Марія Бондаренко, Валентина Куровська, Артем Охрей, Ольга Подпалова, Євдокія Решетнік. Проблеми дистанційного навчання студентів-медиків під час пандемії covid-19.

// Наука і освіта.  2021.  №1. 19-26.

Марія Бондаренко,
кандидат біологічних наук,
асистент кафедри анатомії та патологічної фізіології,
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2, Київ, Україна,
Валентина Куровська,
кандидат медичних наук,
асистент кафедри фундаментальної медицини,
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2, Київ, Україна,
Артем Охрей,
кандидат біологічних наук,
асистент кафедри анатомії та патологічної фізіології,
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2, Київ, Україна,
Ольга Подпалова,
асистент кафедри фундаментальної медицини,
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2, Київ, Україна,
Євдокія Решетнік,
кандидат біологічних наук,
асистент кафедри анатомії та патологічної фізіології,
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
проспект Академіка Глушкова, 2, Київ, Україна


ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19


АНОТАЦІЯ:

Традиційно практична складова займає значну частину в медичній освіті. Однак, під час карантину, зумовленого пандемією COVID-19, навчальний процес перейшов на дистанційний формат. Це дозволило чітко визначити його недоліки. Проаналізувати недоліки дистанційного навчання з метою формулювання висновків щодо їх усунення. Анонімне опитування було проведено серед студентів для визначення їхньої думки щодо переходу на дистанційну форму навчання. Згідно отриманих даних, більшість студентів (58,2%) відмітили зниження рівня знань, отриманих дистанційно впродовж карантину. Важливість контакту з викладачами та отримання від них завдань впродовж карантину відмітили 79,6% респондентів. Тільки незначна частина студентів (12,2%) оцінили дистанційне навчання позитивно. Більшість із них (75,5%) не можуть уявити ізоляцію без використання сучасних засобів комунікації, однак, у випадку неможливості їх використання, 43,8% опитуваних відмітили, що вони читали б книжки. Це піднімає вкрай важливе питання про залежність навчального процесу від електричної енергії. Більш ніж половина студентів, відмітили, що стан їхнього здоров’я (65,3%) та настрій (57,1%) погіршились. Приблизно половина студентів проводили свій вільний час, граючи в комп’ютерні ігри (42,5%) та відчували тугу за рідними (45,9%). Ці ознаки є компонентами дистресу, що опосередковано впливає на здатність до навчання. Під час дистанційного навчання вкрай важливим є забезпечення максимального аудіо- та відео зв’язку між студентами та викладачами. Необхідне функціонування системи психологічної допомоги студентам. Для студентів медиків повинно бути передбачене аудиторне навчання, з дотриманням усіх протиепідемічних заходів. Тривалість та формат online лекцій, практичних та лабораторних занять повинені відрізнятися від аудиторних.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

студенти-медики, дистанційне навчання, карантин, пандемія COVID-19.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Abbasi, S., Ayoob, T., Malik, A., Memon, S. I. (2020). Perceptions of students regarding E-learning during Covid-19 at a private medical college. Pak J Med Sci., 36 (COVID19-S4), 57–S61. DOI: https://doi.org/10.12669/pjms.36.COVID19- S4.2766 [in English].
2. Birks, M., Cant, R., Al-Motlaq, M., Jones, J. (2011). “I don't want to become a scientist’’: undergraduate nursing students' perceived value of course content. Australian Journal of Advanced Nursing, 28 (4), 20–27 [in English].
3. Burghardt, N. S., Park, E. H., Hen, R., Fenton, A. A. (2012). Adult‐born hippocampal neurons promote cognitive flexibility in mice. Hippocampus, 22 (9), 1795–1808. DOI: https://doi.org/10.1002/hipo.22013 [in English].
4. Butler, A. J., & James, K. H. (2013). Active learning of novel sound-producing objects: motor reactivation and enhancement of visuo-motor connectivity. Cognitive Neuroscience, 25 (2), 203–218. DOI: https://doi.org/10.1162/jocn_a_00284 [in English].
5. Chai M. Tyng, Hafeez U. Amin, Mohamad N. M. Saad, Aamir S. Malik (2017). The Influences of Emotion on Learning and Memory. Frontiers in Psychology, 8 (1454). DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01454 [in English].
6. Fields, R. D. (2008). White matter in learning, cognition and psychiatric disorders. Trends Neurosci., 31 (7), 361–370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tins.2008.04.001 [in English].
7. Keskin, S., & Yurdugül, H. (2019). Factors Affecting Students’ Preferences for Online and Blended Learning: Motivational Vs. Cognitive. European Journal of Open, Distance and E-Learning, 22 (2), 72–86. DOI: https://doi.org/10.2478/eurodl-2019-0011 [in English].
8. Kim, E. J., Pellman, B., Kim, J. J. (2015). Stress effects on the hippocampus: a critical review. Learning & Memory, 22 (9), 411–416. DOI: https://doi.org/10.1101/lm.037291.114 [in English].
9. Kumar, S., McLean, L., Nash, L., Trigwell, K. (2017). Incorporating active learning in psychiatry education. Australas Psychiatry, 25 (3), 304–309. DOI: https://doi.org/10.1177/1039856217689912 [in English]
10. Marchand, G. C., & Gutierrez, A. R. (2012). The role of emotion in the learning process: Comparisons between online and face-to-face learning settings. The Internet and Higher Education, 15 (3), 150–160 [in English].
11. McKenzie, I. A., Ohayon, D., Li, H., Paes de Faria, J., Emery, B., Tohyama, K., et al. (2014). Motor skill learning requires active central myelination. Science, 346 (6207), 318–322. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1254960 [in English].
12. Meo, S. A., Abukhalaf, A. A., Alomar, A. A., Sattar, K., Klonoff, D. C. (2020). COVID-19 Pandemic: Impact of Quarantine on Medical Students’ Mental Wellbeing and Learning Behaviors. Pak J Med Sci., 36(COVID19- S4), 43–48. DOI: https://doi.org/10.12669/pjms.36.COVID19- S4.2809 [in English].
13. Muthuprasad, T., Aiswarya, S., Aditya, K. S., Girish, K. Jha. (2020). Students’ Perception and Preference for Online Education in India During COVID-19 Pandemic. Available at SSRN. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.3596056 [in English]
14. Paechter, M. (2010). Online or face-to-face? Students' experiences and preferences in e-learning. The Internet and Higher Education, 13 (4), 292–297. DOI: https://doi.org/10.1016/J.IHEDUC.2010.09.004 [in English].
15. Pei, L., & Wu, H. (2019). Does online learning work better than offline learning in undergraduate medical education? A systematic review and meta-analysis. Medical Education Online, 24 (1), 1666538. DOI: https://doi.org/10.1080/10872981.2019.1666538 [in English].
16. Penke, L., Maniega, S. M., Bastin, M. E., Valdes Hernandez M. C., Murray, C., Royle, N. A., et al. (2012). Brain white matter tract integrity as a neural foundation for general intelligence. Mol Psychiatry., 17 (10), 1026–1030. DOI: https://doi.org/10.1038/mp.2012.66 [in English].
17. Prince, M. (2004). Does active learning work? A review of the research. J. Eng. Educ., 93 (3), 223–231. DOI: https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x [in English].
18. Vaughan, N. D., Garrison, D. R., ClevelandInnes, M. (2013). Teaching in Blended Learning Environments: Creating and Sustaining Communities of Inquiry. Edmonton, AB: AU Press [in English].
19. Wynter, L., Burgess, A., Kalman, E., Heron, J. E., Bleasel, J. (2019). Medical students: what educational resources are they using? BMC Med Educ., 19 (1), 36. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-019-1462-9 [in English].
20. Zepke, N., Lea, L., Butler, P. (2010). Student engagement: what is it and what influences it. Teaching and Learning Research Initiative. Crown; http://www.tlri.org.nz/sites/default/files/projects/9261-Introduction.pdf [in English].

         

       
   
   
         

 

©2023 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.