// Наука і освіта. – 2019. – №3. – 54-59.

Світлана Михальська,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
вул. Огієнка, 61, м. Кам’янець-Подільський, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID ID: 0000-0001-7435-8791

СОЦІАЛЬНА ІНСТИТУЦІЙНА СИТУАЦІЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті розглянуто важливу проблему соціального розвитку дитини старшого дошкільного віку. З’ясовано, що соціальний розвиток особистості – це взаємопов’язаний процес соціалізації-індивідуалізації дитини дошкільного віку. Розглянуто теорію багатовимірної структури особистості. Проаналізовані зміни соціальної ситуації існування і розвитку дитини, зокрема, змінилися об’єктивні умови онтогенезу й соціогенезу; соціокультурні та психологічні засади життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, які можуть перебувати в різних освітніх закладах; умови життя і передумови розвитку дітей у різних аспектах; інституційна соціальна ситуація дошкільного дитинства. Доводиться, що дошкільний вік характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, коли значно розширюються сфера взаємодії та коло спілкування дитини; спілкування з дорослим значно ускладнюється, набуває нових форм і змісту. Висвітлено соціальну трансформацію гри дитини дошкільного віку, що характеризується відсутністю ігрового середовища, зниженням рівня гри сучасних дітей, унеможливленням освоєння дитиною рольових соціальних позицій, що призводить до уповільнення становлення соціальної ідентичності дитини на початку шкільного навчання. Визначено, що психологічно зрілий дошкільник це дитина, яка за емоційно-вольовими та інтелектуальними ознаками готова до змін нових ситуацій спілкування та діяльності, готова до свідомої регуляції своїх намірів, дій, планів; це дитина, у якої розвинені вольова регуляція, самостійність, мотивація до прояву різного роду активності, усвідомлення себе, позитивне ставлення до світу, до себе та інших, адекватна самооцінка, готовність до взаємодії, вміння організувати гру, грати, діяти разом, прагнення бути частиною групи, здатність співчувати, надавати та просити про допомогу, розвинені комунікативно-мовленнєві навички, уміння слухати іншого, навички прийняття рішень та інше.

особистість, дошкільник, соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення.

1. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте : монография, цикл статей. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 400 с.
2. Грицишина Т. І. Соціалізація дітей старшого дошкільного віку як соціально-педагогічна проблема. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2016. № 12 (55). С.12–15.
3. Кононко О. Л. Запорука особистісного зростання дошкільника. Дошкільне виховання. 1999. № 10. С. 3–5.
4. Лисина М. И. Общение, личность и психика ребенка ; под ред. А.Г.Рузской; Вступительная статья А.Г.Рузской. 2-е изд. Москва : Московский психологосоциальный институт; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. 384 с.
5. Моргун В. Ф. Багатовимірна концепція особистості та інтеграція психологічних теорій діяльності, установки та вчинку // Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика : монографія / за ред. С. Д. Максименка, В. Л. Зливкова, С. Б. Кузікової. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. 430 с.
6. Моргун В. Ф. Багатовимірна теорія особистості про світогляд людини в контексті інваріанту просторово-часових орієнтацій. Психологія і особистість. 2015. №2 (8). Ч.1. С. 23–44.
7. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. Москва : Знание, 2008. 384 с.
8. Рогальська І. П. Теоретико-методичні засади соціалізації особистості у дошкільному дитинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка». Луганськ, 2009. 45 с.
9. Черепаня Н. І. Виховання дітей дошкільного віку у взаємодії із соціальним довкіллям. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Вип. 1 (38). С. 319–322.