2019-4-doc

Естелла Чижик, Олександр Чижик, Брайан Берджес, Мелін Танмаджо, Деррік Сенг, Мірна Ернандес. Відео-тренінг для забезпечення професійного розвитку вчителів початкових класів.

// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 5-15.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-4-1

Естелла Чижик,
професор педагогічної освіти,
Олександр Чижик,
професор педагогічної освіти,
Брайан Берджес,
cтудент кафедри психології,
Мелін Танмаджо,
бакалавр з психології,
Деррік Сенг,
cтудент кафедри психології,
Мірна Ернандес,
бакалавр з психології,
Державний університет Сан-Дієго,
вул. Кемпаніл Драйв, 5500, Сан-Дієго, Каліфорнія, США

ВІДЕО-ТРЕНІНГ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО
РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

АНОТАЦІЯ:

Програми педагогічної освіти прагнуть удосконалити свою клінічну практику для майбутніх вчителів. Відео-тренінг дозволяє університетським фахівцям можливість надавати конструктивний зворотний зв’язок майбутнім вчителям. Більшість досліджень відео-тренінгу зосереджуються на тому, як програма допомагає майбутнім вчителям помітити аспекти їхнього навчання. Мало досліджень присвячено типам університетських зворотних зв’язків, які забезпечують своїх майбутніх вчителів. Ця робота досліджує як здійснюється університетський зворотний зв’язок і яким чином він змінює курс програми та його вплив на підсумкову оцінку на основі ефективності. На основі зворотного зв’язку 16 університетських фахівців для 124 майбутніх вчителів початкових класів, встановлено, що університетські зворотні зв’язки мають тенденцію бути більш позитивістськими, ніж конструктивними. Навички вибору, на яких фахівці зосереджувались, модулювались у часі та асоціюються з роботою майбутніх вчителів на підсумковій оцінці ефективності. Висновки цього дослідження свідчать про те, що університетські фахівці можуть за допомогою відео-тренінгу суттєво впливати на навчальну продуктивність майбутніх вчителів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

педагогічна освіта, майбутні вчителі, університетські фахівці, навчання на основі відео, зворотний зв’язок, оцінка на основі ефективності.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Koerner, M., Rust, F., & Baumgartner, F. (2002). Exploring roles in student teaching placements. Teacher Education Quarterly, 29 (2), 35–58 [in English].
2. Authors. (2017). [Title omitted for blind review]. Teacher Education Quarterly [in English].
3. Authors. (2018). [Title omitted for blind review]. J Technology and Teacher Education [in English].
4. Tan, A. L., & Towndrow, P. A. (2009). Catalyzing student–teacher interactions and teacher learning in science practical formative assessment with digital video technology. Teaching and Teacher Education, 25(1), 61- 67 [in English].
5. Hamilton, E. R. (2012). Video as a metaphorical eye: Images of positionality, pedagogy, and practice. College Teaching, 60(1), 10-16 [in English].
6. van Es, E. A., & Sherin, M. G. (2008). Mathematics teachers’ “learning to notice” in the context of a video club. Teaching and Teacher Education, 24(2), 244-276 [in English].
7. Marsh, B., & Mitchell, N. (2014). The role of video in teacher professional development. Teacher Development, 18(3), 403-417 [in English].
8. Sun, J., & Van Es, E. A. (2015). An Exploratory Study of the Influence That Analyzing Teaching Has on Preservice Teachers' Classroom Practice. J of Teacher Education, 66(3), 201-214 [in English].
9. Voerman, L., Meijer, P. C., Korthagen, F. A., Simon, R. J. (2012). Types and frequencies of feedback interventions in classroom interaction in secondary education. Teaching and Teacher Education, 28(8) [in English].
10. Hattie, J., & Timperley, H. (2007). The power of feedback. Rev of Educ. Research, 77(1), 81-112 [in English].
11. Shute, V. J. (2008). Focus on formative feedback. Rev of Educ. Research, 78(1), 153-189 [in English].
12. Goodwin, C. (1994). Professional vision. American Anthropologist, 96(3), 606-633 [in English].
13. Mason, J. (2002). Researching Your Own Practice: The Discipline of Noticing. Psychology Press [in English].
14. Lefstein & Snell. (2011). Professional vision and the politics of teacher learning. Teaching and Teacher Education, 27(3), 505-514 [in English].
15. Stürmer, K., Könings, K., & Seidel, T. (2013). Declarative knowledge and professional vision in teacher education: Effect of courses in teaching and learning. British J of Educational Psychology,83(3), 467-483 [in English].
16. Wu, C. C., & Lee, G. C. (2004). Use of computermediated communication in a teaching practicum course. International Journal of Science and Mathematics Education, 2(4), 511-528 [in English].
17. Kennedy, A. S., & Lees, A. T. (2016). Preparing undergraduate pre-service teachers through direct and video-based performance feedback and tiered supports in early Head Start. Early Childhood Education Journal, 44(4), 369-379 [in English].
18. Gregory, A., Ruzek, E., Hafen, C. A., Mikami, A. Y., Allen, J. P., & Pianta, R. C. (2017). My teaching partner-secondary: A video-based coaching model. Theory Into Practice, 56(1), 38-45 [in English].
19. Kolman, J. S. (2018). Clinical supervision in teacher preparation exploring the practices of universityaffiliated supervisors. Action in Teacher Education, 40(3) [in English].
20. Ritter, J. K., Powell, D., Hawley, T. S., & Blasik, J. (2011). Reifying the ontology of individualism at the expense of democracy: An examination of university supervisors’ written feedback to student teachers. Teacher Education Quarterly, 38(1) [in English].
21. Schwartz, C., Walkowiak, T. A, Polin, L., Richardson, K., & Polly, D. (2018). The nature of feedback given to elementary student teachers from university supervisors after observations of mathematics lessons. Mathematics Teacher Education and Development, 20(1), 62- 85 [in English].
22. Cummins, L. (2004). The pot of gold at the end of the rainbow: Mentoring in early childhood education. Childhood Education, 80(5), 254 [in English].
23. Nolan, A., Morrissey, A. M., & Dumenden, I. (2013). Expectations of mentoring in a time of change: Views of new and professionally isolated early childhood teachers in Victoria, Australia. Early Years, 33(2), 161- 171 [in English].
25. Pearson, P. D., & Gallagher, M. C. (1983). The instruction of reading comprehension. Contemporary Educational Psychology, 8(3), 317-344 [in English].
26. Webb, S., Massey, D., Goggans, M., & Flajole, K. (2019). Thirty‐five years of the gradual release of responsibility: Scaffolding toward complex and responsive teaching. Reading Teacher,73(1), 75-83 [in English].
27. Okraski, C. V., & Kissau, S. P. (2018). Impact of content-specific seminars on candidate edTPA preparation and performance. Foreign Language Annals, 51(3), 685- 705 [in English].
28. Donovan, M. K., & Cannon, S. O. (2018). The university supervisor, edTPA, and the new making of the teacher. Education Policy Analysis Archives 26(28), 1-26 [in English].
29. Choppin, J., & Meuwissen, K. (2017). Threats to validity in the edTPA video component. Action in Teacher Education, 39(1), 39-53 [in English].

Раиса Мартынова. Виды дидактических моделей процесса обучения.

// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 15-22.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-4-2

Раиса Мартынова,
доктор педагогических наук, профессор,
Государственное учреждение «Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского»,
ул. Старопортофрансковская, 26, г. Одеcса, Украина

ВИДЫ ДИДАКТИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕССА ОБУЧЕНИЯ

АНОТАЦІЯ:

В статье обосновывается возможность совершенствования результативности процесса обучению любой дисциплины путем его предварительного моделирования. Установлено, что любая дидактическая модель состоит из трех блоков: организационного, который представляет собой этапы обучения; содержательного, включающего звенья: цели обучения, элементы предмета обучения и компоненты содержания обучения; процессуального, включающего звенья: методы обучения, средства обучения, контроль результатов обучения. Такая модель обладает следующими свойствами системности: целостностью, иерархичностью, эмерджетностью, функциональностью, синергетичностью. Ее валидность определяется концептуально, то есть учетом: диалектических законов познания окружающей действительности; синергетических законов взаимодействия больших и малых величин, которые в педагогике представляют собой огромные массивы информации во многих областях знаний и способы ее компрессии для возможного по времени ее познания; психологических закономерностей усвоения запрограммированного материала и дидактических принципов организации процесса обучения. Ее валидность также определяется критериально – путем использования следующих критериев: сравнительно-целеполагающего, сравнительно-тематического, структурно-сравнительного, сравнительно-методического, сравнительно-технического, контрольного. Ее валидность обозначается количественным путем определения всего объема усвоенного материала, который должен составлять не менее 70%, в среднем, на одного обучаемого.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

моделирование, рецептивное усвоение, репродуктивное усвоение, продуктивное усвоение, творчески-рефлексивное усвоение; этапы обучения, цели обучения, методы обучения, средства обучения, компоненты содержания обучения, элементы предмета обучения, контроль результатов обучения.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем: проблемы и методы психологопедагогического обеспечения технических обучающих систем. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. 304 с.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
3. Дахин А. Н. Педагогическое моделирование: сущность, эффективность и неопределенность, 2003. № 4. С. 21–26.
4. Кушнір В. А. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04: «Теорія і Этапы обучения Цели обучения Элементы предмета обучения Компоненты содержания обучения Методы обучения Средства обучения Контроль результатов обучения методика професійної освіти». Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Київ, 2003. 482 с.
5. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности. Москва, 1976. 160 с.
6. Мартынова Р. Ю. Цели и содержание обучения иностранным языкам на современном этапе // Наук. вісн. ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 1999. Вип. 3. С. 6-10.
7. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів. Київ : Генеза, 2002. 368 с.
8. Тарнопольський О. Б. Ділові проекти (Business Projects): підручник з ділової англійської мови для студентів вищих закладів освіти та факультетів економічного профілю. Книга для студента та робочий зошит / С.П. Кожушко. 2-ге вид. випр. та доп. Вінниця : Нова Книга, 2007. 328 с.
9. Штофф В. А. Моделирование и философия. Москва : Высшая школа, 1966. 301 с.

Ступак Оксана. Характеристика компонентів системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства.

// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 23-30.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-4-3

Ступак Оксана,
кандидат педагогічних наук,
докторантка кафедри дошкільної освіти та соціальної роботи,
Державний вищій навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»,
вул. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ
СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ В ІНСТИТУТАХ
ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

АНОТАЦІЯ:

Сучасний розвиток громадянського суспільства безпосередньо пов'язаний з ефективною діяльністю інститутів громадянського суспільства. Водночас їхня діяльність привертала більше уваги з боку політологів, філософів, дослідників державного управління, аніж педагогів. Аналіз діяльності таких інститутів продемонстрував їхнє підвищення темпів розвитку та різноманітність впроваджених інструментів і технологій в роботі з молоддю. Отже, вбачаючи актуальність під час дослідження сучасних тенденцій розвитку українського громадянського суспільства у виділенні ключової ролі низки інститутів громадянського суспільства, що мають безпосередній вплив на молодь, проведенні теоретичного аналізу та змістовно-компонентного представлення системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства. Метою дослідження є обґрунтування та виділення компонентного складу системи формування соціальної активності молоді. Виділення компонентного складу ґрунтувалось на теоретичному доробку фахівців у сфері соціальної роботи, а також особистого досвіду автора в громадському секторі та в роботі з молоддю. Серед інститутів громадянського суспільства, що здійснюють вплив на формування та розвиток соціальної активності молоді виділені: громадські організації, молодіжні центри, молодіжні ради, благодійні фонди. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дав можливість визначити систему формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства як цілісний процес, що включає в собі сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентів, зокрема, мету, об’єкт та суб’єкт, зміст, напрями, форми і методи роботи з молоддю в інститутах громадянського суспільства. Досліджувана система представлена п’ятьма обґрунтованими структурними компонентами: цільовий (мета, завдання, принципи, результат), суб’єктнооб’єктний (суб’єкт і об’єкт дослідження), змістовний (напрями, зміст діяльності інститутів громадянського суспільства), процесуально-діяльнісний (форми і методів роботи з молоддю), середовищний (умови формування соціальної активності молоді).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціальна активність, молодь, система, інститути громадянського суспільства.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Європейська хартія участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні (21 травня 2003 р.). URL: http://eucharter.pedagog.org.ua/file/charter/eu_charter_uk r.pdf.
2. Клімкіна Н. Г. Формування соціальної активності підлітків із неповних сімей у навчальновиховному процесі основної школи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2009. 212 с.
3. Мартинюк І. Молодь України: штрихи до соціального портрета. Соціальні виміри суспільства. 2011. 3. С. 221-234. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svs_2011_3_20
4. Молодь України – 2018. Результати репрезентативного соціологічного дослідження. Київ : ДП «Редакція інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України», 2018. 72 с.
5. Плотніков П. В. Соціально-педагогічні основи соціалізації молоді промислового регіону: монографія. Донецьк : ДонНУ, 2004. 495 с.
6. Самохіна Н. М. Педагогічна система професійно-творчої самореалізації майбутніх учителів музики в освітньо-виховному середовищі вишу. Системний підхід у сучасних педагогічних дослідженнях в Україні: монографія / за ред. С. Я. Харченка. Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2016. С. 305-335.
7. Troitska O., Averina K. Social activeness of young people: dialogical support in the cultural and educational space. Science and Education, 2017, 6, 6-11.

Наталія Астрахан. «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінґ: розвивальний потенціал дидактичної інтерпретації.

// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 31-40.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-4-4

Наталія Астрахан,
доктор філологічних наук, доцент,
професор кафедри германської філології та зарубіжної літератури,
ДВНЗ «Житомирський державний університет імені Івана Франка»,
вул. В. Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

«ГАРРІ ПОТТЕР» ДЖ. К. РОЛІНҐ: РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
ДИДАКТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті цикл романів Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера піддається рефлексії з погляду впливу на становлення і розвиток особистості читача-старшокласника. Метою статті є здійснення дидактичної інтерпретації романного циклу задля визначення розвивального щодо особистості потенціалу створюваної письменницею картини світу та концепції людини, визначення значущості смислів, віднайдених у процесі інтерпретації щодо впливу на аксіологічну сферу сучасної людини, осмислення «поттеріани» як певної розвивальної програми, підпорядкованої завданню підготовки молодої людини до завдань і викликів сучасності, пов’язаних із необхідністю навчання і розвитку протягом усього життя для гармонізації особистісного та загального буття. В процесі здійснення міждисциплінарного дослідження, гуманітарного за формальними та сутнісними ознаками, використовувалися загальнонаукові теоретичні методи вивчення літературних джерел, опису, аналізу, синтезу, інтерпретації; педагогічний та методичний методи спостереження, а також виховання та навчання засобами мистецтва; літературознавчі методи, зокрема герменевтичний, культурно-історичний, порівняльно-історичний. Дидактично спрямована інтерпретація, реалізована в межах статті, показує, що життя постає у просторі романного циклу про Гаррі Поттера як надскладна духовно-інтелектуальна загадка, яку можна розв’язати, лише докладаючи усіх зусиль розуму та серця, невпинно працюючи разом з усіма іншими людьми, щоразу виходячи на новий рівень усвідомлення завдань та можливостей їх вирішення. Тобто життя вимагає невпинного особистісного розвитку, а повна самореалізація людини, що вводить її у простір історії, веде до гармонізації особистісного та загального буття. Тільки на шляху особистісного розвитку та творчого існування у просторі історії можна вибудувати алгоритм дій, що можуть привести до дива – звичайного людського щастя, яке ґрунтується на любові й тому відкриває нові горизонти буття.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

дидактична інтерпретація, розвиток особистості, творча самореалізація, духовно-інтелектуальна загадка, Дж. К. Ролінґ, «Гаррі Поттер».

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Астрахан Н. Буття літературного твору: Аналітичне та інтерпретаційне моделювання : монографія. К. : Академвидав, 2014. 432 с. (Серія «Монограф»).
2. Астрахан Н. И. Литературное произведение как пространство диалога. Мова і культура. (Науковий журнал). К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. Вип. 21. Т. ІІІ (192). С. 13–19.
3. Быков Д. Гарри Поттер. Евангелие от Роулинг. URL: https://www.youtube.com/watch?v=T0uolNBPyIQ (дата звернення: 10.10.2019).
4. Бояршинова С. І. Мандрівка світом роману Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Зарубіжна література. 2007. № 3. С. 40-42.
5. Гессе Г. Гра в бісер: роман / пер. з нім. Є. О. Поповича. Харків : Фоліо, 2014. 543 с. (Б-ка нобелівський лауреатів).
6. Ісаєва О. О. Феномен сучасної дитячої літератури: Інтелект-шоу «Еврика» за казкою Дж. Ролінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Всесвітня література в середніх навчальних закладах освіти України. 2003. № 5. С. 51-52.
7. Лотман Ю. М. Семиосфера. СПб.: Искусство–СПБ, 2001. 704 с.
8. Мельник А. Мандрівка у твою мрію: Сценарій позакласного заходу за романом Дж. Ролінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2002. №21. С. 56-59.
9. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. Избранные труды / пер с исп.; сост., предисл. и общ. ред. А. М. Руткевича. М. : Весь Мир, 1997. С. 43–163.
10. Ролінґ Дж. К. Гаррі Поттер і філософський камінь / пер. В. Морозова. К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2002. 319 с.
11. Як заохотити дитину читати_Ранок на каналі UA: ЖИТОМИР 28.03.19. URL: https://www.youtube.com/watch?reload=9&v= w4JxiND6Qls &feature=youtu.be&fbclid=IwAR2mPNXJT-Bq4JKgPG EM0sGNkBGzzFbkObQHtA3mpy09EKxRAK8tqX5Tnp w (дата звернення: 10.10.2019).
12. Ясперс К. Смысл и назначение истории / пер. с нем. М. И. Левина. М. : Политиздат, 1991. 527 с. (Мыслители ХХ в.).
13. Dedinova T. Fantastic literature in the Chech context as a literary science challenge. Ceska literatura. 2015. Vol. 63, No 2. P. 183-211.
14. Inggs J. From Harry to Garri. Strategies for the Transfer of Culture and Ideology in Russian Translations of Two English Fantasy Stories. Meta. Journal des traducteurs. 2003. Vol. 48, No 1-2. P. 285-297.
15. Kroo K. “A man of character, a man who acts...” - The Underground Man in the Context of the Semantic Definition of Nihilism. Mundo Eslavo-journal of Slavic Studies. 2017. No 16. P. 343-354.
16. Nikolaieva M. Theory, post-theory, and aetonormative theory. Neohelicon. 2009. Vol. 36, No 1. P. 13-24.
17. O'Callaghan S. Navigating the 'other' world: cyberspace, popular culture and the realm of the Otherkin. Culture and Religion. 2015. Vol. 16, No 3. P. 253-268.
18. Salakhova A. R. Russian literature in class: steps to face (re)cognition. Ad Alta-journal of interdisciplinary reserarch. 2017. Vol. 7, No 2. P. 116-118. E-7979-2016
19. Volkova V., Ovcharova S., Kolesnikova O., Abramzon T., Rudakova S., Chernova O., Zaitseva T. Philosophy of Being in L. N. Tolstoy's Works of 1850- 1860-Ies: a Man and Nature. International journal pf applied exercise physiology. 2019. Vol. 8, No 2.1. P. 441-450.
20. Yildiz D. An Examination of Popular Translated Novels for Children in Terms of Content. Selcuk universitesi edebiyat facultesi dergisi-selcuk university journal of faculty of letters. 2016. No 36. P. 435-466.
21. Zelenková A. Comparative Literature as Educational Means of Understanding and Communication. Journal of Language and Cultural Education. 2018. Vol. 6, No 1. P. 108-116.

Алексей Ганчар, Олег Чернявський, Сергей Мединський, Иван Ганчар.Алексей Ганчар, Олег Чернявський, Сергей Мединський, Иван Ганчар. Оцінювання показників формування навичок плавання серед найсильніших плавців-студентів на XXX Всесвітній Універсіаді в Неап

// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 40-46.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-4-5

Алексей Ганчар,
кандидат педагогических наук, доцент,
профессор кафедры тактики и общевоенной дисциплины,
Институт Военно-Морских Сил Национального университета «Одесская морская академия»,
ул. Градоначальницкая, 20, Одесса, Украина,
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-2881-4060
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Олег Чернявський,
кандидат педагогических наук, капитан 1-го ранга,
начальник кафедры социально-гуманитарных и фундаментальных дисциплин,
Институт Военно-Морских Сил Национального университета «Одесская морская академия»,
ул. Градоначальницкая, 20, Одесса, Украина,
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9647-2066
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сергей Мединський,
доктор педагогических наук, доцент, профессор кафедры педагогики и психологии,
Львовский государственный университет физической культуры имени Ивана Боберского,
ул. Тадеуша Костюшка, 11, Львов, Украина,
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-6082-6566
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Иван Ганчар,
доктор педагогических наук,
профессор кафедры физического воспитания и спорта,
Национальный университет «Одесская морская академия»,
ул. Дидрихсона, 8, Одесса, Украина,
ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-1044-5495
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оцінювання показників формування навичок плавання серед
найсильніших плавців-студентів на XXX Всесвітній Універсіаді в Неаполі-2019.

АНОТАЦІЯ:

У статті виявлена динаміка рейтингу командного виступу найсильніших плавців-студентів за результатами одержання призових нагород серед чоловіків і жінок, учасників-призерів фінальних запливів за оцінкою в «очковому» еквіваленті на XXX Всесвітній Універсіаді в Неаполі-2019. Плавці-призери, які здобули золоті медалі для чоловіків (900 очок) і жінок (881) в «очковому» еквіваленті майже не відрізняються (19 очок). Ця тенденція також розглядається як серед нагороджених срібними медалями (886 відповідно і 863 очок, різниця – 23 очок) і отримавши бронзові нагороди (відповідно 874 і 852 очка, різниця – 22 очка). Таким чином, у загальну зведену таблицю з рейтингу команд-учасниць в Неаполі-2019, слід включити, не тільки наявній стан якісних показників медалей (золото, срібло, бронза), але в першу чергу кількісні показники. Так як узагальнено гендерні відмінності (887 +865 = 1752 – середня 876 очка), дозволяє зробити оцінку переваги досягнень в очках.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

рейтинг команди, призові медалі, плавці-чоловіки, плавці-жінки, Універсіада, оцінка досягнень, таблиця ФІНА.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ганчар И. Л. Плавание: теория и методика преподавания спортивно-педагогического совершенствования: Часть III: учебное пособие для студентов высших учебных заведений Украины, Беларуси, Молдовы и Российской Федерации по специальности «Физическое воспитание и спорт». Одесса : Друк, 2007. 816 с., ил.
2. Ганчар И. Л., Ганчар А. И., Солоненко Г. С. Изучение динамики рейтинга выступления сильнейших пловцов на всемирных Универсиадах с 1959 по 2005 гг. //Sesiunea anuala de comunikari stiintifice cu participare internationale “Edukatiel Fizice si Sportului in slujba vietii si a pervomantei umane”: Brasov, marte 2007. Brasov : Editura Universitatii «Transilvania», 2007. P. 260-265.
3. Ганчар А. И. Рейтинг достижений командного выступления сильнейших пловцов-студентов на всемирных Универсиадах с 1959-1991 гг. (I этап) //Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / фізична культура і спорт» / зб. наукових праць / за ред. Г. М. Арзютова. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. Випуск 1 (42). С. 21-29.
4. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: информация, статистика. Т. III. Киев : Олимпийская литература, 2004. С. 312-351.
5. Платонов В. Н., Абсалямов Т. М., Булатова М. М., Булгакова Н. Ж. Плавание: учебник. Киев : Олимпийская литература, 2000. 495 с.
6. Фирсов З. П. Плавание: справочник. Москва : Физкультура и спорт, 1976. 383 с.
7. FISU Legends: Hannah Wilson recalls winning gold and setting PR’s at Summer Universiade 2019. URL: http://www.fisu.net.
8. Worldwide swimming rating. URL: https://www.swimrankings.net.