// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 38-45.

Інесса Візнюк,
доктор психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Наталія Ордатій,
асистент кафедри медичної психології та психіатрії,
психіатр Військово-медичного клінічного центру
Центрального регіону Вінницького національного меморіального університету імені Пирогова,
аспірант кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Ордатій Анатолій,
кандидат медичних наук, підполковник медичної служби
Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону
вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, Україна

ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ СТУДЕНТІВ
ВДПУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

У статті розглянуто основні проблеми, що відображають формування у людей адекватної екологічної свідомості, що зараз є таким суперечливим і складним процесом у теоретичному та практичному суттєвому вимірах, особливо під час пандемії COVID-19. Сучасні екологічні проблеми сучасності враховують, до речі, всю сферу суспільного життя людини. Метою статті є вивчення рівня тривожності ознак-станів у студентів-медиків в екологічному середовищі пандемії COVID-19 в умовах дистанційного навчання у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Дослідження включало такі методи, як: узагальнення, порівняння, синтез і конкретизація з використанням таких психодіагностичних прийомів: Spilberg’s State-Trait Anxiety Inventory (STAI) модифікований Дж. Ханіним, авторська анкета, яка містила 11 додаткових запитань про задоволеність онлайн-навчанням. Емпірично встановлено, що серед екологічно деструктивних факторів, що впливають на психічне здоров’я людини, є рівень ідентифікації стану тривоги. У структурі патологічних змін для визначення рівня тривожності переважають психічні розлади донозологічного характеру, засновані на переліку прикордонних явищ між нормою і патологією у взаємодії з навколишнім середовищем, які викликають різноманітні прояви соціально-психологічної дезадаптації в онлайн навчання. У висновках зазначено, що екологічність освітнього середовища зумовлена потребами особистості у оволодінні знаннями про природу та в ефективному співіснуванні з нею, а також у підвищенні рівня знань учнів про проблеми її охорони. Екологічна освіта має сприяти не лише розвитку курсу в частині вивчення дисципліни, а й формуванню екологічної свідомості та культури гуманістичного типу з метою адаптації студентів до сучасних умов.

еко-середовище, екологічні чинники, пандемія вірусу COVID-19, дистанційне навчання, екологічна освіта.

1. Візнюк, І. М. Впровадження ПККПТ в освітньо-інформативне середовище дистанційного навчання за програмою «Macromedia flash». Технології розвитку інтелекту. Київ, 2019. №3(24). С. 23–46.
2. Гуревич, Р. С. Формування освітнього інформаційного середовища для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах : монографія. Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015. С. 234–271.
3. Екологічна свідомість. Філософський енциклопедичний словник. В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 742 с.
4. Калуга, В. Ф. Екологія свідомості. Київ: Міленіум, 2010. 154 c.
5. Максименко, С.Д. Генезис существования личности. Київ : Издательство ООО «КММ», 2006. 240 с.
6. Acquadro Maran D., & Begotti T. A Circle of Violence: Are Burnout, Disengagement and Self-Efficacy in Non-University Teacher Victims of Workplace Violence New and Emergent Risks? Applied Sciences, 2020. 10(13), 4595.
7. Andrews B., Watson P. J., Chen Z. J., & Morris R. J. Postmodernism, positive psychology and post-traumatic growth within a Christian ideological surround. The Journal of Positive Psychology, 2017. №12(5). Рр. 489-500.
8. Chen G., & Olsen J. A. Filling the psycho-social gap in the EQ-5D: the empirical support for four bolt-on dimensions. Quality of Life Research, 2020.
9. Dagani J., Buizza C., Ferrari C., & Ghilardi A. Psychometric validation and cultural adaptation of the Italian medical student stressor questionnaire. Current Psychology, 2020.
10.Engel-Yeger B.. The role of poor motor coordination in predicting adults’ health related quality of life. Research in Developmental Disabilities, 2020. №103, 103686.
11.Fierro-Suero S., Almagro B. J., & Sáenz-López P. Validation of the Achievement Emotions Questionnaire for Physical Education (AEQPE). International Journal of Environmental Research and Public Health, 2020. №17(12), 4560.
12.Grub E., Wydra G., Kaefer M., & Koellner V. Changes of Motor Balance in the Course of an Inpatient Psychosomatic Rehabilitation. Die Rehabilitation, 2017. 56(6). Рр. 389-396.
13. Ordatiy, N. M. Conceptual bases of Influence of Environment on Ecological Consciousness of the Person. Conference Proceedings of the 1st International Conference, September. 2021. №17. Р. 4–9.