьян. Організаційно-змістові умови боротьби з домашнім насильством над жінками.

// Наука і освіта.  2022.  №1. 48-54.

Леся Рутьян,
аспірант кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2А,


ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ УМОВИ БОРОТЬБИ З ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ НАД ЖІНКАМИ


АНОТАЦІЯ:

Діагностичний аналіз стану домашнього насилля над жінкам показав, що означену проблему слід розгля-дати як наукове поняття. Репрезентовано суспільну думку стосовно актів сімейного насилля над жінками. Описано усвідомленість членів суспільства стосовно характерних особливостей досліджуваного феномена. Розкрито значимість мотивації у боротьбі з сімейним насильством. Констатовано реальний стан сформованості фахових знань і умінь для профілактики домашнього насильства над жінками. Метою статті - теоретично обґрунтувати організаційно-змістові умови профілактики домашнього насильства над жінками (інформаційно-роз’яснювальна соціально-психологічна робота з кривдниками; міжвідомча взаємодія у соціаль-но-психологічній роботі з жертвами домашнього насильства; актуалізація правової компетентності у жертв домашнього насильства через неформальну освіту). Визначено структуру соціально-педагогічної профілакти-ки домашнього насильства над жінками, яка складається з компонентів, таких як: організаційний, процесуальний, реабілітаційний; критерії (управлінський, діяльнісний, профілактичний) і показники (організаційний компонент: виявлення акту насильства, повідомлення до правоохоронних органів, повідомлення до Управління праці і соціального захисту населення, прийняття рішень про подальшу роботу; процесуальний компонент: своєчасне надання допомоги, перенаправлення жертв у інші відділи для отримання кваліфікаційних послуг, різноманітні види роботи з агресорами; реабілітаційний компонент: формування правової компетентності, формування рефлексії, робота з психологом, робота з соціальним працівником) соціально-педагогічної профілактики сімейного насилля над жінками. Методологічною основою дослідження складають методики, які були підібрані для пізнання жінки її власним я; які дозволили жінкам дізнатися рівень їхньої мо-тивації, обізнаності, грамотності задля формування у них цілі загальносуспільного ліквідування сімейного на-силля. Наголошено, що при проведені анкетування гарантувалася повна конфіденційність жінкам-респондентам, що дало змогу отримати об’єктивні результати. Зроблено висновок про те, що для забезпечен-ня діючої профілактики сімейного насилля над жінками необхідна співпраця всіх інституцій, тобто є необхід-ною міжвідомча взаємодія. Якісна міжвідомча взаємодія у боротьбі з сімейним насиллям, має на меті укорі-нення проблеми сімейного насильства над жінками. Всі інституції міжвідомчої співпраці (тобто місцеві спів-товариства на всіх рівнях), мають підтримувати ефективне професійне спілкування між собою. Саме профе-сійне спілкування працівників державних інституцій є показником міжвідомчої взаємодії. Використання дер-жавними інституціями спільної інформації допоможе створити чіткі і ефективні критерії для моніторингу та оцінки стану роботи суспільних установ у боротьбі з домашнім насиллям над жінками.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

насильство, організаційний компонент, процесуальний компонент, реабілітаційний ком-понент, інформаційно-роз’яснювальна соціально-психологічна робота з кривдниками, міжвідомча взаємодія, правова компетентність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Вакуліч Т. М. Психологічні фактори форму-вання віктимної поведінки жінок. Врачебное дело. 2017.№ 7. С. 16–21.
2. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВО-ОЗ). URL: https://geneva.mfa.gov.ua/posolstvo/2612-who (дата звернення: 15.03.2022).
3. Герасіна Л.М. Насильство як соціальна де-струкція. Вісник Харківського національного універ-ситету імені В.Н. Каразіна. 2015. №1148. С. 35–40.
4. Домашнє насильство в Україні: скільки в кра-їні жертв і щозагрожує кривдникам. URL: https://ukr.segodnya.ua/ukraine/domashnee-nasilie-v-ukraine-kto-stanovitsyazhertvami-i-chto-grozit-obidchikam-1099013.html (дата звернення: 15.03.2022).
5. За домашнє насильство – за ґрати: Як в Укра-їні та світі боряться зі знущанням у родиніі. URL: https://zik.ua/news/2019/11/22/za_domashnie_nasylstvo__za_hraty_yak_v_ukraini_ ta_sviti_boriatsia_zi_znushchanniam_u_rodyni_946146 (дата звернення: 15.03.2022).
6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення за- конодавства стосовно протидії насильству в сім'ї» від 25.09.2008 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/599-17 (дата звер-нення: 15.03.2022).
7. Ліщук Н. О. Жінка як жертва насильства: ак-туальні питання. Європейські перспективи. 2018. № 3. С. 195–198.
8. Ліщук Н.О. Загальносоціальна профілактика насильницьких дій щодо жінок. Підприємництво, го-сподарство і право. 2020. № 2. С.310–315
9. Огороднійчук І. А. Новітні підходи щодо фо-рмування правової компетентності майбутніх інжене-рів. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Се-рія «Педагогіка І Психологія». Педагогічні науки. 2019. № 2 (18). С. 215–219.
10. Aldarondo, E. &Mederos, F. (Eds.). Men Who Batter: Intervention And Prevention Strategies In A Diverse Society. NY: Civic Research Institute. Ch. 2, pps. 1-20.
11. Ellsberg M., Ugarte W., Ovince J., etal. Long-term change in the prevalence of intimate partner violence: a 20-year follow-up study in León, Nicaragua. British Medical Journal Global Health.2020. Р. 1-12.

         

       
   
   
         

 

©2022 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.