Світлана Ситнік, Олексій Чебикін. Особливості міжособистісної взаємодії психологів з різним рівнем соціального інтелекту.

// Наука і освіта.  2020.  №1. 41-48.

Світлана Ситнік,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, академік НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна


ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПСИХОЛОГІВ
З РІЗНИМ РІВНЕМ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ


АНОТАЦІЯ:

Важливим аспектом професійної діяльності психологів є міжособистісна взаємодія, ефективність якої залежить від багатьох факторів. Одним із них може бути соціальний інтелект. Дослідження зв’язку між соціальним інтелектом і особливостями міжособистісної взаємодії може вказати на можливості підвищення професійної майстерності психологів, завдяки активізації їх соціального інтелекту, який ми передбачаємо пов'язаний з рівнем міжособистісної взаємодії. Ця взаємодія є важливим компонентом професіоналізму психолога. Мета статті полягала у вивчені зв’язку особливостей міжособистісної взаємодії психологів з різним рівнем соціального інтелекту та їх індивідуально-психологічними особливостями. Методами дослідження виступили теоретичні та експериментальні. До останніх належать наступні методики: «Дослідження соціального інтелекту» (Дж. Гілфорд), «16-PF особистісний опитувальник» (Р. Кеттелл), «Оцінка міжособистісної взаємодії» (С. В. Ситнік). У статі розглядаються зв’язки показників міжособистісної взаємодії з соціальним інтелектом і характерологічними рисами особистості. Міжособистісна взаємодія включає в себе такі показники, як первинний контакт, міжособистісне спілкування, міжособистісні відносини. Достатній рівень розвитку соціального інтелекту пов'язаний з ефективною міжособистісною взаємодією. Визначені прямі зв’язки показників міжособистісної взаємодії з такими рисами особистості, як товариськість, емоційна стабільність, сміливість, довірливість, практичність, спокій. Зворотні зв’язки з такими рисами, як недоброзичливість, дратівливість, низька толерантність щодо фрустрації, сором’язливість, соціальна пасивність, жорстокість, тривожність, невпевненість у собі. Досліджено, що високий рівень соціального інтелекту виступає умовою для розвитку всіх етапів міжособистісної взаємодії. Досліджуваним, здатним до здійснення міжособистісної взаємодії на високому рівні, притаманні такі риси, як товариськість, довірливість, врівноваженість, сміливість, емоційна стабільність. Особи з низьким рівнем міжособистісної взаємодії часто проявляють: емоційну нестійкість, соціальну пасивність, замкнутість, недоброзичливість, дратівливість, підозрілість. Отриманні результати мають значення для психологічної підготовки психологів, як представників соціономічних професій, з метою реалізації себе у професійній діяльності.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

міжособистісна взаємодія, соціальний інтелект, індивідуально-психологічні особливості, характерологічні риси особистості.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бодалев А. А. Об одаренности человека как субъекта общения. Психология. 1999. № 1. С. 24-29.
2. Савенков А. И. Структура социального интеллекта. Современная зарубежная психология. 2018. Том 7, № 2. С. 7–15.
3. Сергиенко Е. А. Модель психического в онтогенезе человека. Москва: Институт психологии РАН, ИП РАН, 2009. 700 с.
4. Сеткова Н. А. Взаимосвязь самореализации и социального интеллекта у представителей профессии типа «Человек-Человек». Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2009. №4. С. 288–293.
5. Ушаков Д. В. Социальный интеллект как вид интеллекта. Социальный интеллект. Теория, измерение, исследования / под ред. Д. В. Ушакова, Д. В. Люсина. Москва: Институт психологии РАН. 2004. С.11– 29.
6. Юркевич В. С. Интеллектуальная одаренность и социальное развитие: противоречивая связь. Современная зарубежная психология. Электронный ресурс. 2018, Том 7, № 2. С.28–38.
7. Argyle М. The psychology of interpersonal behavior. Harmondsworth, Penguin books, 1990. 279 p.
8. Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory R. Bar-On, J. D. A. Parker (Eds.). Handbook of emotional intelligence. San Francisco: Jossey-Bass. 2000. Pp. 363–388.
9. Brown L.T., Anthony R.G. Continuing the search for social intelligence. Personality and Individual Differences. 1990. 11. Pp. 463–470.
10. Cantor N., Harlow R. Social intelligence and personality: Flexible life-task pursuit. Personality and intelligence. 1994. Pp. 137–168.
11. Gardner H. Multiple intelligences. N.Y.: Basic Books, 1993. 721 р.
12. Guilford J. P.The Nature of Human Intelligence. N.Y.: Science Books, 1967. 521 p.
13. Mayer J. D. Emotional intelligence: Theory, Findings, and Implications / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15. № 3. Pp. 197–215.
14. Sternberg R. J. The triarchic mind: A new theory of human intelligence. N.Y.: Penguin Hooks, 1988. 568 р.
15. Thorndike E. L. The psychology of wants, interest and attitudes. London: University Press, 1939. 568 p.

         

       
   
   
         

 

©2021 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.