// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 27-33.

Cвітлана Доскач,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри психології,
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6611-4052,
Любов Костик,
кандидат філологічних наук, асистент, практичний психолог,
асистент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
вул. М. Коцюбинського, 2, м. Чернівці, Україна,
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9699-8607

ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ
НА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ ТА ПОВЕДІНКУ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

У статті представлено теоретичний аналіз інформаційно-маніпулятивного впливу на суспільно-політичну свідомість та поведінку сучасної молоді. Погляд на свідомість, з психолого-політичної точки зору, дає можливість розглядати інформаційні технології як важливий атрибут впливу на політичну свідомість. Аналіз психологічних складових інформаційно-маніпулятивних технологій, що визначаються як: панування над духовним станом особистості, нав’язування думок, ідей, установок, цінностей та управління її поведінкою в інтересах суб’єкта впливу. У контексті вивченої проблематики розкрито роль ЗМК у політичних процесах суспільства, де вони виступають як засіб маніпулятивного впливу, що спрямований на трансформацію політичної свідомості молодої людини. Основними чинниками впливу на політичну свідомість молоді є: надання права відредагувати, додаючи власні домисли; спотворення інформації; подання неправдивої інформації; замовчування про головні події; використання «закону випередження». Разом із тим, основна причина ефектів інформаційно-маніпулятивного впливу криється в особистісній площині, де важливим є: вміння критично мислити, аналізувати, інтерпретувати, оволодіння інтелектуальним потенціалом у відстоюванні власної думки, докладання вольових зусиль у досягненні мети, використання оптимальних засобів комунікативного впливу через застосування оптимальних механізмів у свідомості думок та дій, що відповідають ситуації. Визначені методи ефективної протидії інформаційно-маніпулятивним впливам, серед яких головним є здатність розподіляти інформацію в асоціативному просторі, коли конструюють відсутність перетинання обговорюваних подій шляхом асоціативного зв’язування з іншими не пов’язаними між собою подіями. Завдяки ефективним підходам, сучасна молодь має можливість перестати бути «пасивною масою», а перетворитися на активних діячів, які відстоюють свою думку, приймають самостійні рішення та формують власні моделі поведінки.

політична свідомість, політична поведінка, психолого-політичні складові, маніпулятивний вплив, політичне маніпулювання, інформаційні технології, засоби масової комунікації.

1. Бойко О. Д. Політичне маніпулювання: навч. посібн. Київ: Академвидав, 2010. 432 с.
2. Борецкий Р. Бермудский треугольник ТВ. (Формирование пропагандистской направленности массовой информации (Манипуляция)). Москва, 1998. 264 с. URL: http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b _id=609&c_id=7278
3. Галлін Д. С. Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики. Київ: Наука, 2008. 320с. URL: https://sites.google.com/site/mediasistemy /course02
4. Головатий М. Ф. Масова стихійна поведінка в дзеркалі сучасної політичної психології: анатомія явища. Наук. часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2014. С. 28–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_ 2014 Spets.vip._7
5. Гриценко О. М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурологічний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : 23.00.03. Київ: Нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Ін-т журналістики, 2003. 31 с.
6. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. 3-е изд., испр., перераб. Санкт-Петербург: Речь, 2003. 292 с.
7. Зелинский С. А. Манипуляции массами и психоанализ. Манипулирование массовыми психическими процессами посредством психоаналитических методик. Санкт-Петербург: Издательско-Торговый Дом «СКИФИЯ», 2008. 248 с.
8. Інтеракційна психологія влади. За ред. В. Васютинського. Київ: Вид-во Київ. славіст. ун-ту, 2005. 492 с.
9. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. [перераб. изд.]. Москва: Эксмо, 2007. 857 с.
10. Карлова В. В. Вплив засобів масової інформації на формування української національної свідомості. Державне управління: теорія та практика, 2007. №2. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007- 2/txts/07kvvunc.htm
11. Ларсен С. У. Теория и методы в современной политической науке: Первая попытка теоретического синтеза. Москва: РОССПЭН, 2009. 751 с. 7
12. Лебон Г., Тард Г. Психология толп. Мнение и толпа. Сост. А. К. Боковиков. Москва: Изд-во Ин-та психологии РАН: КСП, 1998. С. 122–254.
13. Луков В. А. Теории молодежи : Междисциплинарный анализ. Москва: Канон + РООИ «Реабилитация», 2012. 528 с.
14. Рибак І.В. Інформаційно-комунікативні виміри сучасного політичного маніпулювання. Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Київ: Ін.-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. Вип. 57. С. 565-572.
15. Сорокина Е., Федотченко Ю., Чабаненко К. В социальных сетях. Twitter – 140 символов самовыражения. Санкт-Петербург: Питер, 2011. 144 с.
16. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак, 2003. 448 с.
17. Чалдини Р. Психология влияния. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 288 с.
18. Kusheva G. Linguistic Manipulation in Print Tabloid Editions: Some Methodological Implications for Media Classes Media education – mediaobrazovanie. Vol. 1. P. 123–128, 2020.
19. Manipulating Democracy: Democratic Theory, Political Psychology, and Mass Media. [ed. by W. Le Cheminant, J. M. Parrish]. NY: Routledge, 2011. 258 p.
20. Yuzhanin M. A. The specifics of manipulative influence in contemporary social interactions and communications: orcid Amazonia investiga. Т. 9, Vol. 26, P. 125– 133, 2020.