// Наука і освіта. – 2021. – №4. – 23-29.

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ МОЖЛИВОСТЕЙ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВ ЕМОЦІЙНОГО
ЗДОРОВ'Я УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КОРОНАВІРУСНОЇ ПАНДЕМІЇ

У статті розглядаються можливості вивчення психологічних основ емоційного здоров'я осіб, задіяних в навчальну діяльність в умовах пандемії COVID-19. Показано, що психологічні основи емоційного здоров'я тривалий час побічно вивчалися в рамках проблеми психічного здоров'я. В останні роки розширилися дослідження, де самостійно предметом стають різні аспекти емоційного здоров'я. Проте нерідко здійснюються спроби розкрити його зміст, лише спираючись на окремі ознаки, такі як тривожність, агресивність та ін. До того ж є неоднозначні підходи до його розуміння як суто психологічного феномену. Процес пізнання цього явища показав, що особливої важливості в сучасних умовах набуває проблема емоційного здоров'я студентів та педагогів в умовах карантинних обмежень через коронавірусну епідемію та його відновлення після цієї хвороби. Узагальнено деякі фактори впливу карантинних обмежень на емоційне здоров'я. При цьому фіксуються як позитивні, так і негативні тенденції в його прояві. Відзначено, що проблема психологічних основ емоційного здоров'я різних осіб, залучених до навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії, незважаючи на її актуальність для теорії і практики сучасної психології, залишається недостатньо вивченою. У представлених дослідженнях нами емоційне здоров'я розглядається як специфічне оцінне суб'єктивне відображення функціонування почуттєвої сфери у людини від відносно позитивно-комфортного до негативно-дискомфортного стану в різних умовах її життєдіяльності. На основі виконаної роботи побудовано умовну концептуальну модель комплексного дослідження психологічних основ емоційного здоров'я, в змісті якої провідними виступили такі компоненти, як: фактори впливу, ознаки прояву, змістові характеристики, профілактичні та корекційні засоби. Отримано попередні емпіричні дані відносно особливостей емоційного здоров'я в осіб через 60 днів з моменту початку хвороби на COVID-19. Виділено специфічні ознаки емоційної сфери, що характеризують осіб, які перенесли стрес в легкій, середній та складній формах. Показано, що ті, хто його перенесли в складній та середній формах через 60 днів фактично не відновили стан емоційного здоров'я. Що стосується тих, хто мав легку його форму прояву, то у них відмічені тенденції до відновлення стану емоційного здоров'я.

емоційне здоров'я, фактори, стреси, властивості, стани, компоненти, концептуальна модель, COVID-19.

1. Кічук А. В. Емоційно-особистісні особливості психологічного здоров’я студента у психологічному дискурсі. Наука і освіта. 2019. №1. С. 45–51.
2. Мантэк Чиа, Дина Саксер: Эмоциональное здоровье: Трансформация отрицательных эмоций в жизненную силу. Перевод с анг. Гончарова. Москва: ООО Издательство «София», 2012. 224 с.
3. Тарабакина Л. В. Эмоциональное здоровье как предмет социально-психологических исследований. Теория и практика общественного развития. Краснодар, 2015. №8. С. 250–252.
4. Фаустова И. В., Комлик Л. Ю. К вопросу эмоционального здоровья современных детей старшего дошкольного возраста. Психология образования в поликультурном пространстве. Елец: Елецкий государственный университет им. И.А. Бунина, 2019. №4(48). С. 39–46.