Юрій Черножук, Ірина Узун. Психологічні інгібітори інтелекту майбутніх педагогів.

// Наука і освіта.  2021.  №1. 12-19.

Юрій Черножук,
доцент кафедри загальної та диференціальної психології,
Ірина Узун,
магістрант кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна


ПСИХОЛОГІЧНІ ІНГІБІТОРИ ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ


АНОТАЦІЯ:

У статті представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення психологічних інгібіторів інтелекту студентів, які у майбутньому будуть працювати педагогами. Аналіз літератури за темою роботи дозволив уточнити зміст основних психологічних явищ, що вивчаються, обрати параметри, що репрезентують інтелект на формально-динамічному та змістовно-особистісному рівнях, а також психологічні властивості, які гіпотетично можуть бути інгібіторами інтелекту майбутніх педагогів. Кореляційний аналіз довів: 1) складний та неоднозначний характер взаємозв’язків між параметрами, що досліджуються; 2) від’ємний характер зв’язків низки показників загального і соціального інтелекту з показниками тривожності та агресивності, та додатний з показниками конфліктостійкості; 3) серед низки конітивностильових показників лише показники стилю «полезалежність-поленезалежність» мають значущі від’ємні зв’язки з гіпотетичними інгібіторами інтелекту (показник особистісної тривожності). Виходячи з мети та завдань дослідження було створено 6 груп майбутніх педагогів, які за результатами відповідних психодіагностичних методик відрізняються різною вираженістю показників тривожності, агресивності та конфліктостійкості. Перша – досліджувані з низьким рівнем тривожності (НТ) – 10 осіб, друга з високим рівнем тривожності (ВТ) – 10 осіб, третя група – з низьким рівнем агресивності – 10 осіб (НА), четверта – з високим рівнем агресивності (ВА) – 10 осіб, п’ята група – досліджувані з високим рівнем конфліктостійкості (ВК), шоста – з низьким (НК). За допомогою якісного аналізу були отримані відомості про індивідуально-типові особливості інтелекту осіб з різним рівнем зазначених властивостей, проведене їх порівняння. Майбутні педагоги з високою тривожністю, високою агресивністю, низькою конфліктостійкістю поступаються колегам з протилежними характеристиками за низкою параметрів загального та соціального інтелекту. Як показали результати спостереження та бесід із зазначеними досліджуваними, це призводить до суттєвих проблем у їхньому професійному становленні, створює для них певні труднощі в різних сферах життя. Якісний аналіз показав, що тривожність, агресивність і конфліктостійкість можуть виступати як інгібітори інтелекту. Однак, поперше, це залежить від їх вираженості (в якості інгібіторів можуть виступати висока тривожність, висока агресивність і низька конфліктостійкість), по-друге, якщо тривожність виконує функцію інгібітора як на когнітивно-стильовому, так і на змістовно-особистісному рівнях інтелекту, то агресивність і конфліктостійкість лише на останньому. Крім того, їхній вплив торкається соціальниого інтелекту і на відміну від тривожності не поширюється на загальний інтелект.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інтелект, загальний інтелект, соціальний інтелект, когнітивні стилі, інгібітори інтелекту, майбутні педагоги.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология: Учебник для вузов. Москва: ЮНИТИ. 1999. 551 с.
2. Білоус Р. М., Белова А. В. Психологічні особливості соціального інтелекту в юнацькому віці. Наукa і освіта. 2016. №7. С. 11–15.
3. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. Санкт-Петербург: «Питер», 2007. 368 с.
4. Егорова М. С. Проблема зависимостинезависимости от поля и возможность ее исследования в генетике поведения. Вопросы психологии. 1981. № 4. С.161–168.
5. Змановская Е. В. Девиантология. Москва: «Академия», 2003. 288 с.
6. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. Санкт-Петербург: Питер, 2009. 448 с. 
7. Любимова Т. А. Менталитет или интеллект: настоящее и будущее российского микропредпринимательства. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 2. С 20–25.
8. Поескова Г. И. Факторы, влияющие на интеллект ребенка. Молодой ученый. 2014. № 1. С. 564–566.
9. Синявський В. К., Сергеєнкова О. П. Психологічний словник. За ред. Н. А. Побірченко. Київ. Наук. світ. 2007. 274 с.
10. Санникова О. П. Феноменология личности. Одесса: СМИЛ, 2003. 256 с.
11. Холодная М. А. Психология интеллекта: Парадоксы исследования. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 272 с.
12. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 384 с.
13. Goleman D. Social intelligence: The new science of human relationships. New York: Bantam Books. 2006. 403 pp.
14. Sternberg R. Practical intelligence in everyday life. New York: Cambridge university press. 2000. 306 pp.

         

       
   
   
         

 

©2023 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.