Олексій Чебикін, Олена Косьянова, Ірина Волошина. Дослідження агресивності зі ставленням до свого і чужого обману в підлітковому віці.

// Наука і освіта.  2019.  №3. 14-20.

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, академік НАПН України,
Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук, викладач,
кафедри теорії та методики практичної психології,
Ірина Волошина,
магістр психології теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна


ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ЗІ СТАВЛЕННЯМ
ДО СВОГО І ЧУЖОГО ОБМАНУ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ


АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена розгляду проблеми агресивності в підлітковому віці в аспекті співвіднесення з різними видами обману. Застосування методик І. П. Шкуратової («Види обману», «Ставлення до чужого обману», «Ставлення до свого обману»),опитувальника Басса-Дарки (Buss-Durkey Inventory) що призначений для діагностики агресивних і ворожих реакцій які дозволили виявити значимі додатні кореляційні зв’язки між всіма показниками агресії та видами обману. Визначено, що в обох групах спостерігається майже однакове ставлення до обману іншими людьми. Так, представники груп з високим і низьким рівнем агресивності демонструють поблажливе ставлення до етикетного обману, обману на благо, обману-фантазії, які визнаються як соціально прийнятні. Встановлено, що особи з високим рівнем агресивності обирають конкуруючий стиль поведінки, який виявляється в контролі дій опонента, тиску всіма доступними засобами, застосуванні обману, хитрості, образи тощо. Особи з низьким рівнем агресивності схильні використовувати уникаючий та пристосовуючий типи поведінки, для яких характерно постійне погодження з вимогами противника, бажання всім догодити, нікого не образити, нерішучість в критичних ситуаціях.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

агресивність, рівні агресивності, обман, види обману, ставлення до свого та чужого обману.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Агрессия у детей и подростков / за ред. Н. М. Платоновой. Санкт-Петербург : Язык, 2004. 336 с.
2. Алтунин А. Психічна агресивність. Студентський меридіан. 1997. № 2. С. 9-10.
3. Бреслав Г. М. Эмоциональтные процессы. Рига : Прогрес, 1984.
4. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СанктПетербург : Питер, 1997.
5. Долгова В. И., Иванова Л. В., Банщикова А. И. Психологические особенности агрессивного поведения подростков. Научнометодический электронный журнал «Концепт». 2015. Т. 31. С. 11–15. URL: http://ekoncept.ru/2015/95509.htm.
6. Знаков В.В. Психология понимания правды. Санкт-Петербург, 1999. 281 с.
7. Орлова Д. С. «Социально-активные виды деятельности, как форма предотвращения агрессивного поведения подростков». Вестник ТИ им. А.П. Чехова. 2016. №1, С. 85.
8. Соціальна робота в Україні: теорія і практика: посіб. для підвищення кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді: 5 ч. / за ред. А. Я. Ходорчук. Київ : ЦСССМ, 2003. 264 с.
9. Скрипченко В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. 2001. 416 с.
10. Собрание сочинений: В 6-ти т. Детская психология / под ред. Д. Б. Ельконіна. Москва: Педагогика, 1984. Т. 4. 432 с. іл. (Акад. пед. наук СРСР).
11. Ельконін Д. Б. Избранные психологические труды. Москва : Педагогика, 1989. с.496.
12. Экман П. Психология лжи. Обмани меня, если сможешь. Санкт-Петербург. 2012. 2 с.

         

       
   
   
         

 

©2020 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.