Олександр Плиска, Лариса Харченко, Михайло Груша, Ірина Кондраток, Ігор Шкробанець. Контрастна чутливість як метод раннього виявлення порушень рефракції в школярів різного віку.

// Наука і освіта.  2020.  №3. 39-47.

Олександр Плиска,
доктор медичних наук, професор,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
Лариса Харченко,
аспірант кафеди біології,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
Михайло Груша,
кандидат медичних наук, доцент,
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
вул. Б. Шевченка, 13, м. Київ, Україна,
Ірина Кондраток,
магістр кафедри біології,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
Ігор Шкробанець,
доктор медичних наук, професор,
Національна академія медичних наук України,
вул. Герцена,12, м. Київ, Україна


КОНТРАСТНА ЧУТЛИВІСТЬ ЯК МЕТОД РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ
РЕФРАКЦІЇ В ШКОЛЯРІВ РІЗНОГО ВІКУ


АНОТАЦІЯ:

Мета дослідження – визначити стан рефракційно-акомодаційної системи та показники контрастної чутливості у школярів різних вікових груп. У роботі використано схему вікової періодизації людини, що враховує анатомічні, фізіологічні та соціальні фактори. Гостроту зору досліджували за допомогою таблиць Головіна-Сивцева. Для визначення контрастної чутливості використовували таблиці контрастних оптотипів. Встановлено, що з віком спостерігається наростання частоти клінічно значущих випадків міопії як у дівчаток, так і у хлопчиків. Частота її виявлення (33,74%; n=251) у школярів, що брали участь в нашому дослідженні, майже вдвічі перевищує частоту виявлення гіперметропії (17,20%; n=128). Загальні тенденції щодо погіршення стану контрастної чутливості в цілому відповідали змінам у стані рефрактерного апарату в групах учнів жіночої та чоловічої статі та мали тотожній характер. Виявлено, що в групу обстежених, що має індекс контрастної чутливості в межах 0–2, потрапляє 73,04% від загальної кількості осіб жіночої статі та 72,0% від загальної кількості осіб чоловічої статі, що належать до різних вікових груп, у яких виявлено порушення рефракції. Отже, серед школярів жіночої та чоловічої статі характерно статистично значуще збільшення частоти клінічних значущих випадків погіршення стану рефракційно-акомодаційної системи при переході від молодших до старших вікових груп. При цьому з віком спостерігається зростання кількості випадків гіперметропії у дівчат без наявності такої тенденції у хлопчиків. Подібна закономірність виявлена в цих вікових групах учнів при аналізі стану контрастної чутливості зору з використанням таблиці контрастних оптотипів. Схожість тенденцій у збільшенні частоти клінічно значущих випадків порушень стану контрастної чутливості та рефракційно-акомодаційної системи дозволяє припустити, що таблиці контрастних оптотипів можна використовувати як ранній метод доклінічної діагностики порушень рефракції у дітей шкільного віку. При цьому дослідження контрастної чутливості у школярів з використанням скринінгового методу можна проводити вчителям, середньому медичному персоналу під час уроків з анатомії і фізіології людини, фізики, екології. Водночас залишаються невизначеними юридичні та організаційні особливості застосування даної методики вчителями, за допомогою якої можна легко і швидко дослідити та оцінити функціональний стан зорового аналізатора учнів.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 контрастна чутливість, зоровий аналізатор, міопія, гіперметропія, порушення рефракції, профілактика порушень зору у дітей.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бондаренко С. Тренування зорового аналізатора учнів 11–12 років при роботі з комп’ютером. Наукові записки. 2007, 3, 80–3.
2. Костецька А. О. Медико-організаційна технологія оптимізації моніторингу порушень зору у школярів: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.02.03. Київ, 2014. 26 с.
3. Орлова С. Н., Осипов Г. И. Коррекция зрения. Новосибирск: Сибмедиздат НГМУ, 2006. 226 с.
4. Петрюк С. Є. Вплив патологічних станів дітей на навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 27. С. 207–214.
5. Риков С. О., Савіна О. М. Проблеми спадкової патології очей у дітей і роль офтальмологів у її вирішенні. Таврический медико-биологический вестник. 2012. 15, № 4 (60). С. 328–331.
6. Ферфильфайн И. Л. Близорукость у детей и взрослых. Киев: Книга плюс, 2004. 104 с.
7. Харченко Л. Б., Плиска О. І., Груша М. М., Шкробанець І. Д. Визначення гостроти зору та контрастної чутливості в різних вікових группах школярів. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Том 5, № 1(23). С. 230–235.
8. Bagdonavicius V. В., Nikulin M. S. Chi-squared goodness-of-fit test for right censored data. International Journal of Applied Mathematics and Statistics. 2011. 24, 30–50.
9. Elliot D. B. Clinical Procedures in Primary Eye Care. 4 th edition. Saunders Ltd, 2013. 336 p.
10. Holden B. A., Fricke T. R., Wilson D. A., Jong M., Kovin S. N., Sankaridung P. et al. Global Prevalence of Myopia and High Myopia and Temporal Trends from 2000 through 2050. Ophtalmology. 2016, 123 (5), 1036– 1042.
11. Mourits, Daphne L., Hartong, Dyonne T., van Beek, Johannes H. M. A novel method to measure artificial eye motility. Ophthalmic Plastic & Reconstructive Surgery. 2017. Volume 33. Issue 6. Р 413–418.
12. Nikulin M. S. Chi-squared test for normality. Proceedings of the International Vilnius Conference on Probability Theory and Mathematical Statistics. 1973. V. 2. P. 119–122.
13. Villarreal M. G., Ohlsson J., Abrahamsson M., Sjstrand J. Myopisation: The refractive tendency in teenagers. Prevalence of myopia among young teenagers in Sweden. Acta Ophthalmol. Scandinavica. 2000. Vol. 78. P. 177–181.

         

       
   
   
         

 

©2021 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.