Марія Каніболоцька. Відчуття причетності вчителів як передумова успішності освітньої реформи: методичні засади дослідження.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 38-44.

Марія Каніболоцька,
кандидат психологічних наук,
науковий співробітник лабораторії психології спілкування,
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України,
вул. Андріївська, 15, м. Київ, Україна


ВІДЧУТТЯ ПРИЧЕТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОСТІ
ОСВІТНЬОЇ РЕФОРМИ: МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


АНОТАЦІЯ:

Проаналізовано проблеми управління освітніми реформами у розрізі світових практик. На основі вивчення міжнародного досвіду виокремлено передумови успішного здійснення освітніх реформ: децентралізація та автономія шкіл; ефективне лідерство адміністраторів як чинник стимулювання підтримки інноваційних змін серед педагогічної спільноти; поступовість інноваційних кроків; налагоджена комунікація та високий ступінь довіри між усіма зацікавленими сторонами; консенсус з боку учасників, а також відкритість до спілкування і толерантного обміну думками; суб’єктивне відчуття причетності учасників на всіх етапах реформування освіти. На основі результатів аналізу сучасних наукових знань встановлено, що індивіди, які відчувають себе причетними до спільноти, схильні виходити за межі особистого інтересу заради групових цілей, і реалізовувати суспільно значущі завдання. Визначено підходи до розуміння відчуття причетності педагогів та встановлено, що консолідація думок на рівні колективних інтересів і цінностей, а також позитивний афективний фон сприяють формуванню та високому прояву відчуття причетності. За допомогою анкети-опитувальника виявлено та охарактеризовано рівні прояву причетності вчителів щодо впроваджуваних реформ. Встановлено зв’язок між відчуттям причетності вчителів та їхньою готовністю, відповідно до освітньої реформи, впроваджувати компетентнісний підхід до навчання.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 освітня реформа, управління реформою, педагогічна спільнота, відчуття причетності.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Битюцкая Е. В., Базаров Т. Ю. Особенности восприятия жизненных событий людьми с разными предпочитаемыми стилями реагирования на изменения. Вопросы психологии. 2019. № 3. С. 94–106.
2. Каніболоцька М. С. Теоретичні засади дослідження соціальних мереж у контексті соціальнопсихологічного супроводу освітніх інновацій. Наука і освіта. № 7. 2016. С. 99–105.
3. Карамушка Л.М. Психологічні особливості опору змінам персоналом вищої школи. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2015. №
2. C. 35– 42.
4. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.
5. Anderson S., Leithwood K., Strauss T. Leading data use in schools: organizational conditions and practices at the school and district levels. Leadership and Policy in Schools. 2010. №. 9. Pp. 292–327.
6. Bandura A. Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review. 1977. №. 84. Pp. 191-215. DOI: https://doi.org/10.1037/0033- 295X.84.2.191.
7. Chebykin O. Ya. System-activity conception of training 21st century teachers: competence and organizational aspects. Science and Education. 2017. №10. C. 101–106.
8. Schmidta M., Datnow A. Teachers’ sensemaking about comprehensive school reform: the influence of emotions. Teaching and Teacher Education. 2005. №. 21. Pp. 949–965. DOI: 10.1016/j.tate.2005.06.006.
9. Sleegers. P. How does it feel? Teachers’ emotions in a context of change. Curriculum studies. 2006. №.1. Pp. 85-111.
10. Ungar. О. Understanding teachers’ attitude toward educational reforms through metaphors. International Journal of Educational Research. 2016. №. 77. Pp. 117–127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2016.03.008.
11. Yin C. Teacher management and educational reforms: paradigm shifts. Prospects. Vol. 39. 2009. Pp.69– 89. DOI: 10.1007/s11125-009-9113-2.
12.Zuber. J., Altrichter H. The role of teacher characteristics in an educational standards reform. Educational Assessment, Evaluation and Accountability. 2018. №. 30. Pp. 183–205. DOI: https://doi.org/10.1007/s11092- 018-9275-7.

         

       
   
   
         

 

©2021 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.